Сечовина (карбамід): добриво для різних культур у вашому саду та городі

Амід вугільної кислоти – так хіміки називають сечовину. Карбамід (друга назва сечовини) є найбільш концентрованим із відомих садівнику та городнику азотних добрив: якщо сечовина не містить домішок, то більше 46% її складу – це чистий азот. Підживлення чудово розчиняється у воді. Причому що вище температура рідини, то швидше розчиняється амід вугільної кислоти. Карбамід часто і густо застосовують у садівництві: в першу чергу як засіб для підживлення, а в другу, як отруту для шкідників. Але тонкощів та нюансів у цій справі досить багато. Тому обговоримо основні.

Карбамід як підживлення: як правильно вносити

Головна перевага, яку має сечовина, полягає в її хімічному складі. У карбаміді присутній аміачний азот, який у порівнянні з іншими азотистими сполуками набагато швидше та ефективніше засвоюється в тканинах рослин. Отже, і результат такого підживлення не змушує на себе довго чекати. У зв’язку з цим карбамід використовують як добрива для всіх рослин без винятку, будь то декоративні чагарники, плодові дерева або овочеві культури.

Докладніше про те, як вносити сечовину під ті чи інші рослини, ми поговоримо нижче. Тому що багато залежить від того, яку саме культуру ви маєте намір підгодувати. Однак універсальні правила також існують. І їх добре було б засвоїти на самому початку.

1. Карбамід завжди закладають у землю на глибину 4 см.
2. Через дві-три доби сечовина перетворюється на вуглекислий амоній.
3. Якщо ви забудете закласти сечовину в грунт, то амоній, що утворився, миттєво випарується. Це означатиме, що добра половина азоту, заради якого ви використовували саме це добриво, просто випарується.

Карбамід як добриво перед посадкою: особливості внесення

Багатьох дачників цікавить питання, чи можна використовувати сечовину як збагачувач грунту. І якщо можна, то як саме.

• Кількість.На один квадратний метр землі необхідно вносити при перекопуванні ґрунту від п’яти до десяти грамів речовини.
• Час внесення. Щоб захистити молоді паростки від газоподібного аміаку, який виділяється в процесі розкладання сечовини, добриво необхідно закласти в ґрунт заздалегідь – за тиждень, а краще за два тижні до посадки рослин.
• Поєднання з іншими добривами. Якщо ви хочете бути на 100% впевненими в тому, що аміак, що виділився з карбаміду, не завдасть шкоди молодим рослинкам, обов’язково використовуйте сечовину в поєднанні з підживленням калійного типу.

Карбамід для позакореневого підживлення: коли це необхідно

Азотне голодування відбувається навіть у дерев. І в цьому випадку без позакореневого підживлення не обійтися. Головна ознака того, що вам знадобиться сечовина, – обсипання зав’язей з дерев та чагарників. У таких випадках професійні садівники рекомендують провести негайне обприскування рослин. Причому зробити це потрібно так, щоб розчин рівномірно покрив не тільки лицьову, а й виворітну сторону листа.

Для обприскування 100 квадратних метрів знадобиться приблизно 3 л сечовини. Альтернативою може служити селітра, але ця речовина набагато сильніше обпалює листя та стебла, ніж карбамід.

• Плодові дерева. Максимальна концентрація сечовини для позакореневого обприскування не повинна перевищувати 0,5%. Отже, для приготування розчину вам потрібно буде взяти 50 г карбаміду в розрахунку на 10 л води.
• Якщо ви помітили ознаки азотного голодування у кімнатних квітів, то для приготування літра розчину для обприскування вам знадобиться максимум 8 грамів сечовини. Дуже бажано ввести до складу такого добрива невелику кількість магнію сульфату. Приблизно 3 грами. Цей садівницький фокус дозволить суттєво знизити ризик псування листя і в рази підвищити ефективність позакореневого підживлення, оскільки магній є одним із “інгредієнтів” хлорофілу.

Карбамід як засіб для імунітету рослин

Карбамід – це не тільки добриво, це ще й стимулятор імунної системи рослин. З його допомогою можна зміцнити здоров’я дерев та захистити їх від парші та інших недуг, а також від атаки комах-шкідників.

