Конюшина біла або повзуча

Конюшина біла або конюшина повзуча (лат. Trifolium repens ) є багаторічною трав’янистою рослиною родини Бобові заввишки ві 5 до 20 см. Цей вид об’єднує різновиди, які класифікують за висотою листкових стеблинок на високі, середні та низькорослі.

Назва роду Trifolium походить від латинського tres, тобто «три», і folium – «листок», що пов’язано з характерною формою листка рослини, який зазвичай складається з трьох маленьких листочків. Звідси походить і популярна назва конюшини – трилисник . Назва виду, repens , у перекладі з латини означає «повзучий».

Конюшина біла зростає в Європі, зокрема й на Британських островах, та у Центральній Азії. Була інтродукована в Північну Америку, Південну Африку, Австралію, Нову Зеландію, Японію та інші країни. Нині поширена в усьому світі як цінна кормова, медодайна, лікарська, декоративна, сидеральна, покривна культура. В наш час конюшину білу використовують у садівництві, для облаштування газонів, у ландшафтному дизайні, для озеленення територій тощо.

Трилиста конюшина добре відома в геральдиці. Її листок розміщений на багатьох гербах і є символом Ірландії. Талісманом вважається чотирилисна конюшина, яка досить рідко зустрічається серед дикорослих рослин. Проте, щоб зарадити цьому, були створені невибагливі декоративні сорти конюшини білої Vierblättriger Schokoklee та Quadrifolium Purpureum, рослини яких мають переважно по чотири листочки.

Конюшина б іла заселяє переважно луки й пасовища. Оскільки вона здатна швидко відновлюватись після значного механічного впливу , її часто можна зустріти на обочинах автомобільних та залізних дорог і на спортивних майданчиках. Роста вона й по берегах прісноводний водойм, на полях, луках, у заплавах. Надає перевагу збагаченим поживними речовинами землям , карбонатним, суглинковим, вологим ґрунтам, може також рости і на піщ аних землях.

Корисні властивості білої конюшини

Біла або повзуча конюшина є чудовою кормовою рослиною для худоби, оскільки легко засвоюється багатьма видами сільськогосподарських тварин (кролями, козами, вівцями та коровами). Ї й властиве швидке зростання, а також вона активно відновлюється після скошування чи потрав. З цієї причини її часто висівають на культурних пасовищах разом із бобовими травами.

Полюбляють конюшину й домашні травоїдні улюбленці, хом’яки та морські свинки.

Біла конюшина добре відома як чудова медодайна культура, яка приваблює безліч бджіл. Продуктивність меду з конюшини досягає 100 кг з одного гектара. Хоча квіти рослини невеликі за розміром, вони продукують значну кількість нектару та бурого кольору пилок. Мед з конюшини має приємний білий колір та насичений аромат, не кажучи вже про корисні властивості цього продукту.

Завдяки здатності уворювати м’яке трав’янисте покриття, білу конюшину часто використовують для облаштування квітучого газону. Як і більшість бобових рослин, ця культура має сидеральні властивості. Вона насичує ґрунт азотистими сполуками та покращує його структуру.

Завдяки проникненню міцного стрижневого кореня рослини на глибину до 70 см, а також значному розгалуженню кореневої системи , конюшина біла здатна попереджувати явища ерозії. Тому нерідко її висівають на схилах пагорбів, насипах, в ярах, балках та на інших похилих ділянках.

Конюшина біла або повзуча має стрижневу кореневу систему з безліччю горизонтальних розгалужених корінців, але без підземних пагонів.

Стебло в рослини тонке, голе, гнучке, завдовжки до 30, а деколи й до 40 см. Зазвичай воно стелеться по землі та утворює корені у міжвузлях.

Листки на довгих ніжках, трійчасті. Маленькі листочки мають еліптичну або оберненояйцеподібну форму, гладеньку поверхню та дрібнозубчастий край.

Кулясті суцвіття діаметром від 1,5 до 2,4 см розташовані на довгих квітконосах, складаються з 40 –80 білих, жовтуватих чи блідо-рожевих квіточок . Мають ледь відчутний медовий аромат.

Період цвітіння триває з травня до жовтня. Квіти в суцвітті відкриваються неодночасно, спочатку розпускаються ті, що розташовані найдалі від центру.

Плід у конюшини білої – довгастий і плескатий біб, в якому міститься від 3 до 4 дрібних сім’янок. Вони дозрівають у червні-липні.

Розмножується конюшина як насінням, так і вегетативно, за допомогою наземних пагонів, які легко вкорінюються. Ця рослина легко захоплює нові території, тому вважається бур’яном, і її розростання потрібно постійно контролювати.

