✅Керченська протока: де знаходиться, що з’єднує, історія відкриття

Єдиною перемичкою, що з’єднує Азовське море з Чорним, а через нього – з Атлантичним океаном, є Керченська протока. Вона розташовується між Кримом і Таманським півостровом і є важливою судноплавною артерією для портів Азовського моря.

Важливість Керченської протоки складно переоцінити: досить сказати, що без неї Азовське море перетворилося б на величезне озеро.

Особливості Керченської протоки

Водний шлях з акваторії Азова в Чорне море, а через нього – в Середземне море і Атлантику був відомий, як мінімум, з античних часів. Протяжність Керченської протоки – близько 45 кілометрів, ширина в найвужчому місці – 4,5 кілометра.

Основним його недоліком є невелика глибина: в найглибшому місці вона досягає всього 18 метрів. Щоб виправити цей недолік і зробити протоку судноплавним, був створений Керч-Єнікальський канал.

На західному березі протоки знаходиться місто Керч. В античні часи на цьому місці стояло багате грецьке місто Пантікапей, через яке велася активна торгівля з народами, що населяють причорноморські степи. Сьогодні Керч є великим центром суднобудування і металургії. У місті є морський порт, де зведені термінали з перевалки скрапленого газу і нафтопродуктів.

До 2020 року функціонувала поромна переправа, за допомогою якої автомобілі, залізничні потяги і пасажири потрапляли до Криму з Краснодарського краю. Сьогодні береги Керченської протоки з’єднує незаконний кримський міст.

Історія Керченської протоки

З точки зору геології Керченська протока є досить молодим утворенням. На його місці протягом багатьох мільйонів років розливалися води Чорного моря, проте близько 25 мільйонів років тому дно моря почало повільно підніматися. Тектонічні процеси завершилися близько мільйона років тому.

Стародавні греки називали протоку “Коров’ячим бродом”, або Кіммерійським Боспором, оскільки, згідно з міфами, саме тут пройшов шлях річкової німфи Іо в образі корови. Нещасна Іо була коханою верховного бога Олімпу, Зевса.

Дізнавшись про це, дружина Зевса Гера перетворила дівчину в корову і послала величезного овода, наказавши йому весь час жалити Іо.

Рятуючись від укусів, корова кинулася в воду і перепливла протоку. Легенда має під собою реальну основу: в давнину води протоки в зимовий час покривалися міцним льодом, і кочівники переганяли по ньому стада на продаж.

Після падіння Візантії Керченська протока була під контролем генуезьких купців, яких через кілька століть змінили османи. З 1771 року Керч, як і решта Криму, увійшов до складу Російської імперії.

Керч-Єнікальський канал

Оскільки природна глибина Керченської протоки була дуже невелика, в кінці XIX століття було прийнято рішення про поглиблення дна і будівництві судноплавного каналу, в який могли б заходити великі судна.

Він був названий Керч-Єнікальським, оскільки знаходився на території Керч-Єнікальського градоначальства, яке курирувало днопоглиблювальні роботи.

У 1877 році його глибина склала всього 5,7 метра, проте згодом канал кілька разів піддавався реконструкції. У 1908 році його глибина сягала 7,3 метра, а протяжність – 26 кілометрів.

Роботи з розчищення і поглиблення каналу були відновлені лише після Великої Вітчизняної війни. В цей час його глибина підтримується в межах від 8,3 до 9,2 метра, ширина досягає 120 метрів. Канал здатний пропускати до 150 суден протягом доби. Рухом суден управляє адміністрація морського порту Керч.

Незаконний кримський міст

Без перебільшення, світову популярність Керченська протока отримала в результаті будівництва незаконного Кримського мосту. Це грандіозна споруда довжиною 19 кілометрів, що складається з автомобільної та залізничної колій.

Згідно з розрахунками, міст витримує 9-бальний землетрус (але ми всі знаємо росіян).

Він складається з 596 опор, кожна з яких важить близько 400 тонн. Міст проходить на висоті 35 метрів над рівнем моря, довжина одного прольоту дорівнює 227 метрам.

Через незаконний Кримський міст протягом доби можуть проїхати 38 тисяч автомобілів і 47 пар залізничних складів. У будівництві брали участь близько 20 тисяч осіб.

Керченська протока

Ке́рченська прото́ка, Кімерійський Боспор (грец. Κιμμέριος Βόσπορος , крим. Keriç boğazı, рос. Керченский пролив) — протока, що сполучає Чорне й Азовське моря. Західним берегом протоки є Керченський півострів України, східним — Таманський півострів Росії. Ширина протоки — від 4,5 до 15 км. Найбільша глибина 18 метрів. Найважливіший порт — місто Керч.

Після будівництва Цимлянського водосховища течія в протоці змінилась — узимку (випаровування мале) з Азовського в Чорне море, улітку навпаки (велике випаровування) — з Чорного в Азовське море. Улітку Тамань стає правим берегом, що відповідно до фізичних законів розмивається. Виникли проблеми і з косою Тузла. Керченська протока є зоною промислу багатьох видів риб. Сезон вилову починається в кінці осені, коли риба йде з Азовського моря, що замерзає, у солоне Чорне, і триває декілька місяців.

За часів античності протока (знана стародавніми греками як Боспор Кімерійський, за народом — кімерійці) вважалася межею Європи й Азії [2] .

Oops something went wrong:

Путін наказав блокувати Керченську протоку. Що це означає

Володимир Путін видав указ, що надає російським військовим право блокувати Керченську протоку. Документ з’явився у час, коли на території України тривають багатонаціональні військово-морські навчання “Сі Бриз 2021”.

