Біологічні засоби захисту рослин на 2024

Біологічні засоби захисту рослин ✅ Реальний досвід і практичні рекомендації на полях України ⭐ У нас можна замовити засоби захисту рослин.✅ Читайте докладніше на сайті або Телефонуйте ☎ 098-101-20-80 ☎ 095-515-41-66!

Бактеріальні препарати – це екологічно безпечні добрива комплексної дії, оскільки містять у своєму складі мікроорганізми, які стримують розвиток фітопатогенів. Ми розповімо про ефективність їх застосування в 2024.

До біологічних засобів захисту рослин відносяться:

Гаупсин – це препарат комплексної дії (ЛФ-Ультрафит), який знищує збудників грибкових захворювань і має інсектицидну дію. Препарат діє проти кореневих гнилей і працює на рівні з таким хімічним препаратом як фундазол.

Триходермін – це гриб-антагоніст, який використовується для захисту сільськогосподарських та декоративних культур проти всіх видів гнилей і хвороб листового апарату у відкритому і закритому грунті. Дія препарату полягає в тому, що гриб паразитує і виділяє ферменти та антибіотики, які стримують розвиток фітопатогенних грибів. Препарат стимулює ріст і розвиток рослин, підвищує стійкість до хвороб, бере участь у процесах амонификации, нітрифікації, мобілізації калію і фосфору, зменшує розвиток нематод. Це, наприклад, такий препарат як Фіто-М.

Азотофіксуючі бактерії – це препарати, виготовлені на основі азотфіксуючих бактерій, їх використання призводить до збільшення польової схожості і енергії проростання насіння, активують всі фізіологічно активні процеси в рослині, забезпечують формування вторинної кореневої системи, розподіляють водний баланс в рослині в умовах посухи, підвищують імунітет рослини і стійкість до хвороб за рахунок фунгистатичного та фунгіцидної дії. Препарати застосовуються для передпосівної обробки насіння зернових, зернобобових культур та овочів.

Бітоксибацилін – бактеріальний препарат кишкової дії, який застосовується в боротьбі з шкідниками на овочевих культурах (картопля, помідори, капуста, огірки в закритому грунті, перець та інші) проти колорадського жука, листогризучих совок, капустяної молі, вогнівок, павутинного кліща і кісточкових плодових деревах, виноград проти яблуневої плодожерки, плодової молі, листокруток, американського білого метелика та ін Ефективність препарату в 90%.

Фосформобилизирующие бактерії – це наприклад препарати поліміксобактерин, альбобактерин та ін, вони сприяють підвищенню врожайності зернових культур на 10-21% і за рахунок них в грунті збільшується кількість рухомого фосфору на 30%.

Різоплан – біологічний препарат, який використовують проти більшості хвороб листового апарату (борошнистої роси, церкоспорозу, бурої іржі, гельмінтоспорозу, чорної ніжки, бактеріозів овочевих культур). Діюча речовина – це бактерії псевдомонас, які здатні пригнічувати патогени хвороб. Використовують препарат для обробки посівного матеріалу, кореневої системи розсади, для обприскування протягом вегетації культури.

Боверін – це біологічний препарат, який містить у своєму складі энтомопатогенний гриб. Препарат використовується для захисту овочевих та декоративних культур закритого грунту. Механізм дії такий що спори грибів, які потрапляють на шкідників проростають в порожнину тіла комах, що викликає їх загибель.

Трихограма – комаха бурого кольору, яка розвивається в середині заражених нею яєць комах-шкідників. Використовують трихограму для боротьби з листогризучими і подгрызающими совками, стебловим метеликом, шкідниками саду. Випуск її проводять у 2 прийоми в період яйцекладки шкідників.

Если Вы не нашли ответы на свои вопросы или же появились новые, обязательно позвоните нам по номеру телефона 095-515-41-66. Наши сотрудники, дипломированные специалисты, имеющие большой стаж трудовой деятельности, проведут консультацию, помогут найти наиболее эффективные решения для защиты Ваших посевов от сорняков.

