«Червоне і чорне» історія написання

«Червоне і чорне» (фр. Le Rouge et le Noir) — роман Стендаля, опублікований в 1830 році.

Роман «Червоне і чорне» вийшов після Липневої революції 1830 року. Причиною послужила політика короля Карла Х, який намагався повернути час і порядки до 1789 року. Саме до Карла Х пані де Реналь збереться їхати, щоб просити помилування для коханого. Дія роману відбувається в 1820-і роки.

Роман здобув широку популярність в останній третині XIX століття як ключовий попередник психологічного реалізму, який до того часу став переважним напрямком в європейській літературі.

«Червоне і чорне» історія створення

Фабула роману заснована на реальних подіях, пов’язаних з судовою справою якогось Антуана Берті. Стендаль дізнався про них, переглядаючи хроніки газети Гренобля.

Історія Антуана Берте, сина сільського коваля — схожа з історією Жульєна Сореля. Його вихователем і вчителем був місцевий священник. Коли юнакові виповнилось 19 років, він почав працювати гувернером у родині багатого промисловця пана Мішу. Можливо, Антуан був викритий в любовному зв’язку з матір’ю своїх вихованців, бо втратив місце. Священник, зумів влаштувати Берте в семінарію, з якої юнак переходить вихователем до аристократичного будинку Кордонів. Мадемуазель де Кордон, дочка хазяїна, закохується в молодого плебея. Її батько пише листа до пані Мішу і просить схарактеризувати поведінку Антуана, на що отримує негативний відгук. Це означає кінець карєри для Берте, і той з відчаю повертається в Гренобль і стріляє в пані Мішу, а потім намагається покінчити життя самогубством. Пані Мішу не помирає. У 1827 р. в Греноблі відбувся судовий процес, на якому Берті було засуджено на смерть.

Ця судова хроніка не випадково привернула увагу Стендаля, який задумав роман про трагічну долю талановитого ~ плебея у Франції епохи Реставрації. Однак реальне джерело лише пробудило творчу фантазію художника, переосмислити хронікальну історію.

Історія головного персонажа «Червоного і чорного», на перший погляд, майже повністю повторює згадану справу, тільки імена змінюються: Берте перетворюється на Жульєна Сореля, подружжя Мішу — на пана і пані де Реналь, а аристократка та його дочка – на маркіза де Ла – Моль і Матильду. Але замість дрібного честолюбця, яким був Берті, з’являється героїчна і трагічна особистість Жюльєна Сореля. Не меншу метаморфозу зазнають факти і в сюжеті роману, що відтворює типові риси цілої епохи в головних закономірностях її історичного розвитку.

