Біологічна і виробнича класифікація плодових і ягідних культур

Об’єктами систематики (ботанічної класифікації) є всі форми і розмаїття зеленого світу. Плодові культури за ботанічною класифікацією належать до царства Рослини (Vegetabilia) під-царства Вищі рослини (Embryobionta) типу Покритонасінні (Magnoliophyta чи Angiospermae) класу Магноліопсиди, або Дводольні (Magnoliopsida або Dicotyledones).

До класу однодольних відносяться родина пальмових і банан. Далі їх класифікація представлена порядком, родиною, родом і видом. Родини об’єднують багато-чисельні роди. Роди об’єднують від одного (ананас) до сотень видів. Переважна кількість видів плодових культур належать до класу Дводольних (табл. 1).

Ботанічна класифікація основних плодових культур

Родина, рід, вид, різновидність, та інше – поняття, які відносять до дикої природи, поняття чисто біологічні. Протягом еволюції, під впливом складних, часто агресивних, умов природного світу, живі організми пристосовувалися, створювалися форми, які могли вижити і дати плодовите потомство.

Вид найнижча класифікаційна одиниця, яка об’єднує групу рослин подібних за біологічними і морфологічними ознаками і які займають певну нішу в біогеоценозі.

З дикої природи людина брала для себе все, що дозволяло вижити, проводячи добір кращих рослин, створювала культурні форми. Так протягом віків створювалися і удосконалювалися культурні види, які об’єднують величезну кількість сортів. Основними географічними центрами походження найпоширеніших в Україні плодових рослин є Закавказзя, Середня Азія, Китай, Корея, Японія, Афганістан. Тут виникли і сформувалися яблуня, груша, абри­кос, вишня, олива. Вторинним центром, де сформувалося багато сортів, стала Європа. Батьківщиною багатьох ягідних культур є Європа, Сибір, Північна Америка.

Сорт (калтівар) – поняття, що стосується культурних рослин, оскільки сорти виникали в процесі господарювання людини, під її опікою. Сорт відображає господарську значимість, корисність тої чи іншої рослини, і сортом називають створену шляхом селекції сукупність культурних рослин, які володіють певними спадковими морфологічними, біологічними та господарсько-цінними ознаками та властивостями. Таким чином, об’єктом роботи селекціонера є сорт культурної рослини.

Нові сорти повинні поєднувати високі смакові якості, привабливий вигляд плодів, високу зимостійкість, стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища та патогенів, високу щорічну врожайність, а для плодових – раннє плодоношення і довговічність.

Для селекціонера є обов’язком знати систематику плодових культур, орієнтуватися в родовому, видовому та сортовому розмаїтті зеленого світу. Залучення у селекційні програми диких форм, які часто є донорами цінних генів стійкості до несприятливих факторів природного середовища та до патогенів, дозволить підвищити адаптивність і продуктивність існуючих сортиментів. Великі перспективи має міжвидова і міжродова селекція. Поєднання геномів різних за походженням форм дозволяє створити нові рослини, які не існують у природі, урізноманітнити наші сади прекрасним і корисним.

В Україні за біологічними і виробничими ознаками всі плодові рослини прийнято об’єднувати в групи: зерняткові, кісточкові, го­ріхоплідні, ягідні, субтропічні і тропічні (табл. 2).

За зовнішнім виглядом – морфологічними ознаками – плодові і ягідні рослини об’єднують в п’ять груп: дерева, кущі, напівкущі, багаторічні трав’янисті та ліаноподібні рослини (табл. 3).

Групування рослин за біолого-морфологічними формами

Контрольні питання

1. Що таке родина, рід і вид культурних рослин? Дайте визначення цих термінів.

2. Дайте визначення поняттю сорт культурних рослин.

3. Як систематизують плодові культури за виробничим призначенням?

4. Як групують плодові культури за біолого-морфологічними формами?

studopedia.org – Студопедия.Орг – 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.009 с) .

Які бувають садові, лісові ягоди

Ягода – чудовий подарунок, який піднесла людям матінка-природа. Люблять її і дорослі, і діти. Смачна, ароматна, соковита, корисна, яскрава – це все сказано про ягоді. У природі існує велика кількість ягідних культур. Одні з них були створені природою, інші людина розумна вивів сам в результаті багаторічних дослідів.

Класифікація за місцем виростання

Все ягідники можна розділити на 2 групи по місцю зростання: садові, тобто вирощені в садах, культурні, і лісові, тобто зростаючі в природних умовах.

Це поділ умовно, тому що кожен садівник – експериментатор в глибині душі. Деякі ягоди, які спочатку росли виключно в лісах, успішно прижилися в садах і набули поширення на російських дачах.

