Секрети вирощування та застосування ріпаку (свиріпи, рапсу)

Ріпак – відома висококультурна олійна рослина з великими можливостями. Її не зустрінеш у дикій природі, бо цю рослину вивели люди шляхом схрещування городньої капусти та озимої суріпиці ще декілька тисячоліть тому.

Сьогодні це одна з найпоширеніших у світі рослин, яка займає важливе місце в продовольчому та енергетичному балансах.

Спектр застосування рапсу досить широкий:

Також олію зі свиріпи використовують у текстильній, шкіряній, металургійній, миловарній, лакофарбовій та хімічній промисловості, будівництві та машинобудуванні.

Особливості вирощування ріпаку

Ріпак – високорентабельна культура, яка за показниками перевищує навіть соняшник та сою.

Існує два види цієї культури: ріпак озимий і ріпак ярий (кольза).

Основне значення має озимий ріпак, йому належить одне з провідних місць на українських полях.

Для того щоб збирати гарний урожай ріпаку, необхідно дотримуватися певних правил його висівання та вирощування:

За нормою витрата посівного матеріалу ріпаку на 1 га становить 4-6 кг, гібридів — 3-3,6 кг/га.

З метою отримання високого врожаю рапсу обов’язково слід враховувати сівозміну. Адже свиріпа забирає з ґрунту велику кількість азоту.

За участю ріпаку сівозміна повинна передбачати його висівання 1 раз за 4 роки. Найкращим попередником цій рослині буде чорний пар, озимі та ярі сорти зернових, горох, конюшина, люцерна, зернобобові, однорічні трави та картопля. Після буряка ріпак можна сіяти лише через 5-6 років.

Якщо взимку ріпак озимий вимерз, його площу можна засіяти ріпаком ярим.

Під ярий ріпак потрібно добре обробити, вирівняти й ущільнити ґрунт. Обробка ґрунту повинна бути спрямована на знищення бур’янів та накопичення вологи. Перед посівом обов’язково здійснюють весняне розпушування ґрунту, пам’ятаючи, що надмірно глибока обробка викличе втрату вологи та зашкодить проростанню культури.

Висівають ріпак ярий дуже рано, на початку весняно-польових робіт, як тільки дозволяє ґрунт. Сівбу здійснюють на глибину 1-2 см вузькорядним 15 см або широкорядним 30 см способом. Після посіву проводять коткування землі.

Збирання врожаю ріпаку здійснюють у фазі жовто-зеленої стиглості рослини при вологості насіння 30-35%.

Вибір посівного матеріалу

До вибору посівного ріпаку слід підходити серйозно й ґрунтовно. Підбирати відповідні сорти і гібриди необхідно, враховуючи ґрунтово-кліматичні умови різних регіонів. Окрім цього, при виборі насіння слід врахувати:

Для посіву обирають очищене, відкаліброване якісне насіння з високою схожістю. З метою захисту від хвороб і шкідників на початкових фазах росту, насіння обов’язково протруюють.

УкрЛіб — скорочення від Ukrainian Library (українська бібліотека). Метою створення цього сайту було зробити українську літературу доступною для всіх, хто бажає її читати.

УкрЛіб © 2000 — 2024, Євген Васильєв
При використанні матеріалів сайту, посилання на УкрЛіб обов’язкове.

Сторінку згенеровано за 0.02531 сек.

Ріпак: для чого використовується і що з нього роблять?

Ріпак набув широкої популярності зовсім недавно. Обробляти його як олійну культуру почали у ХІХ столітті. Втім, перші згадки про цю рослину з’явилися приблизно 4 тисячі років до нашої ери. Вченим досі не вдалося встановити місце походження ріпаку. Згідно з найпоширенішою версією, рослина з’явилася у середземноморському регіоні. Деякі вчені стверджують, що його батьківщиною були Англія та Нідерланди. Згодом культура поширилася Європою, досягнувши Німеччини, Польщі та України. Слід розглянути детальніше, що виготовляють з ріпаку .

Оцінку насіння ріпаку проводять під час навантаження зерна. Зробити це можна різним обладнанням, наприклад, пробовідбірником Пелікан.

Що таке ріпак?

Ріпак — це трав’яниста рослина сімейства Капустяних та Гірчичних. Назва ярих сортів культури – кольза. Ріпак – рослина висотою 30 см і більше. Довгий стрижневий корінь досягає глибини 2-3 м. Листя гладке, блакитно-зелене, з глибокими зубчиками. Підстави верхнього листя охоплюють стебло. Рослина має чотирипелюсткові жовті квітки в шипах. Кожен стручок має короткий носик та містить багато насіння.

