Таблиця самогонника

Всіх, без винятку, винокурів завжди цікавить питання виходу самогону з браги. Якщо знати цю величину заздалегідь, то можна зрозуміти, чи вигідно: скільки дистиляту при витраті зусилля можна отримати з конкретної сировини в рецепті браги для самогону. Підсумкова кількість отриманого спирту залежить відразу від декількох параметрів, тому розрахунок виходу самогону з браги сам по собі непростий.

В усіх довідкових матеріалах самогоном вважається дистилят міцністю 40 градусів, тому всі обсяги виходу продукту наводяться, як правило, для цього показника. Вихід самогону з браги безпосередньо залежить від:

• типу використовуваної сировини;
• виду дріжджів, що застосовуються для приготування сусла – впливає на міцність браги;
• правильно підібраного гідромодуля – співвідношення цукор-вода;
• дотримання технології перегонки браги в самогон;
• справності дистилятора.

До речі, від останнього пункту – справності дистилятора – залежить не тільки вихід самогону, а й його якість і харчова безпека.

Ключовим моментом, щодо виходу самогону, є сировина: злаки, фрукти і ягоди, овочі містять різну кількість цукрів у різних видах. Наприклад, якщо використовується сировина, яка містить крохмаль (зерно, рис, картопля), то вихід спирту буде додатково залежати від повноти оцукрювання крохмалю. Чим більше залишиться не розщеплених молекул крохмалю, тим нижче буде вихід самогону. Фрукти і ягоди містять цукор в простому вигляді (глюкозу, фруктозу, сахарозу), тому порахувати кількість підсумкового напою простіше. А ось вихід самогону із зернової браги може варіюватися від разу до разу.

Представляємо Вам таблицю виходу самогону з браги в залежності від використовуваної сировини. Однак, потрібно розуміти, що в ній значення, наближені до максимальних, отриманих в промисловості. На практиці в домашніх умовах вихід самогону виходить на 10-15% нижче.

Таблиця виходу самогону з браги в залежності від використовуваної сировини

Як можна побачити з таблиці, максимальний вихід продукту виходить з крохмалю і цукру. Вихід підсумкового продукту буде залежати від типу побутового дистилятора.

На вихід спирту також багато в чому впливають використовувані дріжджі. Справа в тому, що різним типам дріжджів “комфортно” при різному змісті спирту в брагу. При перевищенні певного значення концентрації етилового спирту в розчині (бразі) дріжджові грибки перестають переробляти цукор. Межа для хлібопекарських дріжджів становить 12-14% вмісту спирту в брагу, а для спиртових – вже 18%. Відповідно, спиртові дріжджі здатні виробляти більше спирту. Тому так важливий гідромодуль – співвідношення води і цукру. При недостатній кількості води концентрація спирту стане некомфортною для дріжджів раніше, ніж ті з’їдять весь цукор. Помилковий гідромодуль є однією з причин, чому виходить маленький вихід самогону з браги.

Оптимальний гідромодуль для цукрової браги становить 4-5 літрів води на 1 кг цукру. Якщо прийняти, що гідромодуль використовується як 1: 5, то можна скласти зручну таблицю для розрахунку виходу самогону з браги на цукрі по літражу.

Таблиця для розрахунку виходу самогону з браги на цукрі по літражу

Щоб визначити кількість чистого спирту (в мл), що міститься в сорокаградусному дистиляті, потрібно розділити обсяг останнього на 2,1. Аналогічно можна розрахувати об’ємний вихід самогону з браги на пшениці і вихід самогону з солоду, знаючи приблизний вихід з кілограма сировини і співвідношення для гидромодуля.

Втрати спирту при перегонці мають місце в будь-якому випадку, і потрібно про це пам’ятати. Не варто при перегоні максимально “вичавлювати” спирт при відборі “тіла”, зупиняйтеся на значеннях залишкової міцності 50-45 градусів в струмені. Так, в цьому випадку в “хвостах” залишається ще пристойно спирту, але його вже складно відокремлювати – починають домішуватися важчі спирти, звані сивушними маслами. Підвищити обсяг підсумкового продукту можна кількома способами. Наприклад, як збільшити вихід самогону з браги, якщо сировина зернова або фруктово-ягідна? Зробити це нескладно, досить внести невелику кількість цукру (100-500 грамів на кілограм сировини) при її приготуванні.

Ми зібрали усе необхідне.
До вашої уваги апарати та аксесуари, зручний формат оформлення, оплати та доставки.

Розрахунковий вихід самогону з 10 літрів браги та способи його збільшення. Чому буває невеликий вихід?

Кількість самогону, отриманого після дистиляції, корисно знати ще до приготування браги. Це дозволяє планувати обсяги приготування виходячи з реальної потреби. Розберемося, скільки виходить самогон із 10 літрів браги, від чого залежить цей показник і чи можна на нього якось вплинути.

