Красиво, практично, але чи безпечно? Чи можна тримати пластикові квіти у квартирі

Рослини відіграють важливу роль у житті людини. Вони не лише прикрашають наші будинки, а й покращують їхню енергетику, сприяють створенню затишку та комфорту. Однак, вибираючи квіти для дому, важливо враховувати не лише їхній зовнішній вигляд, а й значення, яке їм приписують прикмети та повір’я.

Докладніше про те, можна тримати пластикові квіти у квартирі, читайте в нашому матеріалі.

Існує думка, що штучні квіти в будинку краще не ставити, тому що вони несуть енергетику розрухи, самотності та хвороб. Наші пращури вважали, що живі рослини – це живі істоти, які здатні дарувати людям свою енергію. Штучні ж квіти не мають такої сили, і їхня присутність у будинку може призвести до негативних наслідків.

Особливо поганою славою серед штучних рослин користуються плющ та очерет. Вважається, що вони привертають до будинку невдачу та хвороби. Крім того, штучні квіти можуть викликати алергію, тому що на них накопичується пил.

У сучасному світі штучні квіти стають дедалі популярнішими. Вони доступні за ціною, не вимагають догляду та можуть прикрасити будь-який інтер’єр. Однак, якщо ви вірите в прикмети, краще утриматися від їх використання в будинку.

З іншого боку, є й інша точка зору, за якою штучні рослини не несуть негативу. Вони використовувалися з давніх часів, наприклад, у Стародавньому Єгипті та Китаї ними прикрашали не лише будинки, а й зачіски. Неживі квіти використовуються навіть у церквах та храмах, особливо якщо справа стосується великого свята.

Зрештою, рішення про те, чи ставити у будинку штучні квіти, залишається за кожною людиною. Якщо ви вірите в прикмети, краще відмовитися від них. Однак, якщо ви не надаєте значення забобонам, то можете сміливо використати штучні квіти для прикраси свого будинку.

Читайте Ukrainianwall.com в:

Чи можна тримати великого собаку у квартирі. Великий собака в міській квартирі: поради щодо догляду. Спальне місце для великого собаки

Вирішуючи, якого собаку краще завести в квартирі, звертають увагу на характер, розмір та призначення вихованця.

1. Розмір собаки.
   Дрібні та середні породи краще вживаються у квартирі. Миски та лежанку можна розмістити буквально за два метри один від одного. А великим псам потрібна велика «територія».
2. Темперамент.
   Активним вихованцям потрібно багато місця для ігор. Вони також дуже галасливі, що може дратувати сусідів. Такі собаки вживаються в багатоповерхових будинках, лише коли отримують інтенсивні фізичні навантаження. Інакше собаки стануть справжніми руйнівниками. Краще заводити спокійні, врівноважені породи.
3. Схильність до линяння.
   Найсильніше линяють собаки з густим підшерстком: лайки, вівчарки, шпіци. Але клопоту завдають і короткошерсті породи. Якщо довгу шерсть легко зібрати з підлог і меблів, то дрібні жорсткі волоски впиваються в покриття, їх непросто позбутися.
4. “Слинявість”.
   Деякі породи схильні до рясної слинотечі: бульдоги, боксери, бульмастифи, сенбернари, ньюфаундленди. При утриманні таких у квартирі слини будуть скрізь — не тільки на підлозі, а й на меблів, покривалах, стінах. За такими псами доведеться буквально ходити з ганчіркою.

Не завжди малі породи краще за великі підходять для квартирного змісту. Наприклад, спаніелі надто активні, створюють багато шуму, з ними потрібно довго займатися. Тоді як мастифи воліють цілий день валятися на лежанці.

Беруть до уваги також спосіб життя господарів, наявність дітей, інших свійських тварин. Бажано, щоб пес не залишався надовго один. Якщо у власника є всього пару вільних годин увечері – від покупки щеняти краще відмовитись. Інакше у тварини розвинуться поведінкові проблеми.

Маленька дитина несумісна з дрібними собачками – вона може покалічити вихованця. Також більшість популярних псів (такси, пітбулі, тер’єри) спочатку виводилися для полювання. Тому вони можуть переслідувати господарських та чужих кішок, птахів, гризунів.

З урахуванням загальних правил вибору цуценя, можна виділити найбільш підходящі породи для життя у квартирі.

Огляд найкращих порід для квартирного утримання

Йоркширський тер’єр

В останні роки йорки стали популярнішими за іншу «домашню» породу – пекінеси. Карликовий тер’єр майже не линяє, мало їсть, йому не потрібні тривалі прогулянки.

Шерсть пса структурою схожа на людське волосся. Тому його часто заводять алергіку.

Йоркширський тер’єр поступливий, слухняний, він легко визнає авторитет господаря та знайомих людей. З дресируванням проблем немає. Так як йорки собаки-компаньйони, їм достатньо запам’ятати кілька головних команд.

Заводити йорка з маленькою дитиною не варто. Собака маленька, тендітна, малюк може ненароком нашкодити йому. Вихованець ідеально підійде для хлопців від 7 – 10 років.

