5 таємниць української абетки, які має знати кожен вчитель-філолог

Поки всі масово переходять на українську, ми дуже тішимося і готові вас підтримати. Книжка «Чути українською» розкриє справжні таємниці нашої рідної абетки. Вибрали для вас 5 найцікавіших фактів про українські букви та 1 філологічне табу.

Що ми читали?

Книжкова новинка «Чути українською» від літературної редакторки Ольги Дубчак, видавництво «Віхола».

Чому радимо?

Книжка легко, доступно та до реготу дотепно пояснює, як влаштована українська мова, які літери нашого алфавіту є справжніми вигнанцями, а буква «ї» — наше все, чому українська абетка майже досконала і як це може допомогти нам говорити і писати правильно.

Українська абетка майже досконала

«Українська мова посідає друге місце у світі за милозвучністю», — люблять казати вчителі-філологи. Проте міжнародний конкурс мов з милозвучності — фейк. Тому авторка книжки — фахова літературна редакторка, радить вивчати, досліджувати і вдосконалювати свою українську, адже вона сповнена секретів, де переплелись історія, сучасність, гумор та сльози. Останні, сподіваємось, не учнів, що складатимуть ЗНО цього року. А от поняття «ідеальний алфавіт» у мовознавстві існує: це коли кожній літері відповідає певний звук. На жаль, такої абетки у світі немає, проте нам є чим пишатися: українська абетка майже ідеальна — у ній 33 літери і 38 звуків. Отже, є звуки, які не отримали окремої літери. Або колись така буква була, але згодом її з алфавіту прогнали. Колись з української абетки навіть хотіли вилучити букву ю. Таку ідею висунув Михайло Драгоманов, але його пропозицію відхилили. Красу і милозвучність української мова можна пояснити таким поняттям, як «повноголосся»: порівняйте українське «борода» та болгарське «брада», наше «берег» та словацьке «breh», українське «голова» та польське «glowa».

Свічечка букви Ї

Тринадцятій літері української абетки навіть присвячують поезії: саме рядок із дитячого вірша Івана Малковича «Напучування» перетворив вислів «свічечка букви “ї”» на крилатий. У цієї літери цікава історія: авторка пише, що поєднання звуків [й+і] було властиве розмовній мові на території Русі ще в 10-му столітті. Сама ж буква ї з’являється у книгах Івана Федорова, а Григорій Сковорода вже користувався нею постійно. У 19-му столітті українські письменники вживали її абияк, на свій смак, і лише у 20-му столітті ї посіла своє 13-те місце в алфавіті. Такої літери немає в жодній іншій слов’янській абетці. Зрештою, без ї не буде слів «Україна», «українська», «Київ». Правильна вимова ї — окремий пункт для дикторів і радіоведучих. Тож якщо хочете говорити і «звучати» справді українською, ї слід вимовляти чітко та не наближати до [і].

Ф — найменш уживаний звук в українській мові

Авторка книжки розповідає цікаву історію походження літери ф: колись ця буква називалася «ферт», наслідуючи «фиркання» коня. Але чому із цією красивою буквою і звуком так мало слів у нашій мові? Бо звук ф запозичили з грецької. І, виявляється, немає жодного питомо українського слова з буквою ф: факт, телефон, філософія — усі ці слова запозичені. У питомо українських словах на місці, де ніби хочеться вимовити ф, стоять хв: хвіртка, хвала, хвацький, хвилина. Раніше так вимовляли і в запозичених словах: хвабрика, хвігура, хварба. Новий правопис 2019 року узаконив варіативне вживання ф і «т» у словах грецького походження. Тож зараз однаково правильно казати і ефір, і етер. Варто також нарешті розібратися зі словами хвіртка та кватирка: хвіртка — невеликі двері у паркані, кватирка — маленька шибка у вікні для провітрювання, те, що російською — форточка.

Сила м’якого знака

ь — літера, що не має звука. Великої букви «м’який знак» теж немає, бо жодне слово з нього не починається. Колись у м’якого знака був напарник — твердий знак: в українській мові він вживався до 20-го століття, а потім його вилучили, та він залишився в болгарській і російській досі. У чому сила м’якого знака? Вживаємо його лише після семи зубних приголосних, які зручно вкладаються в примовку «Де ти з’їси ці лини?» (д, т, з, с, ц, л, н). У книжці «Чути українською» знайдете ще купу таких простих і дотепних правописних лайфхаків. Тут лише додамо, що у словах «природно» та «зворотно» м’якого знака ніколи не було і немає.