1. Чому роман називається «Червоне і чорне» Чому така назва «Червоне і чорне» Розуміють не всі навіть після його прочитання, адже сенс назви можна трактувати по різному. Стендаль «Червоне і чорне» сенс назви Досі літературознавці не можуть прийти до єдиної думки про те, який сенс вклав автор. Читать далее.
2. «Червоне і чорне» аналіз Червоне та чорне — роман Стендаля 1830 р. Іноді його ще називають хронікою XIX ст. У романі розкривається трагічна історія Жульєна Сореля, «В душі котрого йде боротьба між природною шляхетністю й небезпечними примарами честолюбства». Показуючи життя героя, автор одночасно змальовує. Читать далее.
3. «Червоне і чорне» головні герої Стендаль «Червоне і чорне» головні герої різні, на сторінках роману читач проживає ціле життя. «Червоне і чорне» герої Жюльєн Сорель — головний герой роману «Червоне і чорне». Хоче бути єпископом. Але він жадає тільки привілеїв цього одягу. Сам в Бога. Читать далее.
4. «Червоне і чорне» сюжет «Червоне і чорне» роман з дуже цікавим сюжетом. Стендаль «Червоне і чорне» сюжет Мер невеликого французького міста Верьер пан де Реналь бере в будинок гувернера — молодого чоловіка на ім’я Жюльєн Сорель. Жюльєн дуже честолюбний і готовий на все, щоб. Читать далее.
5. «Червоне і чорне» образ пані де Реналь Характеристика пані де Реналь «Червоне і чорне» подана в цій статті. Цитати до образу пані де Реналь ви можете писати в коментарях. Характеристика образу пані де Реналь Пані де Реналь — дружина мера міста Верьера, мати трьох синів. Життя її. Читать далее.
6. «Червоне і чорне» цитати Цитати з роману «Червоне і чорне» цікаві, мудрі, читаючи їх ми згадуємо улюблені події з книги. Стендаль «Червоне і чорне» цитати Якщо закохані далеко один від одного і якщо вони удвох дивляться на небо, то значить, що вони разом. Слово. Читать далее.
7. «Червоне і чорне» скорочено «Червоне і чорне» Стендаля скорочено не донесе всіх деталей роману, краще читати роман повністю, або скорочено по главах. «Червоне і чорне» короткий зміст Пан де Реналь, мер французького містечка Верьер в окрузі Франш-Конте, людина самовдоволена і марнославна, повідомляє дружині про. Читать далее.
8. «Пані Боварі» історія написання «Пані Боварі» історія написання роману Флобером викладена в цій статті. «Пані Боварі» історія створення Ідея роману була подана Флоберу в 1851 році. Він тільки що прочитав для друзів перший варіант іншого свого твору — «Спокуса Святого Антонія» — і був. Читать далее.
9. «Портрет Доріана Грея» історія написання Історія створення роману «Портрет Доріана Грея» знадобиться при підготовці до занять. «Портрет Доріана Грея» історія написання Роман «Портрет Доріана Грея» мав реальне підгрунтя. У Оскара Уайльда у приятелях був художник на ім’я Безіл Ворд. Уайльд, зустрівши одного разу у його. Читать далее.
10. Хіба ревуть воли, як ясла повні? історія написання Хіба ревуть воли, як ясла повні? — роман, написаний братами Панасом Мирним та Іваном Біликом у 1875 році. Хіба ревуть воли, як ясла повні? історія написання Поштовхом до написання роману стала подорож Панаса Мирного від Полтави до Гадяча. 1874року у. Читать далее.
11. «Майстер і Маргарита» історія написання Історія написання роману «Майстер і Маргарита» доволі цікава, оскільки автор працював над нею більше 10 років. Перший варіант роману письменник спалив (усього було шість варіантів), що свідчить про прагнення автора до досконалості. «Майстер і Маргарита» історія написання Задум «Майстра і. Читать далее.
12. «Червоне і чорне» скорочено по главах «Червоне і чорне» короткий зміст по главах ви можете прочитати для відновлення в пам’яті всіх важливих деталей роману. Стендаль «Червоне і чорне» короткий зміст по главах «Червоне і чорне» скорочено по главах ви зможете прочитати хвилин за 30-40. Хроніка XIX. Читать далее.
13. «Тигролови» історія написання Задум роману «Тигролови» Виношувався І. Багряним під час його перебування в таборі, коли, втікаючи з нього, він блукав тайгою та переховувався в оселях мужніх далекосхідних мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України. «Тигролови» історія написання 1943 року задум було втілено, а в. Читать далее.
14. «Маленький принц» історія написання «Маленький принц» — найвідоміший твір Антуана де Сент-Екзюпері. «Маленький принц» історія створення повісті викладена в цій статті. «Маленький принц» історія написання Екзюпері написав повість, живучи в Нью-Йорку в США, куди він втік після того, як Нацистська Німеччина окупувала Францію. З. Читать далее.
