(942-972 рр.)

У 964 р. великокнязівський стіл зайняв Святослав Ігорович. Точно не відомо, коли саме він народився, як не знаємо ми майже нічого і про його дитячі та юнацькі роки. Відповідно до «Повісті минулих літ», син Ігоря та Ольги народився 942 р. у немолодих вже батьків, — княгині Ользі було на той час 42-44 роки. І, очевидно, був він не першою дитиною, у княжій сім’ї були ще діти (можливо, дівчата чи хлопчики, які померли в дитинстві), але на момент смерті Ігоря не було спадкоємців чоловічої статі старших за Святослава. Розповідаючи про похід на древлян, у якому брали участь Святослав зі своїм вихователем Асмудом, літописець наголошує, що у 946 році княжич був ще настільки малий, що не міг як слід кинути списа.

Існує також версія, що Святослав народився близько 935 р., отже, повноліття досяг у середині 50-х років X ст. Підтвердженням цієї версії може бути той факт, що вирушаючи у 969 р. у другий болгарський похід, князь доручив Русь власним синам, двоє з яких вже правили самостійно і були повнолітніми. З літописів відомо також, що свого сина Ярополка Святослав власноручно привів дружину, тобто в 969 р. старший син князя вже був одружений.

Доля молодого Святослава складалася щасливо. Великим князем він став ще ранньому дитинстві, отримавши відповідне виховання. Чудово, володів різними видами зброї, був сміливим та рішучим, любив довго їздити верхи. Дружинники, часто вихідці з різних земель, розповідали княжичу про багаті далекі країни. Покровителями та захисниками цих людей були язичницькі боги, які освячували війну та насильство, захоплення чужих володінь та людські жертви; водночас Перун, язичницький бог-громовержець, був втіленням ідеалів чоловіка-воїна.

Мати Святослава, християнка Ольга, намагалася залучити сина до нової віри, але безуспішно. Вихований у язичницькому середовищі, він категорично відмовлявся хреститися. Як мені одному хреститися? А моя дружина над цим сміятися стане», — казав княжич матері. Більше того, Святослав виріс фанатичним поборником старої язичницької релігії та затятим ворогом християнства. Поки Ольга була жива, він стримував свої настрої, але залишався переконаним противником християнізованого прошарку феодальної еліти, на яку спиралася княгиня.

Присвячуючи весь свій час військовій справі, до управління державою Святослав не відчував особливого потягу, з радістю переклавши політичну долю країни на плечі матері, що старіє. Майже все своє доросле життя князь-воїн провів у походах, війна заради зиску, війна заради слави була сенсом його буття. Легковажне ставлення до внутрішньодержавних проблем викликало невдоволення навіть з боку його оточення. «Ти, княже, чужої землі шукаєш, свою забувши», — дорікали його київські бояри.

Святослав прославився як відважний, хоробрий, досвідчений і талановитий полководець, який ділив зі своїми дружинниками весь тягар виснажливого похідного життя. У «Повісті минулих літ», коли мова йде про початок військової кар’єри князя в 964 р., читаємо: «Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легко ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, ці він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були». Детальний опис зовнішності Святослава залишив візантійський письменник Лев Диякон: «. Середнього зросту, не надто високого і не дуже низького, з волохатими бровами і світло-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, надмірно довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисав шматок волосся – ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди і всі інші частини тіла цілком пропорційні. В одне вухо в нього була вдягнена золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одяг його був білим і відрізнявся від одягу наближених тільки чистотою».

Цікаво, що Святослав попереджав своїх ворогів про початок кампанії: «І посилав він до інших земель послів, кажучи: “Хочу на вас іти”».

