Амітриптилін

Рано чи пізно сучасна людина може зіткнутися з необхідністю придбання антидепресантів, які дозволять йому стабілізувати його психоемоційний стан. Ці препарати спеціально створені, щоб піднімати пригнічений настрій, витягати пацієнтів із затяжної депресії та створювати позитивний в емоційному плані фон.

Амітриптилін – один з найпотужніших психотропів, який широко використовується в клінічній практиці. Його активний компонент наділений декількома типами терапевтичної дії, зокрема, надає на організм пацієнта седативні, антибулемічні та антиневралгічні ефекти. Крім цього, у лікарського засобу зазначаються виражені противиразкові властивості. Ліки допомагають побороти величезну кількість психічних захворювань, серед яких нетримання сечі в нічний час, депресивні стани різного генезу, надмірна тривожність, фобії та панічні атаки.

Інструкція по застосуванню лікарського засобу та його фармакологічні властивості

Психотропи є антидепресантом першого покоління з розряду неселективних удержувачів поглинання однотипних амінів нейронами. Препарат володіє вираженим заспокійливим ефектом, покращує настрій та активізує психіку людини. Механізм його дії побудований на здатності головної діючої речовини пригнічувати зворотне захоплення серотоніну та катехоламінових з’єднань в ЦНС. Крім цього, медикаментозна форма проявляє протигістамінну на периферії та адреноблокуючу дію, за рахунок якого й реалізується його головний терапевтичний ефект, який розвивається протягом 15-28 днів після початку курсу.

Речовина легко проходить гепатоенцефалічний бар’єр. Препарат розщеплюється печінкою з утворенням активних форм метаболітів. Період його напіввиведення з плазми становить від 15 до 60 годин. Виділення нирками знаходиться на рівні 75%, частково речовина залишає організм з жовчю. Остаточне виведення відбувається протягом 1-2 тижнів. Антидепресант проникає крізь плаценту та виділяється в грудне молоко у високих концентраціях, тому його прийом заборонений вагітним жінкам й в період лактації.

Застосування препарату доцільно в наступних клінічних випадках:

• депресивні стани різного походження;
• інволюційні психічні порушення;
• реактивні депресії;
• патологічна меланхолія;
• іпохондрія;
• гострий розлад психіки з симптомами шизофренії та втратою соціальних зв’язків;
• пригнічення психічного стану медикаментозної етіології;
• невротичні розлади;
• емоційні порушення поєднаного генезу.

До протипоказань лікарського засобу відносяться:

• індивідуальна непереносимість компонентів препарату;
• захворювання серцево-судинної системи (гостра фаза ішемії та серцева недостатність, складні варіанти перебігу тахиаритмії, гіпертонії, порушення роботи кардіальної провідної системи);
• порфірія;
• виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки у фазі загострення;
• гіпертрофічне збільшення простати;
• непрохідність кишечника нервово-паралітичного генезу;
• важка форма ниркової недостатності;
• маніакальний психоз.

Амітриптилін не призначається пацієнтам, молодше 16 років, вагітним жінкам та в період лактації.

При передозуванні виникає сонливість, дезорієнтація в просторі, сплутаність розуміння навколишнього середовища та підвищена температура. Крім цього, пацієнти скаржаться на задишку, розширення зіниць, збудження, судоми та галюцинації. Якщо людина підвищує дозування препарату та провокує отруєння, тоді вона може зануритися в кому або постраждати від різкого пригнічення дихальної та кардіальної діяльності.

Для лікування передозування вживають такі заходи:

• припинення прийому антидепресанту;
• негайне промивання за допомогою зонда шлунка;
• трансфузійне вливання рідини;
• симптоматична корекція патологічних проявів;
• підтримання балансу рідини та мінералів, стабілізація артеріального тиску.

Людині призначається контроль за серцево-судинною діяльністю (ЕКГ-моніторинг) протягом 3-6 днів, оскільки рецидив отруєння може настати через 36-48 годин та далі. «Штучна нирка» та дезинтоксикацію за допомогою діуретиків проводити недоцільно.

Таблетки Амітриптиліну

Таблетки призначені для внутрішнього прийому (перорально). Бажано вживати їх під час або після їжі. Початкова добова доза становить 0,025 г кожні 8-12 годин, потім ця кількість поступово збільшують на 0,05 г, що дозволяє отримати бажаний антипсихотичний ефект. Оптимальна добова лікувальна доза становить 0,15-0,2 м. При цьому велика її частина повинна вживатися перед нічним відпочинком. У разі розвитку у пацієнта депресії з важким перебігом, яка не піддається лікуванню, дозування препарату можна збільшити до 0,3 г в день.

Після отримання стійкого антидепресивного ефекту через 14-28 днів дозування лікарського засобу можна поступово та повільно знижувати. У разі появи ознак рецидиву захворювання на тлі прийому знижених доз необхідно повернутися до колишніх кількостей препарату.

У хворих похилого віку при легких порушеннях антидепресант може призначатися для лікування в домашніх умовах. В такому випадку використовують дози 0,025-0,05-0,1 г 1 раз на добу на ніч. Для профілактики мігреневих болів, хронічних больових відчуттів неврогенного характеру з тривалим перебігом рекомендовані дозування медикаменту становлять від 0,0125 г до 0,025 г (іноді 0,1 г на добу).

Амітриптилін потенціює пригнічення функціонування центральної нервової системи, якщо приймати його разом з такими препаратами, як нейролептики, заспокійливими та снодійними засобами, протисудомними лікарськими формами, анальгетиками центральної дії, наркотичними анальгетиками, наркозними речовинами, що містять спиртовий розчин.

Якщо стан пацієнта з психічним розладом не покращується протягом місяця після початку лікування, то подальшу терапію проводити недоцільно.

Амітриптилін: рецепт

Ліки відноситься до числа антидепресантів легкої дії, тому для його придбання рецепт від лікаря не потрібен. Незважаючи на це, перед вживанням лікарського засобу слід в обов’язковому порядку відвідати фахівця, який розрахує оптимальну дозу препарату для конкретного пацієнта, що дозволить уникнути передозування та отруєння.

Побічна дія

Побічні ефекти від застосування препарату пов’язані з дією лікарського засобу, спрямованим на усунення ефекту атропіну. Найчастішим небажаним наслідком подібної терапії є парез акомодації. Часто пацієнти, які вживають ліки скаржаться на погіршення гостроти зору, збільшення показників внутрішньоочного тиску, атонічного запору, розвитоку сухості в ротовій порожнині, непрохідності кишківника, припинення виведення урини, підвищення температурних показників. Як правило, подібні патологічні симптоми проходять самостійно після адаптації організму людини до основної діючої речовини.