Біологічний метод захисту рослин в Україні: реалії і перспективи

Погіршення стану навколишнього природного середовища в Україні зумовлено значною кількістю негативних екологічних чинників, зокрема певною мірою і сільськогосподарським виробництвом: застосуванням хімічних засобів захисту рослин в обсягах понад 30 тис. т/рік, що потребує постійного пошуку заходів щодо зменшення пестицидного навантаження на агроценози

Біологічні засоби захисту рослин від шкідників і хвороб — важлива, невіддільна складова інтегрованої системи захисту в сучасних агроценозах сільськогосподарських культур, а в захищеному ґрунті — один з основних засобів захисту овочевих культур упродовж вегетації і як єдиний засіб контролю фітофагів і фітопатогенів в період збирання овочів, оскільки згідно із Законом України «Про пестициди і агрохімікати» (ст. 13), застосування хімічних препаратів у теплицях обмежено.

Захист рослин

Суть біологічного методу захисту рослин полягає у застосуванні проти шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, паразитів, гербіфагів) та продуктів їх життєдіяльності, одержання високоякісної екологічно безпечної продукції за умови збереження біологічного різноманіття біоценозів. Біологічний захист рослин — це регуляція чисельності (біологічний контроль) шкідливих організмів.

Бактеріальні, грибні та вірусні інфекції, які є компонентами природних екосистем і надто поширені в природі, відіграють істотну роль в регулюванні чисельності шкідливих видів комах в певних екологічних ситуаціях.

Одним із перших наприкінці позаминулого століття пілотні наукові експерименти із застосування ентомопатогенних мікроорганізмів для боротьби зі шкідниками рослин провів видатний вітчизняний учений І. Мечников. Він розробив низку дослідів із застосування гриба зеленої мускардини для обмеження чисельності звичайного бурякового довгоносика і обґрунтував перспективи практичного використання патогенних мікроорганізмів, а інтенсивного розвитку біологічний захист набув у 1970-х роках.

У результаті жорсткої концентрації і спеціалізації сільського виробництва, вирощування сортів інтенсивного типу і активне використання потужних техногенних факторів: добрива, техніки, засобів захисту рослин, впровадження сівозміни з короткою ротацією і навіть перехід в ряді господарств до монокультури, призвели до значного зниження біорізноманіття біоти не лише на полях, а й в інших біоценозах агроландшафта, відбулося корінне порушення природних регуляційних механізмів в екосистемах, що спричиняє серйозні негативні післядії екологічного характеру. Сучасне рослинництво характеризується низькою стабільністю фітосанітарного стану (спалахи масового розмноження шкідників, епіфітотії хвороб, широке розповсюдження бур’янів) і значним прогресивним його погіршенням.

Рис. Динаміка застосування засобів захисту в Україні протягом 2000–2019 рр. (дані Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби України)

Біологічні препарати

Нині і в Україні назріла потреба біологізації захисних заходів, яка викликана не лише екологічними і соціальними, а й економічними проблемами. Згідно з постановою Ради Європи від 28.06.2007 №834/2007, біологічний метод є основним стратегічним еколого-біологічним заходом контролю шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур за органічного вирощування.

У різних державах світу для контролю чисельності шкідливих організмів офіційно зареєстровано і застосовується біля 45 природних біологічно активних речовин, 50 феромонів, 60 вірусів, бактерій, грибів, нематод та понад 30 видів ентомофагів.

В Україні дані останнього десятиліття засвідчують про тенденцію до зростання кількості біологічних препаратів, які додано до «Переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Так, якщо кількість біопрепаратів у 2012 році, внесена до «Переліку…» становила тільки 60 найменувань, близько 3,2% загальної кількості зареєстрованих пестицидів, то у 2014 році уже було додано 97 біологічних засобів захисту, 2018-го — 145 біопрепаратів, а наразі «Перелік…» містить 153 біологічних препарати. Створена велика кількість біологічних препаратів на основі різних видів мікроорганізмів, не лише для захисту рослин від шкідників і хвороб, а й для підвищення врожайності, засвоєння, зв’язування і фіксації атмосферного азоту, мобілізації важкодоступного фосфору з ґрунту.

Асортимент біологічних засобів представлено переважно (на 80%) мікробіопрепаратами, частка ентомофагів в умовах відкритого ґрунту становить близько 30%, де застосовують переважно кілька видів трихограми, а в захищеному ґрунті амблісейус, фітосейулюс, енкарзію, макролофуса, афідіуса, галицю афідімізу.