фото із сайту https://tonnasamogona.ru

Вибір сировини для браги

Брага складається з живильного середовища, бактерій, які беруть участь у переробці сировини та виробництві спирту. Мистецтво самогоноваріння вимагає використання сировини високої якості: цукор, крохмалевмісні продукти, фрукти, овочі, злакові, мінеральні та ароматичні речовини. Усі перелічені компоненти мають загальне властивість – здатність до бродінню. Напій, отриманий на виході, є основою створення самогону. Вся сировина для створення браги поділяється на різновиди:

• цукор;
• злакові (овес, пшениця);
• овочі (картопля, морква);
• фрукти (банани, виноград);
• ягоди (малина, чорниця);
• інше (мед, хліб).

В основі вибору того чи іншого виду сировини для створення бражки лежать переваги виробника та доступність продукту.

Виготовлення самогону в домашніх умовах починається з приготування браги

Найчастіше як основа застосовується цукор, але у зв’язку з тим, що цей продукт відрізняється дорожнечею, використовуються такі замінники, як зерно, крохмаль, картопля.

Щоб самогон відрізнявся високими смаковими якостями та витонченим запахом, для браги застосовують різні плоди та ягоди: яблука, вишня, слива, малина. Гарний напій виходить із айви. Також нерідко для основи використовують чорноплідну горобину. Дикорослі ягоди не менш часто застосовуються для виробництва браги: суниці, чорниці. Застосовується в самогоноваренні та винограді. Беруться будь-які сорти, при цьому якість на виході залежить від вмісту в плодах цукру та рівня кислотності, що впливає на процес бродіння.

Сорт сировини впливає якість готового самогону. Використання цукрових буряків не дасть на виході самогону високої якості, зате даний спосіб характеризується низькою ціною. Картопляний самогон є високоякісним, але для його створення потрібне проведення подвійної перегонки та додаткового очищення. Плодово-ягідна основа дає продукт із гарними смаковими властивостями, але, знову ж таки, потрібна ще одна його обробка. Також для приготування хорошого міцного алкоголю рекомендується використовувати злаки, що містять крохмаль: пшениця, жито.

Таким чином, в самогоноваренні застосовується сировина різного типу, в основному це цукоровмісні та крохмалевмісні продукти. Цукрова основа для самогону відіграє роль у швидкому виробництві браги, оскільки містять високу концентрацію сахарози, тоді як продукти, що містять крохмаль, є для цих цілей найбільш економічними і дешевими.

Скільки спирту вийде з різних сортів браги

Розраховуючи вихід самогону, слід брати до уваги вуглеводи не лише з цукру, а й з іншої сировини.

Самогонування базується на приготуванні бражки з різних продуктів:

• цукор – найпростіший варіант, заснований на використанні цукру, води та дріжджів;
• зернові культури, що містять крохмаль;
• фрукти і ягоди;
• неліквідні продукти: узвари, варення, цукерки тощо.

Цукрова брага

Серед недоліків рецепту браги з використанням лише цукру і дріжджів можна відзначити різкий, іноді неприємний запах, який ліквідується вторинною перегонкою. Готовий продукт із певним ступенем фортеці нерідко має і специфічний смак. Так, із 1 кг цукрового піску на виході можна отримати 580-640 мл чистого спирту.

Зернова брага

Приготування самогону із пшеничної браги – класика жанру, що завоювала повагу у багатьох поціновувачів алкогольних напоїв. Перевага даного сорту браги полягає у можливості отримати дистилят як із дріжджами, так і без. Згідно з таблицею, що застосовується в лікеро-горілчаному виробництві, з 1 кг пшениці вийде близько 390-450 мл спирту.

Вихід спирту з 1 кг іншої зернової сировини:

• Вихід спирту із зернової браги залежить від виду сировини. жито – 330-360 мл;
• ячмінь – 340-390 мл;
• овес – 310-350 мл;
• кукурудза – 370-410 мл;
• рис – 420-470 мл;
• гречка та просо обвалені – 420-470 мл;
• солод ячмінний – 300-330 мл.

З 1 кг картоплі можна отримати 80-90 мл спирту, а з тієї ж кількості цукрових буряків – 40-50 мл.

Фруктова та ягідна брага

Любителі вишуканих смаків вважають за краще виготовляти самогон на основі фруктових або ягідних культур. Самогонники «винороби» віддають перевагу виноградній бразі, а власники городів і дач найчастіше пускають у хід яблука, що є в господарстві надміру.

Ось зразковий обсяг спирту, який можна видобути з 1 кг сировини:

• виноград – 40-100 мл;
• яблука – 30-60 мл;
• груші – 30-70 мл;
• абрикоси – 30-70 мл;
• черешня – 40-90 мл;
• зливу – 40-80 мл;
• ягоди ялівцю – 100-110 мл.

Визначення якості напою

Рівень кольору спирту визначають за допомогою звичайної склянки: наявність білястого відтінку говорить про погане очищення та присутність сивушних олій. Якщо брага кипіла дуже активно – напій матиме каламутний колір. Сивушні олії можна видалити додатковим очищенням та перегонкою. Для перевірки запаху та смаку трохи спирту наливають у сулію і розбавляють холодною водою (1 до 3). Розмішують та пробують.

Міцний алкоголь у домашніх умовах зберігають у закритій пляшці, у холодильнику. Термін зберігання спирту – не більше 5 років. На його основі виготовляють різні настоянки на ягодах, коріннях, травах, плодах та квітах, варення, фруктах та коренеплодах. Використовують його для приготування таких благородних напоїв, як коньяк, віскі, абсент, лікери, джин. Багато медичних настойок від гіпертонії, простудних захворювань, розлади шлунка та інших хвороб також робляться на його основі.