15. «Кавказ» Шевченко історія написання Кавказ — лірична поема видатного українського поета Тараса Шевченка, що датована 18 листопада 1845 року. Поема присвячена другові поета Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. Історія створення поеми «Кавказ» Шевченка викладена в цій статті. Читать далее.
16. Пані де Реналь і Матильди де Ла-Моль порівняльна характеристика Пані де Реналь і Матильди де Ла-Моль — дві жінки роману Жульєна Сореля в романі «Червоне і Чорне». Що спільного між ними, і чим вони відрізняються спробуємо дізнатися. Пані де Реналь не така вишукана, розумна, дотепна, як Матильда, але має. Читать далее.
17. «Шинель» історія написання «Шинель» — повість Миколи Гоголя. Перша публікація твору відбулася 1842 року. «Шинель» історія створення Якось Гоголь почув історію про бідного чиновника, який дуже любив полювання. Ціною жорсткої економії і виснажливої понаднормової праці він зібрав гроші і купив собі дорогу рушницю. Читать далее.
18. «Мазепа» Байрон історія написання «Мазепа» — романтична поема Джорджа Байрона. Історія написання Байроном поеми «Мазепа» Досить цікава. «Мазепа» Байрон історія створення Поему «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії (у Венеції та Равенні) в 1818 або 1819 році. Дехто з дослідників уважає, що. Читать далее.
19. «Оборона Буші» історія написання Історія України рясніє трагічними сторінками, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо й самовіддано полягли в боротьбі за свободу. Читать далее.
20. «Гайдамаки» Шевченко історія написання Поема » Гайдамаки » Тараса Шевченко одна з найвідоміших його творів. Історія створення «Гайдамаки» описана в цій статті. Історія написання «Гайдамаки» Шевченко Працював Т. Шевченко над «Гайдамаками» впродовж 1839–1841 рр. у час, вільний від занять в Академії мистецтв. Допоміг молодому. Читать далее.
21. «Вишневий сад» історія написання «Вишневий сад» Чехов історія створення Досить цікава кожному хто читав, або тільки збирається ознайомитися з її змістом. «Вишневий сад» — остання п’єса Чехова, завершена на порозі першої російської революції, за рік до його ранньої смерті. «Вишневий сад» історія написання Задум. Читать далее.
22. «Чорна рада» історія написання «Чорна рада» Пантелеймона Куліша — перший в українській літературі історичний роман. Історія написання «Чорна рада» П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір був виданий 1857 року. У центрі оповіді розповідь про «Чорну раду», що відбулася під Ніжином у. Читать далее.
23. «Іван Вишенський» історія написання «Іван Вишенський» — поема Івана Франка, написана ним у 1900 році; поема присвячена Агатангелу Кримському і розповідає про завершення життєвого шляху Івана Вишенського. «Іван Вишенський» історія написання Твір «Іван Вишенський» виник в результаті вивчення життя і творчості видатного українського письменник-полеміста. Читать далее.
24. «Сто років самотності» історія написання «Сто років самотності» історія створення роману Сто років самотності — роман нобелівського лауреата, колумбійського письменника Габрієля Гарсія Маркеса, вперше опублікований іспанською 1967 року, англійський переклад Грегорі Рабасса було видано 1970 року. 1965 року Маркес розпочав роман «Сто років самотності». Робота. Читать далее.
25. «Місто» Підмогильний історія написання Місто — інтелектуальний роман Валер’яна Підмогильного, опублікований 1928 року. Підмогильний створив модерний роман, в якому, на відміну від традиційної селянської і соціальної тематики, акцент переноситься на урбаністичну проблематику, порушуються філософські питання буття, аналізується психіка героїв, а конфлікт розгортається між людьми. Читать далее.
26. Назарук «Роксоляна» історія написання Історія написання «Роксоляна» Осипа Назарука Повість «Роксоляна» писалася з 1918 по 1926 pік. Історична повість розповідає про унікальний випадок в історії, коли жінка-полонянка, християнка, стала дружиною наймогутнішого султана Османської імперії Сулеймана Пишного, вплинула на долю цілих народів та держав. Письменник. Читать далее.
27. «Енеїда» історія написання «Енеїда» історія створення буде цікавою і для тих хто читав поему, і для тих хто лише збирається ознайомитися з її змістом. «Енеїда» історія написання і видання Над «Енеїдою» І. Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Три перші частини вийшли. Читать далее.
