§ 13. Тридцятилітня війна. Вестфальська система міжнародних відносин

У міжнародних відносинах Європи ранньомодерного періоду вирішальну роль відігравали іспанські та австрійські Габсбурги, Англія та Франція. Проте жодна з цих країн не була настільки могутньою, аби самостійно перемогти всіх своїх суперників, що зазвичай добре розуміли їхні правителі. Це забезпечувало відносний політичний баланс на континенті, відомий під назвою «баланс сил». Війни були справою не стільки народів, як королів.

Тридцятилітня війна — перша загальноєвропейська війна, що тривала протягом тридцяти років — у 1618-1648 рр. між двома великими угрупованнями: габсбурзьким союзом (іспанські та австро-німецькі Габсбурги, католицькі князі Німеччини, Річ Посполита) та антигабсбурзькою коаліцією (Франція, Швеція, Данія, протестантські князі Німеччини та ін.).

Тридцятилітня війна 1618-1648 рр.

• За допомогою матеріалів параграфа, схеми самостійно визначте причини початку Тридцятилітньої війни та вкажіть її характер. Назвіть протиборчі сторони. Порівняйте результати своєї роботи з наведеною схемою.

Реформація та поширення протестантизму викликали нові конфлікти, які вже стосувалися не лише знатної верхівки, а й селян та міщан. Фактично кожна людина мала визначитись, яку Церкву вона підтримує.

Протистояння між протестантами і католиками породило релігійні конфлікти та зумовило цілі війни у німецьких землях, Англії, Нідерландах, Франції. Проте і після їхнього завершення релігійні питання до кінця не були вирішені.

Усе це призвело до розгортання Тридцятилітньої війни — першої загальноєвропейської війни, що виникла як і через прагнення встановити панування у Європі, так і через релігійні конфлікти. На початку XVII ст. обидві гілки династії Габсбургів вели боротьбу з протестантами, підтримували католиків і намагалися утвердити своє панування над країнами Європи. На початку XVII ст. Габсбурги дійшли висновку, що спільні дії підуть їм на користь. У багатьох країнах Європи це викликало велике занепокоєння.

Маттеус Меріан Старший. Гравюра, що ілюструє Празьку дефенестрацію, 1618 р.

Імператор Священної Римської імперії Рудольф II Габсбург (15761612 рр.) розпочав переслідування протестантів. За його підтримки єзуїти поширили свою діяльність у Чехії та німецьких протестантських князівствах. У відповідь на переслідування протестантські князі Німеччини у 1608 р. об’єдналися у Євангелічну унію, яку очолив курфюрст Фрідріх Пфальцський. Натомість католицькі князі створили у 1609 р. свій союз під назвою Католицька ліга, очолюваний Максиміліаном Баварським. Обидва альянси шукали прихильників у Європі. Євангелічну лігу підтримали протестантські країни: Нідерланди, Данія, Швеція та Англія, а ще — Франція, яка хоч і була католицькою, проте не бажала посилення впливу Габсбургів у Європі. На бік Католицької ліги стали австрійські та іспанські Габсбурги. Відносини між двома таборами загострювалися, бракувало лише приводу для того, щоб почалася війна.

• Чому в Тридцятилітній війні Франція виступила на боці протестантських володарів?
• Поясніть, як ви розумієте поняття «баланс сил».

2. Чеський період війни (1618-1625)

Тридцятилітня війна розпочалась у Чехії. На той час Чехія входила до складу Священної Римської імперії, якою правила династія Габсбургів. Габсбурги були католиками. Відповідно, всі імператорські чиновники у Чехії були католиками, тоді як більшість населення Чехії — протестантами.

Цікаво знати

Під час дефенестрації імператорських чиновників викинули з 21-метрової висоти, але вони вціліли. Католицька церква оголосила це ангельським дивом. Натомість протестанти стверджували, що порятунком стала велика купа гною.

23 травня 1618 р. представники знатних протестантів звернулися до намісника та його помічників з проханням передати їхнього листа імператорові. У листі йшлося про те, чи справді за розпорядженням імператора на королівських (тобто належних імператорові) землях він заборонив будівництво протестантської церкви. Але у процесі зустрічі між намісником та прохачами розгорілась настільки палка суперечка, що самого намісника, ще одного імператорського чиновника та їхнього секретаря викинули з вікна приміщення, де відбувалась зустріч. Описана подія отримала назву «Друга празька дефенестрація» (від «де фенестра» — «з вікна»). Від неї ведеться відлік Тридцятилітньої війни.