Тверді як криця ч та щ

ч та щ в українській вимовляються дуже твердо — просто найтвердіше, на що ви здатні: часто, а не чясто, чути, а не чюти, щастя, а не щястя. При цьому щ взагалі екстремально твердий: після нього ніколи не пишемо м’який знак. Раніше щ мала хвостик не збоку, а посередині і називали її «шта», бо в ній поєднувалися звуки [ш] і [т]. Пізніше [т] перейшло у [ч], тож і маємо вимовляти їх однаково твердо. Чи можна пом’якшити ч? Звісно — я, ю, є, і на це здатні: річчю, обличчя, чіабата.

Чому воду називають чарівницею? Як подорожує вода

Пропоную учням уявити, що вони маленькі краплинки води та назвати, яку користь приносить ця краплинка природі. Кожен по черзі розповідає про свою користь. Наприклад: «Я краплинка — я напуваю квіточку. Я краплинка — я мию всім ручки.»

Вправа продовжується до тих пір, поки всі учні по колу не розкажуть про користь води для природи.

3) Щоденні новини

Дитина дня повідомляє про наступне:

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

– Послухайте віршик. Про кого він?

Жила собі донька Краплинка.

Й сьогодні до нас завітала.

– Краплинка води принесла з собою багато цікавого.

Я — вода! Я на планеті всюди!

Живуть рослини, і тварини, й люди.

А зникну я — прийде до всіх біда.

Засохне ліс, загинуть море й річка.

Пустеля стане всюди й суховій.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Отже , на сьогоднішньому уроці піде мова про воду. Ви дізнаєтесь, якою буває вода та дізнаєтеся, чому у народі її називають мандрівницею, чарівницею, найбільшим скарбом на землі.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

– Усі ми звикли до води. Адже жоден наш день не обходиться без цієї рідини. Вода оточує нас постійно.

– Уявіть собі, що було б на Землі, як би не було води?

– Розгляньте уважно глобус. Який колір на ньому переважає? Чому?

Гра «Я краплинка — я важлива»

Кожен з учнів називається краплинкою і говорить про свою користь у природі. («Я — краплинка, я напуваю квітку»).

2) Дослідницька робота.

– Уявіть собі, що ми з вами дослідники. Сьогодні перед нами стоїть така мета: виявити які ж властивості має вода.

-У кожного на парті є дві склянки: одна з водою, інша — порожня. Перелийте воду з однієї склянки в іншу.

– Понюхайте воду та спробуйте її на смак.

Висновок: вода не має ні смаку, ні запаху.

– Опустіть у склянку з водою кольорову трубочку. Чи видно вам, якого кольору трубочка занурена у воду.

– Всипте у склянку з водою цукор, сіль, крейду, пісок, харчовий барвник.

Висновок: деякі речовини розчиняються у воді. Вода — це розчинник.

– Воду зі склянок перелити у вазу. Якої форми набула вода?

Висновок: вода не має власної форми.

До струмка разом спустились, (крокуємо на місці)

Нахилились і умились. (нахили вперед, руки на поясі)

Один, два, три, чотири, (плескаємо в долоні)

Ось як славно освіжились. (струшуємо долоні)

І знову крокуєм — додому прямуєм. (крокуємо на місці)

4) Вправа «Де живе краплина»

Він такий безстрашний і могутній,

Що не боїться гірських круч-

Звик з них все життя зриватися

Потім об каміння розбиватися! (Водоспад)

Шукаємо, шукаємо — не знайдем. (Роса)

Хтось відкрив на небі душ,

Біле покривало весь світ обійняло. (Сніг)

—Добре ковзатись на нім. (Лід)

Пухнаста вата летить крилата.

Чим вата нижче, тим дощик ближче. (Хмара)

Біжить—біжить — не вибіжить,

Тече—тече — не витече (Річка)

5) Перегляд мультфільму (Корисні підказки. Вода)

6) Колообіг води. Перегляд мультфільму про колообіг води у природі.

7) Бесіда за переглянутим

– Чому краплинка не залишилась на землі?

– Що сталося з краплинками високо у небі?

– Чому вони знову упали на землю?

Висновок: Вода в природі рухається по замкненому колу.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1). Робота за підручником. Для чого потрібна вода. Бесіда за змістом сюжетних малюнків.

2). Робота із зошитом з друкованою основою.

3). Виготовлення колажу «Вода – джерело життя»

1. А вода — це справжнє диво! 2. Є вода — ростуть рослини,

Як прожити без води? Ліс, сади, рясні поля.

