Але коштувало один раз вівцюАле коштувало один раз вівцю

0 Comment

Але коштувало один раз вівцю

К О ШТУВАТИ, ую, уєш і рідко КОШТУВ А ТИ, у ю, у єш, недок. 1. Мати певну ціну, вартість у грошовому вираженні. Груші були здорові і дорого коштували на ярмарку (Н.-Лев., II, 1956, 379); Одна лише біда, що кошик з ягідками коштував аж цілих десять крейцерів (Кобр., Вибр., 1954, 72); Ті цимбали Копійок двадцять п’ять Івану коштували (Рильський, Поеми, 1957, 243).

@ Це к о штувало [вел и ких і т. ін. ] зус и ль див. зус и лля; Що б там (то) не к о штувало – за будь-яких умов, незважаючи ні на що.- Що б там не коштувало, одривай [хату], а ні, я сама одірву,- говорила Мотря (Н.-Лев., II, 1956, 361); Пам’ятав я: треба дійти до своїх [у штаб], що б то не коштувало (Ю. Янов., І, 1958, 88).

КОШТУВ А ТИ див. к о штувати.

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакоштуюкоштуємо
2 особакоштуєшкоштуєте
3 особакоштуєкоштують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакоштуватимукоштуватимемо
2 особакоштуватимешкоштуватимете
3 особакоштуватимекоштуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідкоштувавкоштували
Жіночий рідкоштувала
Середній рідкоштувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особакоштуймо
2 особакоштуйкоштуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часкоштуючи
Минулий часкоштувавши

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Як змінювалися вартість і обсяг продажу вітчизняного алкоголю

В Україні незабаром можуть зрости ціни на алкоголь: у Міністерстві економіки готують оновлення мінімальних роздрібних цін на продукцію, що дасть змогу легальним виробникам підвищити вартість до економічно обґрунтованого рівня. «Слово і діло» пропонує подивитися, як за останні роки змінювалася вартість вітчизняного алкоголю, а також обсяги його продажу.

Станом на кінець 2017 року (алкоголь традиційно до грудня дорожчає) пляшка української горілки (0,5 літра) коштувала 81,23 грн, столове вино (0,75) – 58,37 грн, пиво (0,5) – 13,63 грн.

Роздрібний товарообіг лікеро-горілчаних виробів у 2017-му становив 12,2 млрд грн, пива – 12 млрд грн. При цьому за обсягами продажів лідирувало пиво – в роздріб продали 60,7 млн декалітрів.

Під кінець 2018 року вітчизняна горілка подорожчала на 11,6% порівняно з роком раніше – 90,64 грн за пляшку. Пиво подорожчало на 11% – до 15,13 грн за 0,5 літра, вино на 7,8% – до 62,9 грн за пляшку.

У 2018-му роздрібний товарообіг пива перевищив товарообіг лікеро-горілчаних виробів – 15,4 млрд грн проти 14,7 млрд. Обсяги роздрібного продажу пива зросли до 66,4 млн дал (+9,4%).

Наприкінці 2019 року найболючіше зросла вартість українського пива – до 17,19 грн за пляшку (+13,6%). На 5,5% зросла ціна на вино – до 66,34 грн, на 1,8% на горілку – до 92,25 грн. Роздрібний товарообіг пива склав 18,4 млрд грн (+19,8%), лікеро-горілчаних виробів – 15,6 млрд (+6,2%). Обсяги продажу пива зросли ще на 4,9%, а лікеро-горілчаних виробів та вина, навпаки, знизилися.

Наприкінці минулого року українська горілка коштувала 92,65 грн (+0,4%), пиво – 17,49 грн (+1,7%), вино – 66,25 грн (-0,1%). Роздрібний товарообіг пива склав 20,4 млрд грн (+10,6%), лікеро-горілчаних виробів – 17 млрд (+8,7%). За обсягами продажів на першому місці теж було пиво – 73,5 млн дал.

Станом на серпень цього року вартість вітчизняної горілки становила 93,7 грн (+1,3%), вина – 70,19 грн (+4,7%), пива – 18,84 грн (+7,1%).