При тривалому вживанні препарату можуть виникати реакції з боку центрального відділу НС у вигляді атаксичних розладів, сильної стомлюваності, головних болів розлитого характеру, запаморочення та порушення пам’яті, збою концентрації уваги.

Крім цього у більшості людей, які довгий час приймають ліки, нерідко присутні скарги на сонливість або втрату сну, нічні кошмари, галюцинації та сплутаність сприйняття навколишнього світу, дизорієнтація в просторі, збудження та тремор кінцівок.

З боку серцево-судинної системи можуть виникати тахікардія, аритмічні розлади, порушення роботи кардіальної провідної системи, скачки артеріального тиску, збільшення інтервалу комплексу QRS на ЕКГ (порушення інтрашлункової провідності), симптоми серцево-судинної недостатності, запаморочення.

На прийом психотропних медикаментів часто реагує травний тракт. У пацієнтів діагностується нудота, епізодична блювота, гастроезофагеальний рефлюкс. Хворі нерідко починають страждати від анорексії порушення смакових відчуттів, дискомфорту в епігастральній зоні, болів в області шлунка, пожовтіння шкіри, проносу.

З боку ендокринної системи спостерігається збільшення розмірів однієї або обох грудей у ​​жінок, гінекомастія у чоловіків, галакторея, зміна секреції пептидного гормону гіпоталамуса (АДГ), погіршення сексуального потягу, зниження сексуальної активності. Рідко буває зміна концентрації цукру в сироватці, поява його в урині, порушення толерантності до глюкози, набухання зовнішніх геніталій у чоловіків.

Алергічні реакції розвиваються рідко та проявляються у вигляді шкірного висипу, свербіжу, підвищеної чутливості до прямих сонячних променів, ангіоневротичного набряку, кропив’янки.

При тривалому вживанні препарату у високих дозах різке припинення лікування викликає синдром відміни, який проявляється головним болем, нудотою з блювотою, розслабленням стулу. Також у таких пацієнтів виникає підвищена дратівливість, безпричинна агресія, порушення функції сну.

Показання до застосування препарату

Лікарський засіб Амітриптилін показаний до застосування при депресіях різного генезу. Він є препаратом вибору в терапії ендогенних форм захворювання, реактивних депресивних станів, а також медикаментозних та невротичних розладів психіки. Рідше Амітриптилін призначається для купірування психозів, асоційованих з шизофренією, патологій емоційної сфери змішаного походження.

Ціна препарату

Сьогодні купити Амітриптилін може кожен бажаючий, який хоче поліпшити своє психічне самопочуття людина, яка має в своєму розпорядженні мінімальну кількість грошових коштів на лікування. Препарат відноситься до числа дуже дешевих лікарських засобів, що робить його на порядок вище та популярнішим більш дорогих аналогів. Ліки знаходиться у вільному продажі в більшості аптек міста та є легким антидепресантом, тому відпускається без рецепта.

Незважаючи на можливість придбання препарату без рецептурного бланка, перед його вживанням рекомендується відвідати лікаря. Застосування медикаментозного засобу може потенціювати розвиток численних небажаних наслідків терапії, попередити виникнення яких можна лише завдяки порадам досвідченого фахівця.

Аналоги препарату

На сучасному фармацевтичному ринку аналоги Амітриптиліну представлені як структурними, так і груповими замінниками, найпопулярнішими з яких є:

• Саротен на основі діючої речовини амітриптиліна – відомий дженерик Амітриптиліну, який має з ним однакові показання, протипоказання та побічні ефекти;
• Анафраніл відноситься до групових аналогів Амітриптиліну (тобто має з ним схожу дію, але відрізняється за складом) та складається з речовини кломіпраміна, яка має виражену антидепресивну дію, що дозволяє використовувати препарат при затяжних депресіях, психопатіях, шизофренії, панічних атаках та фобіях;
• Доксепін, головним дієвим компонентом якого є однойменна речовина, призначається пацієнтам з невротичними розладами, тугою, МДП, депресією, тривогою, органічних формах неврозу та безсоння;
• Меліпрамін – сучасний аналог Амітриптиліну на основі іміпраміну та аскорбінової кислоти, яка застосовується при депресивних станах, неврозах та психопатіях, а також при лікуванні мігрені, кокаїнової залежності, алкоголь асоційованої депресії.

Увага!

Використання Амітриптилін без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Амітриптилін фото

Нажмите, чтобы увеличить.

Категорії

• Акушерство та гінекологія
  • Контрацептиви
  • Ліки від молочниці
    • Нормалізація мікрофлори
    • Протитуберкульозні
    • Здорове харчування
      • Замінник цукру
      • Вітаміни для вагітних і годуючих
      • Вітаміни для дітей
      • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
      • Вітамінно-мінеральні комплекси
      • Загальнозміцнюючі вітаміни
      • Залізовмісні препарати
      • Кальцій Д3 (D3)
      • Полівітаміни
      • Риб’ячий жир
      • Тонізуючі засоби
      • Догляд за зубами і порожниною рота
        • Стоматологічні
        • Гормональні препарати
        • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
        • Від болю в горлі
        • Вушні краплі
        • Жарознижуючі
        • Засоби від нежитю
        • Ліки від кашлю
          • Відхаркувальний засоби (препарати)
          • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
          • Ранозагоювальні засоби
          • Гіполіпідемічні препарати
          • Лікування ожиріння
          • Антианемічні засоби (препарати)
          • Гемостатичні засоби (препарати)
          • Препарати для розрідження крові
          • Анальгетики (Болезаспокійливі)
          • Анестезія та м’язові релаксанти
          • Вакцини (щеплення)
            • Пневмокок
            • Від нудоти і захитування
            • Плазмозамінники (розчини)
            • Протипаразитарні препарати
            • Очні краплі, мазі, гелі
            • Антидоти і ентеросорбенти
            • Лікування підшлункової залози
            • Препарати для шлунково-кишкового тракту
            • Пробіотики і пребіотики
            • Проносні засоби
            • Ферменти
            • Антидепресанти
            • Антиоксиданти
            • Заспокійливі засоби
            • Ліки для нервової системи
            • Нейролептики і нейропротектори
            • Ноотропи
            • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
            • Протиепілептичні препарати
            • Снодійні
            • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
            • Препарати для зовнішнього застосування
            • Протизапальні засоби
            • Гепатопротектори
            • Ангіопротектори і мікроциркуляція
            • Діуретики
            • Зниження холестерину
            • Серцево-судинні препарати
            • Лікування передміхурової залози
            • Препарати для сечостатевої системи і нирок
            • Гіпоглікемічні засоби
            • Препарати (засіб) для потенції
            • Лікування алкоголізму
            • Нікотинова залежність і тютюнопаління

            Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

            Амітриптілін: побічні дії та протипоказання, інструкція із застосування антидепресанту. Лікування депресії Амітриптіліном: нюанси, про які потрібно знати Амітріптілін аритмія

            Механізм антидепресивної дії амітриптиліну пов’язаний з пригніченням зворотного нейронального захоплення нейромедіаторів пресинаптичними мембранами нервових закінчень, що збільшує концентрацію в синаптичній щілині адреналіну та серотоніну та активує постсинаптичну імпульсацію. При тривалому застосуванні амітриптилін нормалізує адренергічну та серотонінергічну передачі, відновлює рівновагу цих систем, порушену при депресивних станах. Крім того, амітриптилін блокує гістамінові та М-холінорецептори. Висока спорідненість до М-холінорецепторів обумовлює як центральну, так і сильну периферичну холіноблокуючу дію амітриптиліну.