Герріт ван Гонтгорст «Парадний портрет Фрідріха V Пфальцського, короля Богемії», 1634 р.

Чехи відмовилися надалі визнавати владу імператорів і вимагали на чеський престол посадити лідера Євангелічної унії Фрідріха V Пфальцського (1596-1632). Цього не міг стерпіти імператор Фердинанд ІІ Габсбург. Він попросив допомоги у Католицької ліги. Таким чином, об’єднана католицька армія під командуванням генерала Тіллі рушила до Чехії. 8 листопада 1620 р. між нею та чеськими військами відбулася битва під Білою Горою, у якій чехи зазнали поразки. Більше того, у цій битві загинула майже вся молодь чеської знаті. Ця поразка стала національною трагедією. Крім того, у Чехії розпочався католицький терор: запалали багаття інквізиції, заборонялася чеська мова, нищилися праці чеських учених.

Тим часом Тіллі рушив далі на німецькі землі й захопив володіння Фрідріха Пфальцського. Його самого вигнали за межі імперії. Євангелічна унія розпалася.

• Від якої події ведеться відлік Тридцятилітньої війни?
• Чому Чехія виступила проти влади Габсбургів?

3. Дансько-шведський період (1625-1634)

Успіхи католиків на першому етапі війни дуже занепокоїли протестантських володарів країн Північної Європи. Кристіан IV Данський (1577-1648) був палким лютеранином і боявся після поразки протестантів Німеччини залишитися віч-на-віч з імперією. Отримавши значну фінансову допомогу від Шведської імперії і Королівства Франції, він вирішив вторгнутися 20-тисячною армією у Німеччину.

На боротьбу з Кристіаном IV імператор Фердинанд II спрямував надзвичайно талановитого полководця Альбрехта фон Валленштайна. Той запропонував імператорові набрати велику армію і при цьому зовсім не витрачати державних грошей на її утримання, а годувати солдатів з накладання контрибуції на захоплені території, інакше кажучи, коштом організованого грабунку. Таким чином, «війна годувала війну». Вояків наймали, як робітників на будівництво. Капіталом для винагороди була здобич. Оскільки нових солдатів знайти було легко, війну мали змогу вести до повного виснаження — переносячи її з одного регіону в інший.

Данія зберегла свої території, але пообіцяла не втручатись у справи імперії. Фердинанд досягнув свого домінування в німецьких землях.

Себастіан Вранкс «Солдати-мародери». Фрагмент, 1647 р. За принципом «війна годує війну» солдати грабували не лише померлих, але й влаштовували засідки на подорожніх, яким не пощастило прокласти свій шлях охопленими війною землями. На задньому плані картини можна побачити шибениці та темний дим від пожеж

Себастіан Вранкс «Солдати грабують ферму», 1620 р.

Себастіан Вранкс «Сцена війни». Фрагмент. Тут зображено біженців

Улітку 1630 р. король протестантської Швеції Густав ІІ Адольф висадився на півночі Німеччини. Шведська армія складалася з вільних селян-протестантів, які були переконані, що захищають своїх братів по вірі від ненависних католиків. Крім того, шведська армія мала чи не найкраще на той час озброєння — мушкети, та єдина володіла польовою артилерією — гарматами. Тому військо Густава ІІ Адольфа розбило сили Католицької ліги. В одній з битв Тіллі загинув, тому імператор Фердинанд вислав проти шведів свого найкращого полководця — Валленштайна. 1632 р. у битві при Лютцені Густав ІІ Адольф загинув, і шведи були змушені відступити. Проте імператор запідозрив Валленштайна у зраді й наказав його убити. Таким чином, два ворожі табори залишилися без своїх головних полководців. Стало зрозуміло, що жодна сторона не буде здатна досягти вирішальної перемоги. У 1635 р. було укладено Празький мир між імператором та протестантськими князями. Згідно з цим документом, підтверджувався принцип «чия влада, того й віра», але князі більше не могли мати окремі армії та об’єднуватися у союзи. Також дозволялося сповідувати кальвінізм.

• Завдяки чому шведська армія змогла здобути перемогу над силами Католицької ліги?
• Що означає принцип «війна годує війну»? Хто його запровадив?