Найбільшу частку в структурі біологічних засобів захисту становлять біопрепарати для поліпшення живлення і підвищення врожаю сільськогосподарських культур — 34,1%. Збільшилась кількість біопрепаратів для засвоювання атмосферного азоту (33 препарати проти 27 в попередні роки) і становили 23,5%, а також комплексні біопрепарати — 25,0%. Для захисту сільськогосподарських культур від шкідників додано 13 препаратів, що становить 7,1%, мишоподібними гризунами — 1 препарат на основі бактерії Salmonella enterides var. Issachenko. Частка біопрепаратів для мобілізації важкодоступного фосфору з ґрунту — 2,4%, для стимуляції росту — 6 препаратів. Варто зазначити, що вперше до «Переліку…» внесено протинематодний біопрепарат, а також біоінсекто-фунгіцид для захисту від шкідників і хвороб.

Наразі є певний арсенал біологічних засобів, які без шкоди для навколишнього природного середовища можуть контролювати чисельність шкідливих організмів у біоценозах, дозволяють отримувати високоякісну продукцію. Нині воїхни застосовують у всіх областях країни у різних агроценозах, але обсяги їх використання потребують розширення.

Обсяги захисних обробок

Упродовж 2000–2005 рр. площі обробок проти шкідників і хвороб із застосування захисних заходів становили від 12,9 до 23,3 млн гектарів, а частка біологічного методу — 1,1–1,9 млн (8,0–8,5%). В наступні п’ять років обсяги застосування засобів захисту збільшилися до 24,1–38,6 млн гектарів, а біологічних засобів становили 0,7–2,1 млн гектарів (3,0–5,4%). Істотно підвищилися обсяги захисних обробок у 2011–2015 рр. до 43,9–45,9 млн гектарів за показників застосування біологічних засобів на рівні 2,0–2,3 млн гектарів, що становило 4,2–5,3%. Протягом 2016–2020 рр. засоби захисту застосовували на площах від 45,2 до 53,2 млн гектарів, а біологічні засоби — від 1,8 до 2,6 млн, частка яких — в середньому близько 4%.

Слід зауважити, що значно відрізняється динаміка та структура застосування біологічного методу захисту рослин проти шкідників і хвороб в посівах сільськогосподарських культур. Найбільші обсяги внесення біологічних препаратів здійснюють проти мишоподібних гризунів, підгризаючих і листогризучих совок, стеблового метелика та комплексу шкідників в овочевих і зернових агроценозах і в плодових насадженнях.

До 2009 року внесення біологічних препаратів проти мишоподібних гризунів досягало 40,1–77,8% усіх оброблюваних біологічними засобами площ. За період 2010–2020 рр. частка біологічного методу захисту від цих шкідників знизилась від 25,1 до 8,1%.

Великі обсяги захисних заходів із застосуванням біологічного методу до 2008 року здійснювали для контролю чисельності озимої та інших підгризаючих совок, що досягали 29,4% усіх оброблюваних біологічними засобами площ. В наступні роки ці показники знизилися до 0,6%, а у 2020 році із запланованих робіт із біологічного захисту на площі 97 тис. гектарів було оброблено лише близько 1 тис. гектарів.

Застосування біологічних засобів в агроценозах зернових культур здійснюється переважно для захисту від хвороб. Так, із 2003 по 2009 рр. обробляли невеликі площі, в межах від 20 до 73 тис. гектарів, що становило 1,9–6,2 % усіх захисних робіт. Але з 2012 року біологічний метод на зернових культурах почали впроваджувати для захисту і від шкідників. Так, у 2014 році проведено захисні заходи проти шкідників на площі 116,0 тис. гектарів, від хвороб — 112,3 тис., з 2,3 млн гектарів оброблюваних біологічними засобами площ.

Дані щодо застосування біологічного методу в плодових насадженнях засвідчують про незначні оброблені площі, в середньому від 2 до 3 тис. гектарів. З 2009 року біологічний захист садів включає обробки біологічними засобами від шкідників і хвороб на площах від 3 до 12 тис. гектарів, у 2010–2017 рр. оброблено в межах 14,7–26,8 тис. гектарів.