Як усі маленькі собачки, йорк страждає на «комплекс Наполеона». Він може накинутися на птицю, кішку чи собаку, навіть якщо вони в кілька разів більші.

• щоденно розчісувати;
• купати раз на кілька тижнів;
• робити грумінг;
• підстригати пазурі;
• щодня чистити вуха та протирати очі;
• одягати та взувати в холодну погоду.

Годування сухими кормами не викликає проблем. Головне, підібрати спеціальну лінійку хорошого виробника. А ось натуральне харчування доведеться ретельно продумати: навіть невелике відхилення від раціону відразу позначиться на зовнішності та здоров’я собаки.

Золотистий ретривер

Золотистий ретрівер – великий, красивий і добрий собака. Вона ідеальна нянька. Її можна залишити з дітьми будь-якого віку.

Голден ретрівер – розумний, слухняний пес. Проблеми з вихованням виникають рідко. Однак не варто чекати від тварини миттєвої реакції. Перш ніж виконати команду, треба все ретельно обдумати.

Ретрівер непогано уживається з іншими домашніми улюбленцями. Але він все одно залишається мисливцем. Незнайомих тварин може сприймати як видобуток.

Голден ретрівер спокійний, йому потрібні фізичні навантаження середньої інтенсивності. Достатньо буде двох прогулянок на день по годині. У вихідні бажано вибиратися на природу, щоб собака вихлюпнула енергію.

Золотистий ретрівер невибагливий. Догляд його стандартний. Підвищеної уваги вимагає лише довга шерсть із густим підшерстком.

Басенджі

Басенджі – це кішка у тілі собаки. Вона охайна, цікава, любить забиратися на високі поверхні і не любить воду.

Через середній розмір (40 – 43 см зріст, вага до 12 кг) собаки чудово почуваються навіть у невеликій квартирі. Також вони ладнають із дітьми. Непогано уживаються з домашніми тваринами, але якщо росли разом із нею.

Догляд за басенджі не складний. Вони самі стежать за своєю гігієною, уникають калюж та бруду. Коротка шерсть також не завдасть клопоту. Достатньо вичісувати тварину раз на тиждень і купати щомісяця.

Проте слід враховувати низку особливостей:

• потрібна велика кількість фізичних навантажень, бажано заняття спортом;
• кількість їжі ретельно регулюють, інакше собака швидко набере зайву вагу;
• басенджі теплолюбні, тому на осінь та зиму купують одяг;
• новачкам не рекомендується заводити собак цієї породи – у них гордовитий, упертий характер, схильні приймати рішення самі.

Через будову горла басенджі не вміє гавкати. Взагалі. Але це ще не означає, що вона мовчатиме. Собака «балакучий»: постійно виє, повищує, «бурчить» і видає ще цілу низку звуків, схожих на каркання або нявкання.

Бігль

Бігль – невибаглива, міцна та здорова порода середнього розміру. Доглядати їх просто. Вистачає розчісування разів на тиждень і купання разів на 1 – 2 місяці.

Собаки непогано уживаються у квартирі. Однак потрібен постійний активний вигул.

Нерідко виникають проблеми із вихованням. Це впертий і волелюбний собака. Крім того, вона дуже цікава, тому їй важко довго утримувати увагу.

На прогулянці бігля не спускають із повідця. Він виводився як гончак. Відчувши цікавий запах, собака легко захоплюється і може втекти.

Біглі відмінно ладнають з дітьми будь-якого віку та іншими домашніми тваринами. Зрідка виявляють агресію, але це, як правило, є результатом неправильного випробування або психічних порушень.

Померанський шпіц

Помаранець добре вживається в квартирі через маленький розмір і невелику потребу в активних навантаженнях. Його розмір не перевищує 22 см, а вага – 3,5 кг.

Але з цією породою виникають певні труднощі:

• помаранці галасливі, багато гавкають;
• шпіці схильні до домінування, можливі проблеми з послухом;
• виявляють агресію до інших собак;
• тяжко переносять спеку: влітку нерідко трапляються теплові удари;
• померанцям потрібен ретельний догляд: без щоденного розчісування шерсть збивається в ковтуни, необхідно регулярно перевіряти шкіру, протирати очі, чистити зуби, вуха, підстригати пазурі.

Померанський шпіц розумний, легко піддається дресируванні, розучує трюки. Він добре ладнає з іншими домашніми тваринами. Проте рекомендується заводити його для дитини не молодше 10 років.

Бульдог

Бульдоги – рай для любителів собак та противників активного відпочинку. Пси – живі «дивані подушки». Вони сплять більше, ніж кішки. На прогулянці поважно виходитимуть поруч із господарем. Тільки цуценята можуть трохи попустувати.

Бульдоги непогано ладнають із дітьми, особливо підліткового віку. До кішок ставляться лояльно, але іноді грають із ними надто жорстоко.

Справжня проблема – змусити бульдогу рухатись. Фізичні навантаження потрібні, оскільки собаки схильні до ожиріння. Надмірна вага разом з приплюснутою мордою нерідко призводить до проблем із серцево-судинною, травною та дихальною системою.