Головна властивість ріпаку – його переробляють майже без відходів. Всі частини рослини придатні для обробки, тому все більше фермерів вважають за краще засіяти ріпаком свої землі.

Як вирощують ріпак?

Ріпак — це дворічна рослина, але більшість людей вирощують її як однорічну. Він добре росте при температурі від 10 до 30 °С. Ріпак невибагливий і тому є гарною покривною культурою. Рослина чудово почувається на сонці. У період активного зростання потрібно щонайменше 6 годин сонця щодня.
Для досягнення найкращих результатів потрібний дренований грунт з pH від 5,5 до 8,5. Культуру можна садити в засолений ґрунт.
Існують як ярі, так і озимі сорти ріпаку. Терміни посадки ярих та озимих сортів повинні відповідати термінам посіву, які використовуються для ярої або озимої пшениці. Культуру можна садити як навесні, так і восени. При посадці температура має бути вищою + 5 °С:

• весняні посіви дозрівають у серпні-вересні;
• врожай осінніх посівів дозріває до середини наступного літа.

Ріпак слід сіяти в землю, але для посадки можна використовувати контейнери. Цей спосіб особливо добрий для невеликих площ, де рослину садять для побутового використання. Визначити якість урожаю допоможе дільник проби зерна.

Ріпак чутливий до надлишку води, але й пересихання ґрунту йому не подобається. Земля завжди має бути схожа на добре віджату губку. Рясного поливу раз на тиждень зазвичай достатньо, у посушливі періоди – двічі.
Потреба у добривах варіюється в залежності від властивостей ґрунту та кількості опадів. Потреби додавання фосфору (P2O5) і калію (K2O) варіюються залежно від стану ґрунту. Сірка також важлива для виробництва олії. Азотні добрива додають за необхідності.
Рослину поїдають багато шкідників, включаючи капустяну моль, білянку, моль, совку. Небезпеку становлять ріпаковий квіткоїд і пильщик. Для боротьби потрібна своєчасна обробка хімікатами. Для оцінки зараженості врожаю знадобиться розсів РЛЗ-4 або схожий прилад.
Обладнання, необхідне для вирощування ріпаку та збирання врожаю, включає:

• трактор;
• рядову або розкидну сівалку;
• обприскувач для боротьби зі шкідниками;
• зернозбиральний комбайн;

Потрібен також транспорт для перевезення, аналогічний потребам інших дрібнонасінних зернових або олійних культур.

Ріпак – для чого потрібний?

Використання ріпаку: застосовується як харчова олія, для біодизельного палива, мастильних матеріалів та кормів. Це одна з найпопулярніших культур у Європі.

Що роблять з ріпаку

Аналіз даних підтверджує гіпотезу про те, що існує потенціал для розвитку ріпаку як універсальної, багатоцільової культури. Для виробництва використовуються різні частини ріпаку:

З насіння виготовляють олію. Воно використовується в кулінарії та косметології. З насіння також виготовляють біопаливо, мастильні матеріали, текстильні вироби. З залишків насіння роблять ріпакове борошно для худоби. Для зняття проби насіння підійде малогабаритний прес Пром-1.
З макухи виробляють корм для тварин. Він має багатий набір вітамінів та мікроелементів, тому худоба швидко росте і набирає масу.
Зі шроту (зеленої маси) також виготовляють корм.

Насіння містить близько 40% олії. У ньому велика кількість олеїнової кислоти, що робить його корисним у порівнянні з іншими оліями. Для точного аналізу складу потрібен аналізатор масової частки фосфоліпідів. У лабораторних дослідженнях допоможуть ваги середнього класу.

Для чого потрібний ріпак у машинному виробництві? Продукт є повноцінним мастильним матеріалом та присадкою до палива. Біодизельне паливо – лише одне з кількох кінцевих застосувань ріпакової олії.

Користь ріпаку велика. Макуха містить приблизно 36-38% білка і 2-4% жиру. Вона більш волога, ніж шрот, і містить 10-14% жиру. До того, корми з ріпаку містять багато мінеральних інгредієнтів – кальцій, залізо, марганець, фосфор, магній та селен. Ріпакова мука містить від 38 до 42% білка і корисні амінокислоти. Використання ріпаку: може бути кормовою добавкою в раціоні худоби.