Якщо зарості конюшини білої вчасно не викошувати, то в умовах високої вологості повітря вони можуть згодом сильно заростати і перетворюватися на розплідник равликів, слимаків та грибкових захворювань.

Рослина досить витривала, має високі показники морозостійкості та здатність виживати у періоди тривалої посухи.

До найпопулярніших сортів конюшини білої належать такі як: «Rivеndell», «Klondike», «Ronny», «Pipolina», «Даная», «Лишнянська», «Ліфлекс», «Східничанка» та ін.

Способи боротьби з бур’яном

На полях для захисту культурних рослин найчастіше застосовують післясходові гербіциди.

На присадибних ділянках конюшину білу виривають вручну, а для запобігання її розростанню мульчують грядки та навколостовбурові кола.

Склад і лікарські властивості конюшини

Конюшина біла (повзуча) містить значну кількість корисних речовин, серед яких ефірні й жирні олії, чимало вітамінів (групи В, С і К), алкалоїди, сапоніни, рослинні кислоти, макро- та мікроелементи.

З листя, квітів і коренів рослини готують настоянки, відвари, роблять компреси, що мают ь знеболювальні, тонізуючі та очисні властивості. Також конюшина біла відома як кровоспинний і жовчогінний засіб. Вона має загальнозміцнюючий вплив на організм людини.

Формування газону

Біла конюшина – одна з кращих трав’янисих культур для облаштування рівномірного, яскраво-зеленого, квітучого рослинного покриву.

Ґрунт перед висівом насіння слід перекопати і видалити з нього всі бур’яни разом із корінням, а потім удобрити всю ділянку. Рослина дуже добре реагує на борні добрива, формуючи густе листя і демонструючи пишне цвітіння.

Насіння білої конюшини можна придбати в будь-якому спеціалізованому магазині, оскільки воно не належить до дефіцитних і відносно недорого коштує. Також там можна підібрати насіння певного сорту з потрібними властивостями рослин (низько- чи високорослі, з хорошою морозостійкістю, стійкістю до посухи, ранніми чи пізніми строками цвітіння тощо).

Збирати насіння конюшини білої можна і вручну.

Висівати насіння у підготовлений і зволожений ґрунт бажано не раніше середини травня, лише після того, як земля добре прогріється. В іншому разі насіння буде просто лежати в ґрунті до настання тепла.

Для створення хорошого газону важливим фактором є правильно підібрана норма висіву насіння. Надто мала кількість насіння спричинить розріджен у рослинність на газоні, а в разі надлишку посіви виростуть дуже загущеними. Нормою вважається висівання близько 20 г насіння на кожному квадратному метрі. Для ділянки площею 1 сотка (10 м × 10 м) достатньо буде близько 500 г насіння. Перед безпосереднім висівом у ґрунт рекомендується замочити посівний матеріал у теплій воді на одну годину.

Щоб засіяти газон насінням конюшини рівномірно, використовують спеціальні пристрої, однак це можна зробити і вручну, якщо знати один секрет. Оскільки насінинки дуже дрібні, їх попередньо змішують з невеликою кількістю річкового піску, а вже потім висівають. Після цього всю ділянку треба засипати шаром землі висотою приблизно 1 см.

Газон під час зростання вимагає вчасного поливу, але щоб потік води зі шлангу не розмивав ґрунт, бажано використовувати для зрошування спеціальну насадку, яка імітує дощ.

Не варто очікувати цвітіння газону в перший сезон. Квіти на рослинах з’являться лише наступного року.

Оскільки конюшина біла є багаторічною рослиною, рекомендується кожні п’ять років досівати ділянку новим насінням для омолодження посівів та збереження привабливості трав’яного покриву.

Своєчасне підстригання газону допомагає зберегти його привабливість. Для білої конюшини застосовувати газонокосарку доцільно лише у тому випадку, коли для посівів використовувались високорослі сорти.

Газон з білої конюшини має високу здатність до відновлення після значного механічного пошкодження. На таких посівах можна вигулювати тварин, проводити рухливі ігри з дітьми чи спортивні змагання, адже навіть сильно зім’яті рослини конюшини швидко оновлюються та набувають свіжого вигляду.

Конюшина коли сіють

Конюшина – відмінний медонос, але його сіють ще з кількох причин. Він утворює густий красивий почвопокровний килим; визнаний гарною кормовою культурою для сільськогосподарських тварин; є сидератом, що збагачує землю присадибної ділянки азотом та органікою. Агротехніка вирощування цієї рослини не відрізняється особливою складністю: достатньо своєчасних поливів та розпушування.