У квартирі можна заводити будь-який різновид породи бульдог: американського, англійського чи французького.

Але вона не підійде гидливим людям: собака постійно хропе, пускає слини та гази, чавкає.

Коллі

Коллі – великі собаки, висотою в загривку від 50 до 60 см. Це розумні, віддані тварини з урівноваженим характером. Цуценята грайливі, шкодливі, нерідко влаштовують заворушення. Проте дорослі пси стримані та спокійні.

У коллі багато позитивних якостей:

• легко піддаються дресурі, запам’ятовують як команди із загального курсу, і побутові (принести газету, тапочки);
• ніколи не зашкодять дітям, тому їх можна заводити з дітьми будь-якого віку;
• слухняні, які не намагаються домінувати;
• люблять брати участь у всіх домашніх справах і нерідко в побуті наслідують людей, наприклад, можуть возити ганчіркою по підлозі, відносити пакет для сміття до бака, вибивати пил з подушок;
• не виявляють агресії до чужих людей і тварин, проте за небезпеки встають на захист господаря.

Єдина проблема – довга густа шерсть із щільним підшерстком. Її треба вичісувати хоча б раз на два дні, незалежно, утримується тварина вдома або у вольєрі. Також доводиться вистригати ковтуни.

Підтримувати в чистоті пишну шубку коллі легше, коли собака живе у квартирі.

Далматинець

Далматини підходять для квартирного утримання, але якщо з ними багато займатися. Порода активна, їй потрібно багато уваги. Потрібні активні прогулянки не менше 1,5 – 2 години щодня.

Далматинець чистоплотний і рідко хворіє. Однак схильний до алергій та ожиріння, тому меню регулюють.

Хоча шерсть у далматинця коротка, він линяє цілий рік. Тому собаку вичісують хоча б через день.

Собака цієї породи не виявляє агресії до дітей, лояльно ставиться до інших домашніх вихованців. Насторожено сприймає чужинців. З неї виходить добрий охоронець.

Пудель

Існує 4 різновиди пуделів: великий, малий, карликовий і той. Кожна з них чудово почувається в багатоквартирних будинках. Сьогодні пуделі – одна з найпоширеніших порід.

• гіпоалергенна шерсть, відсутність линяння;
• гострий розум і поступливість: пудель легко дресирується, запам’ятовує трюки;
• універсальність: собак використовують для полювання на птицю, в пошуково-рятувальній службі, на митниці, для охорони, як «циркач»;
• дружній характер: пес легко знаходить спільну мову з малюками та іншими тваринами.

Пудель вважається одним із найкмітливіших собак. Розум він поступається тільки бордер-коллі.

Пудель підходить активним людям. Собака вимагає багато уваги та сил. Навіть тоям потрібні часті активні прогулянки.

Догляд нескладний, крім грумінгу. Пуделя доведеться купати раз на 2 тижні і регулярно стригти.

Вельш-корги

За легендою людям подарували вельш-корги феї, які використали їх для їзди. Нібито, з того часу у них на спині залишилися сліди від сідла.

Вельш-корги виводилися для паща стад. Сьогодні овець їм “замінюють” члени сім’ї. Вони покусують дорослих та дітей за ноги, ніби збиваючи їх у купу.

Корги підходять для недосвідчених власників. Собаки швидко запам’ятовують команди, часто за на другий – третій раз.

Догляд також нескладний. Вельш-корги добре почуваються навіть в однокімнатній квартирі. Їх необхідно розчісувати пару разів на тиждень, купати раз на місяць, протирати лапи, живіт після прогулянки, регулярно оглядати вуха, очі.

Слабке місце корги – їжа. Собаки часто переїдають, їх слід обмежувати.

Підведемо підсумок

Для квартири підходять собаки-компаньйони невеликого чи середнього розміру. Звертають увагу на характер: пес має бути в міру активним, без виражених мисливських інстинктів, агресії, добре ладнати з дітьми, іншими домашніми тваринами.

Традиційні «міські» вихованці – йоркширські тер’єри, пуделі, бульдоги, шпіци, ретрівери.

1.1. Ці правила поширюються на всіх власників собак і кішок у м. Києві, включаючи підприємства, установи та організації незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

1.2. Дозволяється утримувати тварин як у квартирах, зайнятих однією сім’єю, так і в кімнатах комунальних квартир за відсутності у сусідів медичних протипоказань (алергії).

1.3. Обов’язковою умовою утримання тварини є дотримання санітарно-гігієнічних, ветеринарно-санітарних правил та норм гуртожитку.

1.4. Не дозволяється утримувати тварин у місцях загального користування: кухнях, коридорах, на сходових клітках, горищах, у підвалах, а також на балконах та лоджіях.

1.5. Собаки, що належать громадянам, підприємствам, установам та організаціям, підлягають обов’язковій реєстрації, щорічній перереєстрації та вакцинації проти сказу починаючи з 3-місячного віку незалежно від породи у державних ветеринарних установах за місцем проживання громадян, знаходження підприємств, установ та організацій – власників тварин. Знову придбані тварини мають бути зареєстровані у 2-тижневий термін.