Можна виділити і третю групу назви ягід – нездатні виростати в умовах російського клімату. Але завдяки розвиненій торгівлі і туризму, потрапили на столи росіян і припали їм до смаку. Вчені-селекціонери і садівники-любителі намагаються вивести сорти улюблених екзотичних культур, здатні прижитися в наших садах.

Популярні садові ягоди

У садах середньої смуги вирощують культури на будь-який смак. Ніхто не обмежує дачника у виборі вподобаного виду або сорту рослини . Існують популярні види, які ростуть в підмосковних садах:

Смородина і малина

Одна з найбільш корисних ягід – смородина – багаторічна скороплодная культура. На третій рік після посадки вона вже дає хороший урожай. На численних гілках утворюються кисті кулястих або овально-видовжених кисло-солодких плодів з характерним терпким ароматом. Недарма пахуча культура отримала свою назву: воно утворено від давньоруського слова «смород’» – «сильний запах». Всі частини смородини мають яскраво виражений аромат завдяки ефірним оліям.

Плоди смородини розрізняються за розміром і кольором. Вони можуть бути чорними, червоними, білими, золотистими. Аромат чорної смородини більш виражений, ніж у інших її видів. Поверхня плодів буває з восковим нальотом, глянсовою або матовою. Плоди і листя цілющі. У чорній смородині міститься величезна кількість вітаміну С, трохи менше його в червоній смородині-Кислиці. За вмістом вітаміну А смородина перевершила ананаси і персики. У ній відзначені вітаміни групи В, натрій, кальцій, мідь, залізо. Висока концентрація пектину, йоду, корисних кислот.

Одна з найпопулярніших в народі ягід – малина. Вона має прекрасний смак, приємний запах і корисними речовинами, які містяться в плодах, листі, квітках і коренях чагарнику. Їх цілющі властивості використовують в медицині, кулінарії, косметології. Малина – багаторічний чагарник з самозапильні квітами.

Ягода – соковитий збірна кістянка, що має характерну для сорту забарвлення. Вона може бути червоною, жовтою, чорною. Як про садовій культурі про малині стало відомо в XVI-XVII ст. еках, а лісова малина згадувалася в літописах задовго до цього часу. Плоди містять корисні цукру (фруктозу, глюкозу, сахарозу), вітаміни А, В, С, незамінні кислоти, мідь, залізо, цинк, провітамін А. Малина є самим «смачним» ліками, від якої не відмовляються навіть діти. Вона використовується як жарознижуючий і потогінний засіб, а також як непоганий антидепресант.

Полуниця і ожина

Королева саду, улюблена культура багатьох дачників – ось як називається ягода полуниця. Красива, соковита, ароматна, солодка і дуже ніжна. Невисокі кущі суниці садової ростуть прямо на землі, щоб зібрати кошик ягід, треба багато разів нагнутися. Вона любить тепло і сонце. Знає собі ціну: чуйна на внесення добрив і не терпить сусідства з бур’янами.

Полуниця багата мікроелементами, містить залізо, кальцій, марганець, калій, бор, мідь і кобальт. Це зумовило її використання в медицині. Ягода допоможе підвищити імунітет, зміцнити кістки і зуби. Покращує кровотворення, використовується для профілактики склерозу і ендокринних захворювань. Широко застосовується як афродизіак. Але володіючи комплексом переваг, може викликати сильну алергію.

Ожина – велика соковита ягода чорного, з сизуватим відливом, кольору. Має приємний делікатний смак і слабкий ніжний запах, що віддалено нагадує малину. Ягоди, листя і молоді пагони ожини мають цілющі властивості. За концентрації корисних речовин ожина близька до малині, але кислоти в ній менше. У ягоді містяться цукри, вітамін С і Е, провітамін – А, вітаміни групи В, солі міді, калію і марганцю, пектин і дубильні речовини. Корисні властивості ожини застосовуються в народній медицині для зниження спека, посилення травлення і сечовиділення.

Незвичайна йошта

Гібрид чорної смородини і агрусу називається йошта. Ягоди йошти чорного кольору з фіолетовим відливом. За формою ягоди йошти нагадує великі кулі. На смак кисло-солодкі, з приємним мускатним присмаком і дуже слабким запахом. Йошта перейняла корисні властивості агрусу і смородини. Використовується для профілактики і лікування шлунково-кишкових захворювань і як полівітамінна культура.

