Як і коли життя на Землі зникне

Як свідчать скаменілості, життя на Землі триває не менше 3,5 мільярдів років.

Воно витримало періоди льодовиків, шквали метеоритів, масові отруєння і навіть смертельну радіацію.

Вочевидь, знищити усе живе на Землі не так і просто.

Втім, можливих варіантів апокаліпсису багато. Так який же з них назавжди залишить Землю безплідною пустелею?

Автор фото, Jabruson/NPL

Вулканічна лава може поглинути величезну частину суші

Потужний вулкан

Коли: 0-100 мільйонів років

Мабуть, найближче до повного знищення життя Земля наблизилася 250 мільйонів років тому, наприкінці пермського періоду. Під час так званого “великого масового вимирання” було знищено 85% усіх видів, що мешкали на суходолі, і 95% морських істот.

Що саме сталося, до кінця не відомо, але вчені пов’язують вимирання з вулканічною активністю дійсно апокаліптичних масштабів.

Нас лякає руйнівна сила сучасних супервулканів, як-от Єллоустоун. Але вони – ніщо у порівнянні з тим, що сталося 250 мільйонів років тому.

Виверження вулканів у Сибіру тоді було таким потужним, що лава вкрила територію у вісім разів більшу за Велику Британію. Така вулканічна активність трапляється мало коли, втім, вона можлива.

Припустити, коли станеться наступний такий епізод, складно, каже Генрік Свенсен з Університету Осло в Норвегії. Виверження такого розміру відбувалися 200, 180 і 65 мільйонів років тому, отже, вони не дуже часті. Але зрештою воно станеться, питання лише, де саме.

Автор фото, Sergey Drozd/Alamy

Плато Путорана у Сибіру поцятковане жерлами стародавніх вулканів

Дослідження Свенсена свідчить, що масштаби знищення видів прямо залежатимуть від місця, де лава проб’ється крізь земну кору. Річ у тім, що основною причиною масового вимирання 250 мільйонів років тому було не саме виверження, а сольові родовища, на які багатий Сибір.

Розпечені вулканічною активністю, вони викинули в атмосферу величезну кількість хімічних речовин, які знищують озон.

В результаті Земля отримала потужну дозу сонячної радіації, яку зазвичай поглинає озон. Це могло і стати причиною знищення видів.

Погана новина в тому, що на Землі й сьогодні існує багато масових родовищ солі. “Одним з найбільших і досі є Східний Сибір, – каже Свенсен. – Так само як і прибережна зона Бразилії”.

Якщо мегавиверження станеться в одному з цих регіонів, багато видів загине. Але навряд чи життя зникне повністю.

Адже, хоча багато рослин і тварин було знищено під час великого пермського вимирання, одноклітинні організми, як-от бактерії, залишилися практично неушкодженими.

Автор фото, Johan Swanepoel/Alamy

Падіння астероїда зітре з лиця Землі багато видів

Астероїд

Коли: протягом 450 мільйонів років

Якщо гігантський астероїд спричинив вимирання великих динозаврів, чи може він також знищити все живе на Землі?

Це також залежить від того, де саме приземлиться космічне тіло. На Землю не раз падали величезні астероїди, однак загрози для всього живого вони не несли.

Кратер Манікуаган у Канаді – один з найбільших на планеті – утворився від падіння астероїду близько 215 мільйонів років тому. Але як свідчать скаменілості, він не завдав шкоди масштабу вимирання динозаврів.

Причина, можливо, у тому, що кратер утворився у відносно інертній кристалічній скелі.

Але коли астероїд влучає у багату на летючі компоненти осадову породу, це спричинює величезні викиди в атмосферу газів, які змінюють клімат і запускають масове вимирання видів.

Хороша новина полягає в тому, що астероїди такого розміру вражають Землю лише раз на 500 мільйонів років.

Втім, навіть вони не можуть знищити життя повністю. Це було б можливим лише у разі зіткнення Землі із квазіпланетою.

На думку деяких вчених, в результаті саме такого зіткнення незабаром після утворення нашої планети і виник Місяць.