28. «Климко» історія написання Повість «Климко» має автобіографічний характер. Історія створення повісті «Климко» досить цікава. «Климко» Григір Тютюнник історія написання У 70-х рр.. побачила світ повість «Климко». За книгу «Климко» у лютому 1980 р. Г. Тютюннику присуджено премію імені Лесі Українки. Повість «Климко» переносить. Читать далее.
29. Історія написання «Міщанин-Шляхтич» Історія створення «Міщанин-Шляхтич» Мольєра буде цікава кожному читачу. Історія написання «Міщанин-Шляхтич» У листопаді 1669 Париж відвідала делегація послів султана Османської імперії (Оттоманської Порти) Мехмеда IV. Бажаючи справити враження на послів, Людовик XIV прийняв їх у всій своїй величі. Але блиск. Читать далее.
30. Шевченко «Причинна» історія написання Шевченко «Причинна» історія написання Поетичний твір належить до раннього періоду творчості Т. Шевченка, написаний ще до його викупу з кріпацтва. Баладу було написано у 1837 році, надруковано в альманасі «Ластівка» (1840). Автор влучно застосовував у творі елементи фольклору (наявність фантастичного. Читать далее.
31. «Аліса в країні чудес» історія написання «Аліса в країні чудес» історія створення Книга Льюїса Керролла «Аліса в Країні Див» виникла під впливом реальних подій та реальних людей. До задуму написати «Алісу в Країні Див» автора підштовхнув випадок на прогулянці. 4 липня 1862 р. професор Доджсон вирушив. Читать далее.
32. «Конотопська відьма» історія написання Конотопська відьма — сатирично-реалістична повість Григорія Квітки-Основ’яненка, написана в 1833, а опублікована в 1837 році у другій книзі «Малоросійських оповідань» письменника. Історія створення «Конотопська відьма» описана в цій статті. «Конотопська відьма» історія написання Про джерела повісті письменник висловився так: «Усе. Читать далее.
33. «Земля» О. Кобилянська історія написання Повість «Земля» висвітлює одвічні проблеми — людини і землі, злочину й кари, батьків і дітей. Трагічна історія родини Федорчуків — це новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства, хоч і написана за реальними подіями, що відбулися в с. Димка, де жила якийсь. Читать далее.
34. «Маруся» Квітка-Основ’яненко історія написання Маруся — сентиментально-реалістична повість Григорія Квітки-Основ’яненка, написана у 1832 та опублікована в 1834 році. Перший прозовий твір нової української літератури. «Маруся» Григорій Квітка-Основ’яненко історія написання Джерела для написання повісті «Маруся» — Дійсність українського села ХVІІІ — початку ХІХ ст. —. Читать далее.
35. «Ляльковий дім» історія написання «Ляльковий дім» історія створення буде цікава і тим хто лише збирається читати цю пєсу, і тим хто вже осилив її зміст. «Ляльковий дім» Ібсен історія написання П’єса задумана в 1878 році (перші начерки з заголовком «Начерки до сучасної трагедії» датовані. Читать далее.
36. «Захар Беркут» історія написання «Захар Беркут» — історична повість Івана Франка про боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів та соціального гноблення. Історія створення «Захар Беркут» буде цікава всім хто читав цю повість. «Захар Беркут» історія написання Редакція журналу «Зоря» в 1882 році оголосила. Читать далее.
37. Історія написання гімну «Ще не вмерла Україна» Історія написання гімну «Ще не вмерла Україна» доволі цікава, і кожному громадянину буде цікаво її знати. Державним гімном є перший куплет та приспів пісні «Ще не вмерла України і Слава, і Воля», слова Павла Чубинського, музика Михайла Вербицького. Історія написання. Читать далее.
38. «Повнолітні діти» історія написання І. Вільде «Повнолітні діти» історія створення Повість «Повнолітні діти» Ірина Вільде написала в 1939 році. Основою для написання твору стали: А) Утиски румунської влади щодо українців. Як згадує Ярема Полотнюк, син письменниці, його дідусь мав сміливість писати в Міністерство освіти. Читать далее.
39. «Кайдашева сім’я» історія написання «Кайдашва сім’я» — реалістична соціально-побутова повість Івана Нечуя-Левицького, написана 1878року. У творі розкриваються деякі риси вдачі українського селянства, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Аналіз твору «Кайдашева сім’я» Описаний в попередній статті. Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами. Читать далее.
40. «Наталка Полтавка» історія написання Історія написання «Наталка Полтавка» І. Котляревського Написана п’єса І. Котляревським до 1819 року, точної дати її створення не залишилось. Ставши директором полтавського театру, І. Котляревський був невдоволений репертуаром. Тому, на відміну від «високої» класицистичної трагедії, яка за допомогою абстрактно-логічного узагальнення. Читать далее.

ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК «ЛЮДСЬКА КОМЕДІЯ»: ІСТОРІЯ НАПИСАННЯ, ХУДОЖНЯ СТРУКТУРА, ТЕМАТИКА ТА ПРОБЛЕМАТИКА, ОБРАЗИ. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ: «ШАГРЕНЕВА ШКІРА» О. ДЕ БАЛЬЗАКА – РЕАЛІЗМ

Усі уроки зарубіжної літератури. 9 клас. II семестр – 2017 рік

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення місця «Людської комедії» о. де Бальзака у світовій літературі; уміння характеризувати цей твір як вершину творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички самостійної роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок; урок позакласного читання.

Основні терміни й поняття: тематика, проблематика, художні образи, художні засоби.

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, етика, естетика.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. 1834 року Бальзак дійшов принципово важливого рішення: написати величезний твір, що відображав би французьке життя післяреволюційного періоду й містив би пов’‎язані одне з одним романи, повісті, оповідання. Написані ним раніше твори після відповідної обробки Бальзак зробив складовими цього гігантського циклу, який здобув назву «Людська комедія» (1841). Епопея містить 96 творів, хоча автор планував понад 100. Що об’‎єднує таку величезну кількість творів, даючи їм право називатися епопеєю, енциклопедією французького життя І половини XIX ст.? Про це поговоримо сьогодні.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

ü Складіть анкету-характеристику О. де Бальзака, зазначивши роки його життя, місце народження, відомості про батьків, навчання, рід занять і захоплення, риси характеру, основні твори, улюблені теми творчості та ін.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

— Оскільки план бальзаківської епопеї визрівав поступово, то й принципи класифікації творів, які ввійшли до неї, багаторазово змінювалися. Спочатку митець планував назвати головну працю свого життя «Соціальні етюди», але грандіозний твір вимагав величної назви; згодом «Божественна комедія» Данте підказала Бальзакові оригінальну назву його епопеї. Так трагедія XVIII ст. змінилася комедією середини XIX ст. Сам письменник так пояснював обрану назву: «Величезний розмах плану, що водночас охоплює історію і критику суспільства, аналіз його вад та обговорення його основ дозволяє, я вважаю, дати йому той заголовок, під яким він з’‎явиться, — «Людська комедія». Чи претензійний він, чи тільки правильний? Це вирішать самі читачі, коли працю буде завершено».

Першим кроком на шляху до «Людської комедії» стало звернення Бальзака до жанру «фізіологічного нарису», який не мав нічого спільного з фізіологією в медичному тлумаченні цього слова. То було своєрідне дослідження певних соціальних явищ. Фізіологічний нарис — художня публіцистика, яка висвітлювала сучасні для письменника теми й розробляла багатий матеріал соціально- побутових і психологічних спостережень.

Перші начерки грандіозної праці з’‎явилися 1833 р. («Шагренева шкіра»), робота над останніми сторінками тривала аж до смерті автора («Зворотний бік сучасної історії», 1848). 1845 року письменник склав перелік усіх творів «Людської комедії»: їх було 144, проте реалізувати свій задум у повному обсязі він не встиг.

В одному з листів він писав: «Мій твір має увібрати всі типи людей, усі суспільні стани, він має втілити всі соціальні зрушення так, щоб жодна життєва ситуація, жодне обличчя, жоден характер, чоловічий чи жіночий, жоден спосіб життя, жодна професія, ні чиїсь погляди, жодна французька провінція, ні бодай що-небудь із дитинства, старості, зрілого віку, із політики, права чи військових справ не виявилися забутими».

явищам повсякденним — і таємним, і явним,— а також подіям особистого життя, їхнім причинам та першоосновам Бальзак надав не меншої ваги, ніж історики надавали подіям суспільного життя народів. «Це нелегка праця — змалювати 2-3 тисячі людей, які чимось вирізняються на тлі своєї епохи, адже приблизно стільки набереться в остаточному підсумку типів, які представляють кожне покоління, і «Л[юдська] к[омедія]». вмістить їх усіх. Така кількість облич, характерів, така безліч доль потребувала певних рамок і — хай вибачать мені за цей вислів — галерей».

Суспільство, яке стало плодом творчої енергії письменника, мало всі ознаки реальності. З одного твору до іншого переходили загальні персонажі, які зміцнювали задум письменника, надаючи йому масштабності архітектурної споруди. Поступово у Бальзака з’‎явилися свої лікарі (Б’‎яншон, Деплен), нишпорки (Корантен, Перад), адвокати (Дервіль, Дерош), фінансисти (Нусінґен, брати Келлери, дю Тійе), лихварі (Ґобсек, Пальме, Бідо), знать (Лістомери, Керґаруети, Монфріньєзи, Ґранльє, Ронкеролі, Рогани) тощо.