На посадках картоплі до 2008 р. біологічні препарати застосовували тільки для захисту від шкідників на площі 14,5 тис. га. Починаючи з 2009 року об’єми застосування біологічних засобів значно збільшилися, їх почали застосовувати і для захисту від хвороб.

Спостерігається тенденція до збільшення обсягів обробок біологічними засобами проти шкідників і хвороб на овочевих культурах. Якщо у 2000–2008 рр. біологічні засоби застосовували на площах 2–3 тис. гектарів, то у 2009–2014 рр. обсяги біологічних обробок зросли до 34 тис. гектарів, а за 2015–2017 рр. збільшились на 23,5% і становили вже близько 80,0 тис. гектарів.

На незначних площах (до 1,5 тис. гектарів) застосовують біологічні засоби на виноградній лозі проти шкідників і хвороб.

Велике значення в підтриманні рівноваги в агроекосистемах має застосування ентомофагів, серед яких у відкритому ґрунті провідне місце належить трихограмі. Застосовують трихограму переважно в посівах зернових, кукурудзи, соняшнику, цукрових і столових буряків, овочевих, зернобобових культур і багаторічних трав проти лускокрилих шкідників на площі 2,5– 3,0 млн гектарів.

Розроблення біопрепаратів

Наразі актуальним було і є проблема розроблення нових ефективних і екологічно безпечних біологічних препаратів на основі різних біоагентів.

Виробництво біопрепаратів полягає в розмноженні в штучних умовах виділених із довкілля найбільш високоактивних мікроорганізмів і створення умов для їх життєдіяльності. І якщо на початку розробляння перших біологічних засобів захисту рослин переважали препарати проти фітофагів, то протягом останніх років асортимент біопрепаратів істотно розширюється з кожним роком новими препаратами, які стримують розвиток збудників хвороб і підвищують імунітет рослин. Перспективні біологічні препарати комплексної дії, які забезпечують захист культур від двох і більше видів шкідливих організмів.

Як показує багаторічний досвід, для розширення застосування біологічних препаратів в агроценозах, успішного і економічно рентабельного використання біологічних засобів потрібно:

• постійно контролювати їхню якість, що дозволить гарантувати якість біопродукції і ефективність захисної дії проти шкідливих організмів в агроценозах. Важливою умовою отримання якісних біопрепаратів є ретельне дотримання технологічних параметрів виготовлення біопрепаратів на всіх етапах. Слід зазначити, що найвідповідальнішим етапом є отримання маточних культур мікроорганізмів;
• біологічні засоби слід застосовувати в чітко розроблених програмах, складовими яких є постійний і своєчасний моніторинг фітосанітарного стану агроценозів сільськогосподарських культур. Досить гостро стоїть проблема із забезпечення господарств феромонними пастками, використання яких дозволить оптимізувати застосування біологічних засобів захисту і підвищити їх ефективність;
• проводити системні дослідження з розробки і впровадження в дослідно-виробничих умовах зональних технологій комплексної біологізації захисту рослин, створювати на базі біолабораторій, переважно регіонального значення, спеціалізоване виробництво біологічних засобів захисту рослин широкого спектра використання;
• удосконалювати технології виробництва біологічних препаратів, за зменшення їх трудомісткості і енергозатратності. Особливої уваги в цьому напрямку потребує підбір компонентів живильних середовищ, доступних виробникам, розробка екологічно безпечних безвідходних глибинних технологій виробництва біопрепаратів, підбір штамів-продуцентів.

Упровадження біологічних препаратів на основі нових штамів мікроорганізмів і інтродукція їх в агроценози дозволить поліпшити фітосанітарний стан внаслідок суттєвого зниження пестицидного навантаження і збільшення корисної мікрофлори, отримати високоякісну екологічно безпечну продукцію, яка буде конкурентоспроможна, як на українському, так і європейському ринках.

Перспективи застосування біологічних засобів захисту в інтегрованих системах захисту рослин в Україні оптимістичні. Є всі підстави вважати, що обсяги їх застосування будуть із кожним роком збільшуватися, і цей напрям у землеробстві розвиватися й надалі.