Вам знадобиться

Інструкція

• Підготуйте землю. Конюшина – досить невибаглива рослина, проте краще росте на сонячних ділянках і дає справжній «килим» із зелені та квітів на пухких, заправлених органікою ґрунтах. Добрива краще вносити з осіннім перекопуванням з розрахунку 4-5 кг гною, що перепрів, на кожен кв.м. ділянки. Разом із гною має сенс внести 6-7 г подвійного суперфосфату та 3-5 г калійних добрив. Весною, до відростання зелених пагонів, можна буде внести 4-5 г сечовини, розкидавши гранули на землі.
• Виберіть для посіву конюшини теплий осінній день. Вкрай бажано, щоб температура повітря вже не піднімалася вище 15 градусів тепла, інакше існує ризик, що рослина почне рости і загине від морозу. Зважаючи на те, що насіння досить дрібне, його рекомендується розмішати з чистим річковим піском у пропорції 1:3 і висіяти в борозенки, прокреслені на відстані 10-15 см один від одного. За бажання можна сіяти конюшину і врозкид, але в цьому випадку збільшиться витрата насіння.
• Підгодуйте рідким гноєм. Робити це треба навесні, коли стовпчик термометра не опускатиметься нижче 5-7 градусів тепла і молоді пагони конюшини рушать на зріст. Для приготування добрива розведіть 15 кг коров’яку в 30 л води, накрийте поліетиленовою плівкою, зав’яжіть, щоб не допустити кисню, залиште на тиждень. Згодом плівку зніміть, добриво перемішайте, розведіть водою у співвідношенні 1:5 і підгодуйте молоді пагони конюшини.
• Обприскайте ділянку розчином інтавіру або обробіть іншим засобом від шкідливих комах, коли конюшина увійде в пору бутонізації. Щоб рожево-червоні квіти і смарагдова зелень вас радувала якомога довше, підгодуйте конюшину деревною золою. Вона містить калій, магній та багато інших корисних речовин, що сприяють кращій вегетатиці, а також захищають квіти конюшини від хвороб.

Як використовувати конюшину як газон

Конюшина добре використовувати як газон на ділянках, які мають погано дренований грунт, на затінених місцях і в тому випадку, якщо ви хочете мати доглянутий красивий газон, не витрачаючи багато зусиль.

Конюшина не пустить на ваш газон бур’яни. Він не потребуватиме стрижки. Газон з конюшини виглядає не гірше за класичну. Для газонів використовуються різні сорти конюшини. Найпоширеніші – Конюшина Рожева і Конюшина Повзучий (білий). Посів газону з конюшини Вирішивши влаштувати газон з конюшини, необхідно спочатку придбати насіння. Це робиться навесні. Газон з конюшини можна садити раніше, ніж звичайний, щойно відтанула земля після зими, а вночі припинилися заморозки. Конюшина – витривала рослина. Він може адаптуватися до різних регіонів та погодних умов. Добре переносить заморозки і протягом трьох років щороку проростає, не вимагаючи нових підсів. Перед посадкою потрібно розрівняти ділянку граблями. Але можна не намагатися так, як із посадкою звичайного трав’яного газону. Конюшина замаскує всі нерівності грунту. Потім насіння конюшини необхідно замочити на годину у воді або слабкому марганцівному розчині, висушити і перемішати навпіл з сухим піском або садовою землею. За кількістю необхідно близько 100 г насіння на 1 м2 майбутнього газону. Перемішане з піском насіння рівномірно розподіляється за площею газону. Краще сіяти у кількох напрямках – вздовж, потім упоперек або по діагоналі. Посіви зверху засипаються шаром землі на один сантиметр. У родючому ґрунті або торфі для верхнього шару необхідності немає – конюшина проросте на будь-якому ґрунті. Земля трохи ущільнюється (прикочувати всю площу теж немає потреби, досить потоптатися на засіяній ділянці, підклавши під ноги лист фанери). Після ущільнення землі посіви слід полити дуже дрібним дощем, щоб грунт не розмило і не змило насіння. Намагайтеся здійснювати посадку, коли дощі не прогнозуються хоча б кілька найближчих днів. Поливати газон потрібно щодня, намагаючись підтримувати грунт весь час вологим і не даючи йому пересихати протягом тижня. За два тижні з’являться паростки. Це почав утворюватися ваш новий газон з конюшини. Конюшина досить посухостійка – дорослий газон можна влітку поливати не частіше, ніж раз на тиждень. Удобрювати газон з конюшини не треба – рослина містить достатньо азоту, щоб не тільки благополучно рости і зеленіти, але й насичувати корисними речовинами ґрунт. Недоліком газону можна вважати те, що він не стійкий до витоптування. Щоб зберегти вигляд красивого зеленого лужка, необхідно в газоні прокласти доріжки. Через три роки газон знову доведеться засівати, використовуючи наведений вище метод.

