Вони перевертають напрямки "до дзеркала" і "від дзеркала", або, що те саме, напрямки "всередину" і "назовні", тому що дзеркала відбивають світло відповідно до закону відбивання: промінь, що падає на дзеркало під певним кутом, відбивається під тим самим кутом.
Ми їх бачимо тому, що вони відбивають світло, яке падає на них. Різні тіла відбивають світло по-різному — саме це й надає розмаїтості всьому, що ми бачимо навколо себе.
У плоскому дзеркалі спостерігач бачить себе наче на віддалі вдвічі більшій, від своєї відстані до дзеркала. Насправді промені світла не проникають за поверхню дзеркала, а відбиваються від неї, і утворене зображення є ілюзією, що виникає, коли мозок людини подовжує сприйняті оком промені.
Зустрічаючись із границею поділу двох середовищ, світло частково відбивається, а частково проникає в інше середовище. Світло, яке пройшло границю поділу, поглинається в новому середовищі. Для виготовлення дзеркала необхідно зменшити частку поглинутого світла й збільшити частку світла, яке відбилося від поверхні.
Якщо використовувати тільки одне дзеркало, то отримаємо тільки одне уявне зображення, а якщо зробити систему з двох дзеркал і поставити їх під кутом одне до одного, то отримаємо декілька зображень, в залежності від величини кута.
Не можна дивитись у тріснуте дзеркало Дзеркала мають здатність вбирати і накопичувати енергію протягом довгого часу. Якщо на дзеркальній поверхні з'являться тріщини, це може стати причиною звільнення величезної кількості енергії. Такий енергетичний потік може кардинально змінити долю людини.
Чому ми бачимо відображення в дзеркалі? Людина здатна бачити завдяки світлу. Кванти світла – фотони володіють властивостями і хвилі, і частинки. Джерела світла поділяють на первинні та вторинні. У первинних – таких як Сонце, лампи, вогонь, …