Князь Володимир Великий по праву вважається одним з найвидатніших правителів Київської Русі. За часів його князювання були проведені кардинальні реформи у всіх сферах життя держави, він зміг не лише побудувати сильну монархію, а й нарешті поставити крапку в «цивілізаційному виборі» країни, впровадивши християнство.12 жовт. 2017 р.
Князь Володимир Святославович увійшов у історію нашого народу як князь-Святитель, який охрестив Україну-Русь і ввів її в християнську цивілізацію. За його труди на благо рідної землі народ ще за життя назвав його Великим князем, любив його як батька нації а після смерті ввів його до лику святих.
Воював проти булгарів (985), греків (988), вірмен (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Ініціював та сприяв хрещенню Русі у 988 році, та утворенню Київської митрополії під патронатом патріарха Константинопольського. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996).
Найголовнішим досягненням Володимира стало, без сумніву, прийняття християнства.
Здійснив успішний похід проти Хозарського каганату й оволодів його столицею містом Ітіль. Карбував срібники і златники Замінював у центрах основних руських земель племінних князів на своїх синів і довірених бояр.
Київський князь Володимир Святославич (прозваний "Великим") мав шестеро жінок, від яких народилося 12 синів і шість дочок. Матір'ю Святослава була «чехиня» Малфріда. Він був четвертим сином, народився не раніше 982 року, перед ним були Святополк (прозваний "Окаянним"), Борис і Гліб.
13 липня 1015 року завершився земний шлях князя Володимира Великого – одного з найвідоміших діячів вітчизняної історії і одночасно – однієї з найбільш складних і суперечливих її фігур.