4. Французько-шведський період (1635-1648)

Празький мир посилював Священну Римську імперію, яка тепер ставала цілісною військовою силою. Це непокоїло кардинала Рішельє, тому що французькі землі опинялися затиснутими між володіннями іспанських та австро-німецьких Габсбургів. Так, у 1635 р. розпочалася війна між Францією й одразу іспанськими та австро-німецькими Габсбургами. Однак жодна зі сторін не мала достатньо сил для перемоги.

Карл Вальбом «Загибель Густава ІІ Адольфа у битві при Лютцені 6 листопада 1632». Фрагмент, 1855 р.

Августо Феррер-Дальмау «Остання терція», 2011 р. На картині зображено залишки іспанського війська перед останнім етапом битви. У битві при Рокруа (1643) іспанці зазнали нищівної поразки від французів, втративши 10 тис. солдатів з 16 тис.

Лише на початку 40-х рр., уже після смерті кардинала Рішельє, визначилася перевага Франції та Швеції.

У травні 1643 р. 27-тисячна армія Габсбургів вторглася до Франції, маючи намір досягти перемоги. Вирішальна битва сталася біля Рокруа. Армію Габсбургів було фактично знищено. Протягом наступних років Габсбурги зазнали нових поразок. У 1646 р. об’єднане шведсько-французьке військо зайняло Баварію; виникла можливість поділу Німеччини між Швецією та Францією й захоплення столиці Австрії — Відня. За цих умов імператор Фердинанд III (1637-1657 рр.) змушений був прийняти продиктовані Францією та її союзниками надзвичайно тяжкі для Німеччини умови майбутнього мирного договору.

• Яка битва стала вирішальною у цьому періоді Тридцятилітньої війни і засвідчила перевагу Франції?
• Чому імператор погодився припинити війну і розпочати мирні переговори?

5. Вестфальський мир. Наслідки Тридцятилітньої війни

У ході Тридцятилітньої війни перші спроби мирних перемовин розпочалися ще у 1638 р., але прелімінарний (попередній) мирний договір було підписано між Габсбургами, з однієї сторони, Швецією та Францією — з іншої аж у грудні 1641 р. З цього часу розпочалась дія конгресу, який мав підготувати текст остаточного миру. Цей конгрес зібрав представників 16 європейських країн та представників 66 різних складових Священної Римської імперії. Перемовини між Францією та імператором велися у Мюнстері, а між Швецією та імператором — в Оснабрюці. У результаті тривалих і складних переговорів у 1648 р. було одночасно підписано два мирні договори — Мюнстерський та Оснабрюцький. Разом їх називають Вестфальським миром. За ним переможці — Швеція та Франція — здобували значні території, було закріплено політичну роздробленість німецьких земель. Також визнавалася незалежність Об’єднаних провінцій Нідерландів та Швейцарії. Імператор повинен був відмовитися від підтримки Іспанії.

Герард Терборх «Підписання Вестфальського миру в Мюнстері», 1648 р.

Внаслідок Тридцятилітньої війни змінився «баланс сил» у Європі: вплив Габсбургів зменшився, занепала колись могутня Іспанія, втратилися сподівання на перетворення Священної Римської імперії на міцну централізовану державу. Натомість Франція та Швеція стали авторитетними і впливовими. З’явилася нова потужна держава — Об’єднані провінції Нідерландів.

Сучасні історики наголошують, що Вестфальським миром було закладено кілька основоположних принципів сучасних міжнародних відносин: невтручання одних держав у внутрішні справи інших, державного суверенітету (всі сторони життя країни визначаються виключно її власними законами), непорушність державних кордонів. Ці принципи так і називаються — Вестфальська система міжнародних відносин.

Було затверджено принцип «чия влада, того й віра», визнано незалежність протестантської республіки — Нідерландів.

Тридцятилітня війна принесла небачене доти розорення для німецьких та чеських земель. У різних регіонах внаслідок бойових дій загинуло до двох третин мирного населення. У чеських землях із 3 млн населення лишилося 700 тис. Окремі регіони були повністю розорені, адже ними роками проходили війська різних правителів, які найчастіше жили за принципом «війна годує війну». Вони нещадно грабували та вбивали місцевих селян. Деякі території настільки знелюдніли, що очевидці писали про вовчі зграї та стада диких кабанів, які вільно розгулювали на місці знищених людських поселень. Багато людей стали жертвами епідемій тифу та холери.

Позбавлені засобів до існування, селяни об’єднувались у ватаги розбійників; спалахували повстання. Багато людей вірили, що нещастя війни були викликані надприродними злими силами. Тому розпочалися масові полювання на відьом. Тисячі жінок було страчено за звинуваченнями у чаклунстві.