З нею ми завжди щасливі, Це чудово для людини

З нею в нас нема біди. І радіє вся земля.

3. Плавають в водичці діти, 4. Кругообіг повсякчасно

Риби у воді живуть. На Землі вода дає.

Розцвітають в лузі квіти Тож з водою всім прекрасно

І рясні дощі ідуть. І біди нема ніде!

VI. Підсумок уроку.

— Про що йшла мова на уроці?

— Чому вода — найцінніше багатство на Землі?

Людино! Запам’ятай назавжди: символ життя на землі — вода!

VII. Домашнє завдання.

Визначення настрою на кінець уроку.

“Нова українська школа” матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Чому Візантію називають мостом у часі?

Чи знаєте Ви чому Візантію історики називають мостом у часі?

Чому Візантію називають мостом у часі?

Значення історії Візантійської імперії для світової історії величезне. «Золотим мостом» між стародавньою історією та новим часом називають її історики. Візантійці зберегли в «темні століття» раннього середньовіччя досягнення античної культури і, об’єднавши їх з ідеалами християнства, передали їх сусіднім народам.

Історія Візантії справила значний вплив на розвиток культури європейських народів.

У Візантії не було втрачене жодне з грецьких вчень у філософії, вони вивчалися і коментувалися. Збереглися центри античної науки й освіти, на основі яких у Константинополі вже в IX ст. при імператорському дворі було відкрито вищу школу, де викладали, крім духовних, і світські науки (міфологію, історію, літературу), а в Х! ст. — університет з філософським і юридичним факультетами.

Розквітала й історія. Імператор Константин Багрянородний сам був автором декількох книг.

За імператора Константина Багрянородного (Х ст.) було створено близько 50 своєрідних «енциклопедій» і окремих трактатів з агрономії, медицини, історії, географії, військового мистецтва, дипломатії та інших наук. Сам імператор також написав кілька творів до цього зібрання наукових знань людства. До нас дійшли праці імператора «Про керівництво імперією», «Про церемонії імператорського двору» тощо.

Наслідком нових форм храму став найвидатніший витвір візантійської архітектури — храм Св. Софії в Константинополі, побудований за наказом Юстиніана. Спорудити його було можливо, лише досконало володіючи таємницями будівельної справи: умінням виготовляти й укладати міцну цеглу, якісний вапняний розчин, створювати монументальні бані та ін. Усі ці навички разом із християнством й особливим типом храму перейшли до інших країн, зокрема і до наших предків.

Надалі в церковному живописі оформлюється так званий візантійський канон, що передбачає площинне зображення, регламентовані релігійні сюжети. Наприклад, на багатьох іконах і фресках від часів Візантії до сьогодні Ісус Христос зображується із благословляючим жестом однієї руки та книгою в іншій. Такий тип зображення отримав назву Христос Панкратор, що означає Вседержитель.

Виникає особливий жанр живопису — іконопис, у якому всіх канонів дотримуються дуже суворо. У нашій національній історії особлива роль належить привезеній до Києва в XII ст. візантійській іконі Божої матері, яка первинно перебувала в храмі міста Вишгорода.

На книжковий живопис уся суворість канону не поширювалася. Цим пояснюється більший реалізм і виразність книжкових мініатюр.

Сукупність жорстко встановлених правил зображення святих, біблійних сюжетів та ін., що стосується зовнішності, кольорів, виразів обличчя тощо.

Деякі мистецтвознавці свідчать, що її цінність полягає в тому, що вона не була привезеною з Візантії, а написана в Києві, можливо, преподобним Аліпіем-іконописцем.

Наприкінці ІХ ст. Візантія активно діяла, поширюючи християнство серед сусідніх варварських народів.

Саме тоді прийняв християнство київський князь Аскольд. Багато народів навчились у візантійців зводити храми, прикрашати їх мозаїками, фресками, створювати книжкові мініатюри.

У Візантії запозичені й імена грецького походження: Андрій, Петро, Олександр, Галина, Ірина та ін.