Зміст

1. Вихід спирту із браги. Норми у промисловості
2. Норми для домашнього самогоноваріння
3. Чому буває невеликий вихід?

Для початку я наведу норми, що існують у промисловому виробництві. Занудити не буду – обмежуся парою фраз і зведеною таблицею. Для тих, хто хоче подивитися хімічні формули процесу, я дам нижче посилання.

Потім я наведу цифри, до яких потрібно прагнути домашнього самогоноваріння і трохи їх прокоментую.

У статті іноді оперую терміном “абсолютний спирт (АС)” — як неважко здогадатися, це 100% етиловий спирт.

Значення цукру, його кількість та різновиди

Говорячи про цукор, ми зазвичай маємо на увазі білу солодку кристалічну речовину. Так, це рафінований цукор – продукт переробки цукрових буряків чи очерету. Класичний самогон готують у тому числі з нього. Однак слід враховувати, що під час бродіння дріжджі спочатку переводять цукор у доступну для перетворення на спирт форму: сахарозу, а потім уже – на алкоголь.

Спростити дріжджам завдання можна, інвертувавши цукор, тобто відразу перетворивши його на форму, що легко засвоюється.

Для цього варять сироп із додаванням лимонної кислоти. Інвертування допоможе бразі швидше викинути і трохи збільшує вихід готового продукту.

Цукроза, фруктоза, глюкоза та ще кілька видів – це теж цукру. Причому перебувають у більш доступній формі для переробки дріжджами.

Багато винокурів-початківців вважають, що достатньо додати цукру (зробити сусло солодким), і можна отримати більше самогону, і дивуються, що у них такий трюк не пройшов. А річ у правильному гідромодулі.

Отже, які пропорції вважатимуться правильними? І ми знову повертаємось до питання дріжджів. Кожен вид має здатність до переробки певної кількості цукру. Говорячи мовою технологів спиртового виробництва: цитоплазма дріжджових грибів повинна мати таку ж щільність, як і цукровий розчин (сусло).

На практиці це виглядає приблизно так — для різних рас дріжджів потрібен певний гідромодуль, з переробкою якого вони впораються:

• Для хлібопекарських дріжджів потрібний гідромодуль 1:5. Тобто – на 5 літрів води потрібно взяти 1 кг цукру. 10 літрів води потребують 2 кг цукру.
• Для спиртових – гідромодуль 1:4. Кіло цукру на 4 літри води або 2,5 кілограми на 10 літрів води.
• Спиртовим-турбо може бути достатньо гідромодуля 1:3, хоча на практиці його використовують нечасто. Але якщо таке бажання є, спробуйте додати 3 кг цукру на 9 літрів води. В результаті вийде близько 10 літрів браги. І якщо цукри в ній збродяться повною мірою, ви зможете отримати при правильному перегоні до 3,3 літра 40-градусного самогону.

До того ж, брага в початковій стадії бродіння сильно піниться. Тому беріть ємність із запасом – хоча б на ¼, краще – на 1/3 більше за обсяг сусла, щоб згодом не «ловити піну» на підлозі.

Як одержують етиловий спирт?

Реакції, що відбуваються у бразі, умовно можна поділити на три етапи:

• Зброджування сусла: початкова стадія перетравлення дріжджами глюкози.
• Гідроліз рослинної сировини: взаємодія сировини з водою із перетворенням нових сполук.
• Гідратація етилену: Поєднання молекул етилену з водою.

Вийшов спирт містить ацетон, метиловий спирт і сивушні олії. Щоб підвищити його фортецю та очистити від неїстівних фракцій потрібна перегонка.

Далі є два схожі способи – це дистиляція та ректифікація.

1. Ректифікація – це одержання спирту високого ступеня очищення. Плюс такого процесу у трохи більше фортеці.
2. При дистиляції ми отримуємо спирт-сирець, який слід перегнати ще раз із відділенням неїстівних фракцій. В результаті ми отримуємо дистилят близько 70%, що зберіг аромат вихідної сировини. Такий метод ідеально підходить для фруктової чи ягідної сировини. Саме таким способом одержують кальвадос, палинку або грапу на великих виробництвах.

Що викликає малий вихід самогону?

Насправді навіть у бувалих самогонників, які досконало знають тонкощі процесу – від постановки бражки до закінчення перегону іноді бувають «осічки». Причин тому десятки, але зупинимося на головних:

1. Неправильно розрахований гідромодуль (цукро мало чи багато).
2. Мало дріжджів або недостатнє живильне середовище для їх якісного розмноження. Часто таке трапляється, якщо вода надто м’яка. Саме тому рекомендують додати в бражку трохи “харчування” – пару ложок варення, трохи соку чи хліба.

Особливості. Ніколи не ставте бражку на кип’яченій чи дистильованій воді. Це – «мертве» середовище, в якому дріжджі голодують і гинуть замість того, щоб розмножуватися і плодитися. Достатньо, щоб вода була чистою і не надто жорсткою, що теж згубно позначається на бродінні.