• Які два договори разом утворюють Вестфальський мир?
• Як ви розумієте поняття «Вестфальська система міжнародних відносин»?

Тридцятилітня війна розпочалася завдяки протистоянню між католиками та протестантами, що охопило всю Європу, а також через боротьбу за можливість домінувати на континенті між Габсбургами та їхніми суперниками. У ході війни виділяється кілька етапів: чеський, дансько-шведський та французько-шведський; це пов’язано зі зміною основних сил, що діяли у війні. Основні бойові дії відбувалися на території німецьких князівств Священної Римської імперії. Це призвело до розорення, десятків тисяч смертей, занепаду виробництва. Завершення цій війні принесло укладення Вестфальського миру, який заклав основи міжнародних відносин у Європі, а згодом — у всьому світі.

Запитання та завдання

• 1. Укажіть хронологічні рамки Тридцятилітньої війни.
• 2. Між якими політичними «таборами» відбувалася Тридцятилітня війна?
• 3. Якими були передумови Тридцятилітньої війни?
• 4. Назвіть видатних полководців Тридцятилітньої війни.
• 5. Якими були головні результати укладення Вестфальського миру?
• 6. Незалежність яких держав було визнано за Вестфальським миром?

• 1. Чому Вестфальський мир уважається важливою віхою у формуванні сучасних міжнародних відносин?
• 2. Якими були соціально-економічні наслідки Тридцятилітньої війни?
• 3. У парах розробіть схему, яка б пояснювала причини та передумови Тридцятилітньої війни.
• 4. За наведеними у параграфі творами мистецтва охарактеризуйте вплив війни на життя мирного населення.
• 5. Поміркуйте над проблемою: яку роль в історії країн Західної Європи відіграла Тридцятилітня війна.
• 6. Обговоріть у групах. Кого можна вважати переможцем Тридцятилітньої війни? Чому?

Запам’ятайте дати:

1618-1648 р. — Тридцятилітня війна.

1648 р. — підписання Вестфальського миру.

А тим часом в Україні.

1618 р. — похід козаків із Петром Сагайдачним на Москву.

1620-1630-ті рр. — козацько-селянські повстання.

1621 р. — Хотинська битва.

1620-1632 рр. — відновлення православної ієрархії та легалізація Православної церкви на території України.

Практична робота за розділом ІІІ «Держави Західної і Центральної Європи в XVI-XVII ст.»

Узагальнення знань за розділом III «Держави Західної і Центральної Європи в XVI-XVII ст.»

§ 14. Тридцятилітня війна

. у чеському періоді (1618-1624 рр.) Тридцятилітньої війни п’ятнадцятитисячне військо українських козаків виступило на боці Священної Римської імперії в бойових діях проти чехів і трансильванців у Сілезії, Моравії та Угорщині;

. у шведському періоді війни в 1631 р. дві тисячі українських козаків воювали на боці австрійсько-німецьких сил у битвах на території Сілезії;

. у французько-шведському періоді війни в 1635-1636 рр. чотири тисячі українських козаків допомагали військам Священної Римської імперії оволодіти французькими територіями — Люксембургом, Фландрією і Пікардією;

. запис у книжці П’єра Шевальє «Історія війни козаків проти Польщі» (1663 р.) породив популярну легенду про звільнення українськими козаками, очолюваними Богданом Хмельницьким та Іваном Сірком, французької фортеці Дюнкерк від іспанців у 1646 р.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти:

Вестфальський мир — (від назви історичної території на північному заході Німеччини); мирні договори, що укладені в містах Мюнстер і Оснабрюк після завершення Тридцятилітньої війни.

Тридцятилітня війна — перша загальноєвропейська війна, що тривала між католицькими і протестантськими державами впродовж 1618-1648 рр.

Додаткова інформація з теми

QR 14.1. Історія першої мирної конференції.

14.1. Чому розпочалася Тридцятилітня війна?

Вам уже відомо про Великі географічні відкриття та їхній вплив на європейців, коли привезені з Америки коштовності давали змогу вдосконалювати і накопичувати зброю. Про утворення колоніальних імперій, коли жага влади та багатств вела до територіальних загарбань. Про Реформацію і Контрреформацію, коли релігійні суперечності поділили народи на два непримиренні табори — католиків і протестантів.