Розглянемо використання ріпаку та менш популярне застосування – виробництво меду.
Ріпаковий мед – це монофлорний сорт, отриманий з пилку та нектару Brassica napus. Простіше кажучи, ріпаковий мед є наслідком запилення бджолами квіток ріпаку. Продукт можна визначити за білим або маслянисто-жовтим кольором, капустяним ароматом і трохи перцевим смаком.

Ріпак — це рослина майбутнього

Ріпак є дуже ефективним і недорогим джерелом енергії. В умовах постійно зростаючих цін на енергоносії це відкриває все більше користі. Найчастіше ріпакова олія використовується як джерело енергії на електростанціях.
Комбінована теплоелектростанція в гавані Райндорфер у Бонні (Німеччина) була першою, яка використовувала метиловий ефір ріпакової олії як джерело енергії. Це найбільше підприємство у Європі, що працює на біодизельному паливі.
Ще один приклад – будівля Deutsche Bank на березі річки Рейн у Бонні. Побудований у 1997 році, об’єкт має електричну потужність 600 кВт та теплову потужність 700 кВт. Два двигуни розміром із корабель забезпечують банк енергією. Щотижня вони спалюють понад 37 000 літрів ріпакової олії, щоб виробити енергію.

Основна перевага палива на ріпаковій олії – його ціна. Ринок швидко розширюється, розуміючи користь ріпаку. Вирощування ріпаку стає дедалі вигіднішим, а садити його можна у різному кліматі.
Тепер ви більше знаєте про те, що таке ріпак, що роблять з ріпаку та де він застосовується, тож можете ширше впроваджувати його до свого господарства та бізнесу.

Ріпа

Ріпа (Brassica rapa L.) ― однорічна або дворічна трав’яниста рослина, сімейства капустяних. Ріпа як овочева і лікарська рослина відома з глибокої давнини.

Ріпу можна запікати, відварювати, фарширувати, з неї готують запіканки і рагу, вона підходить для приготування салатів. Вона може довго зберігатися в прохолодному місці, не втрачаючи своїх цілющих якостей; легко засвоюється організмом і рекомендована для дитячого харчування.

Ріпа була одним з перших овочів, які удостоїлися пильної уваги людства. Греки, єгиптяни і перси годували ріпою рабів, вважаючи цей овоч грубою, але ситною їжею; римляни вважали ріпу їжею простолюдинів; але з початком нашої ери овоч вийшов з розряду «рабських» ― в раннє середньовіччя запечену у вугіллі ріпу вважали делікатесом і часто подавали до м’яса в якості гарніру.

Біологічні характеристики

В перший рік у вирощуваної городньої ріпи з насіння виростає розетка прикореневого, ліроподібного, жорстко волосистого, довгочерешкового листя і товста, куляста або довгаста бульба, що складається з розрослого кореня.

У другий рік з бульби виростає подовжене, облиствене стебло з яйцеподібним, зубчастим або цілокраїм сидячим листям і з китицею золотисто-жовтих квіток. Квітка влаштована за типом квітки хрестоцвітних з такими особливостями: квітконіжки горизонтальні, стручки прямовисні, вузлуваті, короткі, тичинки відхилені, довгі прямовисні. Насіння буре.

Всі види ріпи дуже скоростиглі, готовий коренеплід формується за 40-45 днів, пізні сорти – за 50-60 днів. Листова розетка досягає висоти 40-60 см. Сіють ріпу ранньої весни, як тільки підсохне ґрунт. За літо можна отримати два урожаї.

Листки: прикореневе, ліроподібне, жорстко волосисте, довгочерешкове.

Стебло: облиствене з яйцеподібним, зубчастим або цілокраїм сидячим листям.

Коренева система: потовщений м’ясистий коренеплід.

Суцвіття: квітконіжки горизонтальні, стручки прямостоячі, вузлуваті, короткі, тичинки відхилені, довгі прямостоячі.

Плід: м’ясистий округлий або видовжений, колір плоду жовтий рожевий або білий. М’якоть у середині біла, може бути жовтою; маса коренеплоду може доходити до одного кілограма.

Практичне використання

Використовується коренеплід. Ріпа як овочева і лікарська рослина відома з глибокої старовини. Рослина має сечогінну, антисептичну, протизапальну, ранозагоювальну і знеболювальну дію.

Відвар коренеплоду і відварений сік ріпи приймають при гострому ларингіті, що викликають різкий кашель, охриплості голосу, астмі, вживають як сечогінне і легке проносне і як засіб, що покращує сон і заспокійливе серцебиття.