1.6. При реєстрації собак власнику видається реєстраційне посвідчення та його знайомлять із цими правилами.

1.7. Під час продажу та транспортування собак за межі міста оформляється ветеринарне свідоцтво встановленого зразка, де вказується дата вакцинації проти сказу.

1.8. Дозволяється провозити тварин усіма видами наземного транспорту за дотримання умов, що виключають занепокоєння пасажирів. Собаки повинні бути в наморднику та на короткому повідку. У метрополітені дозволяється провозити дрібних тварин у закритих сумках.

1.9. Не забороняється поселення в готелі власника з собакою або кішкою за погодженням з адміністрацією та за дотримання санітарно-гігієнічних правил.

1.10. Забороняється поява з собакою без повідця та намордника у магазинах, установах, на дитячих майданчиках, ринках, пляжах та у транспорті, а також вигул собак на територіях закладів охорони здоров’я, дитячих садків, шкіл, інших освітніх закладів та установ, які працюють з неповнолітніми.

1.11. Забороняється розведення кішок та собак з метою використання шкіри та м’яса тварини, а також з метою проведення боїв тварин.

(У ред. Постанови Уряду Києва від 07.10.2008 N 900-ПП)

1.12. При нанесенні собакою, кішкою покусів людині або тварині власники тварин зобов’язані повідомляти про це найближчі державні ветеринарні установи, доставляти тварин для огляду та карантинування в необхідних випадках до ветеринарних установ протягом 10 днів.

1.13. Собаки та кішки, які перебувають у громадських місцях без супроводжуючих осіб, крім залишених власниками на прив’язі у магазинів, аптек, підприємств побутового обслуговування, поліклінік та ін., підлягають вилову за заявками зацікавлених організацій.

2. Обов’язки власника тварини

2.1. Власник тварини зобов’язаний утримувати його відповідно до його біологічних особливостей, гуманно поводитися з твариною, не залишати її без нагляду, без їжі та води, не бити і у разі захворювання тварини вчасно вдатися до ветеринарної допомоги.

2.2. Власники тварин зобов’язані підтримувати санітарний стан будинку та прилеглої території. Забороняється забруднення собаками під’їздів, сходових кліток, ліфтів, дитячих майданчиків, доріжок, тротуарів. Якщо собака залишила екскременти у цих місцях, вони мають бути прибрані власником.

2.3. Власники тварин зобов’язані вживати необхідних заходів, які забезпечують безпеку оточуючих покупців, безліч тварин.

2.4. Власники собак та котів зобов’язані надавати їх на вимогу державного ветеринарного інспектора для огляду, діагностичних досліджень, запобіжних щеплень та лікувально-профілактичних обробок.

2.5. При вигулі собак та у житлових приміщеннях власники повинні забезпечувати тишу – запобігати гавкіт собак з 23 години до 7 години.

(У ред. Постанови Уряду Києва від 07.10.2008 N 900-ПП)

2.6. Забороняється вигулювати собак та з’являтися з ними у громадських місцях та у транспорті особам у нетверезому стані та дітям молодше 14 років.

2.7. Виводити собаку на прогулянку потрібно на повідку з прикріпленим до нашийника жетоном, на якому вказано прізвисько собаки, адресу власника, телефон. Спускати собаку з повідця можна лише у малолюдних місцях. Злим собакам при цьому слід надягати намордник.

2.8. Власники собак, які мають у користуванні земельну ділянку, можуть утримувати собак у вільному вигулі тільки на добре обгородженій території або на прив’язі. Про наявність собаки повинен бути зроблений попереджувальний напис при вході на ділянку.

2.9. При переході через вулицю та поблизу магістралей власник собаки зобов’язаний взяти її на повідець, щоб уникнути дорожньо-транспортних пригод та загибелі собаки на проїжджій частині вулиць.

2.10. У разі неможливості подальшого утримання тварина має бути передана іншому власнику або здано до ветеринарної установи.

2.11. Про придбання, втрату або загибель собаки власник повідомляє у житлово-експлуатаційні організації за місцем проживання.

2.12. При загибелі тварини труп його здається до ветеринарної установи. Забороняється викидати труп загиблої тварини. Реєстраційне посвідчення собаки здається до ветеринарної установи, де вона була зареєстрована.

3.1. Будь-яка тварина є власністю власника і, як і будь-яка власність, охороняється законом.

3.2. Тварина може бути вилучена у власника за рішенням суду або в іншому порядку у випадках, передбачених чинним законодавством.

3.3. Власник має право на обмежений час залишити свого собаку прив’язаного на короткому повідку біля магазину або іншої установи (великого собаку – у наморднику).

4. Відповідальність власника тварини

4.1. За недотримання цих Тимчасових правил власники собак та котів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

4.2. Шкода, заподіяна здоров’ю громадян, або збитки, завдані майну собаками та кішками, відшкодовуються у встановленому законом порядку.