Найбільш впливовими «старими» державами вважалися Франція, Англія, Іспанія, Священна Римська імперія та Австрія. Вони конкурували, але жодна не мала достатньо сил, щоб домінувати. Традиційно виникали суперечки між французькими Бурбонами й австрійськими Габсбургами. Морське протистояння Англії та Іспанії теж зумовлювало війни. У змагання за лідерство втрутилися новостворені Об’єднані провінції Нідерландів. Скандинавські Данія і Швеція виборювали права торгувати на півночі. Не відставала й католицька Річ Посполита, яка відігравала головну роль у Центрі й на Сході Європи. Неабияк турбувала європейців-християн мусульманська Османська імперія, що перебувала на вершині могутності. Таким чином, кожна з держав мала свої амбіції та інтереси і не бажала ними поступатися. Питання воєнного зіткнення між усіма загострилось як ніколи.

Релігія, а саме протестантизм, — ось що слугувало «яблуком незгоди» та водночас критерієм добору союзників. На початку XVII ст. католики активно продовжували Контрреформацію. Могутні й багаті Іспанія, Австрія, Річ Посполита стали її рушіями. Затиснуті між ними німецькі протестантські князі в 1608 р. створили союз — Євангелічну (Протестантську) унію і заходилися шукати підтримки. Не одразу, але погодилася віротерпима (згадайте Нантський едикт!) Франція, яка хотіла опинитися на вищій сходинці п’єдесталу. Хоча з нею суперничала Англія, але, як протестантська держава особливого вибору не мала. Приєднання прибічників Реформації — Нідерландів, Швеції, Данії — теж виглядало очевидним. У відповідь у 1609 р. ворожі протестантам німецькі князі згуртувалися в Католицьку лігу. Ось і все — «пазли» склалися! Від моменту формування ліги розпочався зворотний відлік війни. Залишалося чекати, коли вона «вибухне».

Міркуємо і діємо!

1. Як держави Європи готувалися до воєнного протистояння? Чому протиборчі сторони єдналися за релігійною ознакою? Як ви вважаєте, які країни увійшли в Католицьку лігу? 2. Назвіть основну причину Тридцятилітньої війни. 3. Чи руси- українці братимуть участь у воєнних подіях? На чиєму боці? Поясніть логіку своїх передбачень.

14.2. Як розгорталися воєнні події?

Приводом до війни стало повстання чеських протестантів (прихильників незалежності) у 1618 р., яке переросло в найкровопролитнішу бійню Нового часу. Вона тривала, як ви вже здогадалися, тридцять років — по 1648 р. і умовно поділялася на 4 періоди.

Чеський період (1618-1624 рр.)

Новий чеський уряд позбавив імператора Священної Римської імперії влади над своєю територією. В союзі з Угорщиною чехи розбили австрійське військо і підійшли до міста Відень. Але в листопаді 1620 р. бойові підрозділи Католицької ліги перемогли чехів, і ті втратили незалежність. Із країни витіснили протестантів, землі вигнаних дворян передали католикам. А війська Католицької ліги, відчувши смак перемоги, попрямували до Північної Німеччини.

Данський період (1625-1629 рр.)

Король Данії за підтримки Нідерландів та Англії організував успішний наступ на збройні сили Католицької ліги. Правитель Священної Римської імперії Фердинанд II Габсбург укомплектував власну 100-тисячну армію найманців. Вони завдали кількох ударів данцям і німецьким протестантським князям. У результаті Данія вийшла з війни, обіцяючи дотримуватися нейтралітету.

Шведський період (1630-1635 рр.)

Проти Католицької ліги розпочала бойові дії Швеція, що конкурувала зі Священною Римською імперією в Прибалтиці. Шведська армія під командуванням короля Густава II Адольфа здолала суперників поблизу міст Лейпциг (1631 р.), Аугсбург та Лютцен (1632 р.). Однак через загибель командувача шведи втратили позиції в Північній Німеччині і зазнали поразки біля міста Нердлінген у 1634 р.

Французько-шведський період (1635-1648 рр.)

Проти Священної Римської імперії воювали Швеція та Франція. Водночас проти Іспанії виступили Франція і Нідерланди. Протиборчі сторони обопільно виснажилися.

Через погіршення становища у Франції та в Англії представники Євангелічної унії запропонували примирення. Не відвоювавши значної переваги, суперники з Католицької ліги погодились. У 1645-1648 рр. у вестфальських містах Мюнстер і Оснабрюк тривали виснажливі переговори.

Міркуємо і діємо!