1. Чекаємо на момент, коли навесні середньодобова температура підвищиться трохи вище +5°C.
2. Беремо відро води і додаємо до нього 0,05 кг мідного купоросу.
3. Туди ж відправляємо 0,7 кг сечовини.
4. Приготований розчин використовуємо для обприскування плодових дерев.

Завдяки такій обробці садових дерев, квіточки на них з’являться дещо пізніше за звичайне. Це захистить аличу та абрикос від пошкодження квітів через весняні заморозки та підвищить урожайність цих культур.

Якщо ви хочете захистити від парші та інших недуг яблуні та інші садові дерева, використовуйте повторну обробку в осінній період. До неї можна приступити відразу ж, як тільки почне опадати листя. Для приготування імунного розчину у відро води необхідно додати 0,5 кг сечовини.

ТОП-5 головних правил застосування карбаміду

Перш ніж ми перейдемо до детальної та конкретної розмови про те, як за допомогою карбаміду підгодовувати ті чи інші овочеві чи плодово-ягідні культури, давайте ще раз повторимо найважливіші правила, пов’язані з використанням сечовини на дачній ділянці. Вони є основою основ.

1. Аміак, що міститься у сечовині, миттєво випаровується на повітрі. Щоб його зберегти, добриво потрібно закладати в ґрунт на глибину близько 4 см.
2. Внесення карбаміду в грунт навесні передбачає наявність прошарку землі між добривом і посіяним насінням. Щоб захистити насіння рослин від опіків, використовуйте сечовину в тандемі з калійним підживленням.
3. Карбамід категорично заборонено змішувати з крейдою та доломітом. У списку табу також є вапно і суперфосфат.
4. Сечовину можна змішувати виключно з тими підживленнями, які мають суху та розсипчасту структуру.
5. Через дві доби після позакореневого обприскування азот проникає із сечовини в білок рослин – це науково доведений факт.

Для зберігання карбаміду краще вибрати максимально сухе місце: сечовині властиво вбирати вологу.

Застосування карбаміду для різних городніх культур

Зберігати сечовину можна скільки завгодно. Хоча на упаковці виробники чітко вказують на строк: 6 місяців. Це зовсім не означає, що якщо ви не використовували добрива протягом півроку, його потрібно викинути. Це свідчить лише тому, що через 6 місяців ефективність сечовини трохи знизиться, оскільки частина азоту випарується. В іншому карбамід так і залишиться карбамідом. Про те, як його застосовувати для тих чи інших рослин, які ми з вами вирощуємо на дачнІЙ ділянці, ми поговоримо нижче.

Часник

Часник, як відомо, поділяється на зимовий та літній. Цю овочеву культуру підгодовують сечовиною лише один раз протягом усього періоду вегетації, але підгодовують обов’язково. Роблять це приблизно на початку літа або в середині першого літнього місяця. Якщо ви почнете зловживати карбамідом, то швидше за все отримаєте дуже дрібні голівки часнику. Адже велика кількість азоту стимулює рослини до нарощування зеленої маси.

Для приготування кореневої підгодівлі для часнику 10 г хлористого калію змішують з 10 г карбаміду і розчиняють все це у відрі води.

Огірки

Протягом усього періоду зростання та розвитку огірки належить удобрювати близько чотирьох разів. Сечовина в цьому списку є першою підкормкою.

• Сечовину вносять у ґрунт після того, як з моменту висаджування огірків минуло два тижні.
• Перш ніж полити огірки розчином сечовини, землю довкола цієї городньої культури добре зволожують звичайною водою.
• Для приготування розчину у відро води додають 15 г карбаміду.

Щоб зробити підживлення ефективнішим, фахівці рекомендують додати туди суперфосфат у кількості 60 грамів.

Якщо ви вирощуєте тепличні огірки і при цьому помітили, що їх листя стало більш тьмяним і бляклим, ніж раніше, обов’язково організуйте для них позакореневе підживлення. Щоправда, рецепт препарату для такого підживлення істотно відрізнятиметься. Для його приготування знадобиться 20 г суперфосфату, 15 г карбаміду, 15 г хлористого калію і 10 г маткового молочка.