            Амітриптілін має седативні властивості.

            Основні ефекти

            ■ Психотропний ефект розвивається протягом 2-3 тижнів після початку застосування: при тривожно-депресивних станах зменшується тривога, ажитація та депресивні прояви.

            ■ Ефективність ЛЗ при нічному нетриманні сечі пов’язана, очевидно, насамперед із периферичною антихолінергічною активністю.

            ■ Амітриптілін має центральну аналгетичну дію, яка, як вважають, може бути пов’язана зі змінами концентрації моноамінів у ЦНС (особливо серотоніну) та впливом на ендогенні опіоїдні системи. Потенціює дію опіоїдних аналгетиків.

            ■ При проведенні загальної анестезії амітриптілін знижує артеріальний тиск і температуру тіла.

            ■ Знижує секрецію слинних залоз.

            ■ Показаний виразний ефект ЛЗ при булімії у хворих як без депресії, так і за її наявності.

            Фармакокінетика

            Абсорбція висока. Біодоступність амітриптиліну при різних шляхах введення – 30-60%, його основний метаболіт – нортриптилін – 46-70%. Зв’язок з білками плазми до – 96%, максимальна концентрація в плазмі 0,04-0,16 мкг/мл досягається через 2,0-7,7 год після прийому внутрішньо. При рівних дозах при прийомі капсул максимальна концентрація нижче, ніж при використанні таблеток, що зумовлює меншу кардіотоксичну дію. Об’єм розподілу – 5-10 л/кг. Терапевтичні концентрації в крові для амітриптиліну – 50-250 нг/мл, для нортриптиліну – 50-150 нг/мл. Обидві сполуки легко проходять через гістогематичні бар’єри, включаючи гематоенцефалічний та плацентарний, проникають у грудне молоко .

            Метаболізується амітриптилін у печінці за участю ферментної системи цитохромів CYP2C19, CYP2D6, піддається процесам деметилювання, гідроксилювання та N-окислення, з утворенням активних метаболітів (нортриптиліну, 10-гідрокси-амітриптиліну) та неактивних сполук. Має ефект «першого проходження» через печінку. Протягом 2 тижнів 80% введеної дози виводиться головним чином у вигляді метаболітів нирками, частково з каловими масами . T1/2 амітриптиліну – 10-26 год, нортриптиліну – 18-44 год.

            Показання

            ■ Амітриптилін ефективний у пацієнтів з хронічним больовим синдромом (особливо при хронічному нейрогенному болю: постгерпетична невралгія, посттравматична невропатія, діабетична або інші периферичні невропатії).

            ■ Головний біль та мігрень (профілактика).

            ■ Депресії, особливо з тривогою, ажитацією та порушеннями сну різної природи (ендогенна, інволюційна, реактивна, невротична, лікарська, при органічних ураженнях мозку, при алкогольній абстиненції), депресивна фаза маніакально-депресивного психозу, шизофренічні психози, змішані.

            Спосіб застосування та дози

            Амітриптілін призначають внутрішньо, внутрішньом’язово і внутрішньовенно.

            Для профілактики мігрені, при хронічних болях неврогенного характеру (в т.ч. при тривалих головних болях) – від 12,5-25 до 100 мг на день (максимальна частина дози приймається на ніч).

            Протипоказання

            ■ Гіперплазія передміхурової залози.

            ■ Атонія сечового міхура .

            ■ Паралітична непрохідність кишечника, пілоростеноз.

            ■ Інфаркт міокарда в анамнезі.

            ■ Спільне застосування з інгібіторами МАО.

            ■ Дитячий вік до 6 років (для ін’єкційних форм – 12 років).

            Обмеження до застосування:

            ■ ішемічна хвороба серця на фоні тахікардії;

            ■ виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки ;

            ■ тривожно-параноїдальний синдром при депресіях (через небезпеку суїциду).

            Застереження, контроль терапії

            Перед початком лікування необхідне визначення артеріального тиску (у пацієнтів зі зниженим або лабільним тиском воно може знижуватися ще більшою мірою).

            У період лікування слід контролювати картину периферичної крові (в окремих випадках може розвиватися агранулоцитоз), за тривалої терапії — контроль за функціональним станом печінки.

            У осіб похилого віку та у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями показаний контроль за частотою серцевих скорочень (ЧСС), АТ, показаннями електрокардіографії. На електрокардіограмі можлива поява клінічно незначних змін (згладжування зубця Т, депресія сегмента S-T, розширення комплексу QRS).

            Парентеральне застосування необхідно проводити лише в умовах стаціонару, під наглядом лікаря, з дотриманням постільного режиму у перші дні терапії. Слід бути обережними при різкому переході у вертикальне положення з положення «лежачи» або «сидячи».

            У період лікування неприпустимим є вживання етанолу.

            Призначають амітриптілін не раніше ніж через 14 днів після відміни інгібіторів моноаміноксидази. Слід враховувати, що на терапевтичну активність та тяжкість побічних реакцій амітриптиліну впливають ЛЗ багатьох фармакологічних груп (див. «Взаємодія»).

            При раптовому припиненні прийому після тривалого лікування можливий розвиток синдрому «скасування».

            У схильних пацієнтів та хворих похилого віку амітриптілін може провокувати розвиток лікарських психозів, переважно у нічний час (після відміни ЛЗ проходять протягом декількох днів).

            Амітриптилін може викликати паралітичну кишкову непрохідність, переважно у пацієнтів з хронічною запором, у осіб похилого віку або у хворих, змушених дотримуватися постільного режиму.

            Перед проведенням загальної або місцевої анестезії слід попереджати анестезіолога про те, що пацієнт приймає амітриптілін.

            Холіноблокуюча дія призводить до зниження секрету слини, сухості у ротовій порожнині. При тривалому застосуванні спостерігається збільшення частоти карієсу зубів. Відбувається зниження сльозовиділення та відносне збільшення кількості слизу у складі слізної рідини, що може призвести до пошкодження епітелію рогівки у пацієнтів, які користуються контактними лінзами.

