Синдром автоброварні. Чому людина п’яніє без вживання алкоголю

Це відбувалося два-три рази на тиждень. Нік Карсон починав плутатися в словах, його хода ставала непевною, він повторював ті самі речі і зрештою занурювався у глибокий сон. У батька двох дітей були всі ознаки алкогольного сп’яніння. За винятком того, що ані краплі алкоголю він не вживав.

Алкогольна інтоксикація супроводжувалася й іншими неприємними симптомами – болями і здуттям живота, втомою. Його часто нудило і він непритомнів. Вперше це сталося майже 20 років тому, коли його родина помітила, що у нього почалися епізоди психічної дезорієнтації.

“До цього я ніколи не бачила його п’яним”, – каже дружина Карсона Карен. Сам Карсон наступного дня лише туманно згадував, що сталося.

“Я гадки не мав, що відбувається, — каже 64-річний мешканець Суффолку. – Через шість-вісім годин я прокидався, наче зі мною нічого не сталося, похмілля практично ніколи не було”.

Зрештою Карсон і його дружина помітили, що інтоксикація та інші симптоми, зазвичай з’являлися після вживання їжі з високим вмістом вуглеводів, наприклад картоплі. Після численних візитів до лікарів і дієтологів у Карсона діагностували рідкісне захворювання, яке має назву “синдром автоброварні”.

Синдром автоброварні (ABS), або синдром ферментації кишківника (GFS), – це доволі таємничий стан, під час якого в крові у пацієнтів підвищується рівень алкоголю і відбувається алкогольна інтоксикація, навіть якщо вони не вживали алкоголь. У результаті постраждалі можуть не пройти тест на алкоголь або мати інші неприємні соціальні та правові наслідки.

Але це незвичайне явище є доволі суперечливим, не в останню чергу тому, що його точна причина поки що невивчена. Попри це, цей стан неодноразово використовували під час захисту у справах, повʼязаних з водінням у нетверезому стані.

Автор фото, Nick and Karen Carson

Нік Карсон (ліворуч) і його дружина Карен майже 20 років намагалися зрозуміти причини його дивного синдрому

“Я думаю, що зараз більшість токсикологів визнають, що це реальний медичний стан, і рівень концентрацій алкоголю в результаті внутрішнього бродіння може бути досить високим”, – каже Баррі Логан, виконавчий директор Центру судово-медичних досліджень і освіти у Філадельфії.

“У нас у всіх в організмі виробляється невелика кількість алкоголю в результаті бродіння, але у більшості людей рівень надто малий, щоб його можна було виміряти”.

Чому виникає синдром

Зазвичай будь-яке бродіння, яке відбувається в кишечнику, видаляється до того, як воно потрапить у кров – ефект, відомий як метаболізм першого проходження.

“У людей з синдромом автоброварні, алкоголь виробляється швидше, ніж він зникає в процесі метаболізму”, – каже Логан.

Однією з причин цього стану може бути дисбаланс кишкових мікробів. Мікроорганізми, які перетворюють їжу з високим вмістом вуглеводів на алкоголь, починають переважати.

Нещодавно вчені виявили інший схожий стан – “синдром бродіння у сечовому міхурі”, – який виникає через дисбаланс мікробів у цьому органі й призводить до незрозумілої появи алкоголю в сечі.

Але що може спровокувати таку раптову і драматичну зміну в мікроорганізмах у нашому тілі?

Хоча синдром автоброварні може бути у цілком здорових людей, найчастіше він трапляється у людей з діабетом, захворюваннями печінки та ожирінням, а також у пацієнтів з різними хворобами кишечнику.

Перші зареєстровані випадки цього синдрому з’явилися в Японії ще в 1950-х роках, і були припущення, що японське населення насамперед схильне до нього. Деякі дослідники припускають, що певна генетична варіація, яка знижує здатність печінки розщеплювати етанол, може сприяти поширенню захворювання в певних групах населення, наприклад у японців.

По суті, це означає, що люди, які мають цей варіант гену, менш здатні очищати свій організм від алкоголю. Тому будь-яке бродіння в кишечнику може призвести до накопичення етанолу в крові.

Але медичне дослідження двох випадків 1984 року виявило іншого винуватця – дріжджі, які живуть у травному тракті пацієнтів.

Лікарі Школи медицини при Університеті Хоккайдо повідомили, що у 24-річної раніше здорової медсестри протягом п’яти місяців розвинулися симптоми запаморочення, нудоти та блювання через одну-дві години після прийому їжі з високим вмістом вуглеводів.