Позакореневе підживлення огірків у теплиці рекомендують здійснювати виключно в похмуру погоду і тільки після того, як земля буде достатньо зволожена за допомогою поливу.

Помідори

Томати – це одні з тих овочів, які чудово відгукуються на підживлення карбамідом. Фахівці рекомендують вносити сечовину в кожну окрему лунку перед посадкою розсади. При цьому сечовину в кількості 15 г потрібно змішати з аналогічною кількістю суперфосфату, захистивши таким чином молоді рослини від опіків. Не забудьте присипати добриво невеликим шаром ґрунту, щоб відокремити підживлення від кореневої системи томатів.

Сечовина вноситься під томати лише один раз. Весь наступний період підгодівлі під час посадки томати необхідно регулярно та ретельно зволожувати.

Капуста

А ось щодо капусти думки фахівців розходяться. Одні кажуть, що капусту варто підгодувати сечовиною під час посадки. Інші категорично забороняють це робити. Думки опонентів подібні лише в одному: підгодовувати карбамідом капусту можна лише раз.

Щоб убезпечити себе від низької врожайності, краще приготувати розчин для поливу тоді, коли настане час для першого підживлення. Для цього потрібно додати у відро води 30 г сечовини.

Картопля

Картопля вкрай погано засвоює мінеральні добрива і є дуже вимогливим та примхливим овочом. Але городники з досвідом знають напевно: щоб отримати добрий урожай, за два тижні до посадки картоплі потрібно внести в землю сечовину, змішану з калійними добривами.

Витрата сечовини одну сотку картопляної грядки становить 2 кг.

Буває і так, що внести добрива в чистий ґрунт не виходить. Однак це зовсім не означає, що від використання карбаміду вам потрібно відмовитись. Заповнити недолік азоту можна за допомогою рідкого препарату, який вноситься через чотири доби після посадки овочевої культури. Для цього у відрі води розчиняється 15 г карбаміду. Для підживлення однієї рослини знадобиться приблизно півлітра рідини.

Яка кількість сечовини необхідна для різних рослин

• Для цибулі, томатів, картоплі, капусти, перцю, часнику та буряків – 20-22 г/м².
• Добрива сечовини (близько 11 г/м²) для кабачків, патисонів та баклажанів вносять двічі у вегетаційний період: перший раз, коли виробляють посадку розсади, а другий – у період утворення плодів.
• Для огірків та гороху – 7-8 г/м².
• Гранули сечовини, для суниці та полуниці, вносять у ґрунт для посадки. У період утворення квітів та ягід рослину обприскують розчином (10 гр. Добрива на 2000 мл води). Другий раз підгодовують, виробляють підгодівлю наприкінці літа – на початку осені (60 гр. на 2 відра води).
• Для зернових культур використовують 300 грн. сечовини на сотку у незмінному вигляді.
• Як позакореневе підживлення, і запобігання хворобам і шкідникам (обприскування рослин) використовують розчин сечовини (10-14 гр на відро води).
• Для ягідних та овочевих культур перед посадкою вносять у ґрунт (у гранулах) 6-10 г/м², з яких 60% вносять в осінній період, а решту – навесні.

Полуниця

У випадку з полуницею садівникам та городникам потрібно бути особливо обережними. Справа тут ось у чому:

• якщо полуниця відчуватиме брак азоту, то, по-перше, урожай буде зовсім низьким, а по-друге, ягоди будуть дуже дрібними;
• якщо полуниця відчуватиме перенасичення азотом, то незважаючи на великий урожай і великі ягоди, плоди будуть водянистими, неароматними і абсолютно несмачними.

Якщо ви не впевнені у своїх силах та здатності розрахувати необхідну кількість сечовини для підживлення, скористайтеся вже готовими збалансованими добривами. Наприклад, “Нітрофоскою”, яка є складним препаратом, до складу якого входить азот, калій і фосфор.

Плодові дерева

Плодові дерева чудово відгукуються на внесення сечовини до ґрунту. Карбамідом підгодовують мешканців саду тричі за сезон:

• перше підживлення сечовиною припадає на період, коли на деревах з’являється перший зелений серпанок;
• друге підживлення роблять тоді, коли жителі саду починають цвісти;
• третє підживлення сечовиною здійснюють у період, коли на деревах вже дозрівають плоди.