            Може підвищуватися потреба у рибофлавін.

            Амітриптілін проникає у грудне молоко і може викликати сонливість у немовлят.

            Діти більш чутливі до гострого передозування, яке є небезпечним і потенційно смертельним для них.

            У період лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом та зайнятті іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

            З обережністю призначати при:

            ■ пригніченні кістковомозкового кровотворення;

            ■ шизофренії (можлива активація психозу);

            ■ печінкової та/або ниркової недостатності ;

            Побічні ефекти

            Антихолінергічні холіноблокуючі ефекти:

            ■ підвищення внутрішньоочного тиску (тільки в осіб з локальною анатомічною схильністю – вузьким кутом передньої камери);

            ■ делірій або галюцинації;

            ■ запори, паралітична кишкова непрохідність;

            З боку нервової системи:

            ■ галюцинації (особливо у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів із хворобою Паркінсона);

            ■ маніакальний стан, гіпоманіакальний стан;

            ■ порушення пам’яті, деперсоналізація;

            ■ безсоння, «кошмарні» сновидіння;

            ■ активація симптомів психозу;

            ■ тремор дрібних м’язів, особливо рук, кистей, голови та язика;

            ■ периферична невропатія (парестезії);

            ■ почастішання та посилення судомних нападів;

            ■ зміни на електроенцефалограмі.

            ■ неспецифічні зміни на електрокардіограмі (інтервалу S-T або зубця Т) у пацієнтів, які не страждають на захворювання серця; аритмія; лабільність АТ; порушення внутрішньошлуночкової провідності (розширення комплексу QRS, зміни інтервалу PQ, блокада ніжок пучка Гіса).

            З боку травної системи :

            ■ збільшення апетиту та маси тіла або зниження апетиту та маси тіла;

            ■ стоматит, зміна смаку (кисло-гіркий присмак у роті);

            ■ гепатит (включаючи порушення функції печінки та холестатичну жовтяницю);

            З боку ендокринної системи :

            ■ порушення толерантності до глюкози;

            ■ гіпонатріємія (зниження вироблення вазопресину);

            ■ синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону.

            З боку репродуктивної системи :

            ■ збільшення у розмірах (набряк) тестикул;

            ■ збільшення розмірів молочних залоз;

            ■ порушення або затримка еякуляції;

            ■ зниження або підвищення лібідо;

            З боку системи крові:

            ■ набряклість особи та мови.

            ■ збільшення лімфатичних вузлів ;

            Місцеві реакції (при внутрішньовенному введенні):

            Передозування

            Симптоми: ефекти розвиваються через 4 години після передозування, досягають максимуму через 24 години і тривають 4-6 діб. При підозрі на передозування, особливо у дітей пацієнта слід госпіталізувати.

            ■ зниження здатності до концентрації уваги;

            З боку серцево-судинної системи :

            ■ порушення внутрішньосерцевої провідності;

            ■ характерні для інтоксикації трициклічними антидепресантами зміни електрокардіограми (особливо QRS);

            ■ шок, серцева недостатність; у дуже рідкісних випадках – зупинка серця.

            ■ олігурія чи анурія.

            Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля , проносних (передозування при пероральному прийомі); симптоматична та підтримуюча терапія; при тяжких симптомах, зумовлених блокадою холінорецепторів, – введення інгібіторів холінестерази (застосування фізостигміну не рекомендується через підвищений ризик виникнення судом); підтримання температури тіла, АТ та водно-електролітного балансу.

            Показано контроль функцій серцево-судинної системи протягом 5 днів (рецидив може наступити через 48 год і пізніше), протисудомна терапія, штучна вентиляція легень та інші реанімаційні заходи . Гемодіаліз та форсований діурез неефективні.

            Взаємодія

            Синоніми

            Амізол (Словенія), Амірол (Кіпр), Адепрен (Болгарія), Амінеурін (Німеччина), Амітон (Індія), Амітріптілін (Німеччина, Індонезія, Польща, Словацька Республіка, Франція, Чеська Республіка), Амітріптілін Лічіва Нікомед (Норвегія), Амітріптілін-АКОС (Україна), Амітріптілін-Гріндекс (Латвія), Амітріптілін-ЛЕНС (Україна), Амітріптілін-Словакофарма (Словацька Республіка), Амітріптілін-Ферейн (Україна), Апо Амітріптілін (Україна), Ново-Тріптін (Канада), Саротен (Данія), Саротен ретард (Данія), Триптизол (Індія), Елівел (Індія)

            Г.М. Барер, Є.В. Зорян

            Амітриптілін – препарат нового покоління антидепресантів. Польща, Німеччина. Аналогічну продукцію з однойменною назвою випускають багато країн. Відпускається за рецептом. Має виражену седативну дію. Призначають при сильних нервових розладах , підвищеній збудливості , агресивності, нападах паніки, мігрені. В окремих випадках призначають при клімаксі з тяжкими розладами ЦНС. Терапевтичний ефект розвивається через 2 тижні від початку лікування.

            Форма випуску

            Випускається як драже або таблеток, розчину для ін’єкцій. Уколи вводять внутрішньом’язово. У такому вигляді використовується при терапії у стінах лікарні. У домашніх умовах найчастіше використовується драже.

            Таблетки круглі жовтого кольору . В упаковці міститься 50 штук. Активним компонентом є амітриптиліну гідрохлорид. Як додаткові складові використовуються:

            • желатин;
            • тальк;
            • лактозу;
            • крохмаль;
            • стеарат кальцію;
            • кремнію діоксид колоїдний.

            Оболонка таблеток стійка до кислого середовища травного тракту . Ефективність не втрачається.

            Як розчин для ін’єкцій випускається в прозорих ампулах по 10 штук в упаковці.

            Зберігають при температурі, що не перевищує 25 градусів за Цельсієм. Термін придатності до 3 років.

            Показання до застосування

            Клімакс негативно впливає весь організм. Центральна нервова система виявляється під особливою напругою. У легкій формі жінка відчуває дратівливість, перепади настрою, відчуває жалість до себе. Спостерігається плаксивість, агресивність, інші неприємні стани. При сильному навантаженні на ЦНР можуть спостерігатися небезпечніші стани: агресія, помутніння свідомості, напади паніки, страх, думки про смерть тощо. Амітриптілін призначає лікар після розмови з жінкою, огляду. Самостійно розпочинати лікування вкрай небажано. Препарат дуже сильний, при неправильному використанні спричиняє сильні побічні ефекти .

            Показанням для використання є:

            • стійкі депресії;
            • невроз;
            • суттєве порушення поведінки;
            • фобії;
            • емоційні розлади;
            • анорексія;
            • хронічний больовий синдром на нервовому ґрунті.