“Ми можемо назвати це гіпотезою Меланхолії за фільмом Ларса фон Трієра”, – каже Свенсен. Але така можливість виглядає дуже малоймовірною.

Автор фото, Johan Swanepoel/Alamy

Ядро Землі з часом охолоне і затвердіє

Застигання ядра

Коли: від 3 до 4 мільярдів років

Якщо ми вже заговорили про кіно, пригадаймо й фільм 2003 року “Земне ядро: Кидок у пекло”.

За сюжетом, ядро Землі загадково припиняє обертатися, і уряд США вирішує пробурити Землю і перезапустити його. Адже без активного ядра Земля втрачає магнітне поле, і все живе опиняється під загрозою.

Події фільму є переважно нісенітницею, справедливо висміяною науковцями. Втім, деякі дослідники дійсно вважають, що магнітне поле Землі відбиває іонізівні випромінювання Сонця, яке інакше знищило б атмосферу.

Якщо вони мають рацію, то без магнітного поля наша планета втратить атмосферу, і все життя на ній загине.

Щось подібне могло статися на Марсі, який, можливо, колись був більш придатним для життя, ніж тепер.

У 1997 році Джозеф Кіршвінк із Каліфорнійського технологічного інституту в Пасадені та його колеги знайшли вагомі докази того, що Марс колись мав магнітне поле, а потім втратив його.

“Марсіанська магнітосфера була зруйнована приблизно 3,7 мільярда років тому, після чого планета перетворилася на льодову кулю”, – каже Кіршвінк.

Автор фото, NASA / USGS

Марс – холодна планета без води і життя, але так було не завжди

Можливо, ви чули, що магнітне поле Землі слабшає. Але приводу для хвилювання немає: воно перебуває у процесі зміни геомагнітних полюсів, що періодично відбувається вже протягом мільйонів років.

Але чи може магнітне поле Землі з часом зникнути?

Не найближчим часом, каже Річард Гаррісон із Кембриджського університету у Великій Британії.

Для цього ядро повинно повністю затвердіти. Наразі тільки його внутрішня частина є твердою, а зовнішня – рідка. “Внутрішнє ядро зростає приблизно на міліметр щороку, – каже Гаррісон, а товщина розплавленого зовнішнього ядра – 2300 км”.

Автор фото, NASA / SPL

Періоди масового вимирання на Землі також пов’язують із вибухами гамма-променів

Вибух гамма-променів

Коли: 500 тисяч років

Поблизу Землі є бінарна зірка WR 104, яка може виробити гамма-промені протягом 500 тис. років, але навіть якщо це станеться, вони не обов’язково влучать у Землю.

Ми єдині у Всесвіті? Якщо ні, чому ми досі не налагодили контакт з чужими цивілізаціями? Причина може бути у ще одному космічному вбивці – гамма-випромінюванні.

Гамма-промені утворюються під час потужних вибухів у космосі, коли, приміром, гігантська зірка вибухає або стикаються дві зірки.

Гамма-випромінювання може тривати частку секунди або декілька хвилин.

У теорії довгі гамма-промені могли б знищити озоновий шар Землі, залишивши все живе на ній без захисту від смертельного сонячного ультрафіолету.

Багато ділянок космосу стали непридатними для життя через надто часті гамма-випромінювання, як стверджує дослідження, опубліковане 2014 року Раулем Хіменесом із Університету Барселони в Іспанії та Цві Піраном з Єврейського університету в Єрусалимі.

Втім, Земля розташована у відносно безпечній зоні. Адже вибухи гамма-променів частіше трапляються поблизу центру галактики або на ділянках з високою щільністю зірок.

“Якби Земля була вдвічі ближче до центру галактики, життя на ній вже не існувало б”, – пояснює вчений.

Автор фото, Gemini Observatory/Aura, artwork by Lynette Cook/S

Попри це, протягом своєї історії Земля все ж таки зазнавала випадкового гамма-випромінювання, сліди чого залишилися в скам’янілостях.