Лісові дари

Незліченні багатства зберігає в собі ліс. Одним з скарбів лісового царства є дикорослі ягоди. Виросли в лісі природним шляхом, вони не тільки не поступаються своїм культурним побратимам по концентрації необхідних для людини вітамінів, фізіологічно активних речовин, мікроелементів, але навіть перевершують їх. З давніх-давен на Русі існує традиція збирати в лісі ягоди. Хто звик ласувати солодкими лісовими дарами, той запасається здоров’ям на рік вперед. У лісі можна знайти зарості деяких культур:

Княженіка – невисока трав’яниста рослина з поодинокими червоними квітками і опушеними зеленим листям. Плід – куляста темно-червона ягода, що складається з безлічі Костянок. Схожа на малину, але менше, солодше і ароматні, ніж вона. Дозріває в кінці літа. Зростає на мохових болотах, в хвойних лісах, в тундрі. За вмістом вітаміну С перевершує лимони та апельсини. Містить цукру, органічні кислоти, антоціанові з’єднання, ароматичні речовини. Княженіку приймають при лікуванні сечокам’яної хвороби, цинги, хвороб горла, шлунка і легень.

Морошка – трав’яниста рослина до 30 см заввишки з опушеним стеблом. Ягода складається з декількох гладких одиночних червонуватих Костянок, при дозріванні міняють забарвлення на яскраво-жовту. Зростає в тундрі, заболочених лісах північної частини Росії. Ягідки морошки багаті вітамінами, органічними кислотами, каротином. Містять фарбувальні речовини, цукру, дубильні речовини, солі калію, магнію, кальцію та хрому. Мають протицингового, потогінний, ранозагоювальні властивості. Застосовуються при водянці, захворюваннях серця і сечового міхура.

Журавлина – знаменита цариця лісових ягід. Зростає в тайзі на торф’яних болотах. Круглі червоні ягоди мають щільну м’якоть і численні дрібні насіння, на смак кислі. Журавлина – джерело вітамінів і корисних речовин. У ній зазначено велику кількість лимонної і бензойної кислот, завдяки чому вона може зберігатися рік. Плоди багаті флавоноїдами, дубильними речовинами, пектинами. Містять цукру, мідь, марганець, залізо, йод, алюміній і срібло.

За кількістю вітаміну С порівнянна зі смородиною. Плоди журавлини мають антисептичну, протизапальну, протицинговую дію. Застосовуються при простудних і вірусних захворюваннях; хворобах серця і судин, органів травлення і нирок. Журавлину використовують для профілактики онкологічних захворювань.

Деякі ягоди, які традиційно вважаються лісовими, садівники давно навчилися вирощувати на своїх присадибних ділянках. Серед них:

Ці ягідні культури прекрасно почувають себе в садах і відгукуються на дбайливий догляд дачників рясним плодоношенням.

Екзотичні культури

Садівників завжди цікавили нові культури, їх види і сорти. З середини XX століття з’являється все більше бажаючих виростити на своїй ділянці колись екзотичні для середньої смуги ягідні культури. Наприклад, до ягід-екзотам, успішно вирощуваних на дачах в Підмосков’ї, відносяться:

Магонія – рослина, яке з’явилося в Америці, це невеликий ефектний чагарник зі смачними плодами. Культура об’єднує в собі ознаки різних рослин. Блискучі яскраво-зелене листя червоніють восени, нагадуючи барбарис. Колючі на дотик, вони не опадають, як у хвойніков. Восени магония буквально обліплена гронами темно-сизих фіолетових ягід з восковим нальотом. За формою і солодкого смаку з легкою кислинкою вони нагадують виноград.

Існує навіть морозостійкий сорт чагарнику – магония падуболистная, відомий також як орегонський виноград. Ягоди магонии, як і виноград, в своєму складі мають пектини, флавоноїди, амінокислоти. Вони багаті залізом, калієм, марганцем, вітамінами Р, Е, А і С. Покращують роботу серця, шлунка і печінки, благотворно діють на нирки.

Гумі – оригінальний за формою чагарник, прикрашений ягодами, які японці вважають плодами довголіття. За легендами, предки рослини з’явилися в крейдяний період – за часів, коли жили динозаври. Родина – Японія і Китай. Наукова назва – лох багатоквітковий. Є родичем обліпихи. Плоди на одній рослині дозрівають в різний час. Ягоди подовженою формою нагадують кизил, але більші за його.

У зрілому вигляді вони червоніють і покриваються сріблясто-білими цяточками. Ягоди гумі мають прозору щільну шкірку. М’якоть дуже соковита, з невеликою ребристою кісточкою. На смак плід солодкий з терпким присмаком, нагадує переспілі вишню.

Плоди гумі надають омолоджуючу дію на організм, як вважають японці. Цей факт ще вимагає доказів, але корисні властивості ягоди підтверджені дослідженнями. У плоді містяться флавоноїди, каротиноїди, пектин, амінокислоти. У них виявлено вітаміни Р, Е, А, С і мікроелементи. Ягоди гумі мають тонізуючу дію, відновлюють кровообіг.