Першими, на кого «пішов» Святослав, 964 р., були в’ятичі — слов’янське плем’я, що проживало у верхів’ях Оки та Дону і платило данину хазарам. Хазарський каганат, колись могутня держава, головний суперник Русі у Східній Європі, в епоху Святослава переживав далеко не найкращі часи, але все ще утримував значні східноєвропейські території. Підкорення в’ятичів неминуче спричинило зіткнення з Хазарією і стало початком східної війни 965-966 років. Вогнем і мечем пройшов Святослав землями волзьких булгар, буртасів, ясів і касогів — давніх союзників Хазарії. Під час цієї кампанії було захоплено добре укріплену фортецю Саркел, яку на Русі називали Білою Вежею, розгромлено хозарську столицю Ітіль на Нижній Волзі, а також низку міст на Каспійському узбережжі. Захопивши багатий видобуток, Святослав із тріумфом повернувся до Києва. А Хазарський каганат, отримавши такий нищівний удар, за кілька років взагалі припинив існування.

Важливе значення Святослав надавав проблемам Балканського регіону. Вирішував він їх традиційно за допомогою військової сили. Поштовхом до нового походу стало прибуття до Києва візантійського посла з проханням допомогти у війні з Болгарським царством. Візантійська імперія, керована імператором Никифором Фокою, перебувала у дуже скрутному становищі, їй доводилося одночасно воювати на три фронти, її допомога Києва була б доречною. Свою пропозицію «виступити в похід проти болгар» імператор підкріпив багатими дарами. За свідченням Льва Диякона, Святославу було виплачено 1500 кентинаріїв (близько 455 кг) золота. Проте, скориставшись візантійськими грошима, Святослав вважав за краще «підпорядкувати та утримати країну для свого перебування».

Перший болгарський похід 967-968 років. був успішним. Флот Святослава з 60-тисячним військом розгромив армію болгарського царя Петра у битві під Доростолом (сучасна Сілістра) і, як повідомляє літопис, «захопив міст 80 Дунаєм». Нові землі так сподобалися князеві, що він навіть хотів перенести свою столицю з Києва на Дунай, у містечко Переяславець: «… і сів, князюючи, тут, у городі Переяславці, і беручи дани з греків». Тут він хотів жити, збираючи «від Грек Злато, поволоки (дорогі тканини. — Авт.), вино та овочеві різноособові, з Чех же, з Вугор срібло та комоні». Здійснитись цим планам так і не вдалося.

Розгром Хазарії, яка протягом багатьох років служила досить сильним щитом проти азіатських кочівників, мала несподівані наслідки: на захід кинулась орда печенігів, які швидко захопили степову смугу і розмістилася в безпосередній близькості від Києва. Вже 968 р., скориставшись відсутністю Святослава та піддавшись вмовлянням Візантії, печеніги несподівано напали на місто, де «зачинилася» Ольга із трьома синами Святослава. Над Києвом нависла страшна загроза. Значного військового контингенту у місті не було і витримати довгу облогу Київ не міг. У літописі збереглася розповідь про відважного юнака, який із величезним ризиком для життя пробрався через ворожий табір та попередив Святослава про небезпеку. Отримавши звістку про облогу столиці, князь змушений був терміново повертатися з походу та рятувати сім’ю з біди. Однак далеко печеніги не пішли і до кінця X ст. стояли на Стугні, за 30 км від Києва, створюючи постійну військову загрозу.

Поховавши 969 р. княгиню Ольгу, Святослав стає єдиновладним правителем Русі і нарешті дає волю своїм антихристиянським настроям. Починається період жахливих масових репресій, спрямованих проти християн-іноземців, і християн-русичів. Серед загиблих був князь Гліб, якого вважали за нерідного брата Святослава. Можливо, саме він супроводжував Ольгу у її подорожі до Константинополя і був тим таємничим племінником, що згадується у джерелах. За віру Святослав переслідував як представників еліти, зокрема своїх родичів, і рядових християн: кількість убитих досягла кількох тисяч. Ненависть князя поширилася і на християнські храми, зокрема у Києві було зруйновано церкви Святої Софії та Святого Миколая на Аскольдовій могилі, збудовані Ольгою.

Поквитавшись із християнами і фактично передавши управління Руссю своїм синам, Святослав збирає нове військо і восени 969 р. вирушає до другого болгарського походу. Спочатку кампанія складалася досить успішно: в 970 р. йому вдалося підпорядкувати майже всю Болгарію, захопивши її столицю і «майже дійти до Царюграду». З небаченою раніше жорстокістю князь розправляється із місцевими жителями-християнами. Так, захопивши Філіополь, він винищив 20 тисяч болгар-християн, тобто майже все населення міста. Не дивно, що надалі успіх відвернувся від князя. У битві при Аркадіополі він уперше в житті зазнав нищівної поразки і змушений був відійти і закріпитися в Доростоле. Військова ініціатива переходить до Візантії, яка вирішила покласти край присутності русичів на Балканах.

Весна 971 року ознаменувалася початком наступу військ нового візантійського імператора Іоанна I Цимисхія на болгарську столицю Преслав. 14 квітня вона була захоплена, болгарський цар Борис разом із сім’єю потрапив у полон, а залишкам російського гарнізону довелося тікати до Доростолу, де розміщувалася ставка Святослава. Саме тут розгорнулися найважливіші події болгарської війни. Витримавши майже тримісячну облогу, 21 липня Святослав вийшов на бій під мури міста. Виснажлива битва, в якій загинуло близько 15000 русів, було програно. Великі втрати зазнали й війська імператора. Проте здаватися Святослав не збирався, хоч і розумів безнадійність свого становища — до військових невдач додався голод. Не міг князь відступити на Русь — візантійський флот перекрив гирло Дунаю.

Наприкінці липня імператор нарешті погодився розпочати запропоновані Святославом переговори, які завершилися підписанням вкрай невигідного для Русі мирного договору (текст цієї угоди наводиться у «Повісті минулих літ»). Договір позбавляв Русь майже всіх переваг, здобутих попередніми князями, зокрема, Київ відмовлявся від претензій на візантійські володіння в Криму. Чорне море перестало бути “Руським”. Разом з тим імператор гарантував дружині Святослава безперешкодний прохід додому і обіцяв надати продовольство на дорогу назад. Відновлювалися також торговельні відносини між державами.

Після підписання договору Святослав ще досить довго перебував на Балканах і лише восени подався на батьківщину. По дорозі російське військо розділилося: одна частина, на чолі з воєводою Свінельдом, рушила суходолом, а сам князь «з малим дружини» і військовою здобиччю поплив Дунаєм і Чорним морем до Дніпра. Однак на дніпровських порогах на нього чекали печеніги, попереджені посланцем Цимисхія Феофілом Євхаїтським про повернення ослабленого супротивника. Святослав не наважився на битву і залишився зимувати у Білобережжі, у гирлі Дніпра. Виснажене голодною і холодною зимівлею руське військо навесні 972 р. все ж таки рушило до Києва, але так і не змогло прорватися через пороги. Святослав загинув у бою від печенізької шаблі, а з його черепа, як повідомляє легенда, хан Куря наказав зробити прикрашений золотом кубок та «п’яху в ньому», сподіваючись перейняти найкращі якості переможеного ворога.

Таким став останній шлях князя Святослава, мужнього воїна та полководця, більше схожого на билинного богатиря, ніж на мудрого та далекоглядного державного діяча.

✅Біографія Святослава Ігоровича – коротко

Святослав Ігорович (імовірно 942-972) — князь Новгородський і великий князь Київський. Увійшов в історію як полководець, який прославився битвами проти Візантії і Болгарського царства. Святослав Ігорович, біографія якого сповнена цікавих фактів і подій, був хоробрим воїном, який істотно розширив свої володіння.

Ранні роки

Святослав був єдиним сином князя Ігоря Рюриковича і княгині Ольги. Точна дата його народження невідома. За Іпатіївським списком, майбутній правитель Київської Русі з’явився на світ у 942 році, однак ця інформація не знайшла підтвердження в інших історичних джерелах.

Згідно з літописною версією, восени 945 року київський князь був убитий древлянами за стягування з них непомірної данини. Так трирічний Святослав став спадкоємцем престолу, але в силу його юного віку кермо влади перейшли до його матері Ользі, що стала регентшею при малолітньому синові.

Через рік після загибелі князя Ігоря його вдова організувала військовий похід проти древлян. Маленький Святослав відкрив бій, який завершився повною поразкою древлян.

Початок правління

Свій перший самостійний похід Святослав Ігорович здійснив у 964 році, коли направив дружину до Волги, в землю в’ятичів. Однак князь не став вплутуватися в битву з в’ятичами, а направив всі свої сили на Хазарський каганат. Так в 965 році було розгромлено колись могутню державу, що тримала під контролем транзитні торгові шляхи. В результаті Волзька Булгарія була змушена виплатити чималу данину князю Святославу і не обмежувати торговельну діяльність руських купців.

Успішним виявилося вторгнення київського князя і на Північний Кавказ, де проживали союзники розгромленої Хазарії:

По дорозі додому Святослав Ігорович завдав удару по в’ятичах, змусивши їх визнати верховну владу Києва і регулярно виплачувати данину.

Внутрішня політика

Опинившись на княжому престолі, Святослав поставив перед собою головне завдання: зміцнити владу за рахунок посилення військової потужності.

При вивченні короткої біографії Святослава Ігоровича варто відзначити, що внутрішня політика його практично не цікавила, і всіма державними питаннями займалася його мати, княгиня Ольга. Куди більше князя залучали військові походи і битви з ворогами Київської Русі.

Але, попри байдужість до внутрішніх справ держави, Святослав Ігорович вніс деякі зміни. Так, він організував принципово нову систему оподаткування. Відтепер в Давньоруській державі, в різних його частинах, були сформовані цвинтарі – спеціальні місця, де відбувався збір грошей з місцевих жителів.

Зовнішня політика

На рахунку князя Святослава було кілька великих воєн, серед яких найважливішими стали битви з Болгарським царством і Візантією.

Вторгнення в Болгарію відбулося в 968 році і завершилося перемогою дружини Святослава Ігоровича. Взявши безліч міст, київський князь влаштувався в гирлі Дунаю, в Переяславці, куди до нього була вислана данина від переможених болгар.

У цьому ж році на Київ напали Печеніги, і князю довелося в терміновому порядку повертатися додому. Рік по тому померла княгиня Ольга, і Святослав Ігорович був змушений залучити до правління держави своїх синів. Він посадив сина Ярополка на київське князювання, Олега – на древлянське, Володимира — на Новгородське.

Правителі Болгарської держави вирішили укласти договір з князем Святославом, щоб разом протистояти Візантії. У 970 році союзне військо напало на візантійську державу. Попри чисельну перевагу, в генеральній битві князь Святослав Ігорович був розгромлений.

За столом переговорів візантійський імператор і київський князь прийшли до того, що Святослав Ігорович зобов’язується покинути Болгарію, але при цьому може відновити торговельні відносини з Візантією. Відтепер східна частина Болгарської держави опинилася під владою Візантії, а західні землі отримали незалежність.

Особисте життя

Особисте життя київського князя складалося досить вдало. Святослав Ігорович став батьком трьох синів: Ярополка, Олега та Володимира. Про матір двох старших синів інформація не збереглася. Наймолодший князівський нащадок, Володимир, був сином наложниці князя Святослава.

Помер князь Святослав Ігорович у березні 972 року, ставши жертвою печенігів.

Святослав Ігорович біографія

Святослав Ігорович (940 -972) — князь Київської Русі, політик і військовик з династії Рюриковичів. Син князя Ігоря і його дружини, княгині Ольги. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в’ятичів. Спричинив занепад Хазарського каганату та Першого Болгарського царства

Народився близько 940 року. Ще дитиною брав участь у походах Ольги на древлян.

Перший військовий похід княжої дружини датовано 964 роком. Його наслідком стала переорієнтація племені в’ятичів з Хазарії на Київ. До візиту Святослава мешканці міжріччя Оки й Волги справно платили данину ласим до грошей хазарам. Князь довів в’ятичам, що набагато корисніше дружити з Києвом, а тому будь-які контакти з хазарами варто припинити.

Повернувшись до Києва, де увесь цей період від його імені правила Княгиня Ольга, із тріумфом, лаврами переможця та багатою здобиччю, Святослав чи не одразу почав розробляти план наступного воєнного походу. Цього разу в полі зору давньоукраїнського політика-практика опинилися Херсонес та Візантія.

У відповідь візантійський імператор Нікифор ІІ Фока змушений був відкупитися – до Києва прибув заможний херсонесець Калокір із величезним на той час презентом, 15 центинаріями золота. Навзамін Калокір запропонував Святославу підкорити Болгарське царство, яке на чолі з царем Сімеоном досить вдало воювало з Візантією. Поміркувавши, київський князь обрав варіант розширення кордонів держави з метою перетворення Болгарії на союзника у неминучому зіткненні з Візантією.

Навесні 970 року відбулася битва під Аркадіополем. Візантійці вкотре програли і вкотре змушені були сплатити викуп. Але від агресивних планів не відмовилися. Вже через рік їх величезна армія взяла в облогу болгарську столицю Преславу.

У квітні 970 року візантійський імператор Іоанн Цихімський особисто виступив проти Святослава, який знаходився у м. Доростол (Болгарія).

Почалася виснажлива облога Доростолу. Тривала вона від 24 квітня по 22 червня 971 року. Обидві сторони пішли на переговори. За договором імператор Візантії зобов’язувався пропустити військо Святослава додому, забезпечивши його харчами на дорогу.

У 972 р., повертаючись додому, Святослав у районі дніпровських порогів зіткнувся з печенігами і загинув під час битви.

Святослав був мудрим, далекоглядним політиком, хоробрим воїном, благородною людиною. Він воював протягом усього свого правління. Князь попереджав своїх ворогів про те, що буде битися з ними: «Йду на ви», тобто іду на вас війною. Святослав намагався збільшити територію давньоруської держави, захистити її кордони, зробити безпечним волзький торговий шлях і взяти під свій контроль увесь великий торговий шлях «із варяг у греки».

Святослав як воїн та політичний діяч

Повернув до складу Київської держави племінне княжіння в’ятичів.

Зовнішня політика Святослава

1. «Святослав уладає мир з греками…» Літописна оповідь «Святослав уладає мир з греками…» розповідає про хороброго князя Святослава, який ходив походом на Царгород. Був він мудрим та далекоглядним, уклавши мир із греками. 28 років прокнязював, відзначаючись мужністю та сміливістю, відкрито йдучи на ворога. Це його й. Читать далее.
2. Внутрішньо та зовнішньополітична діяльність князя Святослава ЗНО Наступником княгині Ольги став її син Святослав. Під час правління князя Святослава можна виділити наступні досягнення у внутрішньо та зовнішньополітичній діяльності. Діяльність князя Святослава: (належать вислови «Хочу на вас іти», «Не посоромимо землі Руської», «Мертві сорому не знають»): здійснення адміністративної. Читать далее.
3. Игорь и Святослав в «Слове о полку Игореве» Главный герой «Слова о полку Игореве» — князь Новгород-Северский Игорь Святославович. Он изображен смелым и мужественным, но в то же время безрассудным. Игорь отправляется в поход против половцев, «не сдержав юности», без сговора с другими князьями, со своим немногочисленным войском. Читать далее.
4. «Слово про похід Ігорів» характеристика Святослава Образ Святослава в «Слові про похід Ігорів» — уособлює найкращі риси не лише державного діяча, а й батька. «Слово про похід Ігорів» характеристика Святослава Князь Святослав — батько Ігоря та Всеволода, він замальовується як глава всієї Руської держави, який турбується. Читать далее.
5. Октавіан Август біографія скорочено Октавіан Август коротка біографія великого римського імператора викладена в цій статті. Октавіан Август біографія скорочено Октавіан Август — це римський імператор, який перебував при владі з 27 року до н. е. Був внучатим племінником Гая Юлія Цезаря. Режим правління за. Читать далее.
6. Чому Святослава називали «давньоруським спартанцем»? Чому Святослава називали «давньоруським спартанцем»? Український історик Михайло Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Щоб зрозуміти чому Грушевський називав Святослава спартанем потрібно знати значення цього слова. Спартанець — це помірна, загартована в скруті людина. Читать далее.
7. Хронологічний довідник Київська Русь ЗНО Хронологічний довідник Київська Русь VІІ ст. — утворення дулібського племінного союзу. Племінний центр — Зимнівське городище на Волині. VIII-IX ст. — формування ранньофеодальної Київської держави. 860 р., 18 червня — похід київського князя Аскольда на Візантію, початок облоги Константинополя. Прийняття. Читать далее.
8. Володимир Великий біографія скорочено Володимир Великий біографія скорочено давньоруського князя, хрестителя Київської Русі викладена в цій статті. Володимир Великий біографія коротко Володимир Святославович Народився приблизно 968 року, був молодшим (позашлюбним) сином київського князя Святослава Ігоревича та ключниці Малуші, а також онуком київської княгині Ольги. Читать далее.
9. «Слово про похід Ігорів» план «Слово про похід Ігорів» план твору 1. Ліричний вступ — заспів. 2. Розповідь про похід: А) князь Ігор вирушає на половців; б) перша переможна і друга невдала битви з ворогом; в) сон і «золоте слово» князя Святослава; г) плач Ярославни;. Читать далее.
10. Володимир Мономах біографія скорочено Біографія Володимира Мономаха скорочено викладена в цій статті. Володимир Мономах – видатний державний діяч, князь чернігівський та переяславський, великий князь київський, який здобув славу завдяки своїй реформаторській діяльності. Є онуком видатного київського князя Ярослава Мудрого. Володимир Мономах коротка біографія Народився. Читать далее.
11. Дмитро Донський біографія Дмитро Донський біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті. Дмитро Донський біографія коротко Дмитро Іванович Донський (1350 — 1389) — великий князь Московський і Володимирський. Своє прізвисько (Донський) отримав після перемоги в Куликовській битві. Народився Дмитро 12 жовтня 1350. Читать далее.
12. Олександр Невський біографія Олександр Невський біографія скорочено Українською мовою викладена в цій статті. Олександр Невський (1221 — 1263) — князь Новгородський, Київський, Володимирський, великий полководець і талановитий дипломат. Олександр Невський біографія коротко Народився 13 травня 1221 року в місті Переславль-Залеський. Був сином переяславського. Читать далее.
13. Правління Ярославичів ЗНО Після смерті Ярослава Мудрого відбувається так зване «правління Ярославичів», а саме правління його трьох старших синів. Правління Ярославичів ЗНО Співправління трьох осіб (тріумвірат) — Ізяслава, Святослава і Всеволода: усунення від участі в державному житті молодших братів, а після їх смерті. Читать далее.
