Калій впливає на імунітет рослин

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 жовтня 2020 Опубліковано: 03 вересня 2020 Перша редакція: 03 вересня 2020 🕒 3 хвилини 👀 26018 разів 💬 10 коментарів

Макроелемент калій не виконує будівельної функції, як азот, чи інженерної, як фосфор. Однак він необхідний кожній рослині. Калій контролює засвоювання корінням поживних речовин із землі й подальше їх просування по кожній рослині.

Крім цього, він бере участь у процесі оновлення клітин, у результаті якого зміцнюється епітелій і покращується опірність рослин несприятливим чинникам довкілля й інфекціям. Експерименти досвідчених городників показують, що заміна калію близькими речовинами не дає ніякого результату: калій незамінний.

Ознаки голодування

Брак калію, як азоту й фосфору, негативно позначається на розвитку рослин. На жаль, на ранніх етапах калійний голод розпізнати складно. Ознаки нестачі цього макроелемента спочатку не дуже помітні: у рослин незначно затримується зростання й посилюється сприйнятливість до низьких температур. Якщо не вживати ніяких заходів, то може початися наступна фаза, що проявляється потемнінням і всиханням кінчиків та країв листя. На брак калію вказують білуваті цятки, що виникають на старих листках. Нові ж листочки, особливо в пору активного росту, починають морщитися.

Гостра нестача калію призводить до того, що листя рослин грубіє, на ньому виникають дірки, а краї стають нерівними й виглядають, як порізані. Плоди деформуються та стрімко гниють. Наприклад, огірки перетворюються на подобу груші: вузькі біля черешка й кулясті зі зворотного кінця.

У зернових культур нестача калію впливає на якість не тільки зерна, а й стебел: у колосках з’являється багато порожніх зерен, які на наступний рік не проростуть. Соломини стають крихкими, не витримують тяжкості колосся, і хліб повністю полягає. У картопляних бульбах зменшується кількість крохмалю, в буряках – цукру, у плодах ягідних кущів – пектину.

Причини нестачі

Брак калію трапляється від відсутності або занадто малої кількості цього компонента в підживленні.

Варто брати до уваги, що пасльонові рослини – картопля, помідори та перці – мають велику потребу в калії. Тому, вносячи під них добрива, потрібно підвищити норму калію приблизно в 2 рази.

Причина дефіциту калію може бути також у тому, що засвоєнню рослинами цього елемента з ґрунту заважають одночасно внесені сірчанокислий амоній, фосфорне добриво або вуглекислий амоній, тому ними краще удобрювати ґрунт окремо від калійних підживлень.

Калійні підживлення потрібно вносити після дощів, тому що вода вимиває цей цінний компонент із листя. Частіше, ніж в інші ґрунти, калій уносять у піщані, суглинисті та сильно зволожені ґрунти. Солоні ґрунти цим елементом не удобрюють, тому що він утримує сіль у ґрунті.

Як відкоригувати

Калійний голод усувається негайним унесенням у ґрунт будь-якого калійного добрива. Сірчанокислий калій, хлористий калій і калійну магнезію вносять із розрахунку 70 г/м², а хлорид калію – 40 г/м². Добрим підживленням є попіл соломи злакових культур, якого на 1 м² ділянки буде потрібно приблизно 50 г. Для усунення дефіциту калію на помідорних грядках краще застосовувати калійну магнезію. Сухі добрива вносять таким чином: їх рівномірно розсипають по ділянці й щедро поливають водою.

Хоча надлишок калію сильно не зашкодить рослинам, краще все ж дотримуватися почуття міри, оскільки висока концентрація цього елемента в землі перешкоджає засвоєнню рослинами магнію, кальцію, марганцю й інших важливих елементів. Дізнатися, чи достатньо рослинам калію, можна за станом їхнього листя.

