Залишилося 40 недописаних картин – Ісааку Левітану не вистачало грошей на їжу

“Про нього ходило в школі багато байок, з одного боку, про його дарування, а з іншого – про великі потреби. Говорили, що він не має іноді і місця для ночівлі”, – казав художник Михайло Нестеров про свого однокласника Ісаака Левітана. 30 серпня виповнюється 160 років з дня його народження.
Ісаак Левітан був родом із литовського міста Кібартай. Народився в бідній єврейській родині. За пошуком кращої долі переїхав до Москви. В 13 років вступив до Московського училища живопису, культури та зодчества. Через декілька років його батьки помирають і він залишається зовсім без грошей. Не вистачає навіть на їжу.
Викладачі помітили талант молодого художника, тому всіляко йому допомагали. Училище надає йому житло, звільняє від плати за навчання та призначає стипендію. Під час першої студентської виставки його роботу “Осінній день. Сокольники” купляє меценат Павло Третьяков за 100 рублів. В подальшому він слідкуватиме за творчістю митця і неодноразово збиратиме роботи Левітана для своєї колекції.
“Не треба рожево уявляти собі перспективу вивчення живопису. Скільки горя, зусиль, праць і розчарувань, поки не проб’єш собі на дорогу”, – згадував пізніше художник про свої студентські роки.

Влітку 1885 році Левітан переїжджає жити в Підмосков’я. Там він знайомиться із родиною Чехових. Письменник Антон Чехов стає найближчим другом, а його сестра — першим коханням.

Через два роки митець вперше потрапляє на ріку Волгу. Там він 4 літа поспіль малює свої “пейзажі настрою”, на яких не тільки зображує природу, а й висловлює власні почуття. Роботи “Вечір на Волзі”, “Березовий гай” та “Зарослий ставок” наповнені таємничістю та мовчазною красою. На Волгу Левітан їздив разом із екстравагантною власницею московського салону Софією Кувшинниковою. Їхня романтична історія тривала 8 років. Тоді майстер пейзажу створив безліч картин, які зробили його відомим художником.
На початку XX століття Левітан сильно застуджується і помирає. В його майстерні залишаються 40 недописаних картин і ще сотня начерків.

Біографія Левітана І. І.

Ісаак Ілліч Левітан (1860-1900 рр.) – Великий російський художник. Відомий як майстер «пейзажних настроїв», у своїх картинах оспівував красу російської природи. Вивчення непростої біографії Левітана ясно показує, наскільки він був сильною та пристрасною особистістю.

Дитячі та юні роки
Народився Ісаак Ілліч Левітан 18 (30) серпня 1860 р. в інтелігентній єврейській сім’ї.
У 1870 р. сім’я майбутнього художника перебралася до столиці. Коли Ісааку виповнилося 13 років, він став студентом московського училища живопису. Навчався у Перова, Полєнова, Саврасова.

У 1875 р. Ісаак втратив матір. Фінансове становище сім’ї було настільки поганим, що училище періодично допомагало їй грошима. Через рік юного Левітана, талант якого визнавали і його великі вчителі, і ректор училища, було звільнено від сплати за освіту. Ще за рік, після смерті батька, Левітан став студентом пейзажного класу А. Саврасова.
Після замаху життя Імператора, вийшов спеціальний указ, який забороняє людям єврейського походження жити у Москві. Левітан, влаштувався у Підмосков’ї. Там була створена картина Вечір після дощу. Продавши це полотно, художник зміг винайняти обставлену кімнату в Москві.
Весною 1885 р. Ісаак Ілліч закінчив навчання. Але замість звання митця йому видали інший диплом, який свідчить, що він може працювати вчителем чистописання.
Становлення
Квітень 1885 ознаменувався знайомством Левітана з А. П. Чеховим. Дружба цих яскравих, талановитих людей була непростою і часом була схожа на запекле суперництво.
У другій половині 80-х років фінансове становище Ісака Ілліча стабілізувалося. Але непросте дитинство та неспокійна юність несприятливо позначилися на стані здоров’я. У художника різко загострилося серцеве захворювання.
Здоров’я нормалізувалося після поїздки до Криму. Після цього художник організував виставку 50 краєвидів.
У 1888 р. відбулася подорож Левітана на Волгу, про яку він давно мріяв. Під час цієї поїздки художник закохався у містечко Плес, де провів три чудові у плані творчості літні сезони. Саме там він створив близько двохсот пейзажів, у тому числі й картину «Над вічним спокоєм».
Критики визнали цей твір найросійськішим із усіх існуючих.
Його картини Золота осінь та Березень були придбані П. М. Третьяковим. У 1896 р. Левітан, А. Попов та В. Сімов організували спільну виставку.
У 1898 р. митець став Академіком пейзажної творчості. Йому надійшла пропозиція викладати училище живопису, студентом якого він колись був.
Вивчаючи коротку біографію Ісаака Левітана, слід запам’ятати, що до найбільш відомих картин І. І. Левітана відносяться полотна Осінній день, Березовий гай і Вечір на Волзі.

Хвороба та смерть
У 1896 р. художник вдруге перехворів на тиф. Через це загострилася аневризм серця. У 1899 р. він за наполяганням лікарів вирушив до Ялти на лікування. Але захворювання вже набуло незворотного характеру, і лікування не допомогло.
І. Левітан пішов із життя 22 липня (4 серпня) 1900 р. Близько 300 етюдів та 40 картин залишилися незавершеними. Для дітей важливо знати, що у 1901 р. у Санкт-Петербурзі та Москві відбулася посмертна виставка художника. На ній було представлено незавершене полотно Озеро.

На художника часто знаходили напади меланхолії. Якось він зробив спробу самогубства.
Під час навчання в училищі він зіткнувся з яскравим проявом шовінізму та націоналізму. Деякі викладачі були обурені самим фактом, що художник єврейського походження сміє стосуватися російської природи.
У 1892 р. Левітан захопився своєю заміжньою ученицею, С. Кувшиннікова. Цей епізод був описаний Чеховим в оповіданні Пострибунья. Письменник засудив цей роман і їхні стосунки з Левітаном зіпсувалися назавжди.

Біографія Левітана І. І. роки життя – 18 серпня 1860 – 20 липня 1900 гг. (39 років)

Біографія Жуковського

Василь Андрійович Жуковський (1783-1852 рр.) – Російський поет, академік, перекладач. Його балада «Людмила» стала першим .