Олаф Шольц став канцлером Німеччини замість Меркель. Чого від нього чекати Україні

За нього проголосував німецький парламент, де його коаліція має значну більшість.

Новий уряд пана Шольца сформований з його соціал-демократичної партії разом із “зеленими” та вільними демократами.

Передача влади знаменує собою кінець 31-річної політичної кар’єри Меркель.

63-річний Шольц наприкінці вересня привів соціал-демократів до перемоги на виборах, позиціонуючи себе як кандидата, який продовжуватиме курс попередньої канцлерки, оскільки він відігравав ключову роль в уряді Меркель як віцеканцлер.

Німецький парламент, Бундестаг, підтримав його 395 голосами проти 303, після чого привітав оваціями. Тепер Шольц має зустрітися з президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, а опівдні (13:00 за Києвом) він складе присягу.

Ця стаття містить контент, наданий Twitter. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Twitter i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Після виборів його партія співпрацювала із “зеленими” та дружніми до бізнесу вільними демократами над коаліційною угодою, яку нарешті підписали у вівторок.

О 15:00 він офіційно заступить на посаду канцлера.

Новий уряд має амбіційні плани щодо боротьби зі зміною клімату шляхом відмови від вугілля та зосередженні на відновлюваній енергетиці, але його найпершим пріоритетом буде боротьба з пандемією коронавірусом.

У країні за останню добу зафіксували 69 601 випадок захворювання та 527 смертей – це найбільша кількість з минулої зими.

Якою буде політика нового уряду щодо України, Росії та Білорусі

Новому канцлеру та лідерці “зелених” Анналені Бербок, яка стає міністеркою закордонних справ, також доведеться відреагувати на нарощування російської армії поблизу кордону з Україною.

Хоча Росія заперечує плани вторгнення в Україну, Ангела Меркель домовилася з президентом Джо Байденом і лідерами Британії, Франції та Італії у вівторок увечері, що вони ухвалять спільну стратегію реагування, що завдасть “значної та серйозної шкоди російській економіці”.

Анналена Бербок – нова міністерка закордонних справ Німеччини

Одним з очевидних економічних заходів буде загроза російському газопроводу “Північний потік-2” до Німеччини, який був завершений, але досі очікує на схвалення німецького енергетичного регулятора. Американські чиновники кажуть, що вони досягли порозуміння з Німеччиною щодо того, що трубопровід закриють, що стане значним втручанням.

Загалом зелені дуже непривітні до Росії. На те вони мають дві причини.

По-перше, вони – за принципову зовнішню політику, засновану на західних цінностях та захисті прав людини та громадянських свобод.

По-друге, вони проти викопних видів палива, рішуче виступали за зупинку будівництва другої гілки російського газопроводу “Північний потік” і домоглися включення до коаліційного договору пункту про згортання газової енергетики в Німеччині до 2040 року (а вугільної – до 2030 року).

Отримання посади голови МЗС Анналеною Бербок є сприятливим для України, адже зелені – єдина партія, яка у своїй програмі відкрито виступає за перспективу членства в ЄС для України, Грузії та Молдови.

Окрім того, до складу уряду увійде інший лідер зелених Роберт Хабек, який в серпні 2021 року пропонував надати Україні летальну зброю, за що його піддали критиці інші політики. Йому пророкують або посаду міністра захисту довкілля, або міністра економіки та довкілля.

Втім, чи зміниться політика щодо України залежить від бажання партнерів зелених по коаліції.

Ставлення до України та Росії

От, що пишуть про Україну три партії в коаліційній угоді, текст якої опублікувало видання Spiegel:

“Ми продовжуватимемо допомагати Україні у відновленні повної територіальної цілісності та суверенітету. Ми прагнемо поглибити енергетичне партнерство з Україною, маючи великі амбіції в сферах відновлюваної енергії, виробництва зеленого водню, енергоефективності та скорочення викидів CO2”, – йдеться в ній.

Прямої обіцянки членства в ЄС для України у цьому документі немає.

“Ми працюємо разом з ЄС та його державами-членами для подальшого розвитку Східного партнерства. Такі держави, як Україна, Молдова та Грузія, які прагнуть приєднатися до ЄС, повинні мати можливість наблизитися за допомогою послідовних реформ на основі верховенства права та ринкової економіки”, – йдеться в коаліційній угоді.

Від Росії нова коаліція вимагає припинення дестабілізації України.

“Ми вимагаємо негайно припинити спроби дестабілізації проти України, насильство на сході України та незаконну анексію Криму. Шлях до мирного вирішення конфлікту на сході України та зняття пов’язаних з цим санкцій залежить від повного виконання Мінських домовленостей”, – йдеться в документі.

Натомість у коаліційній угоді Москві пропонують співпрацю у сфері виробництва водню, в галузях охорони здоров’я та охорони довкілля, а також розглядають можливість надання безвізу для російської молоді віком до 25 років. Водночас хочуть припинення обмеження прав і свобод людини у Росії.

