Астильба: посадка, догляд, вирощування

Привабливі астильби із зубчастим витонченим листям і мереживними волотями квітів ніжних відтінків елегантно виглядають у будь-якому садку. Окрім цього рослини мають неоціненну перевагу – астильби відмінно ростуть у густому затінку. Яскраві волоті астильби гарні на передньому плані міксбордерів й у групових посадках. У цій статті – все про правильний догляд за дивною квіткою з вельми скромною назвою. Астильба – ця назва складається із двох слів, у перекладі означає «без блиску», але чарівна простачка виглядає вражаюче в садових композиціях.

Особливості агротехніки для астильби

Астильба – кореневий багаторічник родини Ломикаменевих, наземна частина якого відмирає на зиму. Коріння відмінно зимує у відкритому ґрунті (переносить зниження температури до –37 С), із настанням весни нове листя швидко формує пишний кущ. Кореневище астильби приростає зверху, тому часто оголюється. Щоб верхні нарости не пошкодив мороз, нижню частину рослини щорічно підгортають землею. Нижня частина кореневища поступово відмирає, через кілька років астильбу оновлюють діленням куща. Зазвичай цю процедуру проводять через 8-10 років.

Вибір місця для вирощування астильби

Висаджуванням астильби варто зайнятися у травні, в північних районах – у червні. Дуже важливо, щоб земля ґрунтовно прогрілася. Більшість сортів воліє рости у затінку, існує лише невелика кількість видів, яким не дуже заважає зайве освітлення.

Інші вимоги для вирощування астильби у відкритому ґрунті:

1. Місце розташування – північні та східні ділянки саду.
2. Ґрунт – краще розташовувати посадки астильби на ділянках із родючими суглинками. На бідних ґрунтах рослина теж непогано розвивається за умови періодичного внесення фосфорно-калійних добрив.
3. Ґрунтові води – рослина не переносить висадження на мокрих землях. Якщо на ділянці ґрунтові води залягають близько до поверхні, астильбу краще не висаджувати.
4. Сусідство – астильба відмінно гармоніює зі злаковими травами, хостами, баданом, гейхерами й іншими багаторічниками для напівтіні. Рослина прекрасно почуває себе біля фонтанів, басейнів і штучних ставків.

Підготовка ділянки та посадка

Перед висадженням астильби до відкритого ґрунту необхідно підготувати ділянку. Землю глибоко перекопують, видаляючи коріння рослин, бур’яни, сміття. При перекопуванні відразу додають перепрілий гній і рудий торф. Якщо ґрунт на ділянці злегка кислий, варто додати доломітове борошно, попіл або вапно.

Для посадки кореневища попередньо потрібно заготовити лунки діаметром 25,0 см, глибина залежить від розміру коріння, але зазвичай 30,0 см буває досить.

Після висадження кореневищ у лунки, їх засипають підготовленим ґрунтом, поливають і мульчують. Річ у тім, що кореневища астильби однаково погано реагують на перегрів і переохолодження, тому додатковий шар-мульча допоможе уникнути будь-яких неприємностей.

Порада! Не можна використовувати як мульчу матеріали, які підкислюють ґрунт, – голки із хвойних, кору сосни, шишки, торф’яну крихту. Краще взяти солому, сіно або трав’яну підстилку.

Підживлення

Протягом літнього періоду варто вносити поживні речовини під коріння рослини. Навесні перевагу віддають азотним добривам, саме вони допомагають швидко відрости чагарникам астильби після зимівлі, сформувати пишні кущі з різьбленим зубчатим листям.

У середині літа азотні добрива виключають, підживлення проводять фосфорними сполуками з додаванням мікроелементів.

Для підготовки багаторічника до зими, з серпня починають вводити калійне підживлення.

Зимівля астильби

До зимівлі у відкритому ґрунті астильбу необхідно заздалегідь підготувати. Відразу після цвітіння зів’ялі волоті обрізають, сухе листя видаляють пізньої осені після настання перших морозів.

Але деякі любителі залишають листя на рослинах до весни, видаляючи їх після танення снігу. Обидва варіанти можна застосовувати, це не настільки важливо, а ось те, без чого взимку не можна обійтися – підгортання коріння, яке оголилося.

Порада! Не залишайте пеньків при обрізуванні астильби, пагони вирізають кардинально у рівень із землею.

