В 1879 році Томас Едіссон запатентував лампу розжарювання з платиновою ниткою. Саме її було публічно продемонстровано 31 грудня 1879 року. Наступного року Едіссон повернувся до експериментів з вугільними волокнами і створив лампу розжарювання з тривалістю роботи до 40 годин.
Першу лампочку винайшов Гемфрі Деві в 1802, після чого відбулося перше практичне дослідження газорозрядного світла 1806 року. У 1870-их, газорозрядна лампа Деві була успішно комерціалізована, і використовувалась для освітлення багатьох публічних просторів.
1854 рік: німецький винахідник Генріх Гебель надав світу аналог сучасної лампочки, яка працювала буквально пару годин, після виходячи з ладу.
Перша лампочка Едісона виглядала майже так само, як сучасні лампи розжарювання. Нитка розжарювання у ній могла мати різні форми, цоколь був діаметром 27 мм. Колби в електролампах цього винахідника також виглядали по-різному, але в одній із перших створених винахідником ламп вона була куляста.
То́мас А́лва Е́дісон (англ. Thomas Alva Edison; 11 лютого 1847 Майлен, Огайо, США — 18 жовтня 1931, Вест-Орандж, Нью-Джерсі, США) — американський науковець і винахідник, автор винаходів, на які видано 1093 патенти США та 1239 патентів інших країн.
Головною частиною лампи розжарювання є тіло розжарення, що може являти собою нитку, спіраль, біспіраль, триспіраль, має різноманітні розміри та форму. Тіло розжарення виконують із вольфраму (температура плавлення 3650±50ºК).
У 1878 р. Томас Едісон розпочав серйозні дослідження з розробки практичної лампи розжарювання і 14 жовтня 1878 р. …