Це: прислівники місця (там, тут, скрізь, куди, де, звідки, звідти, скрізь, всюди);часу (коли, доки, доти, тоді, поки, іноді, інколи, завжди, тепер, потім); причини (тому, чому); способу дії (якось, однак, ледве, так, як, усяк, однак).24 бер. 2023 р.
Прислівники часу Характеризують дію за часовими відношеннями і відповідають на питання: коли?, відколи?, як довго?, доки? (тепер, колись, віддавна, щороку, завжди, учора, понині, одвіку).
Окремо пишуться прислівники (прислівникові сполуки) Літера и пишеться в кінці прислівників після г, к, х (навкруги, заввишки, верхи), після к, ч у прислівниках з префіксом по- (по-болгарськи, по-вовчи) і в кінці прислівників безвісти, почасти, восени.
Прислівники — це слова без закінчень, які мають властиві лише прислівникам словотворчі суфікси -о, -е, -и, -у, -ому, -єму: лячно, добре, залюбки, згарячу, по-нашому, по-твоєму. У реченні прислівники переважно виступають обставинами.
КУДИ, присл.
«КОЛИ» — сполучник — у підрядних умови («коли» легко замінюється сполучниками «якщо», «якби»).
Прислі́вник (лат. adverbium — «до дієслова», «при дієслові») — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? Прислівник у реченні пов’язується з дієсловом, виконуючи …