Землю підсипають таким чином, щоб усі верхні нарости були надійно приховані від морозу. Поверх шару ґрунту корисно укласти мульчу з гною, соломи, листя. Висота шару мульчі не повинна бути меншою за 8-10 см.

Кращі сорти астильби для саду

Ось і настала пора поговорити про найпрекрасніше – про асортимент астильб. Сортові рослини легко підібрати до будь-якої садової композиції у затінку та на сонці. Кращі сорти астильби:

Строк цвітіння, особливості

Астильба японська Монтгомері

Ефектний багаторічник із вузькими волотями червоного відтінку, висота до 80 см.

Насичений рожево-аметистовий відтінок широких ефектних волотей, висота – приблизно 1 м.

Астильба простолиста Спрайт

Ніжно-бузкові з кремовим відтінком волоті на низькорослих кущах зі строкатим листям – дуже ніжно. Висота – не більше за 15 см.

Червень-липень, підходить для декорування альпійських гірок (північні схили) і килимових клумб у затінку.

Астильба Арендса Вайс Глорія

Білі волоті з чудовим медовим ароматом. Висота – приблизно 80 см.

Сорт цвіте з червня до листопада. Можна вирощувати на сонці.

Ефектний сорт із ніжними рожевими волотями та чорно-зеленим контрастним листям. Висота пагонів – до 75 см.

Як зберігати пастилу в домашніх умовах?

Хочемо розповісти вам корисні поради про те, як зберігати яблучну пастилу в домашніх умовах, щоб зберегти її свіжість та якість. Про ідеальну температуру, вологість та контейнери для зберігання, щоб пастила залишалася м’якою та смачною протягом тривалого періоду.

Яблучна пастила – це смачні та корисні ласощі, які ідеально підходять для будь-якого випадку. Однак важливо знати, як правильно зберігати пастилу, щоб вона залишалася свіжою та смачною якомога довше. Ось кілька порад, як зберігати яблучну пастилу в домашніх умовах:

Зберігайте пастилу в сухому місці

Пастилу найкраще зберігати в сухому місці. Волога може призвести до того, що пастила стане липкою, що може зіпсувати її текстуру та смак. Щоб зберегти пастилу сухою, зберігайте її в герметичному контейнері. Добре підійдуть скляні банки з кришками, що щільно закриваються, а також пластикові контейнери з кришками, що застібаються.

Наша пастила може зберігатися до 4 місяців у картонній коробці

Зберігайте у прохолодному місці

Під впливом високої температури і не герметичності, пастила може затвердіти, тому важливо зберігати її в прохолодному місці. Ідеальна температура для зберігання пастили – від 15 до 21°C. Не зберігайте пастилу під прямими сонячними променями або поблизу джерел тепла, таких як плита або духовка. Якщо пастила вже затверділа, її ще можна їсти, але текстура та смак можуть постраждати.

Не заморожуйте пастилу

Хоча заморожування яблучної пастили технічно можливе, і вона зберігатиметься до 1.5 року, воно не рекомендується, оскільки може змінити текстуру та смак пастили. Заморожування може призвести до того, що пастила стане твердою і втратить свою жувальну текстуру, а також може вплинути на смак. Найкраще зберігати яблучну пастилу при кімнатній температурі в сухому прохолодному місці.

Не змішуйте смаки

Щоб зберегти унікальний смак кожного виду пастили, найкраще зберігати різні смаки окремо. Зберігання різних смаків разом може призвести до того, що вони вбиратимуть запахи та смаки один одного, що може змінити смак пастили. Щоб цього не сталося, зберігайте кожен смак в окремому контейнері.

Відокремлюйте шари пергаментним папером

Якщо ви вирішили зберігати кілька шматків яблучної пастили разом, важливо розділити їх пергаментним папером, щоб запобігти злипанню. Це також допоможе зберегти форму і текстуру пастили. Просто покладіть аркуш пергаментного паперу між кожним шаром пастили перед тим, як запечатувати в герметичний контейнер.

Висновок

Правильне зберігання пастили допоможе зберегти її текстуру та смак на довший час. Дотримуючись наведених вище порад, ви зможете насолоджуватися пастилою в повній мірі. Не забувайте тримати їх сухими, зберігати в прохолодному місці та уникати змішування смаків. При дотриманні всіх умов, ви можете зберегти нашу пастилу до 1 року не піддаючи її заморозці.

© 2023 iPastyla (β), Inc. All rights reserved.