У першому півріччі роздрібний товарообіг пива склав 10,3 млрд грн (+8,6%), лікеро-горілчаних виробів – 9 млрд грн (+15,5%), вина – 5,3 млрд грн (+18,8%), коньяку – 3,2 млрд грн (+3,2%), ігристого вина – 2,4 млрд грн (+29,9%), слабоалкогольних напоїв – 1,4 млрд грн (+14%).

Обсяги роздрібного продажу пива становили 35,5 млн дал (+5%), лікеро-горілчаних виробів – 3,7 млн дал (+2,5%), вина – 4,23 млн дал (+14%), слабоалкогольних напоїв – 2, 2 млн дал (+6%), ігристого вина – 1,6 млн дал (+23,5%), коньяку – 1 млн дал (+7%).

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Новий Заповіт. Мудрість та повчальність євангельських притч

Мета: ознайомити з відмінністю Нового Заповіту від Старого Заповіту; провести словникову роботу; познайомити зі змістом євангельських притч про сіяча, про загублену вівцю, драхму, блудного сина; зробити висновок про сенс використання в Біблії жанру притчі, розвивати увагу, логічне мислення; виховувати повагу до християнського вчення, прагнення до високих моральних ідеалів.

Любовь Бога к человеку так велика, что он не может принуждать.

В Боге надо почувствовать просящего подаяние любви нищего,

Ждущего у дверей души и никогда не дерзающего их взломать.

І. Актуалізація опорних знань

– Чому Біблія має таку назву?

– Коли і ким, якими мовами писалася Книга книг?

– З яких частин складається Біблія?

– Що вам відомо про царя Соломона?

– Навіщо Соломон складав свої притчі?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

На дошці – червоне серце з кольорового паперу з надписами на ньому.

– Прочитайте надписи. Про що можуть свідчити усі ці вислови, підкріплені символом серця?

Дійсно, це любов. Вона довго терпить, не заздрить, милосердствує, не думає лихого, не радіє з неправди, не величається, не шукає тільки свого…

Саме про неї і йдеться у Вічній книзі – Біблії.

ГІМН ПРО ЛЮБОВ: ЛЮБОВ НАД УСЕ!

Коли я говорю мовами людськими й ангельськими, та любови не маю,- то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!

2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю,- то я ніщо!

3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю,- то пожитку не матиму жадного!

4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,

5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,

6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,

7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!

8 Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують,- та припиняться, хоч мови існують,- замовкнуть, хоч існує знання,- та скасується.

(Перше послання ап. Павла до Коринфян)

Слово “любов” у Біблії асоціюється з іменем Ісуса Христа, бо саме він був проповідником нової віри – християнства, яка вже не закликала: “Око за око, зуб за зуб”,- а вчила любити ближнього свого як самого себе і прощати тим, хто ображає вас.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

– Герої відомої книги В. Тендрякова “Замах на міражі” вирішили провести експеримент: за допомогою комп’ютера відповісти на запитання: чи існував Ісус Христос насправді? Обробивши закладену інформацію з історії людства, розвитку його культури, комп’ютер видав однозначну відповідь: якби на Землі не з’явився свого часу Христос, все на нашій планеті було б не так, як зараз.

“На думку” штучно створеного інтелекту, вплив особистості Христа, людини-Бога на світ був таким могутнім, всеохопним, що сумнівів в його існуванні не може бути.

Польський письменник Г. Сенкевич так писав у своєму романі “Камо грядеши” про особливості нового вчення – християнства: “Надлежит оскорбляющих нас не только прощать, но любить их и платить им добром за зло; и недостаточно любить добрых, но надо любить и злых, ибо только любовью можно истребить в них зло”. “…Одновременно Виниций чувствовал, что в самом безумии этого учения есть что-то более могучее, чем во всех прежних философских учениях. Он подумал, что по безумию своему оно неисполнимо, но по неисполнимости – божественно. Виницию казалось, что в этом учении нет ничего жизненного, но также, что рядом с ним жизнь нечто столь жалкое, что думать о ней не стоит”.

Саме про життя та смерть Ісуса Христа, його вчення, наслідувачів і розповідається у Новому Заповіті, до якого ми звертаємось сьогодні.