4.3. За жорстоке поводження з твариною або за викинуту на вулицю тварина власник несе адміністративну відповідальність, якщо її дії не можуть бути розцінені як злісне хуліганство та не підлягають кримінальному покаранню відповідно до чинного законодавства.

5. Контроль за дотриманням цих правил

5.1. Житлово-експлуатаційні організації:

Забезпечують підтримку санітарного стану біля домоволодінь;

Забезпечують утримання підвалів, горищ та інших підсобних приміщень відповідно до правил та норм технічної експлуатації житлового фонду;

Повідомляють організаціям, що займаються виловом, про наявність на своїй території бездоглядних собак та кішок;

Сприяють працівникам ветеринарної служби у проведенні протиепізоотичних заходів, безкоштовно виділяють приміщення для проведення профілактичних щеплень проти сказу в зимово – весняний період;

Вивішують на видному місці для ознайомлення громадян “Тимчасові правила утримання собак та кішок у м. Києві”, адреси та телефони ветеринарних установ, які здійснюють реєстрацію, перереєстрацію та лікування тварин; організації, що займається виловом бездоглядних собак та кішок, та Громадської інспекції із захисту тварин у м. Києві.

5.2. Органи ветеринарного нагляду:

Здійснюють контроль за виконанням ветеринарних вимог власниками тварин та проводять роз’яснювальну роботу серед населення з метою запобігання захворюванням тварин;

Здійснюють реєстрацію та перереєстрацію собак, а також видачу реєстраційних посвідчень.

5.3. Громадська інспекція із захисту тварин у м. Києві:

Роз’яснює та пропагує виконання цих Тимчасових правил;

У необхідних випадках надає допомогу власникам утримання тварин;

Спільно з правоохоронними органами притягає до відповідальності власників тварин за порушення “Тимчасових правил утримання собак та кішок у м. Києві”.

Чи можна змусити сусідів, у яких собака то гавкає, то виє, заважаючи нормально жити, убезпечити вас від дискомфорту, який завдає ця тварина? У нашій країні діє закон про утримання собак у приватному будинку чи квартирі. Про це знають далеко не всі. Але ще менше людей готові вдатися до нього, щоб вирішити проблеми, які їм завдає неспокійний собака сусідів.

Багато хто воліє миритися з ситуацією, що склалася, і терплять, що чийсь собака постійно гавкає або завдає іншого клопоту. А тим часом, можна спробувати щось із цим робити. Це дозволить вам не тільки забезпечити собі бажаний спокій, а й наочно продемонструє їм, що вони зобов’язані поважати правила добросусідських відносин, свободи та права оточуючих.

Якщо гавкає сусідський собака: що робити

Почати вирішення проблеми, яку створює неспокійний сусідський собака, варто все-таки зі спроб власними силами вгамувати його. Якщо у вас це вийде, ви уникнете конфліктів та недружнього стосунку з боку сусідів. В іншому випадку, у вас з’явиться незаперечна впевненість, що ви зробили все, що залежить від вас. І без скарг на сусідів, у яких живе агресивний чи надмірно галасливий собака, а потім і звернення до відповідних інстанцій, обійтися неможливо.

Якщо ви власник приватного будинку, і проблема полягає в агресивній реакції тварини на вашу присутність: собака гавкає, кидається на огорожу між ділянками тощо на власній території, то варто продумати непрозору огорожу від сусідів зі свого боку вздовж межі ділянки. Цей простий фізичний спосіб позбавить тварину джерела роздратування. Хоча змусить вас попрацювати та витратити певну суму грошей.

Спробуйте потоваришувати з вихованцем сусідів, якщо собака не бійцівської породи. Запропонуйте цю ідею. Тварина гавкає через те, що бачить у вас небезпеку для себе чи свого господаря. І якщо зняти це посилання і змусити пса звикнути до вашого вигляду, запаху, голосу, то собака перестане турбуватися. Причому досвідчені дресирувальники наполягають, що робити це варто не на ділянці сусідів, а на своєму. Необхідно, щоб собака ознайомився з ним і перестав сприймати вороже не лише вас, а й вашу територію.

Якщо собака часто гавкає у квартирі у сусідів, то проблеми можна спробувати вирішити, купивши спеціальний свисток. Хоча інформація про його ефективність зустрічається різна, більшість збігається з думкою, що цей засіб працює. Діє воно просто. Ви видаєте свист, коли починається гавкіт – тварина реагує. У вихованця, який чує у відповідь свист майже щоразу, коли він починає гавкати, поступово виробляється умовний рефлекс. Собака замовкає, оскільки звук свисту викликає у нього значний дискомфорт. Людям він не чутний, тому сусідів і своїх домашніх ви точно не стурбуєте.

Проведення мирних переговорів із сусідами

Якщо ви не хочете або не можете нічого зробити особисто, щоб неспокійний сусідський собака перестав докучати вам, доведеться поговорити з його господарями. Нерідко це виявляється дієвим заходом, що дозволяє вирішити проблему, не залучаючи до неї третіх осіб та компетентні органи. Але важливо, щоб розаговір була мирною, конструктивною і без переходу на особистості.