1. Покажіть на мапі території та місця, де відбувалися основні події Тридцятилітньої війни. Увідповідніть їх із загальноприйнятими періодами. 2. Прочитайте хронологію воєнних подій. Як ви вважаєте, яка зі сторін здобула перемогу? 3. Прочитайте відомості рубрики «Чи знаєте ви, що. », розгляньте фрагмент плану розташування військ. Як українські козаки проявили себе в Тридцятилітній війні?

Мовою історичного джерела

Фрагмент плану розташування військ перед битвою на Білій Горі поблизу міста Прага, 1620 р. Угорі — протестантське військо, внизу — католицьке. У лівому нижньому кутку католицької армії зображена кіннота, позначена як «3000 козаків» («вирізка» — нижче). Картограф та гравер Маттеус Меріан Старший, 1635 р.

14.3. Як Вестфальський мир заклав основи сучасного світового порядку?

Перша в Європі міжнародна конференція завершилася підписанням Вестфальського миру в 1648 р. «Перемогли» протестантські країни. Франція отримала провінції Ельзас та Лотарингію. До Швеції відійшли острів Рюген, західна частина Померанії (німецького узбережжя Балтійського моря) і герцогство Бремен. Деякі німецькі князівства теж розширили володіння. Підтвердили незалежність Швейцарія, Об’єднані провінції Нідерландів. Укріпились Англія й Данія. Почався занепад Іспанії. Змінився старий порядок, що тримався на авторитетності католицької церкви та правителів Священної Римської імперії. Вони зберегли впливи хіба що в Центрально-Східній Європі, причому Німеччина залишалася роздробленою. Протестанти домоглися визнання, католиків подекуди піддавали гонінням.

«Пограбування солдатами пасажирського воза», художник Себастьян Вранкс, близько 1647 р.

З одного боку, наслідки Тридцятилітньої війни виявилися плачевними. Німецькі, чеські та північноіталійські землі, де велися бойові дії, зазнали спустошень і втрат. Загинуло 8-10 млн людей! У деяких містах кількість мешканців скоротилася в 10 разів! У Чехії з 2,5 млн населення залишилося 700 тис. Але, з другого боку, ця страшна трагедія дечому навчила європейців. Зародилася дипломатія. Утвердилася віротерпимість. Церкви і їхні духівники врешті усвідомили неможливість збройного вирішення релігійних розбіжностей. На світову арену вийшли нові держави.

Війна продемонструвала, що міжнародні конфлікти зазвичай мають традиційно сталі передумови й причини. Змагання за лідерство, територіальні претензії, неприйняття протилежних поглядів завжди спричинятимуть протистояння, які закінчуватимуться людськими жертвами і матеріальними збитками. Вочевидь, суперечки найкраще вирішувати домовленостями.

Міркуємо і діємо!

1. Як ви вважаєте, чому конференція, де обговорювали закінчення Тридцятилітньої війни, тривала 3 роки? Покажіть на мапі територіальні зміни в Європі після Вестфальського миру. 2. Розкажіть про негативні наслідки Тридцятилітньої війни. За яких умов їх можна було уникнути? 3. Чого навчила європейців ця війна?

• 1. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі.
• 2. А. Чи можна Тридцятилітню війну називати світовою? Обміркуйте в парах. Б. Як ви розумієте значення усталеного вислову «війна годує війну»?
• 3. А. Укладіть у хронологічній послідовності поняття «Євангелічна унія», «Тридцятилітня війна», «Католицька ліга», «Вестфальський мир». Запишіть їх у зошит, указуючи відповідні дати. Б. Згадайте події історії країн Західної Європи, що відбулися в період Тридцятилітньої війни. Намалюйте в зошиті і заповніть відповідну синхронізовану хронологічну таблицю. В. Покажіть на мапі: а) держави, що увійшли до Євангелічної унії та Католицької ліги; б) держави Європи після Вестфальського миру. Назвіть їхні столиці.
• 4. Виходячи з умов Вестфальського миру, визначте держави, які підтримуватимуть Національно-визвольну війну українців 1648 р., які виступатимуть проти неї та які вагатимуться.
• 5. Як ви розумієте твердження: «Вестфальський мир утвердив новий порядок у Європі»? Що означає словосполучення «новий порядок»? Доберіть факти для підтвердження своєї думки.
• 6. Послуговуючись пошуковою системою «Ґуґл», укладіть історичний портрет одного з відомих полководців Тридцятилітньої війни.