1. Брага не чинила добро. Тобто недосвідчений винокур, почекавши за рецептом час, починає перегін, не перевіривши готовність браги. В цьому випадку можливий не тільки недобір, а й бризок (викид піни в готовий продукт через трубку). Щоб самостійно визначити готовність браги, використовуйте хоча б елементарні способи:

• піноутворення припинилося повністю: відсутній характерний шум (шипіння), не виділяється вуглекислота, гідрозатвор не «булькає», рукавичка здулася та опала;
• брага висвітлилася, осад – на дні;
• у смаку не відчувається ні найменшої насолоди, брага гірка;
• виразно відчутний спиртовий запах.

1. Брага скисла. Таке буває, якщо перетримати брагу в теплі після того, як вона перекинула. Деякі, відчуваючи насолоду (через «перебір» цукру чи неякісних дріжджів), вирішують дати суслу ще час, хоча ознак бродіння відсутні. В результаті брага скисає, що відчувається за запахом та смаком. Її доводиться переганяти, але в цьому випадку не тільки вихід менший за очікуваний, а й органолептика страждає – самогон виходить із кислим присмаком.
2. Неякісний самогонний апарат. Наприклад:

• погана робота охолоджувача, у результаті пари не повністю конденсуються. З відвідної трубки йде як рідина, а й пара;
• розгерметизація з’єднань під час перегону. При цьому відбувається потужний викид спиртової пари, і вони просто розсіюються в повітрі, не потрапивши у приймальну ємність.

Занадто швидкий перегін. Неправильна перегонка включає квапливість

Самогоноваріння не терпить метушні, тут важливе дотримання правильного температурного режиму:

• спочатку брага нагрівається до появи перших крапель (голов) дистиляту;
• після цього різко зменшується нагрівання до самого мінімуму і голови відбираються покапельно (ніякого струменя в цей період бути не повинно);
• далі додається вогонь і «тіло» відбирають тонким струменем, стежачи і за температурою та за міцністю;

Метод визначення готовності браги

Існують такі методи готовності браги до перетворення на самогон: Смакові якості готового напою гіркі. Якщо є солодощі, то дріжджі ще не встигли впоратися з цукром. Завдяки перевірці на смак можна визначити не тільки готовність бражки, але і її якість.

Якщо порушення температурного режиму бродіння зупинилося, його потрібно запустити. Для цього в масу потрібно додати ще одну порцію дріжджів, а саму тару переставити в більш сприятливе для бродіння місце;

• Уважно подивившись на вміст у банку, якщо брага готова ви побачите, що перестала утворюватися піна, немає шипіння та бульбашок вуглекислого газу. Зверху брага стала світлішою, дріжджі, що залишилися, з продуктами їхньої життєдіяльності лягли на дно;
• Як уже говорилося вище, можна перевірити готовність браги за допомогою запаленого сірника. При завершеному бродінні вона горітиме, інакше – згасне. Якщо вогник сірника згас, бражку ще не варто використовувати далі – нехай ще поблукає;
• Найточнішим методом визначення готовності браги до перетворення на самогон вважається вимірювання суміші за допомогою ареометра. Якщо відфільтрована брага з цукром покаже позначку на приладі нижче 1002, значить з нею можна працювати далі, тобто її можна вже переганяти для отримання самогону.

Завдяки простим способам перевірки браги можна приготувати якісний самогон.

Але, для того, щоб напій вийшов якісним, важливо ще окрім готовності бражки почати вчасно її перегонку. Хорошу якість самогону можна досягти тільки тоді, коли слідувати всім етапам підготовки, починаючи з вибору сировини, підготовки браги та її перегонки. Перед перевіркою готовності браги важливо запам’ятати, що її потрібно поставити у відповідних умовах та місцях

Якщо не дотримуватись заходів безпеки може серйозно постраждати здоров’я та життя всіх, хто спробує напій. Брага повинна зберігатися у закритому приміщенні, куди самостійно не заходять діти та тварини

Перед перевіркою готовності браги важливо запам’ятати, що її потрібно поставити у відповідних умовах та місцях. Якщо не дотримуватись заходів безпеки може серйозно постраждати здоров’я та життя всіх, хто спробує напій

Брага має зберігатися у закритому приміщенні, куди самостійно не заходять діти та тварини.

Описані способи визначення готовності браги необхідно використовувати комплексно. Так як бувають ситуації, коли час і виділення газу прийшли до завершення, а смак напою ще солодкуватий. Таке явище вказує на те, що були допущені помилки у відсотковому складі браги або потрапили не якісні дріжджі. Щоб не перевести задарма продукт, потрібно виправити бражку і дати їй добродити до кінця, щоб отримати після перегонки потрібну кількість самогону.

Тепер ви знаєте, що для виготовлення в домашніх умовах потрібно спочатку отримати вихідну сировину – тобто брагу. Її якісність безпосередньо впливає на те, скільки ви наприкінці отримаєте самогону. У мережі інтернет та в кулінарних книгах можна знайти багато різних рецептів приготування браги – на винограді чи цукрі, із застосуванням дріжджових крупинок або без них.