            Призначають для запобігання мігрені, якщо у минулому були проблеми у цій частині. Прямим показанням до лікування Амітриптіліном є підтверджений діагноз:

            • Аутизм;
            • Алкоголізм;
            • Депресія;
            • Іпохондрія.

            Легкі розлади сну, перепади настрою Амітриптилін не лікують. Для цього використовують легші засоби.

            Протипоказання

            Амітриптилін є найсильнішим антидепресантом, що впливає на функціонування ЦНС. У зв’язку з цим є низка протипоказань:

            Обережно слід призначати жінкам із наявністю:

            • бронхіальної астми;
            • маніакально-депресивного психозу;
            • при проблемах із серцем;
            • шизофренії;
            • глаукома;
            • алкоголізму;
            • епілепсії;
            • при порушенні кровотворення.

            При проблемах із нирками, печінкою лікар може ухвалити рішення про доцільність лікування, але з корекцією добової дози. Надалі постійно контролюється стан хворого.

            Правила використання

            Драже ковтають повністю під час їжі або після трапези. Запивають невеликою кількістю рідини. Оптимальна доза на добу дорівнює 200 мг. Починають прийом препарату з 50-75 мг на добу. Збільшують щодня 25 мг. Максимальну дозу приймають перед сном. Прийом ведеться 3-4 рази на добу. При тяжких депресіях збільшують до 300 мг. Терапія проводиться під наглядом лікарів.

            Після досягнення стійкого терапевтичного ефекту через 4 тижні дозу поступово знижують з кожним днів. Якщо знову з’являються ознаки розладу, повертаються до попереднього дозування. За відсутності бажаного ефекту близько 1 місяця, терапію скасовують у зв’язку з відсутністю належного результату.

            Жінкам похилого віку після 65 років призначають драже у дозах 25, 50, 100 мг на добу. Поділяють на кілька прийомів або випивають на ніч за 1 раз. Для запобігання мігрені, сильному головному болю приймають 100 мг на добу.

            внутрішньом’язово вводять по 10-30 мг повільно. Місця уколів необхідно міняти. Добова доза становить 150 мг. Через 3 тижні уколів слід перейти на драже. Уколи вводять при терапії у стінах лікарні.

            Паралельне використання з ліками

            Амітриптілін посилює побічні дії препаратів:

            • протисудомних;
            • заспокійливі;
            • нейролептиків;
            • снодійні;
            • засобів наркозу;
            • інших антидепресантів;
            • аналгетиків;
            • алкоголю.

            Паралельний прийом із протизаплідними пігулками посилює активність Амітриптиліну. Спільне застосування з інгібіторами МАО призводить до смертельного результату. Перерва між лікуванням цими препаратами повинна бути не менше 2 тижнів.

            Небажані ефекти

            Викликає велику кількість побічних ефектів. Деякі з них не вимагають переривання лікування, проходять самостійно за кілька днів. У деяких випадках коригують дозу. Ситуація вважається підконтрольною та цілком нормальною.

            • підвищення внутрішньочерепного тиску;
            • сухість в роті;
            • проблеми із кишечником;
            • погіршення зору;
            • підвищення температури;
            • проблеми з сечовипусканням.

            Великий перелік побічних ефектів виникає з боку ЦНС, травної, серцево-судинної, ендокринної. Виникає алергічна реакція на шкірі. При тривалій терапії спостерігається збільшення маси тіла, підвищена пітливість.

            Побічні ефекти виникають після відміни ліків. Особливо, якщо дози були високими.

            • нудота;
            • галюцинації;
            • незвичайні сни;
            • блювання;
            • діарея;
            • підвищена збудливість.

            особливі вказівки

            Терапія Амітриптіліном повинна здійснюватись за призначенням лікаря, під його контролем. Періодично необхідно проводити обстеження, здавати аналізи. Категорично забороняється вживати алкоголь під час терапії. Не рекомендується керувати автомобілем, виконувати роботи, що вимагають високої точності, швидкої реакції. У віці після 65 років добова доза повинна бути не більше 100 мг. При високих дозах можливі судомні напади.

            Передозування

            Токсичні симптоми спостерігаються за кілька годин після прийому чергової дози.

            • розширення зіниць;
            • апатія;
            • втрата свідомості;
            • зниження температури тіла;
            • сонливість;
            • галюцинації;
            • зниження тиску;
            • порушення роботи серця;
            • судоми;
            • кома.

            Для усунення симптомів необхідно провести промивання шлунка, симптоматичне лікування.

            Вплив на організм

            Амітриптилін підвищує патологічно знижений настрій, усуває біль голови , прибирає напади паніки, неврастенії, неврозів, нормалізує сон. Істотне покращення спостерігається через 3 тижні лікування. Знеболюючий ефект спостерігається майже відразу. Після внутрішнього прийому таблетки висока концентрація у крові проявляється через 4 години. Період напіввиведення 25 годин. Виводиться переважно із сечею. Терапевтичний ефект триває тривалий час. Повторний курс призначають за показаннями не раніше ніж за 1 місяць після закінчення попереднього.

            Вартість препарату

            Амітриптілін є доступним за ціною засобом. Купити можна у будь-якому аптечному пункті з рецептом від лікаря. Ціна залежить від місця розташування аптеки, виробників.

            • Пігулки 25 мг, 50 шт. – 26,50 грн.;
            • Пігулки 10 мг, 50 шт. – 27, 00 грн.;
            • Пігулки 20 мг, 50 шт. – 46 грн.;
            • Ампули 2 мл, 10 шт. – 46 грн.

            Амітріптілін випускає Данія, Україна, Хорватія, Польща, Німеччина, Чехія.

            Аналоги

            Серед аналогічної продукції з ідентичним компонентом, що діє, можна виділити:

            • Адепрен;
            • Амінеурін;
            • Триптізол;
            • Аміптілін;
            • Амірол;
            • Амізол;
            • Амітон;
            • Дамілена малеїнат;
            • Саротен;
            • Елівел.

            Питання заміни Амітриптиліну іншим аналогічним препаратом має обговорюватися з лікарем.

            Амітріптілін випускають багато країн. Покупець сам робить вибір на користь того чи іншого. Ціна відрізняється несуттєво. Основна відмінність ліків у технології виготовлення. Остаточний вибір залишається за покупцем.

            Амітриптилін – препарат з фармакологічної групи антидепресантів, що володіє тимолептичною, антидепресивною, анксіолітичною та седативною дією. Завдяки розвитку толерантності при регулярному застосуванні амітриптиліну та тенденції до виникнення побічних ефектів, таких як запор, використання препарату серед пацієнтів похилого віку не рекомендується.