коли сіяти червону конюшину навесні чи восени

Леха @

Конюшина сіяти треба тільки навесні. У саду чи на газоні він дуже гарний. На городі краще боби чи посівний горох. У саду підкущами та деревами його взагалі косити та перекопувати не треба. Нехай росте сіється та розмножується. Червона конюшина розмножується тільки насінням. Перекопування його не розмножує, а пригнічує. Для покращення ґрунту він повинен рости в саду не менше 3-4 років. Краще – більше. Тоді ефект вищий. Взагалі, задерніння в саду – дуже хороший прийом. Він покращує структуру ґрунту, дозволяє корінням багаторічних трав з кожним роком проникати все глибше і глибше, дозволяє ґрунту дихати, покращує плодоношення, зменшує кількість шкідників, прибирає переодичність плодоношення і робить виродок більш рівномірним за роками. Якщо трава занадто висока на погляд можна періодично підкошувати її на стежках і біля кущів, згрібаючи кошину до основи кущів. Це чудове добриво і відмінна мульча, тільки не треба закопувати її в ґрунт.

Хто знає, як садити конюшину?

Тетяна Федорова

Дивлячись, яка конюшина і для чого садиться. Ми сіяли конюшину під покрив зернових культур. Тобто сіється одночасно зерно, і відразу ж на тому ж полі висівається конюшина (кормовий, не газонний), або суміш конюшини та тимофіївки. Сходи зернових культур ростуть швидко, притінюючи у своїй слабкі сходи трав. Потім, після збирання основної культури на зерно чи зелений корм, починає розвиватися під покривна. І наступного року на цьому полі – чудова конюшина.
А якщо конюшина для газону – див. відповідь Ольги Голенко.

дід пихто

Костенко Сергій

конюшина сіють на глибину 1-2 см. найбільш прийнятний спосіб у домашніх умовах (на присадибній ділянці) це розсівання вручну на поверхню розпушеного ґрунту та перемішування насіння із землею (наприклад граблями) з подальшим ущільненням ґрунту та поливом (дрібнодисперсним дощуванням)

Іван Васильєв

Ви про вуличну конюшину? Просто наберіть у пошук “посадити конюшину”, “садити конюшину”, “культивація конюшини”. Багато чого знайдете найцікавішого.

Nataly Sitko

. По морфологічним і біологічним особливостям конюшина червона ділять на два основних типи: пізньостигла, або одноукосна (Trifolium pratense serotinum), і ранньостигла, або двоукосна (Trifolium pratense praecox). Пізньостигла конюшина – рослина озимого типу, більш зимостійка і багаторічна, ніж ранньостигла, що має ярий розвиток. Ранньостигла конюшина при ранній весняній сівбі без покриву в південних районах дає насіння в перший рік життя. Висівають його в південно-західній частині зони конюшини та в багатьох західних районах України; пізньостиглий – у північних, північно-східних та багатьох центральних та північно-західних районах, а також у Скандинавії.
Конюшина вимогливий до вологи, але надлишку її не переносить. Найкраще розвивається на слабокислих або нейтральних ґрунтах (pH 5,5-7). Відкликаючи на органічні та органо-мінеральні добрива під покривну або попередню культуру. У польових сівозмінах конюшину висівають у чистому вигляді та в суміші зі злаковими та іншими бобовими травами. Норми висіву для чистого посіву 14-16 кг, у суміші з тимофіївкою – 13-15 кг К. та 3-6 кг тимофіївки на 1 га.

Юзефа Федорова

**АЛЬГА**

Чесно кажучи, начебто й питати нічого. Спушила землю, акуратно жменею розсипала, легенько загребла та полила. А потім і перекладу нема. Успіхів! Дуже симпатично росте, невимогливий і чудово бігати конюшиною.

Коли сіяти червону конюшину? Взимку можна чи краще навесні?

Софія Гусєва

Постарайтеся ранньою весною по останньому снігу, насіння з ним у землю піде.

Анатолій

Ольга

елена орлова

можна було і зараз (тижня на два раніше б) і навесні нормально сходить, тепер уже до весни чекайте

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.