Запам’ятайте! Готова брага не призначена для тривалого зберігання, тому після її отримання важливо перегнати в самогон. Якщо після визначення готовності один із пунктів визначення відсутній, значить потрібно виявити помилку в технології приготування та постаратися її виправити

Спиртуозність браги -основний критерій, який і визначатиме кількість та якість кінцевого продукту. Давайте розбиратися, скільки чого потрібно, і як не зробити дилетантських помилок під час підготовки.

Чинники, що впливають вихід самогону

Вихід самогону з браги, вірніше, його кількість залежить від кількох факторів, і перед тим, як приступити до виготовлення бражки, варто врахувати їх усі. Який обсяг дистиляту вдасться отримати допоможе розпізнати спеціальний калькулятор, а також рецепт, за яким готується основа для алкоголю.

Давайте розберемося, якого виходу самогону можна очікувати і які фактори впливають на кількість напою.

Ось що знижує кількість дистиляту:

Недоброділа бражка, або так званий недобродій. Таке зустрічається зовсім не рідко. Характеризується наявністю цукру у суслі. Відбувається недобре з кількох причин. Основна з них – загибель або завмирання грибків. Мікроорганізми з тих чи інших причин перестають переробляти цукор і перетворювати його на спирт. Розрахунок виявляється хибним, алкоголю виходить значно менше, що, безперечно, засмучує виробника. У такому разі зрозуміти, скільки самогону вийде з 10 літрів браги, буває складно. Вплинути на кількість дистиляту можуть і самі дріжджі, якщо використовувати неякісний продукт, процес бродіння протікатиме повільніше. Грибки будуть не такими активними, і в результаті обсяг самогону вийде не таким вагомим. Якість сусла — ще один фактор, який варто враховувати під час проведення розрахунків

Якщо виходить самогону менше, ніж хотілося б, варто приділити увагу якості продукту. Наприклад можна навести неякісне зерно, яке цілком може зіпсувати брагу і вплинути на процес пророщування і навіть на процес бродіння. Часові рамки

Цей показник значно впливає на стан браги. Якщо продукт перебродить чи не добродить, це призведе до зниження обсягів. Мікроорганізми. Попадання плісняви ​​до браги зупинить процес бродіння. Як антибіотик вона вб’є всі інші грибки, які, власне, викликають бродіння. Замість піни на поверхні рідини з’явиться плівка зеленого кольору. Скільки вийде самогон з 10 літрів браги, допоможе зрозуміти кількість цукру, яка була додана в ємність. Приблизно з одного кілограма вийде близько одного літра самогону. Все багато в чому залежить від тієї сировини, яка використовувалася як основа. Зерно, фрукти та ягоди дозволять отримати самогону більше, але за певних умов.

Якщо ж компанія готується без цукру, він обов’язково присутній в суслі. У деяких випадках від цього компонента самогонки відмовляються свідомо. Справа в тому, що дуже велика кількість цукру в основі не допоможе збільшити обсяг продукту, а лише зіпсує самогон. З цієї причини, якщо сусло відрізняється наявністю у складі фруктози, глюкози або цукру, варто розраховувати пропорції в індивідуальному порядку або чітко дотримуватися рецепту.

Можна навести наочний приклад: якщо використовувати великі обсяги, 20, 30 літрів і навіть 60, можна отримати пристойну кількість самогону в результаті. Якщо бражки близько 60 літрів, то на її перегін доведеться витратити багато часу, зате в результаті вдасться отримати приблизно ящик горілки. Цей розрахунок проводився для цукрової браги.

Якщо вийшло трохи менше самогону, ніж було заплановано, то засмучуватися не варто. Деякі винокури, бажаючи збільшити обсяги, не поділяють самогону на фракції. Це, звичайно, збільшує кількість отриманого дистиляту, проте помітно знижує його якість.

Технологія виготовлення браги

Створення бражки передбачає використання таких продуктів:

З сировиною ми розібралися, спробуємо тепер з’ясувати особливості інших елементів виробництва бражки.

Воду рекомендується брати джерельну або бутильовану, від цього залежить, як добре відбуватиметься процес дріжджового бродіння.

Загибель цих живих організмів відбувається у таких випадках:

• використання водопровідної води, що містить солі та хлор;
• кип’яченої води, де відчувається кисневий дефіцит;
• дистильованої води, де спостерігається дефіцит поживних речовин.

Дріжджі для цього процесу використовуються спиртові, можливе застосування хлібних.

Бражку можна поміщати в будь-яку ємність, варто лише звертати увагу на якість пластику, якщо для цих цілей використовується пластиковий посуд, оскільки на ринку нерідко можна зустріти шлюб, що негативно вплине на бродіння основи самогону. Гідрозатвор є агрегатом, що виводить вуглекислий газ і не пропускає повітря з бактеріями, здатними зіпсувати брагу

За відсутності цього пристрою допустимо застосовувати гумову рукавичку, у якої попередньо проколюють пальці. По ній зручно визначати готовність браги: при її надуванні відбувається процес бродіння, опускання означає його закінчення

Гідрозатвор є агрегатом, що виводить вуглекислий газ і не пропускає повітря з бактеріями, здатними зіпсувати брагу. За відсутності цього пристрою допустимо застосовувати гумову рукавичку, у якої попередньо проколюють пальці. По ній зручно визначати готовність браги: при її надуванні відбувається процес бродіння, опускання означає його закінчення.