Осягнути грандіозність загального задуму Бальзака дала змогу «Передмова до «Людської комедії»»: «Первісна ідея «Людської комедії» постала переді мною як мрія, як один із тих туманних задумів, що їх плекаєш, але виразно уявити не можеш. ».

Провідні положення «Передмови до “Людської комедії”» О. де Бальзака

Ідея цього твору народилася внаслідок порівняння людства із тваринним світом. Прагнення віднайти в суспільстві єдиний механізм, оскільки воно, на думку митця, подібне до Природи. Письменник виокремив три форми буття людини: «чоловіки, жінки і речі». Головна ідея задуму — дати величезну панораму суспільства на засадах закону егоїзму, адже Бальзак не поділяв ідей Руссо та його прихильників про «природну доброту людини».

«Людську комедію» поділено на три частини, кожну з яких Бальзак назвав етюдами (вивченнями): «Етюди про звичаї», «Філософські етюди», «Аналітичні етюди». Чільне місце в ній посіли «Етюди про звичаї», які письменник розділив на різні сцени життя. Ця схема мала умовний характер, деякі твори переходили з одного розділу до іншого. Отже, автор розташував свої найважливіші романи, повісті, оповідання та нариси в такий спосіб:

а) сцени приватного життя («Дім кішки, що грає в м’‎яч», «Бал у Со» («Заміський бал»), «Спогади двох юних дружин», «Ділок» («Ділова людина»), «Модеста Міньон», «Перші кроки у житті», «Альбер Саварюс», «Вендетта», «Побічна родина», «Подружня згода», «Пані Фірміані», «Силует жінки», «Удавана коханка», «Дочка Єви», «Повідомлення», «Гранатник», «Жінки відмовилися», «Онорина», «Беатріса», «Ґобсек», «Тридцятирічна жінка», «Батько Ґоріо», «Полковник Шабер», «Обідня безбожника», «Заборона», «Справа про опіку», «Шлюбний контракт», «Другий силует жінки» («Велика Бретеш»));

б) сцени провінційного життя («Урсула Міруе», «Ежені Гранде», «П’‎єретта», «Турський священик», «Життя холостяка», «Баламутка», «Уславлений Ґодіссар», «Провінційна муза», «Стара діва», «Музей старожитностей», «Втрачені ілюзії»);

в) сцени паризького життя («Ферраґус, ватажок деворантів», «Герцогиня де Ланже», «Золотоока дівчина», «Історія величі та падіння Цезаря Бірото», «Банкірський дім Нусінґена», «Блиск і злидні куртизанок», «Таємниці княгині де Кадин’‎ян», «Фачино Кане», «Сарразин», «П’‎єр Грассу», «Кузина Бетта», «Кузен Понс», «Принц богеми», «Ґодіссар II», «Чиновники», «Комедіанти невідомо для себе», «Дрібні буржуа», «Зворотний бік сучасної історії»);

г) сцени політичного життя («Епізоди доби терору», «Темна справа», «Депутат від Арсі», «З. Маркас»);

д) сцени військового життя («Шуани, або Бретань 1799 року», «Пристрасть у пустелі»);

е) сцени сільського життя («Селяни», «Сільський лікар», «Сільський священик», «лілія долини»);

2) «Філософські етюди» («Шагренева шкіра», «Прощений Мельмот», «Невідомий шедевр», «Прокляте дитя», «Пошуки Абсолюту», «Прощавай», «Кат», «Еліксир довголіття» та ін.);

3) «Аналітичні етюди» («Філософія шлюбу», «Дрібні незгоди подружнього життя» та ін.).