Близько 440 мільйонів років тому на межі ордовицького та силурійського періодів сталося масове вимирання видів, причиною якого, на думку деяких вчених, були гамма-промені.

Втім, усе живе все одно не зникло. Добра новина також полягає у тому, що частота вибухів гамма-променів знижується.

За підрахунками Джеймса Анніса з лабораторії Фермилаб у Батавії в Іллінойсі, галактика у середньому зазнаватиме від 5 до 50 випадків гамма-випромінювання кожен мільярд років.

З огляду на розміри Чумацького шляху, шанси наближення до Землі є дуже малими.

Утім, навіть якщо випадкові гамма-промені влучать у Землю, життя в океані не постраждає, тому що морська вода є своєрідним щитом від радіації, пояснює Анніс.

“Гамма-промені можуть знищити наземне життя і людей, повернувши таким чином годинник еволюції назад до колонізації суходолу”.

Автор фото, Michael Osadciw/University of Rochester

Зірка Шольца пройшла близько від нашого Сонця

Мандрівні зорі

Коли: протягом наступних мільйонів років

Протягом мільярдів років планети нашої Сонячної системи виконують величний і злагоджений танець навколо Сонця. Але що станеться, якщо інша зірка наблизиться до них?

Ідея здавалася цілком неймовірною, доки в лютому 2015 року дослідники під керівництвом Еріка Мамаєка з Університету Рочестера в Нью-Йорку не оголосили, що таке вже було і при тому – досить нещодавно.

Приблизно 70 000 років тому, коли Людина розумна залишила Африку, а неандертальці все ще жили на Землі, червоний карлик під назвою зірка Шольца пройшов по краю Сонячної системи через ділянку, відому як хмара Оорта.

Зірка Шольца була не першою мандрівною зорею, яка пройшла крізь Сонячну систему, і не останньою.

У лютому 2015 року Корин Бейлер-Джонс з Інституту астрономії Макса Планка в Гейдельберзі у Німеччині назвав дві зірки, які можуть виявитись проблематичними.

Одна з них, HIP 85605, має з’явитися біля Сонячної системи через 240-470 тис. років, тоді як друга – GL 710 – наблизиться до нас через 1,3 млн років.

GL 710 є “трохи більшою за зірку Шольца”, каже Мамаєк, але, ймовірно, пройде далі від Землі. Але чи можуть вони чи будь-які інші мандрівні зорі загрожувати життю на Землі?

Автор фото, Mikkel Juul Jensen/SPL

Хмара Оорта лежить далеко за межами будь-якої планети

Якщо одним словом – ні. “Просто тому, що зірка зачепить хмару Оорта, Земля не буде приреченою”, – каже Бейлер-Джонс.

Проходячи крізь хмару Оорта, зоря теоретично може штовхнути невелике космічне тіло у напрямку Землі. Але навіть якщо він і влучить у Землю, що дуже малоймовірно, він навряд чи знищить життя повністю.

Трохи гірше, якщо, проходячи по краю Сонячної системи, одна з таких зірок стане надновою і відправить потік гамма-променів усередину Сонячної системи.

Втім, шанси на такий збіг обставин дуже невеликі.

Наразі вчені загалом переконані, що реальної загрози за межами Сонячної системи, яка могла би повністю знищити життя на Землі протягом наступних кількох мільярдів років, не існує.

“Багато організмів здатні пережити майже будь-який катаклізм”, – підсумовує Ерік Мамаєк.

Автор фото, NASA / Reid Wiseman

Життя на Землі невічне

Боятися треба самого життя

Коли: 500 мільйонів років

На думку Пітера Ворда з Вашингтонського університету в Сієтлі, найбільша загроза життю йде зсередини.

Він називає свою ідею гіпотезою Медеї на честь грецької цариці, яка вбивала власних дітей. Ворд стверджує, що причиною багатьох випадків масового вимирання видів в історії Землі було саме життя.

Наприклад, приблизно 2,3 мільярда років тому на Землі виникли нові форми фотосинтезувальних організмів, які виділили в атмосферу багато кисню.