У жодному разі не починайте з претензій. Не говоріть про те, що собака вам набридла, що ви можете подати до суду або написати скаргу в поліцію. Забудьте про погрози щодо вихованця. Будьте гранично шанобливі та дружелюбні, але водночас тверді у своєму прагненні довести розмову до кінця. Сусіди повинні почути, що їх собака представляє серйозну проблему для вас, коли голосно гавкає, але зрозуміти, що ви схильні вирішити її мирно до взаємного задоволення.

Постарайтеся організувати розмову в такий час, щоб вона відбувалася віч-на-віч. Без свідків і у присутності сторонніх люди поводяться по-різному. У першому випадку людина може не захотіти обговорювати з вами це питання, у другому як мінімум вислухає. Цим ви позбавите себе і господаря собаки від незручного становища і пересудів.

Визначте основні аспекти ситуації. Поясніть, чому саме собака завдає вам так багато клопоту: заважає працювати, гавкає ночами, не даючи вам можливості відкрити вікно, та ін. Адекватна людина намагатиметься піти з вами на компроміс. Ви можете домовитися про те, що вигул вихованця відбуватиметься у бажаний для вас час. Або ж вам буде обіцяно, що тварину переведуть на ніч у приміщення з вікнами, що виходять на інший бік.

Якщо домовитися з об’єктивних причин неможливо, вам варто запропонувати сусідам найняти дресирувальника. Пообіцяйте, що зі свого боку намагатиметеся знайти хорошого професіонала. І дайте зрозуміти, що розумієте сусідів, що собака як домашній вихованець викликає у вас цілком позитивні емоції, і ви готові щось робити для вирішення проблеми.

Проблеми утримання вихованців у багатоквартирному будинку

Місто передбачає вміння значної кількості людей співіснувати в тісному контакті день у день і без шкоди один одному. Більшість із нас живе у багатоквартирних будинках, що накладає певні правила поведінки та способу життя. Собака в одній із квартир – один із найбільш проблемних аспектів для оточуючих цю квартиру сусідів. У більшості випадків вони полягають у наступному:

• стіни та інші конструкції середньостатистичного багатоквартирного будинку не забезпечують належної звукоізоляції. І це часто призводить до того, що навіть не дуже активний або гучно гавкаючий собака завдає сусідам чимало занепокоєння;
• у квартирі складно підтримувати потрібний санітарний рівень. У господаря тварини не завжди є можливість організувати їй своєчасний вигул та інші умови утримання, які повинен мати собака;
• якщо у приватному будинку у вихованця є вольєр, то у квартирі собака може відчувати занепокоєння через те, що не може реалізувати природну потребу у розтраті енергії. У результаті тварина так гавкає цілий день, дряпає стіни і т.д.

Право утримувати тварину в межах квартири багатоквартирного будинку – чи то собака, чи інший вихованець – має будь-яка людина. Обмежень з їхньої види немає. Але є правила, дотримання яких потрібне від господаря житла, якщо в ньому міститься собака або інший вихованець. Пов’язані вони з необхідністю підтримувати нормальні стосунки з оточуючими і заважати їх приватного життя. А недотримання деяких з них може спричинити штрафні санкції або навіть ризик виселення з квартири. І тому, перш ніж привести до себе додому тварину, потрібно добре подумати про незручності для себе і своїх домочадців, про проблеми для сусідів і про те, наскільки комфортно почуватиметься в ній сам собака.

Звернення до правоохоронних органів

Якщо спроби домовитися ні до чого не привели, і собака сусідів, як і раніше, постійно гавкає або завдає інших неприємностей, доведеться написати скаргу. Подати її можна

• до дільничного;
• у Росспоживнагляд;
• до адміністративного суду за місцем реєстрації.

Коли ви подаєте першу скаргу дільничному, можете розраховувати на роз’яснювальну розмову з господарем тварини. Ця розаговір передбачає не тільки пояснення щодо того, що робити і яких правил потрібно дотримуватися, якщо в багатоквартирному будинку живе собака. Дільничний зобов’язаний попередити господаря тварини про відповідальність порушення її утримання.

Якщо після відвідування ним сусідів нічого не змінилося, і ви так само продовжуєте слухати кожен день, як гавкає їх собака, варто подати скаргу знову. Декілька ваших заяв стануть підставою для штрафу, який поліцейський має право виписати. Копії поданих вами скарг ви повинні зберегти, так само як і офіційні відповіді на них із зазначенням вжитих заходів.

Якщо дільничний відмовився прийняти скаргу на сусідів, потрібно вимагати від нього письмової відмови. На підставі цього паперу можна робити запит до Росспоживадзору. Його співробітники за фактом звернення мають провести перевірку за адресою, де знаходиться собака, та оформити акт експертизи за результатами перевірки житла та вимірів шумів.

Традиційно така перевірка проводиться у вихідний день, оскільки тільки тоді можна застати всіх залучених до проблеми громадян за місцем проживання. Акт необхідно зберегти, тому що такий документ – вагомий доказ на вашу користь у разі подальшого судового розгляду з господарями тварини.