Що любить «їсти» кукурудза? Мікроелементи, які необхідні цариці полів

Якщо макроелементи потрібні усім сільськогосподарським культурам без винятку, то щодо мікроелементів кожна окрема культура має різні «смаки» й потреби у живленні. Не виняток і кукурудза, адже «цариця полів» також надає перевагу саме певному «набору» мікроелементів.

Які мікроелементи «полюбляє» кукурудза?

Для успішного вирощування кукурудзи агрономам слід враховувати, які саме мікроелементи є найбільш важливими для правильного росту та розвитку культури. Ось вони:

• Цинк . Один із найважливіших для кукурудзи елементів живлення. Цинк не лише бере участь у синтезі хлорофілу та одразу кількох вітамінів у рослинах, а й підвищує стійкість кукурудзи до температурних стресів (зокрема, заморозків і різких перепадів атмосферних температур). Добрива, які містять цинк, вносять у нормі 1—2 кг/га під сівбу або відразу після неї. Якщо сівозміна перенасичена кукурудзою й агроном бажає зробити «профілактику» дефіциту цинку на найближчі 2—3 роки, вносити слід 4—5 кг/га цинкових добрив у діючій речовині.
• Магній . Також дуже важливий елемент живлення, який входить до складу хлорофілу, є учасником синтезу амінокислот та білків у рослині, впливає на цвітіння та запилення. З метою запобігання дефіциту та забезпечення культури магнієм рекомендовано вносити магнієві добрива під сівбу. Для бідних ґрунтів із низькою кислотністю краще обирати оксиди магнію, для кислих ґрунтів — кальцієво-магнієві сполуки (доломіти). Сульфат магнію краще застосовувати для внесення по листку.
• Марганець . Елемент, який відіграє важливу роль у процесах фотосинтезу та білкового синтезу в рослині. Впливає на відновлення нітратів, а також активує деякі ферменти, таким чином значно впливаючи на метаболізм рослин. Вносити марганець у ґрунт не рекомендовано через низьку засвоюваність його рослинами та мізерний ефект від таких внесень. Для профілактики дефіциту слід приділити увагу правильному обробітку ґрунту: уникати занадто глибокого або занадто поверхневого обробітку. За явного дефіциту марганець вноситься по листку в будь-якій формі: сульфат, оксид, хелатне добриво.
• Бор . Він не лише відіграє важливу роль у вуглеводному обміні, а й водночас є регулятором синтезу стимуляторів та інгібіторів росту рослини. Бор сприяє кращому засвоєнню кальцію та азоту рослинами. Він бере участь у поділі клітин і формуванні клітинної мембрани, має вплив на запліднення квіток та формування пилку. За дефіциту бору велика вірогідність втратити урожай повністю. Хоча, слід визнати, трапляється такий дефіцит дуже рідко й запобігти негативним наслідкам можна шляхом обприскування посівів борвмісним добривом із розрахунку 300 г/га у діючій речовині.
• Залізо . Важливий для життєдіяльності рослини елемент, який активно бере участь у синтезі білків та хлорофілу, а також у фотосинтезі. Ризик дефіциту заліза з’являється, зокрема, на погано дренованих ґрунтах, що потрібно врахувати під час планування вирощування кукурудзи.
• Мідь . Активує окисно-відновні процеси, за рахунок чого є важливим чинником вмісту білка та цукру в зерні кукурудзи. Бере участь у синтезі лігніну клітинною стінкою, підвищує активність продукування зерна.

