М. В. Гоголь «Ревізор». Образи чиновників. Образ Хлєстакова та його динаміка.

Тема. М . В . Гоголь «Ревізор». Образи чиновників. Образ Хлєстакова та його динаміка. Мета: формування предметних компетентностей: визначити роль образу Хлєстакова для розкриття теми та ідеї твору; показати аморальність героя, показати живучість таких типів характеру; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників негативне ставлення до пристосування, хабарництва, нечесності, моральних вад , потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та представляти її; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Традиційно вважається, що сюжет для комедії «Ревізор» Гоголю підказав приятель О. Пушкін, але є й інші версії. Наприклад, український письменник Г. Квітка-Основ’яненко розгнівався, бо був упевнений, що Гоголь використав сюжет написаної ним у 1827 році п’єси «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе», яка була відома в рукописному варіанті.

Свою комедию «Ревізор» Гоголь створив дуже швидко, за два місяці. Наприкінці 1835 року вона була готова. Гоголь в «Авторській сповіді» писав: «У „Ревізорі” я зважився зібрати в одну купу все погане в Росії, всі несправедливості <. >і разом посміятися над усім цим». З авторського визнання випливає, що «Ревізор» — соціально-сатирична комедія.

Її постановка в Олександрівському театрі спричинила хвилю невдоволення з боку дворян, чиновников та купців. Гоголь був уражений звинуваченнями в тому, що він — ворог Росії і що він обмовив її в комедії. Погана гра акторів і загальне нерозуміння спонукають письменника виїхати за кордон, в Італію. Повідомляючи про це Погодіну, він пише з болем: «Письменник сучасний, письменник комічний, письменник звичаїв повинен подалі бути від своєї батьківщини. Пророку немає слави у вітчизні».

2. Евристична бесіда

• Звідки городничих дізнається про приїзд ревізора? (З листа Чмихова. Саме з цього листа ми дізнаємося, що за городничим, «як і за всяким, водяться грішки».)

• Де відбуваються події п’єси?

• Яким ми уявляємо собі повітове містечко?

• Хто приніс звістку, що ревізор уже приїхав? (Добчинський і Бобчинський.)

• Чому так сильно боялися ревізора чиновники міста? (Усі вони брали хабарі, привласнювали державні кошти.)

• Яка, на вашу думку, фраза є зав’язкою комедії? (Репліка городничого: «. до нас їде ревізор».)

Коментар учителя. Оригінальність автора полягала в тому, що експозиція в комедії з’являється після зав’язки. Зав’язкою п’єси є перша фраза городничего: «. до нас їде ревізор», і тільки після цього ми поринаємо в атмосферу життя повітового міста, дізнаємося про тамтешні порядки і заняття місцевих чиновників.

• Розкрийте роль коментарів автора.

3 . Колективна робота з текстом комедії

• Схарактеризуйте кожного з чиновників міста.

Виновок. У п’єсі автор намагається максимально охопити всі сторони тогочасного життя та управління. Тут і судочинство, і освіта, і охорона здоров’я, і пошта, і соціальне забезпечення, і поліція. Такого всеохопного погляду на офіційний державоустрій російська література іще не знала. Для зображення своїх героїв автор використав такі прийоми, як гротеск (порівняння чиновників із тваринами.) та гіперболу (перебільшення Хлестакова про авторство та своє знайомство з міністрами).

Прізвище чиновника, посада

Характеристика за текстом

Як виконує службу

А. А. Сквозник-Дмухановський, городничий

«Хоч і хабарник, але поводиться солідно»

Бере хабарі й дозволяє брати іншим, привласнює державні кошти

Л. Л. Хлопов, доглядач шкіл

Всього боїшся: всякий втручається

Наляканий безкінечними перевірками й доганами, тому страшенно їх боїться

А. Ф. Ляпкін-Тяпкін, суддя

Людина, що прочитала 5 чи 6 книг, і тому вільнодумна

Більше цікавиться полюванням ніж судочинством, бере хабарі «хортенятами», завжди напідпитку

А. П. Земляника, попечитель богоугодних закладів

«Свиня в ярмолці»

Хворі одужують як мухи, дорогих ліків не вживають

І. К. Шпекін, поштмейстер

Простосердна до наївності людина

Поштові справи занедбані, пошта не доходить, читає чужі листи

4 . Слово вчителя

— Гоголь, змалювавши головного героя комедії Хлестакова, відтворив типовий характер представників дворянської молоді, яка заполонила петербурзькі департаменти.

