Аналіз твору «Дім на горі»

Роман-балада «Дім на горі» складається з двох частин. У першій («Дім на горі. Повість-преамбула») розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву «Голос трави», складається з 13 новел, які об’єднуються підзаголовком «Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших».

Отож у романі два сюжетні стрижні: дім, з якого герой іде у світ і до якого повертається, а також дорога, яка постійно його вабить.

У творі відчувається барокове поєднання високого (духовного) й низького (буденного): дім на горі — це фортеця нашої духовності, а підніжжя гори — це поле боротьби добра й зла, світла й темряви. Багато епізодів нагадують притчі, мають символічне значення, наприклад, самотності, роздвоєння людини, блудного сина, дороги і т. ін.

Певно, працюючи над обома частинами роману, Валерій Шевчук не задумувався над тим, що підсвідомо втілював у ньому специфічне барокове світосприйняття, що відбилося вже на самій композиції твору. Уявімо зразки барокової архітектури в Києві: Андріївська церква, Маріїнський палац, брама Заборовського у Софійському соборі, церкви Києво-Печерської лаври, Видубицький монастир… Краса, чарівність, розкіш, незбагненна велич цих споруд водночас спонукає до високих роздумів над чимось важливішим, аніж повсякденні проблеми і звичайна життєва метушня.

«Дім на горі» асоціюється з подібними бароковими спорудами. Друга частина — «Голос трави» — ніби основа цієї споруди, своєрідне підніжжя. Тринадцять оповідань в алегоричній, замаскованій формі розповідають про реальне життя. Фольклорно-міфологічна їх основа виконує роль не екзотичного тла: міфи, легенди, перекази були невід’ємною частиною світовідчуття наших предків, привносили в нього своєрідну духовну корекцію. Тому так тісно переплетено тут реальні картини з фантастичними, умовними, ірреальними.

Кожне оповідання — своєрідна притча, морально-етичний постулат, до якого варто прислухатися, щоби вижити в такому світі. Про перемогу тут не йдеться.

У структурі твору відбувається складне «переломлення» елементів і форм синкретичного мислення. Через баладу, яка, як й інші жанрові різновиди пісенної епіки, «за типом свідомості тяжіє до світу міфології, проте як явище мистецтва належить літературі», роман взаємодіє з міфом, іноді ж ця взаємодія не опосередковується ніякими проміжними ланками.

Ім’я Діма і Митя, Митрофан, Дмитро: різні імена чи ні? Чим відрізняється ім’я Діма і Дмитро від Митрофан, Митя? Дмитро або Митрофан: як правильно називати повне ім’я?

Мітя або Діма скорочена форма імені Дмитро? Шукайте відповідь в статті.

У сучасному світі багато популярних імен. Наприклад, ім’я Діма. Які є похідні цього імені? Митрофан і Дмитро — однакові імена або різні? Митя — утворене від імені Дмитро? Давайте розбиратися в цій статті.

Ім’я Діма і Митя, Митрофан, Дмитро: різні імена чи ні?

Ми часто не знаємо похідних форм свого імені. Нам звично, коли нас називають так, як назвали батьки, і про те, що є інші форми імені і не замислюємося. Коли на слуху з’являються імена зі схожими літерами в корені, то нам здається, що це однакові імена, але це не так.

Давайте подумаємо, Діма і Митя, Митрофан, Дмитро: різні імена чи ні? Варто виділити наступне:

• Митя — так раніше скороченою формою називали чоловіків з ім’ям Дмитро. Зараз все більше вживається Діма. Навіть сучасні Дмитра проти того, щоб їх називали Митя. Тому Дмитро, Митя і Діма — це однакові імена.
• Митрофан відрізняється від імені Дмитро за значенням. Митрофан з давньогрецької перекладається, як «матір’ю явлений», а Дмитро — від давньогрецького Деметрій — «присвячений Деметри».
• Хоча раніше було прийнято чоловіків з ім’ям Митрофан називати Митя, і це вважалося правильним.

Висновок: Дмитро і Митрофан — це різні імена, а Дмитро, Діма і Митя — це однакові імена в повній і скороченій формі. Зараз скорочена форма Митя не вживається.

Митрофан або Дмитро: як правильно називати повне ім’я?

Згідно етимології Митя і Діма — це скорочена форма імені «Дмитро». Чоловіків з ім’ям Митрофан раніше могли називати не тільки Митею, але і Трошкой, Трохимом і Митрошкой.

Дитині обов’язково потрібно знати, як правильно називати своє ім’я, так як його потім доведеться вписувати в бланк при отриманні паспорта. Якщо після закінчення часу захочеться змінити повне ім’я, то доведеться збирати багато паперів і довго чекати, щоб державні органи дозволили це зробити. Тому важливо, ще коли дитина маленька вирішити, як його будуть кликати повністю.

Чим відрізняється ім’я Дмитро, Діма від Митрофан, Митя?

Відмінність імен Дмитро, Діма від Митрофан, Мітя полягає в їх значенні. Також варто відзначити, що Дмитро — це сучасна форма імені, а Митрофан — застаріла. Але зараз повертається мода на старорусские імена, і батьки все частіше називають своїх дітей слов’янськими іменами, які були популярними в середині минулого століття.

Можна Дмитра називати Митею або Митрофаном, Дімою?

Якщо імена співзвучні, то хочеться називати людину цими іменами, незалежно від того, правильно це чи ні. Можна Дмитра називати Митею або Митрофаном, Дімою? Якщо сама людина з таким ім’ям не проти, то можна так його називати. Тому необхідно спочатку запитати дозволу у власника цього імені. Так велить етикет.

Якщо ви власник ім’я Дмитро, а вас намагаються називати Митею або Митрофаном, і вам це не подобається, то просто не відгукуйтеся. Поясніть людині, що вам не підходить, коли вас так називають.