Раніше вільного кисню в атмосфері не було, і це спричинило масову загибель мікробів, які не впоралися з ним.

Близько 450 мільйонів років тому з’явилися перші наземні рослини. Їхні коріння почали розщеплювати гірські породи, перетворюючи їх в ґрунт, що прискорило хімічні реакції між мінералами в породах і вуглекислим газом в атмосфері.

Це різки знизило кількість вуглекислого газу в атмосфері і послабило парниковий ефект, спричинивши льодовикову добу, під час якої багато видів загинули.

Автор фото, AlgolOnline / Alamy

Сонце розшириться і з часом проковтне Землю

У віддаленому майбутньому схожі процеси можуть знищити життя, зазначає Ворд. Сонце поступово стає гарячішим, нагріваючи Землю.

А значить, хімічна реакція між гірськими породами та діоксидом вуглецю в атмосфері прискориться. Цей процес дедалі більше прискорює дія рослинного коріння.

Зрештою, атмосфера втратить так багато вуглекислого газу, що рослини не зможуть здійснювати фотосинтез. Якщо рослини загинуть, тварини зникнуть також. І статися це може напрочуд швидко, через якихось 500 мільйонів років.

Хоча мікроби не загинуть одразу, вони стануть дуже вразливими, адже баланс всієї біосфери буде порушено. Зрештою, це може призвести до повної стерилізації планети”, – каже Ворд.

Жоден окремий катаклізм не може знищити життя повністю, додає вчений. Але якщо внутрішній баланс біосистеми порушений, а з космосу буде завдано іншого удару, життя може зникнути назавжди.

Розширення Сонця

Коли: 1-7,5 мільярда років

Але якщо нічого з цього так і не станеться, тоді нас знищить Сонце. Наша власна зірка, що зігріває нас і дає енергію всьому живому на Землі, не буде дружньою завжди.

Сонце поступово стає гарячішим. Зрештою на Землі стане так спекотно, що океани почнуть випаровуватися, спричинюючи парниковий ефект і дедалі більше підвищуючи температуру планети.

Цей процес може розпочатися приблизно за мільярд років і знищить усе, крім найстійкіших мікроорганізмів.

Автор фото, Detlev van Ravenswaay/SPL

Коли Сонце стане таким, життя не матиме шансів

Приблизно через 5 мільярдів років Сонце розшириться, перетворившись на червоного гіганта. Через 7,5 мільярда років його поверхня досягне орбіти Землі. Сонце поглине і знищить нашу планету.

Є припущення, що Земля може врятуватися. Зі зростанням Сонце втрачатиме масу, тяжіння зменшуватиметься і Земля віддалятиметься.

Втім, за розрахунками, проведеними 2008 року, цього буде недостатньо, щоби життя на Землі залишилося.

Виходить, єдина надія – на нас. Якщо людство існуватиме у такому далекому майбутньому, вони можуть винайти спосіб перемістити Землю в безпечне місце.

В іншому разі життя на Землі має максимальну тривалість – 7,5 мільярда років.

Похмуре майбутнє. Скільки ще існуватиме Земля і чи будуть на ній на той час люди

Вчені вважають, що на нашу планету чекає жахлива смерть, але ми можемо цього вже не побачити.

Одне з головних джерел підтримання життя на Землі, тобто Сонце, стане причиною смерті нашої планети і всього живого на ній у далекому майбутньому. Зрештою Сонце поглине Землю під час наближення до завершального етапу свого життя. Але скільки ще зможе існувати Земля до цього? І чи будуть ще люди жити на планеті весь цей час? Про це пише Live Science.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Смерть Сонця

За словами Раві Коппарапу, планетолога з NASA, у Землі ймовірно є ще 4,5 млрд років до того, як Сонце перетвориться на червоного гіганта і поглине нашу планету. Червоним гігантом стають схожі на Сонце зірки, коли виходять на фінішну пряму свого життя. Коли у нашої зірки закінчиться паливо для підтримання термоядерного синтезу в ядрі, вона почне повільно вмирати.