Оптимальною температурою цього процесу вважається 20-30С. При 40С відбуватиметься загибель дріжджів, нижче 18С вони не блукають.

Приготування браги триває в період від 3 днів до двох тижнів, що залежить від типу та якості сировини, температурного режиму та активності дріжджів.

Для прискорення процесу бродіння застосовуються такі методи:

• попереднє приготування цукрового сиропу;
• щоденне перемішування суміші;
• підживлення.

Під підживленням розуміється суміш вітамінів та мінералів, що сприяють життєдіяльності дріжджів. У середньому використовується 1 г підживлення на 1 л бражки.

Причини поганого бродіння:

• низький температурний режим;
• погана якість дріжджів;
• недостатня кількість дріжджів;
• недостатньо поживних елементів.

Далі для створення літра спирту 40С необхідно 5 літрів браги.

Які фактори прискорюють бродіння

Час від замісу сусла до отримання готового самогону залежатиме від швидкості зброджування. При швидкому зброджуванні виходить збільшити вихід самогону завдяки видаленню сторонніх домішок.

Внесення добавок дозволяє прискорити зброджування. Вносять їх лише у сусло. Для ємності об’ємом 10-30 літрів можна використовувати:

• подрібнений буханець чорного хліба;
• 0,5 кг перемеленого солоду;
• 0,2 л свіжого соку або такий самий об’єм подрібнених ягід;
• 0,3 кг томатної пасти із вмістом сухих речовин 25%.

Крім того, можна використовувати інвертований цукор. Його дріжджі здатні розщепити набагато швидше. Приготування сиропу дозволяє видалити домішки, що є в цукрі. На 1 кг цукру слід використати 0,5 л води. Суміш варять на повільному вогні, регулярно знімаючи піну

Обережно додають 5 г лимонної кислоти. Після того, як піна осяде, сироп накривають і варять ще годину.

Дріжджі активні при температурі 18-35 градусів. Температура нижче вказаного значення призводить до затягування бродіння. Занадто висока температура дає багато побічних ефектів.

Щоб запобігти різким перепадам температури, слід замотати сулію з суслом у ковдру. У такому разі брага сама досягне необхідної для бродіння температури.

Самогонщики з досвідом активують дріжджі до їхнього додавання в сусло. Для цього потрібну кількість дріжджів розчиняють у невеликому обсязі солодкої води. На утворення дріжджової піни йде 20-40 хвилин. Якщо за цей час дріжджі не активувалися, додавати їх до сусла не варто.

Тривале зберігання браги після завершення бродіння призводить до її скисання. Ознаками завершення бродіння є:

• Припинення виділення бульбашок газу або здуття медичної рукавички.
• Випадання осаду.
• Припинення піноутворення.
• Освітлення верхнього шару браги.

При виявленні цих ознак слід визначити вміст спирту та цукру, а після цього провести процес дистиляції.

При дотриманні технології приготування, вийде якісний і смачний продукт.

Теорія та практика перегонки

Готова компанія містить близько 12% спирту. Але отримання високої якості напою необхідно проводити методом ректифікації, який вимагає більшого вмісту спирту. У зв’язку з цим на багатьох виробництвах застосовують поділ спирту і води, перше зветься спирт-сирцю, який слідом піддається ректифікаційному процесу. Аналогічну технологію можна використовувати вдома. Для перегонки можна використовувати спеціальний ректифікаційний апарат. До перегонки можна провести необхідні підрахунки очікуваних підсумків перегонки. Вони будуть своєрідним планом, до якого можна вносити свої корективи.

Спробуємо з’ясувати, який вихід самогону виходить із 10 л бражки:

І етап: отримуємо простий дистилят.

Не рекомендується наливати брагу в ємність до країв, оскільки при нагріванні вона почне пінитися і станеться засмічення колони. Щоб уникнути цього, слід налити браги так, щоб вільний обсяг був 12% від усього обсягу ємності. Для нашого куба він складає 33 л. Також допоможе запобігти появі піни 1 г лимонної кислоти, призначений для 1 л бражки.

• Наливаємо бражку (10л), нагріваємо ємність.
• Через холодильник тече вода, що охолоджує, атмосферний штуцер закриваємо, магістраль відбору відкриваємо.
• Дистилят на вузол відбору надходить через півгодини після того, як почав кипіти.
• У процесі перегонки апарат може давати до трьох літрів дистиляту за годину.

Процес триває, поки в компанії залишиться спиртовмісна складова. Для цього потрібно промакнути серветку дистилятом і підпалити: при швидкому займанні процес необхідно продовжити, якщо ні – спирт відсутній, процес завершується.

Через 3 цикли буде перероблено весь обсяг бражки та виділено близько 4 л спирту-сирцю міцністю 50%. Точне показники залежить від часу зупинки дистиляції.

Спирт-сирець не повинен бути вищим за 40%. Вимірювання показників проводиться спиртоміром, якщо потрібно, він розбавляється водою. У сирець (4 л) додаємо воду, визначаємо міцність, поки вона не дорівнюватиме 40%. У результаті вийде близько 7 л дистиляту у розбавленому вигляді.

