Народження фігурного катання Про зародження безпосередньо фігурного катання можна говорити вже з моменту винаходу залізних ковзанів. Вони з'явилися в Нідерландах на початку 14 століття, а вже в 18 сторіччі в Британії були організовані перші об'єднання любителів цього виду спорту.
Вважається, що батьківщиною фігурного катання є Голландія. Саме там у XIII — XIV століттях з'явилися перші залізні ковзани. Поява ковзанів нового типу дала потужний поштовх розвитку фігурного катання, яке у той час полягало у вмінні викреслювати на льоду всілякі фігури і зберігати при цьому гарну поставу.
Майже 100 років (до 1990-го), окрім короткої та довільної програми, фігуристи катали ще й “фігури” – паттерни на льоду, які оцінювалися суддями. Власне, в українській та англійській мовах “фігурне” катання завдяки ним так і називається.
Фігуристи світового класу, як правило, виконують потрійний сальхов/тулуп, рідше — подвійний аксель. Каскади в короткій програмі не виконуються, у довільній на сезон 2010—2011 дозволений один каскад з трьох стрибків.
Вважається, що батьківщиною фігурного катання є Голландія. Саме там, в 13 – 14 століттях з'явилися перші залізні ковзани. Поява ковзанів нового типу дала поштовх розвитку фігурного катання, яке у той час полягало в умінні викреслювати на льоду замудрі фігури і зберігати при цьому гарну позу.
Фігу́рне ката́ння, фігурне ко́взання — зимовий вид спорту, у якому спортсмени переміщуються на ковзанах по льоду з виконанням додаткових елементів, найчастіше під музику. Жіноче і чоловіче поодиноке катання.
У кінці 19 століття та на початку 20 століття Ульріх Сальхов, Алоїз Лутц, Вернер Ріттбергер, Аксель Паульсен винайшли свої стрибки, і фігуристи в подяку за це залишили їхні імена в назвах елементів. Жіноче одиночне катання сформувалося пізніше.