Шефердія поки мало поширена, але вже зацікавила багатьох садівників. Рослина з’явилося в Америці. Дрібні червоні або оранжево-червоні ягідки, які виросли на незвичайному високому чагарнику з сріблястими листям, нагадують за формою обліпиху. Тонка шкірка покрита білими цяточками. Ягода ніжна з соковитою м’якоттю. Має кисло-солодкий терпкий смак.

Після заморозків її смак пом’якшується. Ягода дозріває в кінці літа, але міцно тримається на гілках. У ній зазначено високий вміст вітаміну С (більше, ніж у лимоні і обліписі), вітамінів А, Р, Е. Вона підвищує імунітет і тонус організму, зміцнює судини, уповільнює старіння організму. Є один недолік – здатність викликати алергію. Шеферд широко застосовують в кулінарії для приготування соусів до м’ясних страв і різних домашніх заготовок.

Ягода має різні назви: «мильна», «американська обліпиха», «заяча», «смородина Небраски». Її застосовують в якості живої огорожі. Рослина дводомна, на ділянці потрібно мінімум 2 чагарнику для взаємного запилення.

Користь ягідних культур

Говорячи про те, які ягоди вирощувати, слід знати, що кожна культура по-своєму унікальна і корисна. Але всі вони є цінним природним джерелом необхідних людині вітамінів, мінеральних речовин. Цілющі речовини, що входять до складу ягід, позитивно впливають на роботу всіх систем в організмі людини. Їх використовують при лікуванні різних захворювань і для підвищення імунітету.

Маючи низьку калорійність, вони мають поживними властивостями, смачні і різноманітні на смак. Використовуючи одну і ту ж ягоду, можна приготувати кілька неповторних десертів, напоїв, начинок для пирогів, домашніх заготовок.

Збирання ягід – захоплююче і заспокійливо заняття. Ягідники під час свого цвітіння і плодоношення є чудове видовище, доповнене приємним тонким ароматом. Естетичну насолоду, яке отримує людина, збираючи ягоди, ні з чим не порівняти.

Схожі статті:

Виробнича та біолого-морфологічна класифікація плодових культур

В Україні за біологічними і виробничими ознаками всі плодові рослини прийнято об’єднувати в групи. Перше групування виробниче, в основу якого покладено особливості типу плоду і умови вирощування. За цією класифікацією плодові культури ділять на: зерняткові, кісточкові, го­ріхоплідні, ягідні, субтропічні і тропічні. В групі субтропічних виділяють підгрупу цитрусових (Табл. 1).

За зовнішнім виглядом – морфологічними ознаками – плодові і ягідні рослини об’єднують в п’ять груп: дерева, кущі, напівкущі, багаторічні трав’янисті та ліаноподібні рослини (табл. 2).

Яблуня, груша, айва, аронія, горобина, ірга, глід, мушмула

Вишня, черешня, слива, абрикос, персик, алича, дерен (кизил), обліпиха, мигдаль

Волоський горіх, ліщина фундук, мигдаль, фісташка, каштан їстівний, пекан, кедр сибірський

Суниця, смородина і порічки, малина, ожина, чорни-ця, голубиця, брусниця, жу­равлина, шовковиця, калина

Цитрусові: лимон, апельсин, мандарин, грейпфрут, кінкан, цитрон, бігардія та інші; а також інжир, гра-нат, маслина, хур­ма, фейхоа, авокадо, унабі, зізіфус

Банан, ананас, манго, динне дерево (папайя), фініко-ва і кокосова пальми, дуріан, хлібне дерево, анакардія

Групування рослин за біолого-морфологічними формами

Яблуня, груша, черешня, волоський горіх, шовковиця, пекан, каштан, абрикос, персик та інші.

Смородина і порічки, аґрус, фундук, калина, деякі види вишні та інші.

Малина, ожина, журавлина, чорниця, брусниця, морошка та інші.

Багаторічні трав’янисті рослини

Лимонник китайський, актинідія, виноград.

Ботанічна класифікація плодових культур

Об’єктами систематики (ботанічної класифікації) є всі форми і розмаїття зеленого світу. Плодові культури за ботанічною класифікацією належать до царства Рослини (Vegetabilia) підцарства Вищі рослини (Embryo-bionta). типу Покритонасінні (Magnoliophyta чи Angiospermae) класу Магноліопсиди, або Дводольні (Magnoliopsida або Dicotyledones) (Табл. 1).

До класу однодольних відносяться родина пальмових і банан. Далі їх класифікація представлена порядком, родиною, родом і видом. Родини об’єднують багаточисельні роди. Роди об’єднують від одного (ананас) до сотень видів

Родина, рід, вид, різновидність, та інше – чисто біологічні поняття, які відносять до дикої природи. Протягом еволюції, під впливом складних, часто агресивних, умов природного світу, живі організми пристосовувалися, створювалися форми, які могли адаптуватися до нових умов і дати плодовите потомство.

Ботанічна класифікація основних плодових культур