1. Чому дощового черв’яка називають кільчастим? Якщо Ви не знаєте чому дощового черв’яка називають кільчастим, то у нашій статті Ви знайдете відповіді на свої запитання. Чому дощового черв’яка називають кільчастим? Кільчасті черви — це тип високоорганізованих черв’яків (червів), до складу якого входить близько 15 тисяч видів. Читать далее.
2. Чому Південну Америку називають материком контрастів? Чому Південну Америку називають материком контрастів? Якщо Вас цікавить це запитання, то в даній статті знайдете відповідь та потрібну інформацію. Південна Америка – це четвертий за площею материк світу. Більша територія материка розташована у південній півкулі, оскільки у північній частині. Читать далее.
3. Чому соняшник називають живим компасом? Чи знаєте Ви чому соняшник і пижмо називають живим компасом. Відповідь на це запитання знайдете в цій статті. Чому соняшник називають живим компасом? Під час походів постійно є необхідність орієнтуватися в незнайомих місцях. Туристи завжди мають з собою компаси, карти. Читать далее.
4. Чому Африку називають царством палючого сонця? Чому Африку називають царством палючого сонця та розжарених пісків, якщо Вас цікавить це запитання, то в даній статті Ви знайдете найкоротшу та найвлучнішу відповідь. Африка – це другий за величиною материк, одразу після Євразії. Площа його становить 30,4 млн. км2. Читать далее.
5. Чому штучні супутники називають очима Землі? Чому штучні супутники називають очима Землі? Штучний супутник Землі (ШСЗ) — космічний літальний апарат, що обертається навколо Землі по геоцентричній орбіті. Штучні супутники називають очима Землі, тому, що завдяки укомплектованому обладнанню для передачі і обробки даних, камерам, телескопам та іншими. Читать далее.
6. Чому мову називають системою знаків? Чому мову називають системою знаків, в даній статті ви знайдете відповідь на це запитання. Чому мову називають системою знаків? Мова — це система знаків, яка є універсальним засобом для створення взаємозв’язків людини та довкілля у процесі життєдіяльності. Людина вивчає мову. Читать далее.
7. Чому екологію називають комплексною наукою? Якщо Ви не знаєте чому екологію називають комплексною наукою, то після прочитання даної статті Ви знайдете відповіді на всі свої запитання. Чому екологія комплексна наука? Екологія – наука, що відповідає за вивчення загальних взаємозв’язків та взаємовідносин тварин в органічному та. Читать далее.
8. Чому ліси називають «легені планети»? Чому ліси називають «легенями планети»? Відповідь на це запитання Ви зможете знайти в даній статті. Чому ліс називають «легенями планети»? Ліси називають «легенями планети», тому, що вони перероблюють вуглекислий газ, на кисень, який так потрібен для життя живих організмів. В. Читать далее.
9. Чому Землю називають Землею? Чому Землю називають Землею? Мабуть таке питання виникає у багатьох дітей. І сьогодні спробуємо розібратися з цим питанням. Чому Землю називається Землею? На сьогоднішній день існує безліч гіпотез (на превеликий жаль на даний момент) жодна з них не отримала ні. Читать далее.
10. Чому коломийки називають «розсипаними перлами»? Чому коломийки називають «перлами розсипаного намиста», відповідь на це запитання Ви відшукаєте в даній статті. Чому коломийки називають «розсипаними перлами»? » Коломийки – це перли розсипаного намиста», — так їх назвав Іван Якович Франко. Він говорив, що це «перли розсипаного. Читать далее.
11. Кого називають байкарем? Кого називають байкарем? Хто такий байкар? Якщо Вас цікавлять ці запитання, то після прочитання даної інформації Ви обов‘язково знайдете потрібну інформацію. Хто такий байкар? Байкар – це автор байок, який працював як в усній формі, так і в письмовій. В. Читать далее.
12. Чому метан називають блакитним паливом Що таке метан, чому його називають «блакитним паливом», якщо Ви шукаєте відповіді на ці та подібні запитання, то, ви їх знайдете обов‘язково в даній статті. Що таке метан? Метан – це найпростіша органічна сполука, до складу якої входять вуглець та. Читать далее.
13. Чому весілля називають народною драмою? Українське весілля має багато тардицій, а чи знаєте Ви чому весілля називають народною драмою? Чому весілля називають народною драмою? Весілля називають «народною драмою», оскільки в ньому поєднувалися мораль та світогляд, родинні та суспільні стосунки народу на кожному етапі його розвитку. Читать далее.