Останньою «сходинкою» на шляху утихомирення сусідів, які не бажають зважати на те, що їх собака гавкає і завдає вам великого занепокоєння, є звернення до адміністративного суду. Випадків, коли до цього дійшло, небагато. Але практика судових розглядів через проблеми утримання тварин таки існує.

Позовна заява має бути підкріплена доброю доказовою базою. Саме тому й бажано зберегти всі матеріальні підтвердження, що собака створює вам велике занепокоєння – кожну свою скаргу дільничному, акт, отриманий із Росспоживнагляду, а також усі копії звернень до інших інстанцій.

Рекомендується робити ще й аудіо- та відеозаписи переговорів із господарями тварини. Можна взяти письмові свідчення того, що собака голосно і часто гавкає, в інших сусідів. При складанні позову слід дотримуватися певних правил, щодо змісту яких можна порадитися з досвідченими людьми або адвокатом.

Відповідальність за порушення тиші

Відповідальність за порушення, вчинені власником свійської тварини, залежить від їх кількості та масштабів. Передбачено різні покарання – від адміністративного до кримінального. Саме заходи, можливі для господаря собаки, можуть бути такими:

• попередження, якщо зафіксовано перше порушення правил утримання;
• штраф, якщо собака систематично завдає значного занепокоєння людині чи групі людей;
• кримінальна відповідальність, що настає внаслідок заподіяння фізичної шкоди.

Адміністративний штраф є найпоширенішим заходом, оскільки в більшості випадків до реальної фізичної шкоди справа не доходить. “Вилка” штрафу передбачає стягнення від 500 грн. до кількох тисяч (максимально – 5000 грн.) Залежно від тяжкості порушення і від частоти його вчинення. Кримінальна відповідальність є обов’язкові роботи, а особливо важких випадках тюремне ув’язнення власника пса. Під час подання позову до суду постраждалі можуть вимагати відшкодування та моральної шкоди, а не лише матеріальної компенсації отриманих збитків.

Міра відповідальності може відрізнятися у різних регіонах. Міська влада також має право на розробку додаткових правил утримання домашніх тварин. Так, у деяких населених пунктах введено обмеження на кількість тварин у квартирах багатоквартирного будинку, і за однією адресою може утримуватися 1 собака або 2, але не більше.

Собаки – чудові домашні тварини. Може бути, ви завжди хотіли завести вихованця, але відчували, що ваша квартира не зможе стати підходящим будинком для нього? Є кілька лайфхаків, які допоможуть вам правильно облаштувати місце для свого собаки, а також запобігти всі проблеми, які можуть виникнути.

Крок 1. Вибір правильної собаки для вас

Перерахуйте свої пріоритети. Якщо ви хочете додати нового вихованця у свій будинок, витратите деякий час, щоб з’ясувати, яка порода собаки найкраще підходить для вас. Запишіть якість, яку ви шукаєте. Дайте відповідь собі на наступні питання. Ви хочете цуценя чи вже дорослого собаку? Що вимагає багато уваги? Чи ви шукаєте більш незалежну? Чи проводитиме ваша собака час з дітьми?

Крок 2. Ви живете у квартирі чи будинку?

Шукайте поменше собаку. Якщо ви живете у невеликому просторі, тобто в квартирі, це гарна ідея, щоб вибрати породу, яка не буде надто великою.

Перегляньте різні сайти, щоб дізнатися про породи собак. Якщо ви плануєте завести цуценя, переконайтеся, що ви можете дізнатися про його родовід. Спробуйте з’ясувати, скільки він важитиме, коли виросте. До популярних дрібних пород відносяться французький бульдог, чихуахуа та йоркширський тер’єр. Ви також можете розглянути таксу.

Крок 3. Подумайте про характер тварини

Вибирайте спокійну породу. Коли ви живете у квартирі, ваші сусіди будуть дуже близько. Якщо у вас немає приміщення з чудовою звукоізоляцією, ви повинні враховувати, наскільки гучним буде ваш собака.

Є кілька порід, відомих тим, що вони досить тихі. Подумайте про те, щоб завести бостонський тер’єр або мопс. Кінг-Чарльз-спаніель може бути хорошим вибором для квартири. Ці собаки тихі та маленькі.

Крок 4. Виберіть собаку, якій зможете приділяти стільки уваги, скільки їй потрібно

Коли ви живете в квартирі, ваш собака, ймовірно, не зможе пересуватися так само, якби він жив у великому будинку з заднім двором. Розгляньте можливість покупки тварини з нижчим рівнем енергії, щоб тримати її у квартирі. Шукайте собаку, якому не потрібно постійно бути зайнятим. Наприклад, бассет-хаунди є “низькоенергетичними” породами.

Крок 5. Поговоріть із господарем квартири чи будинку

Перш ніж привести собаку у квартиру, необхідно ознайомитись із правилами. У деяких будинках не допускається розміщення домашніх тварин. Запитайте орендодавця про будь-які обмеження домашніх тварин. Наприклад, можливо, дозволено собаки. Запитайте, чи є обмеження породи або ваги. Дізнайтеся, чи є грошові збори за домашніх тварин.