До плодоношення сечовини вносять менше, ніж під час плодоношення. Щоб добриво якісно засвоїлося, довкола приствольного кола професіонали рекомендують сформувати борозенки завглибшки 10 см, засипати туди карбамід та присипати землею. А ось скільки карбаміду сипати – підкаже список нижче.

Яблуня:

• у період спокою: 150 г у розрахунку на одне дерево;
• у період плодоношення: 250 г на одне дерево.

Вишня:

• у період спокою: 100 г у розрахунку на одне дерево;
• у період плодоношення: 120 г на одне дерево.

Слива:

• у період спокою: 140 г у розрахунку на одне дерево;
• у період плодоношення: 160 г на одне дерево.

Чорноплідна горобина:

• у період спокою: 120 г у розрахунку на одне дерево;
• у період плодоношення: 170 г на одне дерево.

Квіти

Для підгодовування квітів сечовина використовується лише на початку вегетативного періоду. Якщо застосувати препарат пізніше, то висока ймовірність того, що бутони на квітах зовсім не з’являться. Адже ми з вами пам’ятаємо, до чого веде надлишок азоту в тканинах рослини — нарощування зеленої маси.

Щоб принести користь мешканцям клумби, необхідно приготувати розчин, додавши в один літр води 4 г карбаміду. Приготовленого засобу вистачить для поливу клумби площею один квадратний метр. Провести процедуру необхідно тоді, коли на квітах з’явиться перша зелень після весни, і використання сечовини на клумбі слід припинити аж до наступного весняного сезону.

Вирощування винограду: основні тонкощі і секрети

Маючи свій власний сад, складно відмовитися від можливості виростити в ньому виноград, який буде радувати наливними гронами смачних ягід. На перший погляд може здатися, що складного виростити виноград з саджанців? Однак ця рослина не завжди може розвиватися в низинних місцях і регіонах з суворим кліматом, також дуже важливий склад грунту, правильний догляд і полив. Про всі ці тонкощі ви дізнаєтеся з цієї статті і зможете виростити виноградну лозу, щедро посипану сонячними дарами природи.

Опис, види, сорти

Кущ винограду представляє собою не тільки корисне, але і дуже красива рослина, адже його плетуться лози створюють чарівну тінь у дворі, прикрашаючи арки та альтанки ніжно-зеленим листям і витонченим цвітінням, що змінюються апетитними гронами.

Всі сорти винограду поділяються на столові, які подають до столу в свіжому вигляді, технічні, призначені для консервації та приготування вина, а також універсальні, придатні для обох цих цілей. Однак не всім відомо, що існує і видова класифікація за місцем виведення сортів:

• євроазійські види дозволяють зібрати урожай найбільших і солодких ягід;
• американські види характеризуються потужним розвитком, гарну стійкість до низьких температур і захворювань;
• амурський сорт винограду – самий морозостійкий, здатний винести зниження температури до – 42С⁰.

Серед сортів, активно культивується нашими співвітчизниками в усіх областях України можна виділити: «Джовані», «Сенсація», «Преображення», «Сфінкс», «Велес», «Лівія», «Бажена», Августин »і ін.

Посадка

Місце для виноградника потрібно вибирати сонячне, захищене від протягів восени і влітку. Основною умовою при його вирощуванні є наявність опори. Її функцію може виконувати високий паркан, стіни альтанки або штучно створена шпалера. Є два основних способи посадки цієї рослини: в траншеї і на гряди. Перший підходить для піщаних ділянок, а другий – для суглинистих, погано прогріваються сонячними променями.

Зверніть увагу на зображення, що ілюструє способи посадки, до кореневої системи підведені пластикові пляшки з відрізаним дном для правильного поливу в перші два роки розвитку саджанця. Пляшки можуть замінити також звичайні труби ПВХ. Якщо ви проводите посадку в останні літні місяці, створіть укриття молодим саджанців, щоб їх не пошкодили перші морози.