Ганна ТКАЛЕНКО, д-р с.-г. наук, завідувачка лабораторії, Інститут захисту рослин НААН

Концепція розвитку біологічного методу захисту рослин

Перспективи сучасного аграрного виробництва тісно пов’язані з переходом на екологічні методи ведення землеробства, збільшення частки сільськогосподарської продукції високої споживчої якості, що передбачає застосування технологій з низьким рівнем використання хімічних методів захисту при одночасному збільшенні частки біологічного методу захисту рослин.

Практична реалізація положень і рекомендацій проголошеної ООН світової стратегії сталого розвитку активізувала процес біометоду в ЄС, США та у більшості розвинутих країн. При цьому в сільському господарстві пріоритетність надається напрямку комплексної екологізації землеробства і виробництва сільськогосподарської продукції і продовольства без використання хімічних пестицидів і мінеральних добрив промислового походження.

В Україні застосування біологічних засобів захисту рослин продовжує залишатися незначним і не дає можливості наростити експортний потенціал сільськогосподарської продукції високої якості та посилити свої позиції на аграрних світових ринках.

За даними Держпродспоживслужби України застосування біологічного методу захисту сільськогосподарських культур є незначним і має тенденцію до подальшого скорочення, зокрема, частка біологічних засобів захисту у загальних обсягах захисту рослин становила: у 2018 році – 8,5 %, у 2019 році – 3,7 %, у 2020 році – 3,6 %, у 2021 році – 3,5 %, у 2022 році – 3,1 % (табл. 1, рис.1).

Перед аграрним сектором економіки України стоїть завдання подолати домінування хімічних методів захисту сільськогосподарських культур над біологічними, розпочати процес фактичного переходу до екологізації землеробства.

Таблиця 1. Площі, на яких були застосовані засоби захисту рослин в Україні,
млн. га (за даними Держпродспоживслужби України).

Рис. 1. Застосування засобів захисту рослин в Україні (за даними Держпродспоживслужби України).

На сьогодні залишаються невирішеними питання удосконалення форм і методів державної підтримки розвитку біологічного методу захисту рослин, розроблення дієвих механізмів та інструментів підтримки агровиробників, котрі здійснюють перехід на екобезпечні технології у землеробстві з використанням біометоду захисту рослин, сприяння вітчизняним виробникам біопрепаратів захисту.

Одним із важливих елементів екологізації землеробства є вироблення і впровадження політики ефективного застосування біологічного методу захисту рослин, яка включає концепцію і стратегію застосування біометоду, програму та плани реалізації стратегічних завдань з ефективного впровадження біологічного методу захисту рослин.

На розвиток біометоду захисту рослин стимулюючий вплив мають:

• посилення світових трендів на екологізацію землеробства;
• посилення відповідальності за забруднення довкілля;
• впровадження політики скорочення застосування хімічних засобів захисту;
• підвищення вимог до якості сільськогосподарської продукції;
• зростання попиту на “чисту” сільгосппродукцію, здорове харчування.
• Найбільш деструктивний вплив на розвиток біологічного методу захисту рослин в Україні мають:
• тривалі військові дії на території України і їх наслідки для ведення землеробства;
• відсутність державної підтримки агровиробників, які застосовують біологічні засоби захисту;
• відсутність мотивації у агровиробників до розвитку екологічного землеробства;
• висока частка в агросекторі України великих агровиробників, які спеціалізуються на вирощуванні монокультур і віддають перевагу хімічним засобам захисту.

При загалом сприятливих зовнішніх впливах на розвиток біометоду в Україні внутрішнє середовище продовжує містити безліч деструктивних чинників, частина з яких має потужні впливи тривалої дії комплексного характеру. До найбільш руйнівного і агресивного чинника, беззаперечно, відноситься військова агресія російської федерації на території України і її негативні наслідки для ведення землеробства та стану довкілля, насамперед, ґрунтів і водних ресурсів.

Не сприяє розвитку біометоду висока частка в агросекторі України великих агровиробників, які орієнтовані на експорт, спеціалізуються на вирощуванні монокультур (зернові, олійні, технічні) та віддають перевагу інтенсивним агротехнологіям, базованим на використанні хімічних засобів захисту рослин.