Теоретично 7 л сирцю 40% дає 2800 мл спирту (7000 мл * 40%).

Розрахункові втрати обчислюються у такий спосіб:

Таким чином, обсяг спирту становить: 7000 мл – 350 мл – 350 мл = 6300 мл

Після проведення розрахунків можна розпочинати ректифікаційний процес:

• 7 л розведеного спирту поміщаємо в ємність апарату.
• Подаємо охолодну воду, магістраль відбору закриваємо.
• Не перегріваючи, суміш повинна закипіти, потім знижуємо потужність нагріву.
• Вузол відбору тримати закритим протягом півгодини для досягнення фазової рівноваги флегми та пари.
• Відбираємо «голови» в іншу ємність (швидкість до 400 мл/год) за допомогою мірного стаканчика та годинника. 350 мл: 400 мл/годину = 52 хвилини.
• Далі з вузла відбору відбувається вихід спирту, який ми відбираємо в ємність обсягом 6300 мл спирту, що відповідає нашим розрахункам.
• «Хвости» складаються із сивушних масел, що мають високу температуру кипіння. Відбирати їх не потрібно і слід припинити перегонку.
• Злити залишки.

Справжнє мистецтво

У наші дні самогоноваріння перетворилося на справжнє мистецтво з приготування різних алкогольних напоїв у себе вдома, яке приваблює дедалі більшу кількість послідовників. При цьому надається перевага тільки натуральним інгредієнтам, а різні хімічні компоненти використовуються у разі нагальної потреби і в найменшій кількості.

Для більшості людей це не спосіб додаткового заробітку, а повноцінне та приємне хобі. Кожен з нас повною мірою віддає себе улюбленому занять. Хтось любить колекціонувати марки, збирає поштові листівки чи конверти, інші професійно вишивають хрестиком. Проте самогоноваріння і натомість багатьох захоплень істотно виділяється. Набір, що складається з кількох пляшок міцного домашнього алкоголю, приверне чимало уваги навіть тих людей, які далекі від винокуріння. До того ж отриманий продукт має свою цінність. І в цьому випадку цікаво дізнатися, скільки виходить самогон із 10 літрів браги.

Як збільшити обсяг самогону за допомогою прискорення бродіння

Дріжджі слід правильно підготувати. Їх розчиняють у теплій воді з цукром і залишають на 30-40 хвилин. За цей час на поверхні утворюється піна. Якщо її немає, значить грибки не працюють, їх використовувати марно. Як підживлення в 10 л цукрового напою додають:

• чорний хліб – ⅓ буханці;
• томатна паста – 100 г;
• свіжий сік – ½ склянки;
• варення – 2 ложки;
• солод мелений – 200 г.

Місткість встановлюють у темне місце з температурою 26…28˚С і загортають тканиною.

Більший вихід алкоголю буде в тому випадку, якщо не повторювати таких помилок:

• зниження активності бродіння;
• проведення процесу перегонки при малому вмісті спирту в суслі;
• скисання браги.

Для досягнення таких цілей застосовують методи прискорення зброджування. Варто відзначити, що варто класти добавки лише у цукрове сусло. Будь-які інші складові самі собою містять все необхідне.

Навіть для великої ємності в 10 або 30 літрів буде достатньо застосувати будь-який з варіантів:

• розкришити буханець чорного хліба;
• 300 г томатної пасти 25%;
• 200 г свіжого соку чи роздавлених ягід;
• 500 г перемеленого солоду.

Процес приготування сиропу сприяє видаленню з цукру непотрібних домішок. Для цього беруть 1 кг цукру, 500 мл води та варять 10 хв. Піну слід постійно знімати. Обережно, потроху додати 5 г лимонної кислоти. Після спадання піни закрити кришкою та варити 60 хвилин.

Температурний діапазон активності дріжджів – 18-35 ⁰С. Низька температура затягне бродіння, вища дає багато побічних ефектів

Варто приділити увагу постійної кімнатної температури і просто обмотати ковдрою ємність із суслом. Необхідного тепла в 25-28⁰С брага в процесі бродіння досягне сама.

Досвідчені самогонники вважають за краще активувати дріжджі до додавання в сусло

Беруть теплу солодку воду та розчиняють у ній необхідну кількість дріжджів. Через 20-40 хвилин на поверхні утворюється дріжджова піна, тепер можна перелити активовані дріжджі в основну ємність. Якщо цього не сталося, такі дріжджі використовувати не слід.

Довге зберігання браги після повного зброджування збільшує ризик її скисання. Після того, як через гідрозатвор або рукавичку перестав виділятися газ, припиниться піноутворення, випаде осад і висвітлиться верхній шар браги. Все це говорить про те, що необхідно приступати до дистиляції, залишилося лише перевірити вміст спирту та цукру.

Необхідно дбати про якість продукту, що незмінно нагадає про себе смаком та ранковим настроєм.

З’єднання компонентів

Сироп необхідно перелити в заздалегідь приготовлену тару, після чого туди слід додати залишок води (за нашим рецептом – 16 літрів). Намагайтеся не переповнювати ємність, інакше піна під час бродіння стікатиме на підлогу. Оптимально придатний для бродіння температурний режим – від 28 до 30С.

