Скільки часу є на перездачу сесіїСкільки часу є на перездачу сесії

0 Comment

Сесія у студентів – що це таке, скільки триває екзаменаційний період

Сесія – це найбільш складний період навчання для будь-якого студента вищого навчального закладу. В цей час перевіряються знання та вміння учнів, накопичені протягом усього семестру. Від того, чи будуть іспити здані успішно, залежить багато чого: можливість продовження навчання, перекладу з платного відділення на бюджет , із заочною або вечірньою формою на денну , Перспективи отримання стипендії або переходу в інший вуз.

Що таке сесія

Сесією називається період здачі іспитів з дисциплін, які викладалися на протязі навчального семестру. Головною метою є проміжна перевірка рівня знань, умінь і здібностей учнів. Якщо іспити здані успішно, студент отримує право продовжити навчання.

Навчальний рік студента-очники включає дві сесії – зимову і літню. Число іспитів визначається планом навчання: зазвичай атестаційних випробувань буває не більше шести. Перед кожним з них має бути не менше трьох днів на підготовку.

Скільки триває сесія

Тривалість в середньому становить близько 20 днів, вона залежить від регламенту і навчальної програми закладу. Коли починається і закінчується літня сесія у студентів, кожен інститут і університет визначає самостійно, але зазвичай її початок припадає на другий тиждень червня. Так само варіативно справи йдуть і взимку: очники починають здавати іспити з середини грудня і закінчують до Нового року або з другого тижня січня.

Екзаменаційного періоду зазвичай передує залікова тиждень, що включає здачу рефератів, лабораторних робіт, заліків, звітів по практиці, курсових проектів. До іспитів допускаються тільки ті студенти, які не мають боргів.

Якщо все іспити не здані в терміни, відведені для літньої або зимової сесії, вуз надає час на перездачу (в цілому не більше трьох разів для одного предмета – перша невдала спроба враховується). Після здачі всіх заліків та іспитів студент йде на канікули. Ті учні, які не закрили сесію, підлягають відрахування з вузу .

сесія заочників

Терміни здачі іспитів у заочників відрізняються від регламенту, встановленого для студентів стаціонару. Початок сесії також залежить від навчальної програми вузу і визначається освітніми закладами самостійно. У більшості вузів взимку воно припадає на січень-лютий, навесні – на квітень. Сесія заочників першого курсу починається, як правило, трохи раніше – в кінці листопада або початку грудня.

Терміни здачі іспитів у студентів заочної форми навчання строго не визначені, все залежить від особливостей навчальної програми, курсу, навантаження викладачів, кількості учнів.

Установча і заліково-екзаменаційна сесія

У студентів-заочників сесія буває двох видів:

  • установча (одна-два тижні) – за цей час учні знайомляться з особливостями предмета, отримують базові знання про дисциплінах поточного курсу, список літератури, методичні посібники та завдання;
  • заліково або лабораторно-екзаменаційна: в цей період студенти повинні підготувати і здати всі завдання, отримані на настановної сесії.

Тривалість перерви між установочними і екзаменаційним періодом становить від двох до шести місяців. Якщо сесія не закрита, то з дозволу деканату факультету призначається повторне складання, яка повинна бути завершена до наступного заліково-екзаменаційного періоду.

Часто установча сесія на новий семестр починається відразу після здачі іспитів.

Актуальна термінологія

Найчастіше тривалість залікової тижня та екзаменаційного періоду визначається кожним вузом самостійно. Ознайомитися з планом навчання можна на сайті навчального закладу або в деканаті. Щоб повністю розібратися в офіційних розкладах, необхідно врахувати, що понять «Передсесійна залікова тиждень» і навіть «сесія» в чинному законодавстві РФ, що регулює вузівський освітній процес, не існує. Здача або перездача заліків і іспитів, а також інші контрольні випробування в офіційному навчальному плані зазвичай об’єднані під поняттям «проміжної атестації».

Успішне навчання в вузі неможливо без своєчасної здачі заліків та іспитів. Але життєві обставини не завжди складаються так, що студент не може вкластися у відведені вузом для проміжних атестацій тимчасові рамки. У таких випадках може допомогти продовження сесії або академічна відпустка .