Тривале ігнорування біологічного методу у технологіях захисту рослин призвело до втрати практичних навичок його застосування, кваліфікованих працівників, дорадчих служб, виробничих потужностей з випуску біопрепаратів захисту, культури ведення екологічного землеробства загалом.

Розвиток органічного землеробства, де використання біологічних засобів захисту рослин є, зазвичай, єдино можливим, перебуває в Україні в зародковому стані і ґрунтується на ентузіазмі самих виробників. Попри декларативні заяви надання пріоритетів у розвитку органічного виробництва, в Україні відсутні працюючі механізми та інструменти підтримки виробників органічної агропродукції, не працює здоровий протекціонізм цього сегменту агросектору.

Попри все, агросектор на перспективу залишатиметься однією з найважливіших галузей економіки і розроблення державної політики його розвитку не зможе ігнорувати сучасних світових викликів і тенденцій у розвитку землеробства.

Сприятливі кліматичні умови і різноманітні природно-кліматичні зони України, наявність незадіяного працездатного населення в сільській місцевості, потужна наукова база створення нових біопрепаратів і технологій їх випуску можуть розглядатися як позитивні можливості у реалізації складних і масштабних завдань оздоровлення довкілля, створення конкурентоспроможної агропродукції високої якості, диверсифікації аграрного виробництва і ринків збуту, розширення експортного потенціалу агросектору, посилення продовольчої безпеки, розвитку нових напрямків екологічного землеробства, виробництва біопрепаратів захисту рослин, загального розвитку сільських територій та малого і середнього бізнесу в агросекторі.

Необхідними умовами для реалізації цих можливостей при одночасному ефективному застосуванні біологічного методу захисту рослин є розроблення і реалізація державної політики розвитку аграрного сектора економіки з пріоритетом екологічного землеробства, удосконалення законодавства, економічних, організаційно-економічних механізмів підтримки розвитку біологічного методу захисту рослин, інвестиційного і фінансово-кредитного середовища, удосконалення системи страхування ризиків та податкового законодавства, підтримка широких наукових досліджень у цій сфері.

Розвиток біологічного методу захисту рослин створить додаткові сприятливі умови для реалізації потенційних можливостей на напрямках:

• диверсифікації аграрного сектору економіки, спрямованої на посилення сталого розвитку;
• розвитку екологічного землеробства;
• розвитку сільських територій та малого і середнього бізнесу в аграрному секторі економіки;
• забезпечення продовольчої безпеки країни;
• розширення експортного потенціалу агросектору.

Проте, тривалі військові дії на території України, ігнорування розвитку біометоду у державній аграрній політиці, відсутність протекціонізму в екологічному землеробстві, високий рівень корупції та жорстка конкуренція на ринку біопрепаратів чинитимуть негативний вплив і гальмуватимуть ефективний розвиток біологічного методу захисту рослин.

Аналіз сучасного стану розвитку біометоду в Україні, чинників впливу, можливостей і загроз, а також викликів, які стоять на шляху ефективного застосування біологічного захисту рослин, дали можливість розробити Концепцію розвитку біологічного методу захисту рослин.

Метою Концепції є створення цілісного бачення розвитку біометоду та його імплементації у державну політику розвитку аграрного сектору економіки з пріоритетом екологічного землеробства, удосконалення нормативно- правових, економічних, організаційно-економічних, фінансово-кредитних механізмів підтримки розвитку біологічного методу, кадрового забезпечення та широких наукових досліджень у цій сфері.

Передбачається, що в залежності від завдань, можливостей, наявних ресурсів та загальної політики розвитку аграрного сектору економіки, розвиток біологічного методу захисту рослин може відбуватися за різними сценаріями. На період до 2033 року нами визначені наступні сценарії:

Песимістичний – продовження домінування хімічних засобів захисту та скорочення частки біологічних засобів до 1-2 %.

За цього сценарію збережеться негативна тенденція скорочення частки біологічних засобів захисту рослин у загальній структурі засобів захисту, які застосовуються в Україні. Будуть призупинені процеси екологізації землеробства, розвитку органічного агровиробництва, знизиться експортний потенціал агросектору та погіршиться стан довкілля, насамперед, грунтів і вод.