            Форма випуску: пігулки, вкриті оболонкою

            Фармакологічний вплив

            Амітриптилін діє, в першу чергу, як інгібітор зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну, з достатнім придушенням транспорту серотоніну та помірною дією на транспорт норадреналіну. Препарат незначно впливає на транспортування дофаміну і, отже, не впливає на зворотне захоплення дофаміну. У процесі впливу, похідні амітриптиліну метаболізуються до нортриптиліну – більш потужного та селективного інгібітора зворотного захоплення норадреналіну, що доповнює його вплив на зворотне захоплення норепінефрину.

            Амітриптилін додатково володіє 5-HT-2A, 5-HT-2C, 5-НТ-3, 5-НТ-6, 5-НТ-7 та α-1-адренергічною дією. Крім того, препарат інгібує натрієві канали, L-типи кальцієвих каналів та закриває деякі калієві шляхи. Амітриптилін також впливає як функціональний інгібітор в кислому середовищі сфінгомієлінази.

            Показання до застосування

            Амітриптилін є препаратом, що часто використовується в лікуванні наступних психопатологічних станів та розладів:

            • Усі види шизофренії.
            • Неорганічні психози неуточненої етіології та генезу.
            • Депресивні прояви всіх типів.
            • Рекурентний депресивний розлад.
            • Емоційний нестійкий розлад особистості.
            • Порушення поведінки та соціальної адаптації.
            • Неорганічні енурези.
            • Мігрень.
            • Постійні болі, стійкі до терапії.

            Крім того, широко вивчається експериментальне застосування амітриптиліну при:

            • Харчові розлади різного типу . Декілька випадкових контрольованих досліджень показали ефективність препарату в паліативної терапії розладів харчового функціоналу.
            • Безсоння.
            • Нетримання сечі. Найчастіше, амітриптилін сприяє активізації позивок до акту сечовипускання.
            • Синдромі циклічного блювання.
            • Хронічний кашель.
            • Профілактичній підтримці пацієнтів із повторюваною дискінезією жовчовивідних шляхів – дисфункції сфінктера Одді.
            • Синдромі дефіциту уваги та підвищеної гіперактивності – на додаток до класичної схеми використання стимулюючих препаратів.

            Побічні ефекти амітриптиліну та протипоказання

            Загальні, близько 1% частоти, побічні ефекти внаслідок застосування амітриптиліну, включають запаморочення, часті головні болі, збільшення ваги, а також – побічна дія, загальна для антихолінергічних препаратів. До таких можна віднести когнітивні порушення, такі як марення та сплутаність свідомості, розлади афекту, такі як занепокоєння та збудження, а також серцево-судинні розлади – ортостатичну гіпотензію , тахікардію. Крім того, можливі сексуальні розлади у вигляді імпотенції та зниження або повної відсутності лібідо. Порушення сну – сонливість та безсоння, також можливі при регулярному застосуванні амітриптиліну.

            Відомими протипоказаннями амітриптиліну є:

            • Гіперчутливість до трициклічних антидепресантів або будь-якого з їх допоміжних речовин.
            • Інфаркт міокарда в анамнезі.
            • Хронічна серцева недостатня будь-якого ступеня.
            • Інші ускладнені серцеві патології.
            • Недостатність коронарних артерій.
            • Манії та параноїди.
            • Тяжкі захворювання печінки.
            • Вік до 7 років.
            • Грудне годування.
            • Пацієнти, які приймають інгібітори моноаміноксидази або приймали їх протягом останніх 14 днів.

            Взаємодія амітриптиліну з іншими ліками

            Амітриптилін, володіючи специфічним широким впливом на регулятивні функції нервової системи, взаємодіє зі значним рядом препаратів, які використовують у терапії з амітриптіліном, не рекомендується:

            • Інгібітори моноаміноксидази, що потенційно може викликати синдром дефіциту серотоніну.
            • CYP2D6 інгібітори та субстрати, такі як , внаслідок ризику збільшення плазмових концентрацій препарату;
            • Гуанетидин. Можливе пригнічення антигіпертензивних ефектів цього препарату.
            • Антихолінергічні засоби, такі як бензтропін, гіосцин (скополамін) та атропін, що може посилити взаємний антихолінергічний ефект, що виявляється, як правило, у вигляді кишкової непрохідності та тахікардії.
            • Нейролептики. Їх застосування з амітриптиліном може викликати посилення седативного, антихолінергічного, епілептогенного та стимулюючого підвищення температури тіла ефекту. Також така сукупність антибіотиків збільшує ризик злоякісного нейролептичного синдрому.
            • Циметидин – через порушення печінкового метаболізму амітриптилін і, отже, збільшення концентрацій препарату в плазмі крові.
            • Дисульфірам внаслідок тенденції розвитку маревного синдрому.
            • Антитиреоїдні препарати та таблетки амітриптиліну можуть збільшити ризик агранулоцитозу.
            • Гормони щитовидної залози та амітриптілін мають потенціал для розширення побічних ефектів, таких як надмірна стимуляція ЦНС та аритмія.
            • Аналгетики, наприклад, трамадол, разом з амітриптіліном здатний підвищити ризик розвитку серцевої недостатності.
            • Леводопа, через затримки спорожнення шлунка і зниження перистальтики кишечника.

            Передозування амітриптіліном

            Симптоми та лікування при передозуванні амітриптиліну значною мірою так само, як для інших трициклічних антидепресантів. Багато досліджень підтверджують, що амітриптілін може бути особливо небезпечним при передозуванні, таким чином, його застосування як перша лінія терапії депресії, не рекомендується.

            Можливі симптоми передозування амітриптилином, включають:

            • сонливість;
            • гіпотермію;
            • тахікардію;
            • інші аритмії з порушеннями у ніжках пучка Гіса;
            • ЕКГ свідчить про порушення провідності;
            • хронічна серцева недостатність;
            • розширені зіниці;
            • судоми, частіше міоклонічного типу;
            • тяжкі гіпотонії;
            • ступор;
            • кома;
            • полірадикулоневропатію;
            • гіперактивні рефлекси;
            • підвищений тонус кістякової мускулатури;
            • блювання.

            Для лікування передозування амітриптіліном немає специфічних антидотів. Активоване вугілля може зменшити всмоктування препарату, якщо прийняти протягом 1-2 годин після передозування. Якщо постраждалий перебуває у несвідомому стані або має порушення блювотного рефлексу, можливе використання назогастрального зонда з метою доставки активованого вугілля до шлунка.

            Усі маніпуляції знешкодження амітриптиліну повинні проводитися на тлі моніторингу ЕКГ і протягом наступних п’яти днів після поліпшення. Серцеві аритмії рекомендується контролювати з допомогою пропранололу, а серцеву недостатність – з допомогою дигіталісу.

            Амітриптилін збільшує пригнічуючу дію на ЦНС, але не відкочує протисудомну дію барбітуратів, інгаляції рекомендуються з метою контролю судом. Діаліз не має сенсу через високий рівень зв’язування амітриптиліну з білками.