Ознаки та причини дефіциту елементів живлення

Про будь-які «розлади у харчуванні» кукурудза, як і всі інші рослини, майже одразу повідомляє своїм зовнішнім виглядом. Потрібно лише вміти вчасно помічати подібні зміни та правильно їх інтерпретувати, щоб допомогти рослинам і дати їм необхідні елементи живлення. Отож ознаки дефіциту елементів на кукурудзі проявляються наступним чином:

• Дефіцит азоту . Проявлятися може протягом усього періоду вегетації. Перші ознаки — світло-зелене забарвлення листя та його менший розмір у фазі 5—6 листків. У подальшому більш доросле листя жовтіє й починає відмирати. У фазі 8—10 листків старіше листя набуває характерного пожовтіння у формі літери V уздовж центральної жилки від стебла до країв, інтенсивність більша у напрямку до стебла. Листя мають бліде забарвлення. У більш пізніх фазах розвитку (після цвітіння) пожовклі частини всихають і відмирають, ознаки дефіциту вже помітні й на більш молодому листі, спостерігається пожовтіння стебла. Причинами можуть бути: дефіцит вологи, що перешкоджає переносу азоту до рослини, вимивання азоту від коренів через інтенсивні дощі, а також висока конкуренція за елементи живлення з боку бур’янів.
• Дефіцит фосфору . У фазі 4—5 листків можна спостерігати зміну забарвлення листя від червоного до пурпурово-фіолетового. Спочатку змінюється забарвлення кінчиків листя, потім розповсюджується на усю площу листка, а далі й на всю вегетативну масу рослини. Старіші листки починають всихати, рослини відстають у розвитку й рості. Справжній дефіцит фосфору зустрічається вкрай рідко, частіше його спровоковано невчасним внесенням фосфорних добрив або взагалі невнесенням таких добрив. Причинами такого дефіциту є бідні фосфором ґрунти (наприклад, сіножаті, на які раніше не вносилися добрива), повернення в обіг парів, холодні та перенасичені вологою ґрунти, в яких уповільнюється ріст кореневої системи. Крім того, інколи справжній дефіцит плутають із псевдодефіцитом, який виникає через ущільнення ґрунту, зниження температур, надто повільне прогрівання ґрунту навесні (білі глинисто-вапнякові ґрунти) — тобто, усіх тих факторів, які помітно заважають засвоєнню фосфору рослинами навіть тоді, коли у ґрунті цього елементу достатньо. Для профілактики псевдодефіциту слід насамперед приділити увагу обробітку ґрунту та уникати його переущільнення.