Оптимістичний – зростання частки біометоду в структурі захисту сільськогосподарських культур до 15 %.

Забезпечення розвитку біометоду за цим сценарієм можливе виключно за реалізації державної політики активної підтримки комплексних процесів екологізації землеробства, імплементації положень Зеленої угоди ЄС у національне законодавство при одночасному впровадженні механізмів їх реалізації. Реалізація цього сценарію потребуватиме значних коштів, що в умовах активного воєнного конфлікту видається надзвичайно проблемним.

Реалістичний – зростання частки біометоду в структурі захисту сільськогосподарських культур до 7-8 %.

За цим сценарієм передбачається призупинити негативні тенденції у розвитку біологічного методу захисту рослин та перейти до поступового нарощування обсягів застосування біопрепаратів захисту при одночасному скороченні хімічних засобів захисту.

Реалізація сценаріїв можлива при розробленні і реалізації державної політики підтримки розвитку біометоду, основні елементи якої відображені в Концептуальній моделі розвитку біологічного методу захисту рослин (рис.2).

Основними структурними елементами Концептуальної моделі розвитку біологічного методу захисту рослин є «внутрішнє середовище» і «зовнішні впливи».

Рис. 2. Концептуальна модель розвитку біологічного методу захисту рослин.

До внутрішнього середовища віднесені: нормативно-правове поле, інституційне середовище, економічне і організаційно-економічне середовище, фінансово-кредитне забезпечення і страхування, кадри, управління, наукове забезпечення.

До основних позитивних зовнішніх впливів віднесені: зростаючий попит на органічну їжу, скорочення застосування хімічних пестицидів, захист довкілля і здоров’я людей. До основних негативних зовнішніх впливів віднесені: військова агресія російської федерації, конкуренція на ринку біологічних засобів захисту.

Завдання із переходу до активного впровадження біологічного методу захисту рослин в практику екологічного землеробства передбачається розв’язувати шляхом:

• наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері захисту рослин, регулювання виробництва і застосування біологічних засобів захисту, реєстрації нових препаратів захисту;
• розроблення заходів з удосконалення системи оподаткування, запровадження нових інструментів державної підтримки розвитку біометоду, що базуватимуться на принципах публічності і прозорості використання державних фінансів;
• удосконалення системи кредитного забезпечення, а також розвитку державної підтримки страхування ризиків у сфері біозахисту рослин;
• забезпечення підтримки фермерських господарств, малих і середніх виробників сільськогосподарської продукції та створених ними сільськогосподарських кооперативів, які здійснюють перехід на застосування біометоду захисту рослин;
• сприяння технічній модернізації та створенню нових потужностей з виробництва вітчизняних біопрепаратів захисту рослин;
• поліпшення інвестиційного клімату, сприяння залученню інвестицій міжнародних фінансових установ та держав – стратегічних партнерів України для реалізації проектів в землеробстві, які мають за мету глибоку екологізацію із застосуванням біометоду, створення умов для ефективного використання інституту державно-приватного партнерства;
• сприяння діяльності сільськогосподарських дорадчих служб, зокрема, й щодо застосування біометоду, орієнтованих на безпосередню роботу з сільським населенням, у тому числі з малими і середніми сільськогосподарськими виробниками, що сприятиме адаптації їх до конкурентних умов господарювання;
• запровадження системи консультацій бізнесу в режимі реального часу щодо питань виробництва біологічних препаратів захисту рослин;
• здійснення прикладних наукових та науково-технічних розробок.

Реалізацію завдань з впровадження концептуальної моделі ефективного застосування біологічного методу захисту рослин варто здійснювати в рамках програмних документів: Програми розвитку біологічного методу захисту рослин, або ж підпрограми в рамках більш широкої Програми розвитку екологічного землеробства.

Запропонована Концепція може бути взята за основу при розробленні Концепції державної цільової програми розвитку біологічного методу захисту рослин, виконання якої дасть можливість комплексного вирішення завдання із забезпечення екологізації землеробства та переходу до безпечних методів захисту рослин.

Науковий колектив
ІТІ «Біотехніка» НААН України