Одного дня, через дві години після сніданку, вона поскаржилася на загальне нездужання та запаморочення, знепритомніла і її госпіталізували. Концентрація етанолу в її диханні та крові була надзвичайно високою, хоча жінка не вживала алкоголю. Лабораторні тести показали, що в її кишечнику зросла кількість дріжджів Candida albicans. Хоча ці дріжджі живуть в кишківнику багатьох людей, у пацієнтки вони явно вийшли з-під контролю.

У іншого пацієнта зі схожими симптомами також виявили підвищений рівень Candida albicans у кишечнику. Лабораторні дослідження грибків в обох пацієнтів показали, що вони спричиняли сильне бродіння вуглеводів, в результаті якого вироблявся спирт.

Після того як цим двом пацієнтам дали протигрибковий препарат і обмежили вуглеводи в їхній дієті, симптоми, схожі на п’яні, повністю зникли.

Хто більш схильний

Нещодавно інші дослідження показали, що для підвищення ризику синдрому автоброварні часто потрібна комбінація факторів.

Деякі грибки і бактерії, що продукують алкоголь, як у шлунково-кишковому тракті, так і в сечовивідних шляхах у деяких хворих на цукровий діабет, можуть призвести до надмірного вироблення алкоголю.

Більшість винуватців – це дріжджі Candida albicans, Candida kefyr і Candida galbrata, а також Saccharomyces cerevisiae, дріжджі, які використовуються у виноробстві та пивоварінні, і кишкова бактерія під назвою Klebsiella pneumoniae.

Автор фото, Steve Gschmeissner/SPL/Getty Images

Пивні дріжджі Saccharomyces cerevisiae можна знайти серед мікробів, які живуть у нашому кишківнику

Сам по собі аномальний рівень цих мікроорганізмів у кишечнику пацієнтів може не призвести до ABS. Вживання їжі, багатої на вуглеводи, є очевидним фактором, тому що ця їжа дає мікробам багато сировини для перетворення на алкоголь.

Люди з шлунково-кишковими проблемами, через які їжа застоюється в травному тракті, також схильні до цього синдрому.

Певну роль може відігравати і низька толерантність до алкоголю, тому що алкоголь, який виробляють мікроби, сильніше впливає на людину.

Як лікують

“Лікування та діагностика ABS досягли значного прогресу за останнє десятиліття”, — каже Барбара Корделл, дослідниця з Коледжу Панола у Техасі. Вона вивчає синдром автоброварні і є президенткою некомерційної організації Auto-Brewery Information and Research.

Але набагато важче визначити, що саме може спричинити дисбаланс мікробів і призвести до надмірної кількості видів, здатних ферментувати алкоголь.

“Ми говоримо про велику кількість цих бактерій, набагато більшу, ніж у здорової людини, – каже Корделл. – Це призводить до дисбалансу системи, як і у випадку з будь-якими іншими бактеріями, які починають безконтрольно розмножуватися”.

Фактором ризику є часте або тривале застосування антибіотиків. Про це нерідко повідомляють пацієнти, які страждають від синдрому автоброварні. Надмірне використання антибіотиків дійсно порушує кишкову мікробіоту, але чи є це основною причиною, ще потрібно довести.

Вживання надто великої кількості неправильної їжі також може стати фактором ризику. Надмірне споживання сильнооброблених продуктів пов’язують з розладами кишкової мікробіоти.

“Ми також знаємо, що основним компонентом лікування повинна бути дієта з низьким вмістом вуглеводів, незалежно від того, чи випишуть пацієнту ліки”, – пояснює Корделл.

Що стосується бактерій Saccharomyces cerevisiae і Candida albicans, відомо, що вони краще ростуть і виробляють більше етанолу у помірно кислих умовах, при рН близько 5-6.

“Зазвичай рН шлунка дуже кислий і становить 1,5-3,5”, – каже Рікардо Дініс-Олівейра, токсиколог з португальського інституту CESPU.

“Однак щоразу, коли їжа потрапляє у нього, його рН підвищується, тобто стає менш кислим. У випадках, коли люди страждають від захворювань, які призводять до застою їжі, це означає, що рН шлунка залишатиметься на цих вищих значеннях довше, створюючи сприятливі умови для мікроорганізмів, відповідальних за виробництво етанолу”.

У нещодавній статті Дініс-Олівейра виклав власну теорію того, що створює оптимальні умови для розвитку ABS. Він описує це як “ідеальний метаболічний шторм”, коли рН шлунку підвищується і поєднується із застоєм їжі та зворотним потоком їжі в шлунок з кишківника, як буває при певних захворюваннях.