14. Чому бруньку називають зачатковим пагоном? Чому бруньку називають зачатковим пагоном? Якщо Вас цікавить це запитання, то Ви обов‘язково знайдете корисну та цікаву інформацію в даній статті. Що ж таке брунька? Брунька – це зародок пагона рослин, який забезпечує верхівкове наростання та галуження. Зазвичай брунька знаходиться. Читать далее.
15. Чому глобус називають зменшеною моделлю Землі Чому глобус називають зменшеною моделлю Землі Глобус — це єдиний спосіб зображення Землі, який правильно передає її форму. Тому глобус називають зменшеною моделлю Землі. Оскільки глобус правильно передає форму Землі, зображені на його поверхні материки, океани, острова показані без спотворень. Читать далее.
16. Чому рослини називають зеленим дивом? Чому рослин називають зеленим дивом Землі? Якщо Вас цікавить це запитання, то, прочитавши статтю – знайдете всю потрібну інформації. Що таке рослини? Рослини – це цілісні організми, які здатні, як і всі живі організми, живитися, дихати, розвиватися, розмножуватися та гинути. Читать далее.
17. Чому Венеру називають сестрою Землі? Чому Венеру називають сестрою Землі? Венеру — досить часто називають сестрою Землі через її подібність за розміром та близкості до Землі в сонячній системі. Земля — третя планета від Сонця, а Венера — друга. Чим схожі Венера і Земля: середня. Читать далее.
18. Чому істориків називають літописцями? Чому істориків називають літописцями, якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, неодмінно знайдете її. Чому істориків називають літописцями? Хто такий літописець? Літописець – це людина, яка писала літописи. Істориків називали літописцями, тому що вони були надзвичайно. Читать далее.
19. Чому воду називають великим санітаром? Чому воду називають великим санітаром? Вода є справжнісіньким скарбом. Воду називають колискою життя на Землі, бо саме у воді зародилися перші живі організми. Люди використовують воду кожного дня — уМиваються, купаються, миють водою посуд, перуть. Тобто, миття — це одна. Читать далее.
20. Чому вугілля називають чорним золотом? Чому камяне вугілля називають чорним золотом? Чому вугілля називають «чорним золотом»? Прочитайте казку і зрозумієте. «У тридев’ятому царстві жив — був цар. Одного разу звелів він своїм підданим принести до палацу все найчудовіше, що тільки є в його володіннях. І. Читать далее.
21. Чому Україну називають Україною? Чи знаєте Ви чому Україна називається Україною? Існує кілька варіантів походження цього слова. Чому Україну називають Україною? Колись територія від «Сяну до Дону» звалась Київською Руссю. Однак вже у 1187 році у Іпатіївському літописі вперше з’явилось слово «Україна». Згодом ця. Читать далее.
22. Чому Володимира Великого називають Великим? Чи знаєте Ви чому Володимира Великого назвали «великим», якщо ні, то Ви маєте прочитати дану статтю. Чому Володимира Великого називають Великим? Володимир Великий названий «Великим» за його великий внесок в розвиток рідної землі, його навіть називали «батьком нації», після смерті. Читать далее.
23. Чому Франка називають «каменярем»? Чому Івана Франка називають «каменярем», якщо не знаєте, то читайте нашу статтю, і тоді знайдете відповідь на своє запитання. Чому Франка називають «каменярем»? В творчому доробку українського письменника Івана Яковича Франка Більше 6,5 тисяч художніх творів та наукових робіт. Франко. Читать далее.
24. Чому Ератосфена називають батьком географії? Ератосфена заслужено вважають «батьком географії», так як саме йому вперше прийшло в голову назвати науку «географією». Чому Ератосфена називають батьком географії? Батьком географії часто називають Ератосфена (бл. 276 — 194 рр. До н. е.). Він народився в Кирене, грецької колонії. Читать далее.
25. Чому Шевченка називають Кобзарем? Чи знаєте Ви чому Тараса Шевченка називають Кобзарем? Спробуємо розкрити суть цього важливого питання. Чому Шевченка називають Кобзарем? Перша збірка поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка вийшла в світ у Санкт-Петербурзі 1840 р. під назвою «Кобзар» . Уже самою назвою книги. Читать далее.
26. Чому Сонячну систему називають космічною домівкою? Чому Сонячну систему називають нашою космічною домівкою? У безмежному небесному просторі Сонячна система є «домівкою» для Землі — нашої рідної планети. Сонячну систему утворюють зоря Сонце й планети з іншими космічними тілами, які обертаються навколо нього. Планети з неймовірною швидкістю. Читать далее.