«Етюди про звичаї» складали цілу історію суспільства, де кожен розділ мав свій зміст, своє значення й охоплював певний період людського життя:

■ сцени приватного життя зображують дитинство, юність і властиві цьому віку помилки;

■ сцени провінційного життя подають пристрасті зрілого віку, описуючи розрахунки, інтереси й амбіції дорослої людини;

■ сцени паризького життя змальовують картини вподобань, пороків і невгамовних проявів життя, спричинених звичаями, що процвітають устолиці, де водночас можна зустріти як невимовне добро, так і неповторне зло;

■ сцени політичного життя відбивають інтереси багатьох (або всіх) — тут ідеться про життя, що тече ніби не в загальному річищі;

■ сцени військового життя описують грандіозну картину суспільства у стані найвищого напруження, коли воно захищається від ворожої навали або вирушає у завойовницькі походи;

■ сцени сільського життя — це ніби вечір довгого дня. Тут читач уперше зустріне найчистіші характери, що втілюють у життя високі принципипорядку, політики й моралі.

Складно назвати всі теми творів Оноре де Бальзака. Автор звернув увагу навіть на, здавалося б, антихудожні теми: збагачення та банкрутство торговця, історія маєтку, що змінив власника, спекуляція земельними наділами, фінансові афери, боротьба за спадщину. У романах саме ці головні події визначають взаємини батьків і дітей, жінок і чоловіків, коханців і коханок.

Головна тема, що об’‎єднала твори Бальзака в одне ціле,— прагнення пояснити закономірності дійсності. Автора цікавили не лише конкретні теми та проблеми, а й взаємозв’‎язок цих проблем; не тільки окремі пристрасті, а й формування людини під упливом середовища.

Ці методи дозволили письменникові зробити у книзі певні висновки про деградацію людини в буржуазному суспільстві. Проте він не абсолютизував упливу середовища, а надавав героєві нагоду самостійно обрати життєвий шлях.

Бальзак ретельно розробив важливий мотив людських вчинків — прагнення збагачення. І це об’‎єднало таку величезну кількість творів і дійових осіб. Внутрішня побудова «Людської комедії» є такою, що великі романи й повісті чергуються в ній із новелами-«перехрестями» — «Принц богеми», «Ділова людина», «Комедіанти невідомо для себе». Це скоріше мимоволі написані етюди, цінність яких — зустріч із добре відомими письменникові персонажами, яких на певний час знову об’‎єднала інтрига твору.

«людську комедію» письменник будував за принципом циклічності: більшість персонажів переходили від твору до твору,

виступаючи то головними дійовими особами, то епізодичними. Бальзак сміливо відмовився від сюжету, у якому біографію героя було б наведено повністю.

Отже, важливий композиційний принцип «людської комедії» — взаємодія та взаємозв’‎язок різних частин циклу (наприклад, дії у творах «Ґобсек» і «Батько Ґоріо» відбуваються майже одночасно, мають спільного персонажа — Анастазі де Ресто, доньку батька Ґоріо та дружину графа де Ресто).

Дуже проблематично точно й однозначно визначити жанр цього твору. Найчастіше його визначають як цикл романів або епопею. Навряд чи подібні визначення відповідають жанру «людської комедії». Формально — це цикл літературних творів, у багатьох із яких відсутні засоби зв’‎язку з рештою творів (наприклад, ані сюжети, ані проблематика, ані спільні герої не пов’‎язують романи «Шуани. », «Селяни», «Блиск і злидні куртизанок» і повість «Шагренева шкіра»). І таких прикладів чимало. Визначення епопея також лише частково стосується «Людської комедії». Для епопеї (у сучасному її вигляді) характерна наявність стрижневих героїв та спільного сюжету, чого не було у Бальзака.

Найскладніший варіант циклічної єдності — це об’‎єднання в межах одного задуму творів різних жанрів (романів, оповідань, новел, нарисів, повістей). У цьому разі величезна кількість персонажів, масштабність узагальнень письменника також дозволили говорити про епопею. Зазвичай у такому контексті передусім згадують про «Людську комедію» Оноре де Бальзака і про «Руґон-Маккарів. » Еміля Золя, створених під упливом бальзаківського шедевра.

2. Складання опорного конспекту уроку (запис до зошитів)

ü За прослуханою міні-лекцією вчителя складіть опорну схему структури «людської комедії» О. де Бальзака.

Очікувана відповідь (див. схему на с. 32)

3. Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням

Аналіз літературного твору

— 1831 року Бальзак опублікував роман «Шагренева шкіра», який «мав сформулювати сучасність, наше життя, наш егоїзм». Головна тема твору — тема талановитої, але бідної молодої людини, яка втратила мрії юності через зіткнення з егоїстичним і бездуховним буржуазним суспільством. Уже в цій книзі було окреслено головну ознаку творчості письменника — фантастичні образи не суперечили реалістичному відображенню дійсності, а, навпаки, надавали оповіді особливої інтриги та філософських узагальнень.