    Выставки в пушкинском музее изобразительных Их имена – символ эпохи Ренессанса. Их картины – национальное достояние Италии. В Музее изобразительных искусств имени Пушкина идут последние приготовления к открытию грандиозной выставки шедевров итальянских

Ленинские горки музей заповедник Усадьба Горки возникла в конце XVIII века, парк и усадебный дом восходят ко времени Дурасовых (начало XIX века), хозяйственные сооружения и парковые павильоны — к предреволюционным годам, когда поместьем

Екатеринбургский музей изобразительных искусств В основе здания музея — одно из старейших сохранившихся зданий Екатеринбурга, построенное в 1730-х — начале 1740-х как госпиталь Екатеринбургского железоделательного завода[1], впоследствии

Государственный историко-литературный музей-заповедник а Пушкинский заповедник объединяет две усадьбы: Захарово и Вяземы. На территории усадеб расположен Государственный историко-литературный музей-заповедник А. С. Пушкина. Всего на территории Вязем более

Государственный исторический музей С мая 1895 г. до ноября 1917 г. официальное название музея звучало следующим образом — «Императорский Российский исторический музей имени Императора Александра III». Музей имени Его Императорского Высочества

Сесійний контроль і перездачі

Як хтось сказав, сесія — це неймовірний і радісний час, що буває лише два рази на рік, у плині якого студенти демонструють набуті за час навчання знання, а викладачі божеволіють від того, якими розумними і освіченими є студенти. Сесію можна порівняти двома останніми тижнями навчання у школі, коли вчителі зазвичай проводять підсумкові контрольні роботи, з тією лиш різницею, що сесія радше нагадує складання ЗНО.

Про сесійний контроль

Тож сесія відбувається два рази на рік: взимку і влітку. Зимова сесія починається десь у середині грудня, і завержується на початку січня, а літня — починається наприкінці травня, і завержується приблизно у середині червня. Точні дати проведення сесійного контролю щороку затверджуються ректором Університету.

Сесія поділяється на залікову та іспитову частини. Спершу, йде залікова, паралельно з якою відбувається навчальний процес. Далі, навчальний семестр завержується, і починається іспитова (екзаменаційна) сесія. Заліки з кількох дисциплін можуть припадати на один день, а іспити — проводяться з перервою у не менш ніж 2 дні.

Розклад проведення сесійного контролю є унікальним для кожної академічної групи. Тож, поки хтось складає іспит з одної дисципліни, інша група у цей час пише екзаменаційну роботу з інакшої дисципліни. Розклад сесійного контролю оприлюднюється на сайті факультету за кілька тижнів до початку веселощів сесії.

Іспити і заліки з кожної дисципліни відбуваються по-різному. Більше про їх особливості вам розкажуть викладачі дисциплін, з яких вони будуть проходити — тому радимо обов’язково відвідати перші лекційні заняття з усіх дисциплін, щоб підготуватися до сесійного контролю завчасно. Те саме стосується і формату оцінювання, проведення занять, тощо — кожен викладач встановлює власні правила, яким необхідно слідувати.

Про консультаційні заняття

За день чи кілька днів до проведення іспиту (екзаменаційної роботи), викладачі, зазвичай, проводять консультаційні заняття для кожної окремої академгрупи. На них ви ще раз перевірите свої оцінки, отримаєте рекомендації щодо підготовки до іспиту та почуєте інші не менш важливі речі.

Результуючі оцінки

Як ми вже казали, за навчальний семестр ви можете набрати до 50 балів з іспитової дисципліни (і ще до 50 – безпосередньо на іспиті), а також до 100 балів із залікової дисципліни. Для зарахування дисципліни необхідно у сумі набрати хоча б 51 бал зі 100, інакше вас відправлять на перездачу. При цьому, якщо ви наберете 20 чи менше балів, ви не будете допущені до перездачі. але це вже окрема і дуже сумна історія .

ЄКТС100-бальна5-бальнанаціональна шкала
A90 – 1005відмінно
B81 – 894+добре
C71 – 804добре
D61 – 703+задовільно
E51 – 603задовільно
F0 – 502незадовільно
Fx0 – 20без права перездачі

Як бачите, в Університеті заведено вказувати оцінки у декількох форматах: ЄКТС, 100-бальній, 5-бальній та національній шкалах оцінювання набутих знань. Найважливішою тут є 100-бальна система оцінювання, у якій ви і будете отримувати свої поточні оцінки.