27. Чому Біблію називають Книгою Книг? Чому Біблію називають Книгою Книг? Біблію називають «Книга книг» , бо вона була першою книгою на нашій планеті в якій описується початок і створення світу. Але і багато в чому іншому перевершує Біблія всі інші книги. Як ми вже знаємо. Читать далее.
28. Які рослини називають хвойними? Якщо Вас цікавить питання, які рослини називають хвойними, то, в даній статті ви обов‘язково знайдете відповідь на нього. Що таке «хвойні рослини»? Хвойні рослини – це велика група голонасінних рослин. Які рослини називають хвойними? Хвойними називають рослини, які мають листки-хвоїнки. Читать далее.
29. Чому Геродот «батько історії»? Чому Геродота називають «батько історії»? Мабуть у багатьох джерелах можна зустріти подібне твердження. Завдяки чому Геродот отримав таке звання? Чому Геродот «батько історії»? Геродот мандрував і збирав побачену інформацію про життя народу, його звичаї, природу, війни. Ці записи його праці. Читать далее.
30. Що називають внутрішнім опором Що називають внутрішнім опором джерела струму? Джерело електрорушійної сили, як і будь-який провідник, має опір, який називають Внутрішнім опором І позначають звичайно r на відміну від зовнішнього опору R кола. Внутрішній опір джерела струму не впливає помітно на силу струму. Читать далее.
31. Чому шлях на небі Чумацький? Чому шлях на небі Чумацький? Якщо Ви шукаєте відповідь на це запитання, то, прочитавши дану статтю, обов’язково її знайдете. Що таке Чумацький шлях? Чумацький шлях – це назва галактики, в якій знаходиться вся Сонячна система, та розташовані всі зорі, які. Читать далее.
32. Що називають етнічними землями? Що називають етнічними землями? Етнічні землі (етнічна територія) — це простір земної поверхні, який щільно заселений і господарськи освоєний народом, який проживає там, етносом за багато століть його розвитку та розселення. Іноді чіткі межі суцільно заселеного простору важко визначити, тому. Читать далее.
33. Чому Львів назвали Львовом? Не всі Українці знають чому Львів називають Львовом, або ж «містом Лева». Відповідь Ви дізнаєтесь в даній статті. Чому Львів назвали Львовом? Місто Львів названо на честь сина короля Данила Галицького – Лева. В 5-му столітті на місці сучасного Львова. Читать далее.
34. Що називають місцевим часом? Що називають місцевим часом? Місцевим часом називають час, який характерний для певної місцевості; також це меридіан певного місця, що залежить від положення Сонця. Місцевий час є залежним від географічної довготи, а не від широти. Кожне місце має свій власний місцевий. Читать далее.
35. Яких птахів називають перелітними? Яких птахів називають перелітними і чому ці птахи відлітають у теплі краї? Яких птахів називають перелітними? Перелітні птахи — це птахи, які мігрують на великі відстані, часто відлітаючи навіть на інший континент. Ми вважаємо, що перелітні птахи відлітають у теплі. Читать далее.
36. Чому снігур має таку назву? Чи задумувались Ви чому пташка снігур так називається? Представляємо знайдену інформацію, щоб кожен знайшов відповідь на це питання. Чому снігур так називається? Красива і незвичайна назві часто викликає у людей питання: «Чому птицю назвали снігур?» Є кілька версій походження цієї. Читать далее.
37. Чому Хмельницький назвали Хмельницьким? Чому Хмельницький назвали Хмельницьким? Хмельницький назвали саме так на честь відомого гетьмана України, керівника та учасника визвольної боротьби українського народу – Богдана Хмельницького. До 1954 року місто мало назву «Проскурів». Місто Хмельницький – адміністративний центр Хмельницької області та району. Економічно-культурний. Читать далее.
38. Чому миші не впадають у сплячку? Чому миші не впадають у сплячку? Відповідь на це питання Ви знайдете прочитавши дану статтю. Чому миші не впадають у зимову сплячку? Миші не впадають в сплячку, а навпаки – ведуть активний спосіб життя. Вони живуть в норах, у посівах. Читать далее.
39. Чому Земля обертається навколо своєї осі? Чому Земля обертається навколо своєї осі? Це питання має довгу історію. Однак в різні часи воно звучало по-різному. Вірніше питання було в наступному: що саме обертається і як? Уявлення давнину про Землю були різні: то кити тримають, то Атланти. Пізніше. Читать далее.
40. Чому Вінницю назвали Вінниця? Історія зеленого міста Вінниця просто зачаровує. А Ви задумувались колись над тим, чому це місто має саме таку назву? З цієї статті Ви дізнаєтесь чому Вінниця була названа саме так. Чому Вінницю назвали Вінниця Перша легенда говорить про те, що. Читать далее.