Все це підкріплюється запевненнями в тому, що Росію сприймають як важливого гравця, хочуть мати з нею міцні та стабільні відносини, але на основі “принципів міжнародного права, прав людини та європейського мирного порядку”.

Соціал-демократи раніше вважалися більш доброзичливою до Москви партією, ніж ХДС, але через дії Москви останніми роками німецьким політикам взагалі стало складніше виступати за дружбу або “бізнес як завжди” з Росією.

Олаф Шольц поводиться зовсім інакше, ніж його колишній шеф у партії Герхард Шредер, який на початку століття називав Росію повноцінною демократією, а потім з посади канцлера перейшов на зарплатню у “Газпром”.

Шольц взагалі, як і лідери інших провідних партій, під час передвиборної кампанії і після неї досить мало говорив про зовнішню політику, а якщо й говорив, то декларував приблизно те саме, що й досі робила Меркель. Його головна теза: Німеччина має вести узгоджену, спільну з усім Євросоюзом зовнішню політику.

Все ж серйозних змін у політиці щодо Росії німецькі оглядачі від нового уряду не чекають.

Щодо Білорусі три партії в коаліційній угоді підтримують білоруську опозицію та ідею проведення нових виборів у країні.

“Ми стоїмо на боці людей у ​​Білорусі та підтримуємо їхнє бажання нових виборів, демократії, свободи та верховенства права та вимагаємо беззастережного звільнення всіх політичних в’язнів. Втручання Росії на користь Лукашенка є неприпустимим. Ми будемо підтримувати демократичну опозицію в Білорусі подальшими пропозиціями”, – йдеться в документі.

Якщо Лукашенко не змінить курс, йому погрожують новими санкціями.

Які зміни чекають на Німеччину?

Один із головних пунктів програми нового уряду – боротьба зі зміною клімату: він планує взяти курс на закриття вугільних електростанцій до 2030 року (саме цей уряд працюватиме до 2025 року) та відмову від бензинових та дизельних автомобілів.

Окрім знищення вугільної енергетики, в рамках боротьби за клімат нова коаліція хоче до 2030 року довести частку відновлюваних джерел в енергетиці Німеччини до 80%, довести кількість електромобілів на дорогах країни того ж року до 15 млн, а також на чверть збільшити об’єм вантажних перевезень залізницею, скоротивши менш екологічні перевезення вантажівками і літаками.

Майбутній уряд Німеччини збирається також спростити процедуру отримання громадянства, скоротити ценз проживання до 5 років та дозволити подвійне громадянство.

“Це величезна новина для тисяч етнічних турків Німеччини, багато з яких лишаються іноземцями, хоча прожили в Німеччині десятки років”, – пояснює Deutsche Welle.

Однією з головних обіцянок Олафа Шольца було підвищення мінімальної погодинної оплати праці до 12,5 євро. Партнери по коаліції домовилися підвищити її до 12 євро.

Окрім того, новий уряд збирається з певними обмеженнями легалізувати продаж марихуани.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

Хто став новим канцлером Німеччини

8 грудня Олафа Шольца було затверджено новим канцлером Німеччини. Решта членів його уряду також склала присягу. Хто ж увійшов до нового уряду Німеччини?

Олаф Шольц замінив Анґелу Меркель на посаді канцлера ФРН

Соціал-демократ Олаф Шольц (Olaf Scholz) став наступником канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel). 63-річний Шольц – досвідчений політик, в уряді Меркель він був міністром фінансів, а раніше – бургомістром Гамбурга.

Вольфґанґ Шмідт

Вольфґанґ Шмідт (Wolfgang Schmidt) із СДПН очолив відомство федерального канцлера. Подейкують, що ніхто інший не знає майбутнього главу уряду Олафа Шольца так добре, як він. Вже 20 років ці два уродженці Гамбурга працюють разом. 51-річний Шмідт вірив, що Шольц може стати канцлером, коли багато хто про це навіть не думав.

Карл Лаутербах

Один із головних сюрпризів у новому Кабінеті міністрів ФРН – поява в ньому 58-річного Карла Лаутербаха (Karl Lauterbach). Соціал-демократ, лікар за освітою, за час пандемії став одним із медійних символів боротьби з коронавірусом, виступаючи у десятках ток-шоу з порадами та поясненнями. Спочатку його призначення на цю посаду не планувалося.

Крістіне Ламбрехт

Крістіне Ламбрехт (Christine Lambrecht) зі СДПН у старому уряді була міністеркою юстиції. Тепер вона очолила міноборони. 56-річній юристці дісталося міністерство, яке в Німеччині вважається одним із найбільш непростих. За нової міністерки закордонні місії Бундесверу піддаватимуться систематичній оцінці. Ламбрехт – третя жінка на чолі міноборони ФРН.

Губертус Гайль

До нового уряду увійшов 49-річний соціал-демократ Губертус Гайль (Hubertus Heil), який очолив міністерство праці ФРН. Аналогічну посаду він обіймав у попередньому уряді Анґели Меркель.