64-річний Карсон із Британії нещодавно виявив, що має генетично успадковане захворювання, яке вражає сполучні тканини в його організмі. Сполучні тканини переважно складаються з білка колагену і, як правило, забезпечують підтримку інших тканин шкіри, зв’язок, кровоносних судин, а також деяких внутрішніх органів.

Пацієнти із синдромом гіпермобільності мають дуже гнучкі суглоби, але воно також впливає на травний тракт, де може спричинювати аномальні рухи м’язів, які контролюють травлення.

Внаслідок цього кишківник пацієнта може бути більш млявим, що затримує переміщення їжі зі шлунку в тонку кишку.

Зв’язок між синдромом гіпермобільності і синдромом автоброварні ще не вивчено, але Карсон вважає, що затримка спорожнення шлунку могла сприяти у нього розвитку ABS. На синдром гіпермобільності страждає приблизно один із 5000-20 000 людей, тому щоб визначити, чи існує зв’язок, потрібні додаткові дослідження.

Корделл вважає, що можуть бути й інші причини.

“Ми також дізналися набагато більше про дієтичні тригери та зовнішні тригери, як-от хімічні речовини, забруднення, стрес і травми, які спричиняють “спалахи” виробництва алкоголю”, — каже дослідниця.

Хімічні речовини – це те, з чим повʼязує свій синдром і сам Карсон. Один з його перших епізодів синдрому автоброварні стався незабаром після того, як він обробив деревʼяну підлогу розчинником. Однак, оскільки самі розчинники можуть викликати отруєння при вдиханні, цей зв’язок потребує додаткових досліджень.

Дотримання суворої дієти під керівництвом дієтологів у поєднанні з протигрибковим лікуванням і прийомом полівітамінів дозволило Карсону контролювати хворобу.

“Це все ще схоже на ходьбу по дроту, – додає він. – Я постійно запитую себе, чи я в порядку, коли я втомився, ми робимо аналіз дихання”.

Для Карсона найприкрішою частиною його хвороби був її вплив на психічне здоров’я. Це можна порівняти з мнемонічною технікою “палац розуму”, яка стала відомою завдяки серіалу “Шерлок”. У серіалі Шерлок Холмс описує, як він запам’ятовує інформацію, зберігаючи її в уявних кімнатах великої будівлі.

“Коли я перебуваю в такому стані затемнення, я більше не маю доступу до деяких кімнат цих подій, — каже Карсон. – Це надзвичайно тривожно, і зрештою ти починаєш сумніватися у собі”.

Карсон каже, що хоча він знає про ці епізоди зі слів рідних, сам він про них ніколи не памʼятає.

“Є кілька кімнат, куди я не можу потрапити, тому що вони зачинені, і я змушений змиритися, що ніколи до них не потраплю”, — каже він.

“Справа не в тому, що спогадів немає, просто у свідомому стані ви не можете отримати до них доступ”.

Після того як Карсон дізнався більше про свій стан і про те, що могло його спричинити, він і його дружина сподіваються, що тепер буде менше таких замкнених кімнат.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

П’янке очікування. Передчуття пиятики діє сильніше за алкоголь

Багато хто з нас дозволяє собі під час свят кілька зайвих келихів. І пояснювати наслідки немає потреби. Одні тихо релаксують, а інші робляться неймовірно товариськими.

Можливо, уявлення про те, що дівчина-тихоня від одного келиха мартіні перетворюється на гуляку, навіяне фільмами і серіалами, але багатьом з нас доводилося хоч раз бачити щось подібне у реальному житті.

З погляду науки, у цьому є загадка. Біологічно, етанол – активний компонент міцних напоїв – не повинен давати такого ефекту.

“За своїми нейрохімічними якостями етанол – депресант, – каже психолог з Університету штату Колорадо Ендрю Лак. – Але насправді алкоголь збуджує центральну нервову систему. Всупереч усім очікуванням, людина стає гучною, розв’язною, іноді – конфліктною”.

Щоб знайти розгадку, Лак та інші науковці дослідили, як стереотипи впливають на стан сп’яніння та людську поведінку.

Ми асоціюємо вживання алкоголю з певним життєвим досвідом, що породжує ефект здійснених очікувань. З’ясувалося, що цей ефект діє сильніше, ніж сам алкоголь.

Ця думка може здатися дивною. Але, як я доводжу у своїй книзі, ефект очікувань визначає не лише те, як діє на нас алкоголь, а й практично всі сторони життя.

Найвідоміший приклад – це ефект плацебо. Якщо людина впевнена, що вживає ліки (хоч насправді їй дали нейтральну пігулку), у неї знижуються кров’яний тиск і температура, слабшає біль, тому що мозок починає виробляти болезаспокійливі опіати.