Крок 6. Завітайте до місцевого притулку

Зверніться до місцевого притулку для тварин. Запитайте їх, які типи маленьких тихих собак у них є. Ідіть у притулок у години відвідування. Проведіть деякий час із різними собаками. Ставте багато запитань. Поговоріть зі співробітниками притулку та волонтерами про різні вихованці та їх характери. Візьміть із собою інших людей. Будь-хто, хто збирається жити з собакою, повинен мати можливість зустрітися з нею, перш ніж привести домашню тварину додому.

Крок 7. Зробіть свою квартиру безпечною

Переконайтеся, що квартира безпечна для вашого собаки. Пройдіть через кожну кімнату та перевірте, що вона готова для тварини. На кухні та у ванній кімнаті закріпіть нижні шафи засувками. Ви ж не хочете, щоб маленькі лапи могли відкривати шафи, в яких зберігаються засоби чи ліки. В інших кімнатах закріпіть будь-які вільні або звисаючі дроти. Це небезпечно для собак, вони можуть їх жувати. Якщо у вас є домашні рослини, тримайте їх у недоступному місці. Собаки часто жують рослини, які можуть бути шкідливими.

Крок 8. Встановіть межі

Хороший власник собаки надасть правила та рекомендації для вихованця. Це може бути особливо корисним, коли ви живете разом у невеликому просторі. Вирішіть, чи дозволено вашому собаці спати на дивані. Якщо собака не дозволяє сидіти на ліжку або в кріслі, використовуйте чіткі команди і сигнали, щоб тримати собаку подалі від меблів.

Крок 9. Створіть простір для собаки

Тваринам подобається мати певний простір, який належить їм. Створіть область, де ваш собака може відчувати себе у безпеці та проводити деякий час на самоті. Поговоріть з вашим ветеринаром про те, який тип і розмір підстилки чи будиночка потрібен вашому собаці.

Крок 10. Тренуйте свого собаку

Витратьте деякий час на навчання вашого улюбленця. Це допоможе вам обом звикнути жити разом у невеликому просторі. Подумайте про те, щоб віддати собаку на тренування. Професіонал може допомогти вашому собаці опанувати навички, які допоможуть їй щасливо жити в квартирі.

Крок 11. Розберіться з тривогою від розлуки

Однією з головних проблем при утриманні собаки у квартирі є тривожність при розлуці. Коли це відбувається, собаки не дуже добре справляються з тим, що їх залишають самих. Це може бути великою проблемою в квартирах, оскільки це може турбувати ваших сусідів.

Спробуйте допомогти вашому собаці зрозуміти, що хороші речі ще можуть статися, коли вас немає вдома. Наприклад, ви можете подарувати йому головоломку-іграшку, начинену здоровою їжею.

Крок 12. Створіть дисципліну

Ви можете допомогти вашому собаці пристосуватися до життя у квартирі за рахунок дисципліни. Наприклад, годуйте собаку в один і той же час щодня. Виберіть годинник вранці та ввечері, щоб нагодувати вашу тварину. Він буде радий точно знати, коли настане час їжі.

Складіть встановлений розклад для прогулянок. Намагайтеся вигулювати собаку в той самий час щоранку і вечір. Розклад ігор: переконайтеся, що ваша собака знає, що у вихідні дні ви приділятимете їй більше уваги і братимете в різні поїздки з іншими тваринами.

Крок 13. Подумайте про денну допомогу

Одним із недоліків наявності собаки в квартирі є те, що ви, ймовірно, не можете дати їй необмежений доступ у двір. Через це вам потрібно буде зробити додаткові кроки, щоб переконатися, що ваше цуценя проводить достатньо часу на відкритому повітрі. Це може бути складно, якщо ви працюєте поза домом повний робочий день. Подумайте у тому, щоб завести собачника. Найміть когось, хто зможе прийти і погуляти із собакою протягом 15-30 хвилин на день. Більшість міст мають доступні, надійні послуги вигулу собак.

Переконайтеся, що ваш собака правильно харчується, використовуйте якісний корм. Купуйте багато іграшок. Собаки люблять грати, і багато хто з них любить жувати речі. Надайте іграшки, які дозволять їм весело провести час та висловити свою енергію. Собаки мають різні характери. Якщо ваш вихованець не здається зацікавленим в одному типі іграшки, продовжуйте пробувати різні варіанти, доки не знайдете той, який приверне його інтерес.

Крок 15. Проведіть час разом із користю

Найкращий спосіб утримувати вашого собаку щасливим і здоровим у квартирі — це звертати на неї увагу. Знайдіть час кожен день, щоб зосередитись на вашому вихованці. Знайдіть способи взаємодії, крім просто годувати його. Знайдіть час для довгих прогулянок. Не ведіть свого собаку назад у будинок відразу після того, як він зробить свою справу.

Грайте зі своїм чотирилапим другом. Вигадуйте нові цікаві заняття. Ідіть разом у парк. Ваша собака буде цінувати цей час і з задоволенням бігати на великій території, і грати з вами.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.