Структура «Людської комедії» О. де Бальзака

Філософські формули розкрито в романі на прикладі долі головного героя Рафаеля де Валантена, що постав перед дилемою століття: «бажати» і «могти». Заражений хворобою часу, Рафаель, який спочатку обрав шлях ученого, відмовився від нього заради блиску й насолод світського життя. Переживши цілковитий крах своїх честолюбних намірів, відкинутий жінкою, якою так захоплювався, залишившись без мінімальних засобів до існування, герой уже був готовий заподіяти собі смерть. Саме в цей час доля звела його з дивним старим антикваром, який подарував йому всесильний талісман — шагреневу шкіру, для власника якої бажання й можливості ставали реальністю. Однак розплатою за всі бажання було життя Рафаеля, яке дуже швидко почало спливати разом зі зменшенням розміру шагреневої шкіри. Вихід із цього для героя був лише один — утамувати свої бажання.

Так у романі розкрито дві системи буття: життя, сповнене насолод і пристрастей, що спричинило знищення людини, і життя аскетичне, єдиним задоволенням якого були знання й потенційна могутність. Бальзак змалював як сильні, так і слабкі сторони обох цих систем на прикладі образу Рафаеля, який спочатку ледь не згубив себе в річищі пристрастей, а потім повільно гинув у «рослинному» існуванні без емоцій і бажань.

«Рафаель міг усе, але не здійснив нічого». Причина того — егоїзм героя. Бажаючи мати мільйони й отримавши їх, Рафаель, раніше сповнений бажань і мрій, одразу ж переродився — «глибоко егоїстична думка ввійшла в саму його суть і поглинула для нього всесвіт».

Усі події в романі суворо мотивовано природним збігом обставин: Рафаель, отримавши шагреневу шкіру, одразу побажав розваг та оргій і тієї ж миті зустрів давнього приятеля, який запросив його на розкішну вечірку до будинку Тайфера; там герой випадково зустрівся з нотаріусом, який уже два тижні розшукував спадкоємця померлого мільйонера, яким і виявився Рафаель, тощо. Отже, фантастичний образ шагреневої шкіри став, за Ґете, «засобом суто реалістичного відображення переживань, настроїв і подій».

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

ü Що найбільше запам’‎яталося, вразило у творі О. де Бальзака «Шагренева шкіра»?

ü На вашу думку, яка центральна проблема, який конфлікт є провідними у ньому? (Боротьба бажання та можливостей людини, благородні поривання та егоїзм головного героя.)

ü Як ви оцінюєте роль твору «Шагренева шкіра» в системі ідей та структурі «Людської комедії» Бальзака?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Завершальне слово вчителя

— Напевне, створити такий взірець літературного мистецтва, як «людська комедія» Оноре де Бальзака, під силу тільки генієві. Зобразити життя в усіх його аспектах, вивести таку силу-силенну персонажів, розкрити їхню психологію, зрозуміти закономірності їхньої поведінки, показати переваги й вади світу в усіх подробицях — це ще й неймовірний труд, спостережливість, мудрість і прозорливість. Таких творів у світовій літературі небагато. Але вражає ще й те, що письменник також розглянув вічні проблеми, актуальні й сьогодні, які хвилюють нас у ХХІ ст.: зокрема, прагнення частини суспільства до наживи, скнарість, егоїзм, невідповідність бажань можливостям. Тому на черзі — знайомство з новим твором О. де Бальзака — повістю «Ґобсек».

2. Інтерактивний прийом «Мікрофон»

ü Продовжте речення: «Судячи із сюжету роману «Шагренева шкіра», я вважаю, що епопея «Людська комедія» — це. ».

Для всіх: уміти характеризувати композицію та структуру «Людської комедії» О. де Бальзака, наводити приклади; прочитати першу умовну третину повісті «Ґобсек».

Індивідуальне: підготувати повідомлення про історію написання твору «Ґобсек».

Творче: підготувати виразне читання або інсценування за фрагментом першої умовної третини повісті «Ґобсек».