Дріжджі

Перед тим, як внести в брагу дріжджі, що виготовляється, їх потрібно підгодувати. Як підживлення використовуйте сухофрукти, хліб або соки. У нашому випадку найкращим підживленням для дріжджів стане 1 кілограм хліба або 500 мілілітрів соку. Внесення сухих дріжджів здійснюється за інструкцією, яка розміщується на їх упаковках.

Зброджування

Для початку встановіть на ємностях із сумішшю гідрозатвор. Сконструювати його власноруч зовсім нескладно – скористайтеся звичайною трубкою, один кінець якої помістіть у шийку пробки ємності з брагою, а інший опустіть у банку з водою. Цей нескладний пристрій забезпечить відведення з ємності вуглекислого газу, що утворюється під час бродіння, і не допустить потрапляння всередину судини кисню.

До того ж гідрозатвор стане індикатором присутності у бразі вуглекислого газу: припинення появи у банку з водою нових бульбашок і буде своєрідним сигналом того, що бродіння завершилося. У цій же якості часто використовується гумова рукавичка, на одному з пальців якої попередньо проходить отвір. Надутість рукавички свідчить про виділенні вуглекислоти, а її опадіння стане знаком завершення реакції.

Перенесіть ємність у місце, де температура повітря стабільно становить від 25 до 30С, така температура є оптимальною для розвитку та зростання мікроорганізмів. Якщо виникне необхідність підтримати необхідну температуру, ємності з брагою можна укутати ковдрою або іншим утеплювачем.

Готовність браги

Терміни бродіння зазвичай становлять від 3 до 10 діб. Крім того, хоча б раз на добу ємності з брагою необхідно обережно збовтувати, не забираючи гідрозатвору або рукавички. Ця процедура допоможе прибрати надлишки вуглекислого газу, який заважає нормальному розвитку дріжджів. Повністю готова до перегонки брага має такі відмінні риси

• злегка гіркий смак;
• виразний спиртовий запах;
• освітлений верх та осад внизу ємності;
• відсутність бульбашок вуглекислоти;
• вогонь не гасне, якщо піднести його до готової браги.

Дегазація та освітлення

1. Даний етап необхідний для покращення якості браги та майбутнього напою.
2. Акуратно перелийте брагу у приготовлену тару
3. Зніміть з осаду та нагрійте до температури 50С, це повністю знищить залишки дріжджів та перешкодить виділенню вуглекислоти.
4. Після цього брагу зливають у сулію і освітлюють.

Освітлення необхідно провести для того, щоб позбавити брагу від шкідливих домішок, що є в ній. Існує кілька способів для здійснення цієї процедури, ми розглянемо метод із застосуванням білої глини (або бентоніту), її можна придбати в будь-якій аптеці.

1. Щоб висвітлити 10 літрів браги, вам знадобиться від однієї до півтори ложок бентоніту, попередньо перемеленого в кавомолці і розчиненого в 200 мілілітрах теплої води.
2. Через 15 хвилин матеріал перетвориться на схожу на сметану масу, яку потрібно внести в брагу.
3. Після цього закрийте ємність і протягом двох-трьох хвилин енергійно струшуйте її, допомагаючи бентоніту максимально поширитись у рідині.
4. Потім ємність із брагою залишають на півгодини у спокої, після чого вона буде повністю готова до майбутньої перегонки.

Процес приготування браги

Налічується чимало поширених методик з приготування браги, більша частина яких базується на змішуванні цукру з дріжджами і водою, після чого суміш залишають для бродіння в темному і теплому приміщенні. Є й дещо інший спосіб, він не надто складний, але прискорює бродіння та пов’язаний з інвертуванням. Не варто лякатися назви, що важко вимовляється, по своїй суті даний процес досить простий – він укладений в отриманні сиропу і подальшому внесенні в нього добавки, головне завдання якої – прискорити розщеплення цукру. У нашому випадку як добавка використовуватиметься лимонна кислота. Застосовуючи цей спосіб, дотримуйтесь наведених нижче пропорцій:

• 8 кілограмів цукру;
• 100 г дріжджів;
• 24 літри води;
• 8 г лимонної кислоти;

Для приготування браги за цим рецептом:

• Нагрійте 8 літрів води до температури 75-80°С;
• Засипте в неї 8 кілограмів цукру, ретельно розмішайте і доведіть до однорідної консистенції;
• Після цього доведіть отриману суміш до кипіння і тримайте на повільному вогні протягом чверті години;
• На заключному етапі до майбутнього сиропу додають 8 грам лимонної кислоти, після чого варять ще півгодини на повільному вогні.

Правильні пропорції цукрової браги

Брага є основою будь-якого самогону, саме від неї залежить якість одержуваного напою. Під час приготування браги із цукру необхідно дотримуватись наступних пропорцій:

Такі пропорції (10/1/30), власне, є класичними, хоча є й інші, наприклад – 10/1/50. На співвідношення інгредієнтів впливає якість води, що використовується. Готуючи розчин для браги, слід враховувати і те, що процес бродіння викликає виділення вуглекислоти, що утворює піну на поверхні ємності з суслом. Отже, необхідно наперед підібрати для нього оптимальну тару.