            «Амітриптілін» широко застосовується медичними психотерапевтами та психіатрами для усунення симптомів депресії, при безсонні, тривогах та страхах.
            Препарат амітриптилін, крім антидепресивної дії (на відміну від антидепресантів СІЗЗС – Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) є неселективним інгібітором захоплення моноамінів (серотонін, дофамін, норадреналін…), і додатково має заспокійливий, протизапальний, протизапальний ефект.

            Тим самим, таблетки амітриптиліну непогано допоможуть вам зняти деякі депресивні, невротичні симптоми, але навряд чи вилікують хворобу, її джерело.
            Щоб дізнатися докладніше, зокрема про аналоги цього препарату читайте статтю до кінця.

            Таблетки Амітриптілін – показання до застосування.

            Показання до застосування Амітриптиліну, крім депресивного стану, невротичних проявів, страхів та фобій, безсоння та тривожності, є такі невротичні розлади особистості як анорексія, булімія, неврогенний біль, мігрень і навіть енурез у дітей.
            Призначити препарат та дози може виключно ваш лікар. Не експериментуйте на своєму здоров’ї, не грайте в психотерапевта – проконсультуйтеся у спеціаліста зі скайпу.

            Амітриптілін – побічні дії, протипоказання та ускладнення

            Побічні дії амітриптиліну широкі та багатозначні. Цей антидепресивний препарат має безліч протипоказань та ускладнень, особливо при неправильному та неконтрольованому лікарем прийомом ліків.

            Побічні ефекти при прийомі амітриптиліну більш виражені та небезпечніші, ніж у інших трициклічних антидепресантів. На відміну від антидепресантів селективної дії (СІЗЗС), ці ліки переноситься пацієнтами набагато гірше.

            Основні побічні дії та ефекти амітриптиліну:

            сухість у роті, порушення фокусування зору, запори, аж до непрохідності кишечника, утруднення сечовипускання, тремор рук, сонливість, млявість, запаморочення, апатія та пасивність, слабкість, зниження артеріального тиску, тахікардія, непритомність, судоми, зниження лібі.

            Ускладнення, пов’язані з прийомом амітриптиліну:

            При великих дозах є ймовірність смерті . У сильно пригнічених хворих амітриптілін може спровокувати суїцидальні думки, можливо з реальною поведінкою. Також можуть розвинутися деякі невротичні розлади: іпохондрія, деперсоналізація, астенія.

            Амітриптилін не можна вживати у стані сп’яніння, при ішемічній хворобі серця, при інфаркті міокарда, аритмії, при атонії сечового міхура, непрохідності кишечника, хворобах простати, щитовидної залози, вагітності.

            При прийомі цих ліків у жодному разі не можна керувати автомобілем та іншими механізмами, а також виходити на роботу, де потрібна підвищена увага та реакції.

            Амітриптілін — відгуки пацієнтів та психотерапевтів

            Відгуки пацієнтів, які приймають амітриптілін, які страждають на депресію та інші психологічні та емоційні розлади особистості практично однозначні — препарат допомагає зняти деякі симптоми, покращити загальний психоемоційний стан, але тільки поки пацієнт п’є ці таблетки. Т.к. амітриптилін не лікує саму хворобу, тому при зменшенні доз або повної відміни, яку, до речі, не можна робити різко, — симптоми повертаються.

            Відгуки про амітриптилін медичних психотерапевтів неоднозначні, проте багато хто з них виписує цей препарат, особливо у безкоштовних поліклініках.
            Немедичні психотерапевти, здебільшого, негативно ставляться до тривалого прийому цього антидепресанту. Вони передбачають прийом таблеток амітриптиліну в кризових ситуаціях, але надалі вважають за краще лікувати саму хворобу різними психотерапевтичними методами та техніками, без ліків.

            Амітриптілін є класичним антидепресантом трициклічної групи. Зважаючи на те, що він був синтезований одним із перших, його нерідко називають «старим антидепресантом». Однак незважаючи на появу ряду сучасніших препаратів , лікування депресії Амітриптіліном проводиться і в наші дні. Основна перевага даного препарату полягає у його вираженій подвійній дії. Ліки ефективні як проти депресії, а й широко застосовується під час лікування хронічних болів. Однак через досить велику кількість протипоказань, вважати його універсальним не можна.

            Ліки слід приймати внутрішньо після їди, запиваючи великою кількістю води

            Амітриптилін є одним із найяскравіших представників першого покоління антидепресантів. Він впливає безпосередньо на нервові клітини головного мозку, дозволяючи придушити почуття тривоги та знизити рівень прояву депресивних станів.

            Важливо! На відміну від низки аналогів, Амітриптілін не викликає галюцинацій, а тому його нерідко призначають при мігрені та головних болях, що мають хронічний характер.

            Ліки випускається у таблетованій формі та у вигляді розчину для ін’єкцій. Пігулки мають невеликі розміри, округлу форму та покриті білою оболонкою. Розчин виглядає як прозора рідина, яка або немає кольору, або слабо пофарбована.

            Як діє Амітріптілін?

            Даний засіб має виражений седативний ефект, через що нерідко застосовується для лікування депресивних станів. Воно сприяє зниженню вираженого емоційного збудження та тривоги. Крім цього, препарат має такі властивості:

            • антигістамінне;
            • тимолептичний;
            • антисеротоніновий;
            • аналгетичну;
            • анксіолітичне;
            • противиразкове;
            • М-холіноблокуюче.

            Амітриптилін також використовують для зниження температури тіла та артеріального тиску при проведенні загальної анестезії.

            Ефект від прийому засобу настає не раніше ніж через два тижні після початку його прийому.

            Показання та протипоказання

            Доцільність прийому даного препарату виникає у таких випадках:

            1. У пацієнта виявлено депресію, що протікає у тяжкій формі. Спостерігаються симптоми розладу сну, емоційного перезбудження та тривоги. Йдеться про депресії, спричинені психічними травмами, алкоголізмом або органічними ураженнями мозку.
            2. Порушення психічної діяльності , що виникають і натомість розвитку шизофренії. Амітриптилін нерідко використовується при лікуванні депресивних станів у хворих на шизофреніки.
            3. Емоційні порушення змішаного характеру. Якщо ускладнення психічного стану пацієнта було викликано кількома факторами, цей засіб також сприяє стабілізації самопочуття хворого.
            4. Розлади уваги, неможливість ведення пацієнтом будь-якої активної діяльності.
            5. Булімія, що має нервовий характер.
            6. Нічний енурез.
            7. Хронічні болі, що спостерігаються у онкохворих, при захворюваннях ревматичного характеру та при мігренях. Також Амітриптілін призначається пацієнтам з постгерпетичною невралгією, атиповими болями в районі серця та невропатіями, що мають різний генез.
            8. Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки та шлунка.

