Першою справжньою письмовою позиційною системою числення вважається була Індійсько-арабська система чисел. Ця система була створена у VII столітті в Індії, але ще не мала її сучасної форми, оскільки використання цифри нуль, ще не було загальноприйнятим.
Спочатку люди навчилися дізнаватися кількість предметів або тварин, роблячи особливі зарубки на лічильних паличках, вести рахунок. Числа виникли при лічбі предметів. Думка про лічбу прийшла людям в голову раніше, ніж з'явилися цифри.
Давні шумери придумали цифри у вигляді рисочок і записували їх гострою паличкою на вологих глиняних дощечках. Найзручнішим у використанні виявилися арабські цифри. Придумали їх у Давній Індії, але привезли до Європи саме араби. Тому ці цифри відомі у світі як арабські.
Походження Індо-арабські цифри було винайдено в Індії, у межах абетки Брахмі, від якої походять усі сучасні абетки Індостану, та пізніше запозичено мусульманськими науковцями, які, зокрема, перський математик Аль-Хорезмі, називали їх «Індійськими».
Хоча в Давній Греції число 0 не було відоме, в астрономічних таблицях Клавдія Птолемея пусті клітинки позначались символом «ο» (літера омікрон, від дав. -гр. ονδεν — нічого); можливо, що це позначення вплинуло на появу нуля, але більшість істориків визнає, що десятковий нуль винайшли індійські математики.
Арифметика — наука про числа, їх властивості і відношення — є однією з основних математичних наук. Вона тісно пов’язана з алгеброю і теорією чисел . Причиною виникнення арифметики стала …