Варену розтерту ріпу прикладають до хворих місць при подагрі. З метою зменшення подагричних болів використовують для ванн відвар ріпи. При зубному болі теплим відваром ріпи полощуть порожнину рота.

Ріпу як продукт харчування використовували з давніх часів (у новий час була значною мірою витіснена картоплею). Її можна вживати сирою або обробленою — вареною, печеною і так далі. Вона може довго зберігатися в прохолодному місці, не втрачаючи своїх цілющих якостей; легко засвоюється організмом і рекомендована для дитячого харчування.

У деяких країнах використовують молоде листя ріпи для салатів і супів. У молодому листі ріпи вітаміну С, каротину та лимонної кислоти більше, ніж у коренеплоді.

Ріпка застосовується при лікуванні захворювань суглобів, шлунково-кишкового тракту, дихальної системи, також корисні властивості коренеплоду допомагають при очищенні крові і нирок, позитивно впливають на роботу травної системи. Наприклад, в складі коренеплоду є целюлоза – вона допомагає очистити кишечник від шкідливих речовин, запобігає застою токсинів.

Крім того, ріпа активно використовується і в косметології: робить шкіру гладкою, волосся – більш густими, нігті – міцними. Досить з’їдати в день по одному коренеплоду, це дозволить позбутися від вугрової висипки.

Агрономічні особливості

Висадка: червень.

Збір врожаю: жовтень.

Тривалість вегетації: 85 днів.

Хороші попередники: бобові культури, томати, огірки або картопля.

Невдалі попередники: хрін, капуста, редиска, редька і сама ріпа.

Сівба

Сіють ріпу ранньої весни, як тільки підсохне ґрунт. За літо можна отримати два врожаї. Насіння для посадки готують так. Для поліпшення проростання їх можна замочити у воді (ємкість з насінням із закритою кришкою занурити у воду, температура якої 50-52 градуси; тривалість процедури – 20-30 хвилин). Висівання насіння проводять на глибину до 2 сантиметрів, зверху накривають землею. Після сходів рослини проріджують, залишаючи по 8-10 см між ними.

Особливості догляду

Після появи сіянців необхідно провести їх проріджування, при цьому потрібно вирвати всі слабкі рослинки. Потім поверхню ділянки треба засипати шаром деревної золи.

Протягом вегетаційного періоду рослини слід підгодувати 1 або 2 рази. Для цього можна використовувати мінеральний комплекс, а можна підгодовувати тільки органічними добривами. Більшість городників впевнені в тому, що найкраще ріпа реагує на підживлення деревною золою

Ріпа є вологолюбною, у зв’язку з цим поливати її потрібно систематично і рясно, тим більше під час тривалої посухи. В середньому її поливають 1 або 2 рази в 7 днів.

Шкідники

• Ріпаковий пильщик (ріпаковий трач)
• Білан капустяний (капустянка)
• Білан капустяний
• Тютюновий трипс
• Капустяна міль
• Капустяна попелиця
• Літня капустяна муха
• Великий ріпаковий прихованохоботник
• Ріпаковий квіткоїд
• Капустяний клоп
• Капустяна совка
• Весняна капустяна муха
• Ріпаковий, або насіннєвий, прихованохоботник
• Ріпаковий листоїд
• Стебловий капустяний прихованохоботник
• Блішка хвиляста
• Стручковий капустяний комарик
• Шкідлива довгоніжка
• Ріпний білан
• Південний американський мінер
• Помідорна совка (карадріна)
• Стручкова (обпалена) вогнівка
• Капустяна вогнівка
• Зелений бруквяний барид

Хвороби

• Альтернаріоз (Суха плямистість)
• Сіра гниль
• Борошниста роса
• Переноспороз (Несправжня борошниста роса)
• Фузаріоз
• Антракноз
• Аскохітоз
• Бактеріальна плямистість
• Біла гниль
• Іржа біла
• Кіла
• Мікосферельоз
• Парша звичайна
• Рамуляріоз
• Ризоктоніоз
• Рожева гниль
• Судинний бактеріоз
• Техаська гниль
• Філостіктоз
• Фітофтора (Фітофтороз)
• Фомоз
• Церкоспороз
• Чорна бактеріальна плямистість
• Чорна ніжка
• Аспергільоз (Чорна пліснява, чорна цвіль)

Сорти і гібриди