Дуже довгий день. Доба на Землі триватиме 25 годин: із чим це пов’язано

Після закінчення термоядерного синтезу ядро Сонця почне стискатися під дією гравітації і це призведе до підвищення температури зірки. Це надлишкове тепло буде причиною розширення зовнішніх шарів Сонця, і воно значно збільшитися в розмірах. Наша зірка стане настільки величезною, що її зовнішня оболонка буде розташована приблизно на рівні орбіти Землі, по якій планета обертається навколо Сонця. Це означає, що в процесі перетворення на червоного гіганта наша зірка поглине внутрішні планети Сонячної системи: Меркурій, Венеру і Землю. Деякі вчені вважають, що така сама доля може спіткати і Марс.

У Землі ймовірно є ще 4,5 млрд років до того, як Сонце перетвориться на червоного гіганта і поглине нашу планету

Майбутнє Землі

За словами Коппарапу, існує висока ймовірність, що Земля не існуватиме ще 4,5 млрд років і вона, найімовірніше, через кілька мільярдів років стане зовсім іншою планетою.

Задовго до того, як Сонце перетвориться на червоного гіганта, приблизно через 1 млрд років або трохи більше, яскравість Сонця почне збільшуватися, а це призведе до сильного нагрівання Землі. Це призведе до того, що приблизно через 2 млрд років усі океани випаруються, а потім зникне і вся атмосфера на планеті. Після цього існує ймовірність того, що гравітація Сонця взагалі може розірвати Землю на частини, а це означає, що вона вже не існуватиме як планета до моменту перетворення Сонця на червоного гіганта.

Учені вважають, що вже через 1,3 млрд років люди не зможуть вижити на Землі через занадто високу температуру на планеті. На Землі до цього моменту можуть залишитися лише такі мікроорганізми, які зараз мешкають поруч із гідротермальними джерелами на дні океанів.

Існує висока ймовірність, що Земля не існуватиме ще 4,5 млрд років і вона, найімовірніше, через кілька мільярдів років стане зовсім іншою планетою

Майбутнє людства

Найцікавіше, як кажуть учені, що нестерпні умови життя для людей на Землі можуть настати набагато раніше, вже в найближчому майбутньому. Якщо раніше вважалося, що небезпечною для життя людини є температура 35 градусів Цельсія, то нещодавні дослідження показують, що небезпечними є і 30 градусів. І не просто небезпечними, а іноді навіть смертельними.

Кліматичні моделі показують, що до кінця 21 століття середня температура в багатьох регіонах Землі становитиме 35 градусів Цельсія і це пов’язано з діяльністю людини. Тобто парникові гази загрожують знищити людство набагато раніше, ніж зможе прожити Земля.

Вчені кажуть, люди самі можуть привести себе і багатьох тварин на планеті до вимирання в найближчі століття, якщо терміново не вжити заходів щодо пом’якшення зміни клімату.

Як уже писав Фокус, для появи життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо, необхідно кілька ключових хімічних елементів. Один із них був виявлений у тому регіоні нашої галактики, де його не повинно існувати.

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter

• Теги:
• клімат
• космос
• земля
• астрономія
• сонце
• вимирання

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger

Коли настане кінець світу: Сонце збільшиться в розмірах у 200 разів (фото)

Найближчі до Сонця планети будуть знищені, це стосується і Землі. Хоча наша планета може й уникнути цього, але це все одно не радує.

Жити на нашій планеті може знищити як штучний інтелект, що вийшов з-під контролю, або ядерна війна. Але цим сценаріям людство може запобігти. Що не під силу людям, так це змінити еволюцію Сонця, яка може призвести до знищення Землі, пише Daily Mail.

У Фокус. Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Сонце в майбутньому обов’язково перетвориться на гігантську червону зірку, а його розмір може зрости у 200 разів. Це призведе до того, що Меркурій, Венера і Земля будуть знищені, а вся Сонячна система повністю зміниться. Але поки що турбуватися про це не варто, адже це станеться не раніше, ніж через 5 млрд років.