Клара Ґейвіц

Клара Ґейвіц (Klara Geywitz) очолила новостворене міністерство будівництва та житла. У планах уряду – будівництво 400 тисяч квартир щорічно. 45-річна уродженка Бранденбурга багато років брала активну участь у місцевій та державній політиці. Вона – заступниця голови регіонального відділення Соціал-демократичної партії Німеччини. Канцлер Шольц бачить у ній “дуже великий талант”.

Ненсі Фезер

Міністерство внутрішніх справ уперше очолила жінка. 51-річна адвокатка Ненсі Фезер (Nancy Faeser) родом із Гессена, де була лідеркою регіонального відділення СДПН та головою парламентської фракції у ландтазі. Фезер хоче зосередитись на боротьбі з правим екстремізмом і вже пообіцяла суттєво підвищити рівень оснащення поліції. Люди мають право на безпеку у країні, заявила вона.

Свенья Шульце

53-річна Свенья Шульце (Svenja Schulze) із СДПН раніше була міністеркою довкілля, а тепер очолила міністерство економічного співробітництва та розвитку. “Глобальні питання завжди цікавили мої думки”, – сказала Шульце на презентації Кабінету. За її словами, вона впевнено почувається на міжнародній арені.

Крістіан Лінднер

Крістіан Лінднер (Christian Lindner) отримав одну із ключових посад у новому Кабінеті. Він очолив міністерство фінансів – ця посада вважається у федеральному уряді другою за важливістю після канцлера. 42-річний політик з 2013 року є головою ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП).

Марко Бушманн

Ще один ліберал, який увійшов до нового уряду, – 44-річний юрист Марко Бушманн (Marco Buschmann). Він обійняв посаду міністра юстиції. Бушманн добре знає партію, він брав участь у її реформуванні після того, як ВДП не пройшла до Бундестагу на виборах 2013 року. Останні чотири роки Бушманн був головою фракції ВДП у Бундестазі.

Фолькер Віссінґ

Міністерський пост отримав й генеральний секретар ВДП 51-річний Фолькер Віссінґ (Volker Wissing). Він став міністром транспорту та цифрової інфраструктури. Віссінґ уже знайомий з роботою у складі коаліції з Зеленими та соціал-демократами. У Рейнланд-Пфальці він був членом уряду за участю цих партій.

Беттіна Штарк-Вацінґер

Четвертою міністеркою нового уряду від ВДП стала Беттіна Штарк-Вацінґер (Bettina Stark-Watzinger), яка очолила міністерство освіти та науки. Останні чотири роки вона була депутаткою Бундестагу. Під час передвиборчої кампанії Штарк-Вацінґер приділяла багато уваги темі освіти, закликала до “фундаментальної зміни системи”.

Анналена Бербок

Співголова Зелених Анналена Бербок (Annalena Baerbock) була кандидаткою у канцлери та мала непогані шанси обійняти цю посаду. Досягти цієї мети їй не вдалося, проте Зелені покращили результат порівняно з виборами 2017 року. Бербок стала міністеркою закордонних справ. Таким чином вона є другою представницею Зелених на чолі МЗС після Йошки Фішера, який очолював це відомство з 1998-го до 2005 року.

Роберт Габек

Роберт Габек (Robert Habeck) з 2018 року є співголовою партії Зелених. 52-річний філософ та колишній міністр в уряді землі Шлезвіг-Гольштейн очолив заново створене міністерство економіки та захисту клімату. Окрім того, Габек став віцеканцлером.

Джем Ездемір

Колишній співголова партії Зелених Джем Ездемір (Cem Özdemir) очолив міністерство сільського господарства. Цьому рішенню передувала запекла боротьба за міністерські портфелі серед Зелених. Її програв голова фракції Зелених у Бундестазі Антон Гофрайтер (Anton Hofreiter) із лівого крила партії. Ездемір став першим членом федерального уряду, який має турецьке походження.

Штеффі Лемке

Головою міністерства охорони навколишнього середовища, безпеки ядерних реакторів та захисту споживачів стала Штеффі Лемке (Steffi Lemke). З 2002-го до 2013 року вона була федеральною виконавчою секретаркою партії Зелених. За професією Лемке – інженерка-агрономка. У Бундестазі 53-річна політикиня зі Східної Німеччини приділяла особливу увагу боротьбі за захист морів від забруднення.

Анне Шпіґель

Ще одна представниця Зелених, Анне Шпігель (Anne Spiegel), очолила міністерство у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді. Вона добре знайома з цією тематикою, оскільки керувала подібним міністерством у Рейнланд-Пфальці. 40-річну Шпіґель відносять до представників лівого крила Зелених.

Клаудія Рот

Клаудія Рот (Claudia Roth) стала міністеркою з питань культури та ЗМІ. 66-річна Рот у минулому двічі була співголовою партії Зелених і досі є однією із найвідоміших її представниць у країні. З 2013 року вона обіймає посаду віцеголови Бундестагу. У молодості Рот була менеджеркою анархістського музичного гурту Ton Steine Scherben.