3. Читання та аналіз євангельських притч

У Священному писанні Євангелія (їх чотири) посідають особливе місце. Записали їх ті, хто особисто знав Ісуса або його учнів, покликаних ним для виконання священної місії: Матвія, Марка, Луку, Іоанна.

Кожне з Євангелій по-своєму розповідає про одні й ті самі події: народження Христа, його життя, проповідування та мученицьку смерть заради інших людей.

Христос навчав людей притчами: “Відкрию у притчах уста свої, розповім таємниці від почину світу”. Настав час і нам ознайомитись з ними.

ІСУС НАВЧАЄ НАРОД ПРИТЧАМИ

Того ж дня Ісус вийшов із дому та й сів біля моря.

2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.

3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи:

“Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.

4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги,- і пташки налетіли, та їх повидзьобували.

5 Другі ж упали на грунт кам’янистий, де не мали багато землі,- і негайно посходили, бо земля неглибока була;

6 а як сонце зійшло,- то зів’яли і, коріння не мавши,- посохли.

7 А інші попадали в терен,- і вигнався терен, і їх поглушив.

8 Інші ж упали на добрую землю – і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.

9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!”

ЧОМУ ІСУС НАВЧАВ НАРОД ПРИТЧАМИ

10 І учні Його приступили й сказали до Нього: “Чому притчами Ти промовляєш до них?”

11 А Він відповів і промовив:

“Тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного,- їм же не дано.

12 Бо хто має, то дасться йому та додасться, хто ж не має,- забереться від нього й те, що він має.

13 Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячися, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють.

14 І над ними збувається пророцтво Ісаї, яке промовляє:

15 Затовстіло бо серце людей

Щоб коли не побачити очима

16 Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують.

17 Бо поправді кажу вам, що багато пророків і праведних бажали побачити, що бачите ви,- та не бачили, і почути, що чуєте ви,- і не чули.

18 Послухайте ж притчу про сіяча.

19 До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою.

20 А посіяне на кам’янистому грунті,- це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його;

21 але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується.

22 А між терен посіяне,- це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово,- і воно зостається без плоду.

23 А посіяне в добрій землі,- це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той утридцятеро”.

(Євангеліє від Матвія; 13:1-23)

– Чому Христос говорив притчами? (Щоб на простих прикладах з життя усі люди могли б осягнути філософські ідеї його вчення)

– Назвіть приклади алегорій у притчі. (Сім’я – слово; душа людини – добрий грунт, кам’янистий чи земля під терном; сіяч – Бог)

– Доведіть, що ця історія – притча (за визначенням).

2) Притчі про загублену вівцю, драхму, про блудного сина

ПРИТЧА ПРО ЗАГУБЛЕНУ ВІВЦЮ Й ЗАГУБЛЕНУ ДРАХМУ

Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.

2 Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: “Приймає Він грішників та з ними їсть”.

3 А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:

4 “Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев’ятидесяти й дев’яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?

5 А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.

6 І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: “Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену”.

7 Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев’ятдесятьох і дев’ятьох праведників, що не потребують покаяння.

8 Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?

9 А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: “Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!”

10 Так само, кажу вам, радість буває в Божих анголів за одного грішника, який кається.

11 І він оповів: “У чоловіка одного було два сини.

12 І молодший із них сказав батькові: “Дай мені, батьку, належну частину маєтку!” І той поділив поміж ними маєток.

13 А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

14 А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї,- і він став бідувати.

15 І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.

16 І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.

17 Тоді він спам’ятався й сказав: “Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!

18 Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: “Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе.

19 Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів”.

20 І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, – і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!

21 І озвався до нього той син: “Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм”.

22 А батько рабам своїм каже: “Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.

23 Приведіть теля відгодоване та заколіть,- будемо їсти й радіти.

24 Бо цей син мій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовшися”. І почали веселитись вони.

25 А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.

26 І покликав одного зо слуг та й спитав: “Що це таке?”

27 А той каже йому: “То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, – бо ж здоровим його він прийняв”.

28 І розгнівався той,- ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.

29 А той відповів і до батька сказав: “Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив,- ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я.

30 Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями,- ти для нього звелів заколоти теля відгодоване”.

31 І сказав він йому: “Ти завжди зо мною, дитино, і все моє – то твоє!

32 Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий – і ожив, був пропав – і знайшовся!”