• Дефіцит калію . Ознаки дефіциту проявляються з фази 4-го листка. Рослини на полі осередками низькорослі, спостерігається виражене пожовтіння. Спочатку пожовтіння з’являється на кінчику листка, потім ця ділянка некротизується, темніє та всихає. Поступово пожовтіння розповсюджується на краї листка. Передусім вражається старіше листя, молодші листки за незначного дефіциту довго можуть залишатися зеленими. За гострої нестачі калію рослини можуть загинути, через що значно падає урожайність або урожай повністю втрачається. Причинами дефіциту можуть бути: низький природний вміст калію у ґрунті, недостатнє підживлення, насиченість сівозміни культурами, у яких використовується уся надземна частина (майже не залишається пожнивних решток) — кукурудза на силос, сіножаті.
• Дефіцит цинку . Ознаки можуть проявлятися ще з фази 5-го листка. На більш молодих листках з’являються знебарвлені білуваті ділянки у нижній третині листка з обох боків від центральної жилки. Згодом ці ділянки стають прозорими й відмирають, водночас центральна жилка і краї листка лишаються зеленими. Знебарвлення зазвичай проявляється смугами (так звана блідо-жовта смугастість листя), при цьому старіші листки вражаються вкрай рідко. За значного дефіциту листя може набувати червонуватого кольору, кількість зерна в качані зменшується. Причинами дефіциту цинку можуть бути високий вміст органічної складової (гумусу) у ґрунті, високий вміст фосфору або понаднормове внесення фосфорних добрив, підвищена лужність ґрунтів, холодна та волога погода, що заважає засвоєнню цинку рослинами. За внесення цинкових добрив також слід пам’ятати, що вони не повинні містити міді, оскільки ці два елементи є антагоністами й нейтралізують дію один одного, тому дефіцит лише збільшиться.
• Дефіцит бору . Трапляється надзвичайно рідко. Починаючи з фази 6—7 листків, листя рослини підняте строго вгору, після появи 7-го листка листя починає біліти між жилками, поступово побіління поширюється і листки набувають смугастості, стебло стає дуже твердим. Репродуктивні органи рослини не утворюються, через що урожаю чекати марно. Зазвичай такий дефіцит може виникати на ґрунтах, що містять мало бору (найчастіше — через вимивання), а також на піщаних ґрунтах, де нещодавно провели вапнування. Внесення борвмісних добрив із розрахунку 300—400 г/га у діючій речовині дозволить виправити ситуацію, проте діяти слід оперативно.
• Дефіцит магнію . У фазі 5—6 листків забарвлення листя змінюється на блідо-зелене або жовтувате, на старішому листі жовте забарвлення нерівномірно з’являється поміж жилками, через що листя виглядає смугастим. Може проявлятися у вигляді білих цяток на червонуватому фоні (на старому листі). Інколи ознаки дефіциту більш виражені на кінчику листка, водночас його краї набувають червонуватого відтінку. У більш тяжких випадках листя всихає коло стебла. Листки видовжуються та опускаються. Причини такого дефіциту — піщані ґрунти та суглинки, підвищена кислотність, переущільнення ґрунтів, високий вміст у ґрунті калію, холодна та волога погода.
• Дефіцит марганцю . За нестачі марганцю усе поле виглядає жовтуватим, листя кукурудзи набуває блідо-жовтого забарвлення, з’являється міжжилковий хлороз на старіших листках. Листя видовжується й опускається, міжвузля короткі, листкові пластинки мають хвилясті краї. По краях та на верхівках старих листків з’являються некротизовані ділянки, за серйозної нестачі вони є також у середній частині листка. Причини дефіциту — піщані або погано структуровані та рихлі ґрунти, високий вміст гумусу, висока кислотність, вапнування, холодна та волога погода.
• Дефіцит заліза . Найперша ознака — міжжилковий хлороз молодого листя, за значного дефіциту відбувається помітне зниження кількості та якості урожаю. Причинами можуть бути погано дреновані або кислі ґрунти, високий вміст кальцію або міді (елементи-антагоністи).
• Дефіцит міді . Починаючи з фази 5—6 листка листя стає блідим, краї листків поступово всихають. Ріст рослин помітно пригальмовується, верхівки молодих листків схиляються донизу. Причини: високий вміст гумусу у ґрунті, високий вміст кальцію або заліза, рекультивовані ґрунти, застосування надто високих норм азотних добрив.
• Дефіцит сірки . У фазі 4—5 листків кукурудза виглядає жовтуватою, причому найжовтішим буде листок, котрий виріс останнім. На молодому листі виникає знебарвлення ділянок поміж жилками, інколи пожовтіння розповсюджується на старіше листя, але часто воно залишається зеленим. Причинами дефіциту можуть бути ґрунти з низьким вмістом гумусу та ґрунти, схильні до залуження. За перших ознак дефіциту сірки рекомендується внести 25—50 кг/га сірчаних добрив у діючій речовини (норма підбирається залежно від ступеню нестачі). До того ж слід відрізняти ознаки дефіциту сірки від дефіциту магнію: якщо за нестачі сірки рослини виглядають рівномірно жовтуватими та прояви найбільш помітні на молодому листі, то за дефіциту магнію найбільше вражається старіше листя і з’являються білі цятки з червонуватою облямівкою.

Якщо рослини «сигналізують» про певний вид голоду — краще не зволікати й підгодувати їх потрібними елементами. Проте інколи (у випадках псевдодефіциту) мікроелементів у ґрунті достатньо, але через несприятливі умови рослина просто не може їх засвоїти. У цьому випадку додаткові ґрунтові підживлення можуть виявитися марними.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.