Упевненість, що алкоголь робить людину більш розкутою, має самостійну силу

Крім того, очікування посилюють або, навпаки, знижують ефект від спортивних тренувань і дієт, безсоння і джетлагу, стресу й занепокоєння, і навіть впливають на тривалість життя.

Було б дивно, якби вони не торкнулися і нашої реакції на алкоголь.

Експеримент із гострим соусом

Переконливим доказом може бути психологічний тест, який провів наприкінці 2000-х Лоран Біг із Гренобльського університету. Він хотів перевірити, як алкоголь чи, вірніше, пов’язані з ним очікування впливають на людську агресивність.

Біг запропонував учасникам коктейль – міцний, слабоалкогольний чи безалкогольний. Людину просили сказати, що вона, на його думку, випила. Відповіді далеко не завжди відповідали дійсності.

Потім учасників розбили на пари, поставили перед кожним порцію картопляного пюре та попросили посолити та заправити гострим соусом страву сусіда.

Серед присутніх були актори, які розігрували вороже настроєних хамів – штовхали стільці та погрожували “відірвати голову” тому, хто зіпсує їм страву. Інші учасники про це не знали.

Ті, хто був упевнений, що щойно прийняв алкоголь, значно більше хотіли покарати хамовитого сусіда, додавши в його тарілку гостру приправу. Те, що людина випила насправді, не впливало на її поведінку.

Пов’язані з алкоголем очікування важливіші, ніж сам алкоголь, робить висновок Біг.

Стереотипи формуються зарано. В іншому експерименті Лоран Біг запитав у восьмирічних дітей, що з ними станеться, якщо замість запропонованого холодного чаю вони вип’ють чогось міцного. Звичайна відповідь була: “Посваримося і поб’ємося!”

Автор фото, Alexi Rosenfeld/Getty Images

Чи можна під впливом алкогольного стереотипу на якийсь час стати мізантропом?

Потім вчений почав досліджувати вплив сп’яніння на самовпевненість. Як і в першому тесті, він запропонував людям коктейлі з різним наповненням. Потім попросив кожного записати короткий відеоролик з рекламою щойно випитого напою, переглянути його та оцінити, наскільки оригінальним, дотепним та привабливим він виглядав.

Ті, хто вважав себе “під мухою”, поставили собі вищі оцінки, а що вони насправді пили, значення не мало.

Чи підсилює Red Bull дію горілки?

Деякі алкогольні очікування пов’язані зі специфічними напоями. Так багато людей переконані, що змішування горілки з енергетиками дає особливо сильне сп’яніння.

Кілька років тому Йенн Корніл з університету Британської Колумбії в Канаді поставив учасникам експерименту питання, чи траплялося їм змішувати горілку з енергетичними напоями та до чого, на їхню думку, це призводить.

Потім запропонував їм коктейлі, сказавши кожному, що той п’є суміш горілки з Red Bull, просто горілчаний коктейль або коктейль з екзотичних фруктів, а потім попросив заповнити анкети та пройти тестування, що визначає ступінь сп’яніння.

Як і в дослідах Бега, з’ясувалося, що слова впливають на сприйняття. Ті, хто вважали, що випили горілку з енергетиками, відчували себе менш тверезими.

Сприйняття залежало від очікувань приблизно у половині випадків. При цьому ті, хто прийшов до лабораторії з упевненістю, що енергетики посилюють вплив алкоголю, були набагато більше схильні до самонавіювання, ніж ті, хто не вірив у цю легенду.

Очікування диктують поведінку

Аналогічний результат показав тест на схильність до ризику. Учасники грали в комп’ютерну гру, де треба надувати віртуальну повітряну кульку. Чим більшою буде кулька, тим більше грошей отримає гравець, але якщо він перегне палицю і кулька лусне, то втратить все.

Ті, хто вважав, що випив горілку з Red Bull і при цьому вірив у особливі властивості цього коктейлю, більше намагалися досягти успіху.

“Міф про енергетичні напої породжує психологічні очікування, які посилюють суб’єктивне відчуття сп’яніння та підштовхують до певної поведінки”, – резюмує Йенн Корніл.

Самонавіювання та реальність

Досліди Бега та Корніла підтвердили залежність поведінки людей від стереотипів свідомості, але були обмеженими за часом та кількістю учасників.

Ендрю Лак відібрав групу з 400 з лишком американців у віці від 18 до 79 років і попросив їх оцінити відомі твердження про вплив алкоголю на людину за чотирибальною шкалою, від 1 (“цілком не згоден”) до 4 (“цілком згоден”).