(Євангеліє від Луки; 15: 1-32)

– Чому Христос підкреслює, що і людина, і Бог однаково радіють тому, що було загублено і знайдено? (Пояснює вчинки Бога через психологію людини)

– Чи правильно вчинив батько, відпустивши сина?

– Чому батько простив молодшого сина? Чому про нього сказав: “Був мертвий і ожив”? (У духовному сенсі, моральному)

– Що могло б статися, якби батько не простив блудного сина? Спроектуйте цю історію на сучасність.

Висновок. Чому притчі розташовані у такій послідовності? (Перша та друга притчі допомагають зрозуміти третю.) Висновок для них спільний: грішник, що розкаявся, важливіший для Бога, ніж праведник.

– Кому належать найвідоміші біблійні притчі?

– Чого Христос повчав притчами?

– Чого навчають євангельські притчі?

Висновок. Нова мораль, носієм якої уперше виступив Ісус Христос, стала наступною сходинкою у розвитку людства. Можна дотримуватися заповідей Божих чи не робити цього, та ідеалом великої частини людства протягом двох тисяч років залишається християнська мораль.

Досягти цього абсолютного ідеалу неможливо, але в прагненні до нього й полягає сенс життя людини.

Прочитати притчі про бідного самарянина (Луки; 10), про гірчичне зерно (Матвія; 13) та підготувати їх переказ. Пояснити епіграфи до уроку.

Індивідуальне завдання. Учням-читцям вивчити поезії К. Бальмонта, А. Ахматової, Б. Пастернака.

Учням-мистецтвознавцям підготувати повідомлення про картину Рембрандта “Повернення блудного сина”.

Схожі твори:

  1. Новий Завіт Новий Завіт Новий Завіт складається з Євангелій, написаних святими апостолами, і розповідає про народження, життя і мученицьку смерть Ісуса Христа, основоположника християнства. У Новому Завіті вміщена Нагірна проповідь Ісуса Христа – один із шедеврів християнської літератури. У ній викладені моральні сентенції, що є основоположними для християнства: люби ворогів своїх, якщо.
  2. Полум’яний заповіт нащадкам (за поезією “Заповіт” Т. Шевченка) Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або.
  3. Притча про сіяча “Притча про сіяча” “Притча про сіяча” була звернена до тих, хто не дбає про спасіння своєї душі, і тих, хто нетвердий у вірі. Слово Боже створило небо і землю, сонце, дерева, тварин, людину і все суще на землі. Слово наповнило розум людини добром та любов’ю до Бога і до всього.
  4. Коли казка мудрість сіє, тоді народжуються мрії Вступ до теми “Я світу у пригоді стану” Матеріал уроку. Акровірш “Казка”. Марія Чумарна “В казковім світі”. Мета. Зацікавити дітей новим розділом; підтримувати стійкий інтерес до казки як до художнього твору повчального та розважального характеру; розвивати творчі здібності учнів; формувати розуміння добра і зла, красивого і потворного: виховувати позитивні риси.
  5. Художні особливості притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” В історії української художньої літератури Сковорода – один із перших ліричних поетів, сатириків і байкарів. На думку письменника, і філософія, і мистецтво повинні служити справі самопізнання людини. Характерною особливістю світосприймання у творчості Сковороди є поєднання елементів філософського мислення з елементами емоційно-образного сприймання світу. Автор у своїх творах часто віддає перевагу.
  6. Збірка морально-повчальних притч “Байки Харківські” Г. Сковороди У поетичному доробку Г. С. Сковороди певне місце посідають байки. Великий філософ високо цінив жанр байки, вважаючи, що вона у “смішній своїй шкаралупі” містить зерно істини. Його цикл “Байки Харківські” складається з тридцяти творів, написаних у 60-70-х роках XVIII століття. Частину він написав після того, як залишив Харківський колегіум. Писав.
  7. Повчальний характер притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк” Найвидатніша постать у культурному і літературному житті України XVIII ст. – Г. Сковорода. Як поет і байкар, він привертав увагу освічених кіл до простолюду, звеличував уселюдські цінності села, утверджував пріоритет етики в повсякденному житті, повчав шанувати особистість за її духовними, моральними якостями, а не за соціальним і майновим становищем, уславлював.
  8. “Новий рік”, “Як ми святкуємо Новий рік” Новий рік – моє найулюбленіше свято. Напередодні мене завжди охоплює дивне відчуття, наче має статися щось радісне та чарівне. Усюди святкова атмосфера, усі готуються до свята – вибирають красиві ялинки, купують різні фрукти, солодощі, готують подарунки для близьких. Змалечку Новий рік – це наче казка для мене. Ми починаємо готуватися.
  9. Ця мудрість пройшла крізь віки Матеріал уроку. “Казки, міфи і легенди про творення світу” (стаття в підручнику). Українська стародавня колядка “Коли не було з нащада світа”. Давньоукраїнський міф “Род-Вседержитель, Білобог і Чорнобог”. Мета. Розширити знання дітей про різні форми усної народної творчості. Ознайомити з міфами і легендами українців, розвивати вміння тлумачити їх зміст. Формувати першооснови.
  10. Заповіт українського пророка Наша історія – це історія віковічної боротьби українського народу за своє місце під сонцем. Коли ворог вибивав із наших рук шаблю, тоді на зміну їй приходило слово. Іноді таке могутнє і гаряче, що було дужче за легіони військ. Із Божого веління це слово приходило в час найбільшої скрути. Тоді, коли.
  11. Прислів’я – мудрість народу Щоб довести твердження “Прислів’я – мудрість народу”, треба перш за все зрозуміти, що таке мудрість. У казках, оповіданнях, легендах мудреці завжди зображуються літніми людьми. Вони прожили довге життя. У ньому було все: радість і горе, щастя і невдачі. Кожна нова подія на життєвому шляху, навіть нещасли­ва, збагачувала людину досвідом, знаннями.
  12. Книга вчить, як на миру жити. Народна мудрість У раннім дитинстві ми вперше знайомимося із книгою. Перші Казки, вірші, оповідання нам читають батьки. А потім ми й самі вчимося розуміти друковане слово. Книга з’явилася тому, що люди завжди прагнули зберегти й передати для нащадків свою мудрість, знання, красу художнього слова. З історії знаємо, що спочатку писали на глиняних.
  13. Вірш Олени Теліги “Сучасникам” як моральний заповіт поетеси Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. Я ще і ще раз перечитую вірш Олени Теліги “Сучасникам”. Намагаюся збагнути, що це: лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про.
  14. Міркування: Мир новий, привабливий Незвідані країни…. Інші враження, інші думки й почуття. Побачити нову країну – це відкрити двері в царство інших відчуттів, емоцій, у царство твоєї мрії, твоїх мрій. Побувати десь – значить подарувати собі радість пізнань чогось іншого, особливого, незвичайного, знайти спокій і умиротворення, гармонію душі. Нова країна для нас – це.
  15. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником УРОК 1 Тема. Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником. Мета. Ознайомити учнів з підручником української літератури для 7 класу й заохотити їх до вивчення рідної літератури; поглибити поняття про основні засоби виразності; з’ясувати естетичне, пізнавальне та виховне значення художньої літератури; прищеплювати любов до української літератури.
  16. Народна мудрість у прислів’ях та приказках Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись, і спостереження за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями. Знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе.
  17. Аналіз “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була.
  18. ДІДУСЕВА МУДРІСТЬ. С. МАТВІЙЧУК “ДЕ КОМУ ЖИТИ”. М. ПІДГІРЯНКА “МІЙ ДІДУСЬ” Мета: удосконалювати навички виразного читання, вміння швидко орієнтуватися в тексті; збагачувати словниковий запас; розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Їжак, їжаченя Їдуть по гриби щодня. Їжачиха помагає, Сироїжки їм збирає. 2) Робота.
  19. Щиросердечна мудрість Ахматової Істотну новизну в цьому зв’язку знаходить звучання основний ахматовской Теми – любовної. Щиросердечна мудрість уже ранній Ахматовій полягала в тім, що всякий недобрий початок своїх переживань вона вміла нейтралізувати, зрівноважити життєстверджуючими образами самої поезії. Звідси притягальна ущільненість ахматовской “одиниці переживання”, що знаходить своє вираження в ахматовской же оксюмороні: “И вона.
  20. Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує.