Цукровий буряк коренеплід

Цукровий буряк-дворічна культура. У перший рік формується розетка листків і коренеплід. На другий рік виростають стебла, на яких розміщуються плоди.

Може спостерігатися відхилення від дворічного циклу розвитку. У холодну весну на першому році життя виростають квітконосні стебла. Це небажане явище має назву цвітушності. Коренеплоди таких рослин дерев’янисті з низьким вмістом цукру.

Частина коренеплодів, що висаджуються на другий рік для одержання насіння, можуть не формувати пагонів. Такі рослини називаються “впертюхами”. Наявність їх серед висадків-насінників знижує врожай насіння.

Цукровий буряк належить до родини лободових (Chenopo diaceae). Крім цукрового буряку Beta vulgaris saecharifera, до цього виду належать буряк кормовий (B.v.var. crassa), буряк столовий (B.v.var. esculenta) і буряк листяний (мангольд) (B.v.var. cicla).

Коренева система – стрижнева, проникає на глибину до 2- 2,5 м і розгалужується в ширину (в одній площині) на 1,0-1,2 м. У фазі 2-х листків головний корінь проникає на глибину до ЗО см, у фазі 4-х листків – до 40 см. У верхній частині головний корінь потовщується і формує коренеплід, що складається з головки, шийки, власне кореня і хвостика.

Листки буряка складаються з черешка і пластинки. Плас тинки великі, суцільні, гладенькі чи гофровані. Всього за вегетаційний період з листкових бруньок в центрі головки кореня виростає 50-60 листків, спірально розміщених на головці кореня. Рослина впродовж вегетаційного періоду постійно формує нові листки і скидає старі.

Стебло у рослини формується на другий рік життя. Стебла заввишки 80-150 см. їх формується на одному коренеплоді декілька (від 1 до 10) у вигляді куща. На стеблах розміщуються листки і квітки, що формують суцвіття – нещільний колос.

Квітки розміщені в пазухах листків по одній (однонасінні) або групами (багатонасінні). У багатонасінних буряків квітки в процесі росту зростаються між собою і утворюють клубочки (супліддя).

Плід – однонасінний горішок з товстим навколо плідником з пористої дерев’янистої тканини. Навколоплідник разом з кришечкою плоду захищає насінину від механічних пошкоджень і несприятливих умов зовнішнього середовища. Кількість плодів у клубочках коливається від 1 до 6. Вперше у світі в Україні були створені однонасінні цукрові буряки, у яких клубочки не утворюються. Використання однонасінних сортів і гібридів дає можливість обійтись без затрат ручної праці при формуванні густоти рослин.

Насіння розміщується в гнізді плоду, має буро-каштанову блискучу оболонку, яка щільно облягає зародок, зігнутий майже кільцем навколо перисперму, крохмаль якого є основним запасом поживних речовин для молодої рослини. Зародок складається з двох сім’ядоль, брунечки, підсім’ядольного коліна і зародкового корінця. Сім’ядолі виносяться на поверхню ґрунту (фаза вилочки), із брунечки формується головка коренеплоду, із підсім’ядольного коліна виростає шийка кореня, а зародковий корінець перетворюється у власне корінь.

Цукровий буряк: походження солодкого коренеплоду та цікаві факти про нього

Цукровий буряк – відносно нова культура: її вік налічує всього 200 років. За історичними даними, вона була виведена з дикорослих рослин, які ростуть на узбережжі Середземного моря.

Але відомий нам цукровий буряк є результатом кропіткої роботи селекціонерів. У 1747 році німецький вчений Андреас Сигізмунд Марґграф виявив, що ці рослини також містять цукор, який раніше виготовляли з цукрової тростини. З цього моменту учень Марґграфа Франц Карл Ахард розпочав дослідження селекції, техніки посадки та переробки цукрових буряків на цукор. З кормових буряків відібрав білі форми. Найбільш цукристим виявився зразок з білою м’якоттю та білою шкіркою, верхівка якої спрямована вгору. У 1802 році Ахард отримав перший урожай чисто білого цукрового буряка з 5-7% цукристості, який пізніше назвали Сілезьким білим, за місцем його посадки. З 1 т коренеплоду він отримував лише 30 кг цукру.

Пруссаки першими звернули увагу на винахід Марґграфа, і лише за кілька років переробка бурякового цукру поширилася у Франції, щоб стати одним з економічних пріоритетів Наполеона.

В Україні садіння цукрових буряків почалося в 1820-х роках. У 1840 році в м. Смілі граф О. Бобринський побудував цукровий завод, що дало початок інтенсивному розвитку буряківництва в Україні. До кінця XIX ст. в країні існувало 280 цукрових заводів; орні землі під цією культурою сягали аж 500 тис. десятин (546 тис. га). У 1913 р. буряки були посіяні на площі 676 тис. га, урожай становив 11,3 млн. т, урожайність – 16,8 т/га, споживання цукру на душу населення – 8,1 кг.

Сьогодні цукровий буряк є однією з найважливіших технічних культур, поширених у всьому світі, і сировиною для цукрової промисловості. Світове виробництво цукру перевищує 168 млн. т, з них близько 69% отримують з цукрової тростини, а 31% – з цукрових буряків.

Коренеплоди вирощують у багатьох країнах світу. Приблизно 80% усіх посівних площ цукрових буряків і валового врожаю припадає на Європу. Основні посіви цукрових буряків розташовані в Україні, Росії, Франції, США, Польщі, Німеччині, Італії, Румунії, Чехії, Словаччини, Англії, Бельгії та Угорщині.

Цікаві факти про цукровий буряк:

• Цукровий буряк – рослина, корінь якої містить високу концентрацію сахарози, поступається лише цукровій тростині – основному джерелу цукру в світі.
• Цукровий буряк – один із найстаріших у світі споживчих товарів, його вирощували як городній овоч і на корм задовго до того, як оцінили за цукристість.
• До 1840 року близько 5% світового цукру було отримано з цукрових буряків, а до 1880 року ця кількість зросла більш ніж у 10 разів і становила понад 50%.
• У Північну Америку цукровий буряк був завезений у 1830 році, а перше комерційне виробництво почалося в 1879 році на фермі в Альварадо, Каліфорнія.
• Цукровий буряк здавна вирощували як літню культуру у відносно прохолодних частинах помірних поясів світу. Зовсім недавно його почали вирощувати як озиму в теплих регіонах помірного поясу, включаючи частини Південної Америки, Африки, Близького Сходу та Південної Європи.
• Цукор утворюється в результаті фотосинтезу в листках, а потім зберігається в корені.
• Корінь буряка містить 75% води, близько 20% цукру і 5% м’якоті. Точний вміст цукру може варіюватися від 12 до 21% залежно від сорту та умов вирощування.
• Цукор є основною цінністю цукрових буряків як товарної культури. М’якоть, нерозчинна у воді і складається переважно з целюлози, геміцелюлози, лігніну і пектину, використовується в кормах для тварин. Побічні продукти цукрових буряків, таких як жом і патока, додають ще 10% до вартості врожаю.
• Сьогодні цукрові буряки вирощують майже у всіх помірних районах світу: виробництво цукрових буряків у регіоні Великих рівнин становить понад 64% загального обсягу виробництва в Сполучених Штатах.
• Зараз на цукровий буряк припадає майже все виробництво цукру в Європейському Союзі і приблизно п’ята частина загального світового виробництва.
• Найближчим диким родичем цукрового коренеплоду є морський буряк.
• Цукровий буряк можна вживати в сирому вигляді, коли він молодий. Коріння також можна використовувати в зрілому вигляді, але м’якоть потрібно відварити, щоб вона стала м’якою.
• У низці країн, зокрема в Чехії та Словаччині, буряковий цукор використовується для виготовлення схожого на ром дистильованого спирту під назвою Туземак.
• Середньостатистична людина споживає близько 24 кілограмів цукру щороку, або 33,1 кілограма у розвинених країнах, що еквівалентно понад 260 калорій їжі на день.

Підготувала Христина Котович