5 . Евристична бесіда

♦ Знайдіть та зачитайте портрет Хлестакова.

♦ Яке враження Хлестаков справив на інших?

♦ Як із Хлестаковим поводилися чиновники? (Намагалися прислужитися, підлещувалися.)

♦ Як розкрилась таємниця Хлестакова? (Пошмейстер прочитав лист Хлестакова.)

♦ Якою була реакція чиновників? (Вони дуже здивувалися.)

♦ Кого тепер звинувачують у всьому, що сталося? (Добчинського і Бобчинського.)

♦ Яку роль відіграє німа сцена? (Фінал комедії — це момент найвищого напруження. Герої п’єси спантеличені, налякані, бо доведеться спокутувати всі свої гріхи.)

6 . Проблемне питання

♦ Чому ніхто з чиновників не викрив брехню Хлестакова? ( Хлестаков вихваляється та бреше «художньо», «натхненно», «переконливо», «правдоподібно», у якийсь момент навіть сам повірив у те, що він надзвичайно важлива особа. За допомогою брехні Хлестаков підносить себе на вершину, таку недосяжну в реальному житті. «ганчірка» — видає себе за важливу людину, «вітрогон» — називає себе письменником та поетом, «паскудник» — видає себе за шляхетну людину, «злидар» — вихваляється багатством, завжди голодний — розказує про розкішні обіди. Пустопорожній, недорікуватий Хлестаков справив враження на чиновників як змістовна, дуже розумна та хитра людина.)

7 . Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ»

Хлестаков: пройдисвіт, брехун, нахаба, нездатний логічно розмірковувати й висловлювати свої думки, він звик плисти за течією, не замислюватися над майбутнім.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Літературний диктант.

1) За жанром «Ревізор» — це . (комедія).

2) Епіграф, що використав Гоголь до твору «Ревізор», звучить так. («Не кивай на дзеркало, коли пика крива»).

3) Який прийом використовує автор, добираючи цей епіграф? (Прийом алегорії.)

4) Аж 6 книг прочитав герой «Ревізора». (Ляпкін-Тяпкін).

5) Лікарнями у творі М. Гоголя керував. (Гібнер).

6) «Хортенятами» брав хабарі. (Ляпкін-Тяпкін).

7) Засіб комічного, який переважно використовує автор у своєму творі. (Сатира.)

8) Хлестаков — це . (нікчемний чиновник, що їде до свого батька).

9) Найголовніші риси Хлестакова —. (вміння бехати та вихвалятися).

10) Повітове містечко зображене як. (типове провінційне російське місто).

11) Тема п’єси «Ревізор» — . (викриття бюрократичного ладу самодержавної Росії ХІХ ст.).

12) М. Гоголь викриває у своєму творі такі вади суспільства, як. (хабарництво, безкарність, казнокрадство).

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Уміти характеризувати героїв комедії «Ревізор», визначати художні особливості, засоби комічного(виписати приклади).

2. Дослідити етимологію промовистих прізвищ у п’єсі.

Стаття 14. Класифікація посад в органах місцевого самоврядування

В органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:

перша категорія – посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;

друга категорія – посади Сімферопольського міського голови, міських (міст – обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови – секретаря Київської міської ради;

третя категорія – посади перших заступників та заступників міських голів (міст – обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст – обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст – обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;

керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;

четверта категорія – посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п’ята категорія – посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост;

шоста категорія – посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;

сьома категорія – посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.

Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.