Президент Путін цим указом затвердив поправки до російського законодавства, які передбачають надання військам Національної гвардії, які охороняють акваторію Керченської протоки та Керченський міст, права блокувати судна у разі спроб “незаконно перетнути і проникнути в акваторію, а також спроб залишити її”.

Кілька днів тому російський президент заявляв, що проведення навчань “Сі Бриз 2021” у Чорному морі за участі країн НАТО – це суттєва проблема для безпеки Росії.

Тож появу указу експерти пов’язують передусім саме з присутністю іноземних кораблів у тому регіоні.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

“Право сили”

Але вони кажуть і про інші причини указу російського президента.

Після анексії Криму в 2014 році Кремль постійно демонструє, що Керченська протока – це територіальні води Росії. Попри те, що досі є чинною угода, яку у 2003 році підписали Володимир Путін і Леонід Кучма.

Документ, ратифікований парламентами у 2004-му, передбачає, що Керченська протока і акваторія Азовського моря є водами спільного користування двох країн.

“Цей указ є продовженням намагань Володимира Путіна легалізувати анексію Криму правом сили”, – каже в інтерв’ю ВВС News Україна заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Російські військові постійно перебувають у Керченській протоці

“Як було з Defender, коли міноборони Росії заявило, що обстріляло корабель. Росія вважала, що він перебував у російських територіальних водах, хоча ніхто в світі не визнає, що це так. Але таким чином Путін намагається довести, що Росія анексувала не лише суходіл Криму, але й величезні морські простори. Однак ця ситуація показала, що ніхто таких його фантазій не визнає”, – додає Михайло Самусь.

“Перетворює Азовське море у внутрішнє озеро”

Володимир Путін 30 червня під час щорічної “прямої лінії” з росіянами сказав, що його турбує “військове освоєння української території західними країнами”, маючи на увазі “Сі Бриз 2021”.

“Військове освоєння територій, яка безпосередньо межує з нами, – це створює для нас суттєві проблеми у сфері безпеки”, – заявив він.

У той же час, на загрозах наголошують в МЗС України.

“Перебуваючи під безпосереднім керівництвом президента Росії, Росгвардія може бути використана для створення додаткових необґрунтованих перешкод для свободи мореплавства у Керченській протоці та Азовському морі”, – наголошує речник МЗС Олег Ніколенко.

В МЗС також вказують, що Росія “створює чергові перешкоди для міжнародної навігації та перетворює Азовське море у своє внутрішнє озеро”, порушуючи зобов’язання за Конвенцією ООН з морського права та інші норми міжнародного права.

“Цей закон грубо нехтує правами України як прибережної держави щодо Чорного та Азовського морів і Керченської протоки. (. ) Такі агресивні дії загрожують як національній безпеці України, так і безпеці та стабільності Південно-Східної Європи”, – наголошує Олег Ніколенко і закликає до термінової “консолідованої міжнародної відповіді на протиправні дії Росії в Чорному та Азовському морях”.

“Сі бриз” і весь корабельний склад ЧФ

Представник Головного управління розвідки міністерства оборони України Вадим Скібіцький каже, що “для спостереження за міжнародними морськими маневрами “Сі бриз 2021″ Росія вивела в море весь корабельний склад Чорноморського флоту”.

“Країна-агресор намагається продемонструвати, що вона готова до захисту своїх інтересів із використанням військової сили. Але Росії явно не вистачає сил і засобів в Чорному морі”, – заявив Вадим Скібіцький.

Багатонаціональні військові навчання “Сі Бриз” проводяться в Україні з 1997 року, після підписання меморандуму між міністерствами оборони України та США

За даними ВМС України, цьогоріч у навчаннях, які передбачають ведення бойових дій за стандартами та процедурами НАТО, беруть участь 30 кораблів, катерів та суден, понад 30 літаків і вертольотів, п’ять тисяч військових та 50 одиниць озброєння і військової техніки. Навчання проходять в Одесі, Очакові, Дністровському лимані, Кінбурнській косі, островах Зміїний і Первомайський.

Керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук вважає, що наказ Володимира Путіна військовим блокувати іноземні судна – “це відповідь на дії західних країн, які зараз активно демонструють своє право на судноплавство у міжнародних водах”.

Гра на нервах чи реальна ескалація

Експерти, втім, стримано оцінюють імовірність ескалації у регіоні Чорного і Азовського морів.

“Сам Путін навряд чи хотів би мірятися військовою силою, бо він розуміє, що російський флот у порівнянні з флотами країн НАТО технологічно відсталий”, – каже Михайло Самусь із Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.

“Росіяни останніми часом штучно роздмухують тему появи іноземних суден нібито в її територіальних водах”, – вважає Павло Лакійчук.

“Нічого глобально в регіоні не зміниться. Бо указ не означає, що росіяни все відразу закриють”, – вважає ексзаступник начальника генштабу Збройних сил України Ігор Романенко. В статті для УНІАН він каже, що Росія продовжує “грати на нервах”, адже і раніше російські прикордонники безпідставно зупиняли судна в Керченській протоці.

Наймасштабнішим конфліктом у цьому регіоні з часу анексії Криму Росією стали події листопада 2018 року, коли російські прикордонники обстріляли і захопили українські кораблі.

А говорити про врегулювання проблеми із кордоном в Азовському морі і Керченській протоці після 2014 року не доводиться: навіть згода Києва на такі переговори з Росією означала б легітимізацію анексії Криму.

Тому Україна іде шляхом подання судових позовів у міжнародних судах. І указ президента Росії про блокування суден у Керченській протоці, вважають українські експерти, може стати черговим підтвердженням порушень міжнародних угод російською владою.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!