Олександр, підбадьорений знаменням, із молитвою повів військо на шведів: «І була січа велика з латинянами, і перебив їх незліченну безліч, і самому ватажку поклав печать на обличчя гострим списом». За цю перемогу на Неві, здобуту 15 липня 1240 року, народ назвав свого князя Олександром Невським.
Олександр Невський Канонізований РПЦ до лику благовірних за митрополита Макарія на Московському соборі 1547 року, в той час коли московська церква знаходилась в Московсько-Константинопольській схизмі. День пам'яті в – 23 листопада.
Петро I заснував Санкт-Петербург і, зрозуміло, Олександр Невський став знаковою фігурою, яка символізувала прагнення Росії вийти до Балтійського моря. І тоді він став святим номер один у пантеоні російському історичному та церковному. Його раку перенесли в місто на Неві та побудували там Олександро-Невський собор.
У російській історіографії Олександр Невський передусім відомий як полководець, що в 1240 році виграв битву зі шведами на Неві (звідси й нібито іменування – Невський), а в 1242 році – битву з німецькими хрестоносцями на Чудському озері.
Походження і значення імені Олександр Ім'я має давньогрецьке походження і означає "захисник", "той, хто уберігає від мужа". Це ім'я часто зустрічалося в Стародавній Греції.
У російській історіографії Олександр Невський передусім відомий як полководець, що в 1240 р. виграв битву зі шведами на Неві (звідси й нібито іменування – Невський), а в 1242 р. – битву з німецькими хрестоносцями на Чудському озері.
Олександр І Ярославович Посмертний покров Олександра Невського, виготовлений у 1670—1680 роках у Строгановських майстернях міста Сольвичегодськ (сьогодні Архангельська область).