            Цей препарат має досить широкий список протипоказань, а тому його застосування повинно здійснюватися виключно під наглядом лікаря.

            Приймати Амітриптілін забороняється за наявності наступних захворювань та станів:

            1. Інфаркт міокарда, що знаходиться в гострій формі або підгострому періоді розвитку.
            2. Серйозні проблеми у функціонуванні серцевого м’яза. Йдеться про порушення внутрішньошлуночкової провідності, атріовентрикулярні блокади і т. д. З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам з ішемічною хворобою серця, аритміями.
            3. Гострі алкогольні інтоксикації.
            4. Захворювання щитовидної залози.
            5. Глаукома закритокутового типу.
            6. Вагітність. Категорично забороняється призначення цього препарату в період 1 та 3 триместрів. У разі крайньої необхідності прийом Амітриптиліну проводиться під лікарським наглядом.
            7. Грудне годування. За крайньої необхідності проведення терапії Амітриптіліном, годування груддю слід припинити.
            8. Наявність гострої інтоксикації снодійними препаратами , аналгетиками та психоактивними лікарськими засобами.

            Не призначається Амітріптілін дітям віком до 6 років.

            Побічні ефекти

            При прийомі препарату може спостерігатися тахікардія та порушення серцевого ритму

            Здійснюючи прийом даного препарату, необхідно врахувати цілу низку можливих побічних ефектів, які проявляються таким чином:

            1. Сплутаність свідомості, слабкість і запаморочення, непритомність.
            2. Порушення серцевого ритму, тахікардія.
            3. Затримка сечі, запори, розвиток паралітичної кишкової непрохідності.
            4. Незначний набір ваги.

            Зважаючи на велику кількість побічних ефектів, багато лікарів використовують при лікуванні неадекватно низькі дозування Амітриптиліну, результатом чого є суттєве зниження ефективності лікування.

            У разі передозування цей препарат може призвести до розвитку важких отруєнь. Тому його нерідко набувають особи, які мають суїцидальні нахили. Завданням лікаря в даному випадку є своєчасне розпізнавання такого пацієнта та запобігання летальному результату.

            Ефект Амітриптиліну при лікуванні депресивних станів

            Цей препарат дозволяє лікувати такі розлади:

            • депресії;
            • нічна булімія;
            • занепокоєння та тривожність;
            • психічні розлади тощо.

            Щоб оцінити ефективність препарату у боротьбі з депресіями, слід розглянути механізм його впливу на організм. При розвитку депресії в організмі пацієнта спостерігається різке зниження норадреналінів та серотоніну. Це відбувається тому, що вони починають надходити до клітин головного мозку.

            Висока ефективність Амітриптиліну в лікуванні депресій полягає у покращенні настрою пацієнта внаслідок викиду з мозкових структур норадреналіну та серотоніну. В результаті симптоми депресивного стану полегшуються. Якщо ж абсорбція нейротрансмітерів у клітинах відбувається повторно, то подібне не впливає на настрій людини.

            Спосіб застосування при депресії

            Добова доза підлягає поступовому зниженню при отриманні позитивного ефекту.

            Приймати Амітриптілін слід лише за призначенням лікаря. Найчастіше дозування розраховується в індивідуальному порядку, враховуючи ступінь тяжкості захворювання.

            Ліки слід приймати внутрішньо після їди, запиваючи великою кількістю води. Розжовувати таблетки заборонено, оскільки в цьому випадку можливе подразнення стінок шлунка.

            Розглянемо, як приймати Амітріптілін при депресії:

            1. Початковою добовою дозою вважається 50-75 мг. Таким чином, препарат приймається по одній таблетці (25 мг) двічі або тричі на день. Курс лікування депресії Амітриптіліном проводиться до стабілізації стану пацієнта.
            2. Оптимальна доза становить 175-200 мг. Причому більшість даної дози приймається проти ночі.
            3. Якщо йдеться про розвиток тяжких депресій, які не сприйнятливі до терапії, то добова доза може бути збільшена до 300 мг. У деяких випадках можливе приймання і більшої дози речовини, яка розраховується для кожного пацієнта індивідуально.

            У разі введення препарату проводиться у вигляді ін’єкцій. Початкові дози у своїй є вищими, ніж зазвичай, які збільшення відбувається вищими темпами. При цьому необхідний постійний контроль за соматическим станом хворого.

            Добова доза підлягає поступовому зниженню при отриманні вираженого ефекту. Якщо при цьому спостерігається відновлення депресії, необхідно повернутися до початкової дозування.

            Якщо на четвертий тиждень лікування не спостерігається жодних змін у стані хворого, проведення подальшої терапії вважається недоцільним. У такому разі лікар призначає інший препарат.

            Взаємодія з іншими лікарськими засобами

            При використанні Амітриптиліну слід враховувати особливості його взаємодії з іншими ліками:

            1. Барбітурати, антидепресанти та інші засоби, що сприяють пригніченню центральної нервової системи. При одночасному прийомі з Амітриптіліном спостерігається посилення гнітючого впливу на центральну нервову систему , гіпотензивний ефект, пригнічення дихальної функції.
            2. Клонідин, антигістаміни. Ефект аналогічний вищеописаному.
            3. Фенотіазини, Атропін, протипаркінсонічні ліки, антигістамінні засоби . Спостерігається підвищення антихолінергічної дії, можливі побічні ефекти з боку сечового міхура, кишківника, органів зору та ЦНС. Можливий розвиток кишкової непрохідності паралітичного типу.
            4. Протисудомні препарати. Спостерігається посилення пригнічення ЦНС, зниження ефективності цих антибіотиків.
            5. Фентотіазини, холіноблокатори, бензодіазепіни. Виникає високий ризик розвитку епілептичних нападів , у пацієнта може виникнути злоякісний синдром нейролептичного типу.
            6. Гуанетидин, Клонідін, Мутілдопа, Резерпін, Бетанідін. При одночасному прийомі з Амітриптіліном, гіпотензивний ефект цих засобів знижується.
            7. Гормони щитовидної залози. Спостерігається взаємне посилення як терапевтичного ефекту, і токсичного на організм пацієнта.
            8. Пробукол, Пімозід. Можливе виникнення сильної серцевої аритмії.

            Аналоги

            Приймається внутрішньо відразу після їжі (подразнює слизову оболонку шлунка), запиваючи невеликою кількістю води

            При неможливості призначити пацієнту Амітріптілін, лікар може прописати йому один із наступних аналогів:

            • Саротен;
            • Анафраніл;
            • Доксепін;
            • Ново-Тріптін;
            • Меліпрамін.

            Слід розуміти, що кожен із вищеописаних засобів має свої побічні ефекти та протипоказання, які слід враховувати при використанні даних препаратів.