14. Ярослав Мудрий біографія скорочено Ярослав Мудрий біографія скорочено Біографія Ярослава Мудрого скорочено На українській мові розповість про життя та правління князя. Ярослав Мудрий був великим Київським князем (1015–1018, 1019–1054), ростовським князем (989–1010), Новгородським князем (1010–1034). Ярослав Мудрий біографія скорочено Ярослав народився приблизно 982 року. Читать далее.
15. «Слово про похід Ігорів» характеристика героїв «Слово про похід Ігорів» характеристика героїв Головні герої у «Слові про похід Ігорів» передають багатий ідейний зміст героїчної поеми. Характеристика героїв — Ігоря, Святослава, Всеволода, Ярославни наведена коротко в цій статті. «Слово про похід Ігорів» характеристика героїв Ігор. Головний персонаж. Читать далее.
16. Хто автор «Слово про похід Ігорів» Слово о полку Ігоревім (Слово про похід Ігорів) — героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. Але хто автор «Слово про похід Ігорів» ніхто й досі не знає, звісно що існує маса варіантів. Хто автор «Слово. Читать далее.
17. Карл Великий біографія українською Карл Великий біографія українською скорочено викладена в цій статті. Карл Великий ( 742-814 ) — король франків і лангобардів, імператор, який відродив Священну Римську імперію. Карл Великий біографія коротко На думку вчених, Карл народився 2 квітня 742 року. Місце народження. Читать далее.
18. Персоналії Київська Русь ЗНО Персоналії Київська Русь Аскольд (Оскольд) і Дір (Дир) (р. н. невідомий — бл. 882) — київські князі другої половини IX ст. За дея­кими даними — нащадки Кия. 860 очолювали похід київської дружини на Константинополь. У багатьох джерелах згадується про хрещення. Читать далее.
19. Юрій Долгорукий біографія скорочено Юрій Долгорукий біографія скорочено українською мовою викладена в цій статті. Юрій Володимирович — Великий князь Київський, правитель Київської Русі (1149-1151, 1155-1157). Син Володимира Мономаха. Відомий під прізвиськом Юрій Довгорукий за те, що втручався у боротьбу за київський престол та міжусобиці. Читать далее.
20. «Слово про похід Ігорів» головні герої «Слово про похід Ігорів» — героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. Головні персонажі «Слово про похід Ігорів» не вигадані образи, а реальні історичні постаті. «Слово про похід Ігорів» головні герої Головні герої: князі Ігор, Святослав. Читать далее.
21. Петро І коротка біографія Петро 1 біографія на українській мові коротка викладена в цій статті. Петро І коротка біографія скорочено Петро І Великий (1672 — 1725) — видатний державний діяч, московський цар з династії Романових, всеросійський імператор з 1721 року, великий реформатор. Народився Петро. Читать далее.
22. Данило Галицький коротка біографія Данило Галицький біографія скорочено правителя Галицько-Волинського князівства викладена в цій статті. Данило Галицький коротка біографія Князь галицько-волинський, великий князь київський (1240), перший король Русі-України (1253) народився в 1201 році в місті Галич. Син князя Романа Мстиславича з династії Рюриковичів і. Читать далее.
23. Джон Локк біографія Джон Локк біографія на українській мові скорочено викладена в цій статті. Джон Локк був видатним філософом і мислителем епохи Просвітництва. Джон Локк біографія коротко Народився 29 серпня 1632 року в невеликому містечку Рінгтон на заході Англії, поблизу Брістоля, в сім’ї. Читать далее.
24. Смысл образа Святослава в «Слове о полку Игореве» Талантливейшее произведение древнерусской литературы «Слово о полку Игореве» было написано на рубеже XII-XIII веков, незадолго до опустошительного нашествия на Русь татаро-монгольских орд. Разрозненная страна, терзаемая княжескими междоусобицами, была легкой добычей воинственных кочевников: Сказал брат брату: «Это мое, и то мое. Читать далее.
25. Мао Цзедун біографія скорочено Мао Цзедун коротка біографія на українській мові великого китайського державного і політичного діяча XX століття, головного теоретика маоїзму викладені в цій статті. Мао Цзедун біографія скорочено Народився Мао 26 грудня 1893 року в селищі Шаошань, провінція Хунань в Семне дрібного. Читать далее.
26. Особливості процесу формування Галицько-Волинської держави ЗНО На основі двох князівств Галицького та Волинського, які знаходились якнайдалі від Києва під проводом Володимирка вдалось утворити об’єднання яке спровокувало формування Галицько-Волинської держави. Особливості процесу формування Галицько-Волинської держави ЗНО В 1199 р. князеві Роману вдалося приєднати до своїх володінь Галичину. Читать далее.
27. Чому Олега називали віщим? Чому князя Олега називали віщим? Кожен знає про життя князя Олега лише загальні факти, але не всі задумувались чому його називають віщим. Чому Олега називали віщим? Князь Олег отримав прізвисько «Віщий» — бо був язичник і невіглас. Літописи називають Олега. Читать далее.