До посадці приступають навесні, викопують ямки або траншеї шириною і глибиною 50-70 см, на дно укладають дренаж (глиняні черепки, бита цегла, щебінь), родючий шар землі кожної ямки змішують з 0,5 відрами перегною або компосту, 20 суперфосфату або іншими препаратами, що містять основні мікроелементи, 0,5 відрами піску (якщо грунт не піщаний).

Догляд

Активний полив винограду з регулярністю 1-2 рази на тиждень необхідний у перші три роки його розвитку, поки коріння занадто слабкі, щоб черпати вологу з підземних ресурсів, по закінченню цього часу кущі можна поливати 1-2 рази в місяць. У міру зростання лози, проводите підв’язку до шпалери, щоб молоді пагони безперешкодно зміцнювалися.

Пересадка може знадобитися, якщо кущ погано розвивається і був помилково посаджений в низинних місцях з високим заляганням підземних вод. В цьому випадку обкопавши кущ так, щоб максимально зберегти цілісність кореневої системи і перемістіть на нове місце. Підживлення проводять навесні до розпускання бруньок, в період цвітіння і після збору врожаю комплексними мінеральними і органічними препаратами.

Обрізка

Обрізка – один з найважливіших етапів догляду, який допомагає захистити кущі від розвитку патогенних мікроорганізмів і стимулює зростання нових пагонів, збільшує врожайність, поліпшує смакові якості ягід і безпосередньо впливає на їх крупність. Влітку і навесні обрізку проводять з профілактичною метою, видаляють зламані і старі неживі гілки. Також в цей період рекомендується прищипувати молоді пагони, захищаючи від хвороб, трохи прорідити кущ, щоб він з усіх боків обігрівався сонячними променями.

Восени проводять ґрунтовну обрізку, видаляючи пошкоджені пагони, сухе листя і незібрані грона винограду. Момент скидання листи свідчить про те, що рослина готується до зими і акумулює свої життєві ресурси в кореневій системі. Це дуже вдалий час для проведення обрізки. Огляньте уважно кущ, визначте багаторічні скелетні гілки, обріжте їх на 10-20 см, минулорічні пагони необхідно зрізати також, а зайві молоді гілки, загущающие або пошкоджені видаліть повністю.

Розмноження

Розмножується виноград живцями, які готують восени під час основної обрізки. Підберіть сильну лозу, вже плодоносить раніше. Ширина її не повинна перевищувати 8 мм. Довжина залежить від кількості нирок (яких повинно бути не менше) і може коливатися від 20 до 50см. Зріз потрібно робити під косим кутом стерильним інструментом. Також лоза повинна бути зеленою, без ознак захворювань. Зібрані чубуки промийте проточною водою і засипте вологим піском. Зберігаються вони в темному прохолодному місці при температурі від 0 до 5 С⁰.

У квітні дістаньте черешки, знову промийте і поставте в ємність з корнеобразователем або чистою водою. Занурювати в воду чубук рекомендується на 1/3. Садити чубуки рекомендується через 2 доби в стаканчики з земельною субстратом, призначеним для розсади. Щоб побачити, як проростають коріння, спочатку зріжте дно стаканчика. Протягом 3 тижнів на саджанцях з’являться молоде листя. Висаджувати на постійне місце їх можна тоді, коли коріння будуть досить сильними, щоб пережити пересадку.

Шкідники, хвороби

Кращий спосіб лікування захворювань – це їх профілактика. З цією метою і проводиться обрізка, прищипування пагонів. Однак для грибкових і вірусних хвороб цього не завжди достатньо. Щоб попередити їх розвиток, 1-2 рази навесні обробляйте листя, пагони і прикореневу зону грунту фунгіцидами широкого спектру дії.

Найбільш поширені захворювання – антракноз, мільдью, борошниста роса, сіра гниль, чорна плямистість, філоксера, для боротьби з якими підходять багато фунгіциди. Часті комахи шкідники – павутинний кліщ, виноградний зудень і листовійки, боротися з ними можна за допомогою інсектицидних препаратів.

Вирощування винограду – нескладне заняття навіть для початківців садівників, якщо слідувати правильній агротехніці, в результаті якої ваші труди винагородяться багатим урожаєм!