Нове зображення відомої зірки показало, як помиратиме Сонце (фото)

За словами Едварда Блумера з Грінвічської королівської обсерваторії, Велика Британія, через вищевказаний період часу Сонце перетвориться на зірку червоний гігант. Це станеться через те, що в ядрі нашої зірки почне закінчуватися водень для підтримки термоядерного синтезу. Саме цей процес дає змогу зірці виділяти тепло, і навколо Сонця створено так звану зону населеності, тобто створено необхідні умови для підтримання життя. І це життя існує тільки на одній планеті — Землі.

Сонце перетвориться на зірку червоний гігант. Це станеться через те, що в ядрі нашої зірки почне закінчуватися водень для підтримки термоядерного синтезу

Коли ж у Сонця закінчиться водень, у ядрі відбудуться внутрішні процеси, які призведуть до значного розширення Сонця. Якщо зараз наша зірка має діаметр приблизно 1,4 млн км, то на стадії червоного гіганта він може збільшитися до 300 млн км, тобто більш ніж у 200 разів.

Саме в цей час, хоча процес збільшення Сонця триватиме мільйони років, Меркурій і Венера точно будуть знищені. Земля також може опинитися в списку смертників, але у вчених поки що немає повної впевненості в цьому. Деякі моделі показують, що Сонце може не збільшитися настільки в розмірах, а його діаметр зросте до значення менше, ніж 150 млн км. Це відстань, яка відокремлює нашу планету від Сонця.

Хоча процес збільшення Сонця триватиме мільйони років, Меркурій і Венера точно будуть знищені

Якщо навіть це трапиться, то наша планета все одно виявиться випаленим сонячним випромінюванням світом, на якому не зможе існувати ніяке життя. Атмосфера, як і океани на Землі випаруються і залишиться гола кам’яниста куля.

За словами Блумера, від розширення Сонця також постраждають Марс, Юпітер і Сатурн, атмосфери яких також випаруються внаслідок сильного випромінювання і тепла червоного гіганта.

Від розширення Сонця також постраждають Марс, Юпітер (на фото) і Сатурн, атмосфери яких також випаруються внаслідок сильного випромінювання і тепла червоного гіганта

Водночас деякі моделі показують, що Сатурн може опинитися в новій зоні населеності Сонця. Це передбачає наявність у цьому регіоні космосу умов для створення помірного клімату. Це не означає, що можна буде жити на Сатурні, але можливо придатним для життя стане його найбільший супутник Титан. Як уже писав Фокус, недавнє дослідження показує, що, найімовірніше, на Титані не може існувати позаземне життя, як передбачалося раніше.

Приблизно через 7 млрд років у Сонця закінчиться енергія і зірка почне скидати свої зовнішні шари в космос, що призведе до появи газової хмари під назвою планерна туманність. Через мільйони років Сонце перетвориться на маленьку зірку білий карлик унаслідок стиснення ядра.

Як уже писав Фокус, торік космічний телескоп Вебб зробив приголомшливий знімок планетарної туманності Кільце, завдяки якому можна побачити, що оточуватиме вмираюче Сонце.

Саме в цей період завершиться трансформація Сонячної системи, коли Сонце, що втратило значну частину своєї маси, не зможе утримувати своєю гравітацією найдальші планети — Уран і Нептун. У результаті вони покинуть Сонячну систему.

Саме в цей період завершиться трансформація Сонячної системи, коли Сонце, яке втратило значну частину своєї маси, не зможе утримувати своєю гравітацією найдальші планети — Уран і Нептун (на фото). У результаті вони покинуть Сонячну систему

Що стосується Хмари Оорта, величезного регіону, що оточує Сонячну систему дуже далеко від Сонця на відстані від 0,079 до 1,58 світлових років, то для неї мало що зміниться. Кам’янисті об’єкти, що знаходяться там, навряд чи змінять свій орбітальний рух, хоча це і може статися.

Як уже писав Фокус, астрономи змогли виміряти масу двох величезних чорних дір, які перебувають у подвійній системі після злиття галактик, і виявилося, що це наймасивніші об’єкти у відомому нам Всесвіті.