28. Наполеон Бонапарт біографія українською Наполеон Бонапарт біографія українською мовою викладена в цій статті. Наполеон I Бонапарт — імператор французів в 1804-1815 роках, великий полководець і державний діяч, який заклав основи сучасної французької держави. Наполеон Бонапарт біографія скорочено Наполеон народився 15 серпня 1769 в Аяччо. Читать далее.
29. Іван Мазепа біографія скорочено Іван Мазепа біографія коротко відомого українського гетьмана викладена в цій статті. Іван Мазепа біографія скорочено Народився Іван Мазепа 20 березня 1639 в шляхетській православній родині на хуторі Мазепинці Київського воєводства (неподалік від Білої Церкви). Іван Мазепа вчився в Києво-Могилянському колегіумі. Читать далее.
30. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі ЗНО Після смерті Мстислава сина Володимира Мономаха все більшою владою починають користуватися князі на місцях, що сильно підсилює міжусобну ворожнечу. Це сприяє початку формування роздробленості Київської Русі. Причини та сутність політичної роздробленості Київської Русі ЗНО: розвиток феодального землеволодіння, зміцнення його вотчинної. Читать далее.
31. Чингісхан біографія Чингісхан біографія Скорочено українською мовою викладена в цій статті. Чингісхан (Чингіз Хаан, ім’я при народженні — Темуджін або Темучин) — монгольський хан, полководець, засновник і каган Монгольської імперії. Чингісхан біографія коротко Чингісхан народився 1155 року в урочищі неподалік від верхньої. Читать далее.
32. Уго Чавес біографія Уго Чавес біографія українською мовою коротко викладена в цій статті. Уго Чавес біографія скорочено Уго Чавес займав пост президента Венесуели з 1999 року аж до своєї смерті в 2013 році. Під час свого правління він продавав нафту на Кубу, був. Читать далее.
33. Данило Апостол біографія коротко Хто такий Данило Апостол? Вивчивши коротку біографію Данила Апостола Ви знайдете відповіді на всі свої запитання. Данило Апостол біографія скорочено Данило Апостол – український політичний, військовий та державний діяч. Був Гетьманом Військо Запорізького, головою Гетьманщини на Лівобережній Україні з 1727. Читать далее.
34. Ду Фу біографія коротко Ду Фу біографія скорочено наведена в цій статті. Ду Фу біографія коротко Ду фу (справжнє ім’я — Ду Шаолін; 712-770) — китайський поет. Онук поета Ду Шень-яня. Ду Фу походив зі стародавнього роду. Народився у збіднілій на той час сім’ї. Читать далее.
35. Чому Володимира Великого називають Великим? Чи знаєте Ви чому Володимира Великого назвали «великим», якщо ні, то Ви маєте прочитати дану статтю. Чому Володимира Великого називають Великим? Володимир Великий названий «Великим» за його великий внесок в розвиток рідної землі, його навіть називали «батьком нації», після смерті. Читать далее.
36. Борис Лятошинський коротка біографія Борис Лятошинський коротка біографія викладена в цій статті. Борис Лятошинський біографія скорочено Лятошинський Борис Миколайович — український композитор, диригент і педагог, один із основоположників модернізму в українській класичній музиці. Народився 22 грудня 1894 року (3 січня 1895) в Житомирі в. Читать далее.
37. Персоналії Галицько-Волинська держава ЗНО Персоналії Галицько-Волинська держава ЗНО Хто такий Батий? Батий (Бату, Саїн-хан; 1208-1255) — монгольський хан, полководець. Був онуком Чингізхана. 1236-1242 очолив похід монголо-татарського війська у Сх. та Центр. Європу. 1239 війська Б. здобули і зруйнували Переяс­лав і Чернігів, 1240 — Київ. Читать далее.
38. «Слово про похід Ігорів» аналіз «Слово про похід Ігорів» — автор, тема, ідея, головні герої, сюжет, історична основа наведені в цій статті. «Слово про похід Ігорів» — героїчна поема кінця XII ст, одна з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури. «Слово про похід Ігорів» аналіз твору Автор. Читать далее.
39. Князювання Ярослава Мудрого ЗНО Після смерті Володимира чотири роки тривала боротьба за владу, в якій переміг Ярослав Мудрий (1019-1054 рр.). Князювання Ярослава Мудрого: відновлення централізованої держави, що послабилася під час міжусобної боротьби; означення території та кордонів держави, удосконалення державного апарату; остаточна перемога над печенігами. Читать далее.
40. Володимир Малик біографія скорочено Володимир Малик коротка біографія українського письменника, автора пригодницьких та історичних творів викладена в цій статті. Володимир Малик біографія скорочено Володимир Кирилович Малик народився 21 лютого 1921 Року в селі Новосілки Макарівського району на Київщині в селянській родині. Закінчив середню школу. Читать далее.