Перездачі по талонам

Ті, хто з якихось причин не брав участі у заліковому занятті чи іспитовій роботі з якоїсь дисципліни, або ж отримав незадовільну оцінку (меншу за 51 бал), отримує так званий «талон» на перездачу. Є кілька типів талонів:

  • Талон №1. Його отримують ті, хто з поважної причини не був присутнім на заліковому занятті чи іспиті з дисципліни. Цей талон можна здати лише під час залікової сесії (для залікових дисциплін) або іспитової сесії (для іспитів). Він не впливає на можливість отримання стипендії за результатами поточного семестру (якщо його успішно здати у визначені терміни).
  • Талон №2. Його отримують ті студенти, які не змогли скласти залік чи іспит, або ж не були присутніми на заліковому занятті чи іспитовій роботі без поважної на те причини. Або якщо не впоралися зі складанням талону №1. Цей талон не дає можливості для отримання стипендії (соціальної та академічної) до наступного сесійного контролю.
  • Талон №К. На нього відправляють студентів, які не впоралися зі складанням талону №2. Це — останній шанс не злетіти з «державного» чи то не бути відрахованим за неуспішність. Ще є «повтроний курс», але він доступний лише один раз за весь період навчання, і тільки студентам, що навчаються в університеті за кошти фізичних та/або юридичних осіб (на «контракті»).

Обмеження за кількістю перездач

Зверніть увагу на те, що отримання чотирьох і більше талонів №2 призводить до автоматичного і безповоротного відрахування з числа студентів університету! Не радимо з цим експериментувати.

Стаття 46. Сесія ради

1. Сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

2. Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

У разі якщо на час проведення першої сесії відповідний сільський, селищний, міський голова не зареєстрований відповідно до закону про місцеві вибори, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох – п’яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради.

3. Першу сесію новообраної районної у місті, районної, обласної ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості не більше п’яти осіб – представників партій (блоків), які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання голови ради. З часу обрання голови ради він веде пленарні засідання ради відповідно до вимог цього Закону та регламенту ради.

4. Наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської – відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної – головою відповідної ради.

5. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.

6. У разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради – секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради – відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

7. Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради – також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

8. Сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.

Сесія ради скликається з метою розгляду питання щодо укладення спеціального інвестиційного договору протягом місяця після отримання від уповноваженого органу проекту спеціального інвестиційного договору згідно із Законом України “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями”.

9. У разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб’єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

10. Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках – не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

11. Сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, – секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради – голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради – один з депутатів цієї ради.

12. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

13. Пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян. Пропозиції щодо прийняття рішень, які відповідно до закону є регуляторними актами, вносяться з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

14. Не пізніш як на другій сесії затверджується регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

15. Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

16. Протоколи сесій сільської, селищної, міської ради, прийняті нею рішення підписуються особисто сільським, селищним, міським головою, районної у місті, районної, обласної ради – головою відповідної ради, у разі їх відсутності – відповідно секретарем сільської, селищної, міської ради, відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради, а у випадку, передбаченому частинами сьомою та восьмою цієї статті, – депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.

17. Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

  • Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі
  • Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування
  • Стаття 3. Право громадян на участь у місцевому самоврядуванні
  • Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування
  • Стаття 5. Система місцевого самоврядування
  • Стаття 6. Територіальні громади
  • Стаття 7. Місцевий референдум
  • Стаття 8. Загальні збори громадян
  • Стаття 9. Місцеві ініціативи
  • Стаття 10. Ради-представницькі органи місцевого самоврядування
  • Стаття 11. Виконавчі органи рад
  • Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова
  • Стаття 13. Громадські слухання
  • Стаття 14. Органи самоорганізації населення
  • Стаття 14-1. Староста
  • Стаття 15. Форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування
  • Стаття 16. Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування
  • Стаття 17. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад
  • Стаття 18. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад
  • Стаття 18-1. Відносини органів місцевого самоврядування із судами загальної юрисдикції
  • Стаття 19. Статут територіальної громади села, селища, міста
  • Стаття 20. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування
  • Стаття 21. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування
  • Стаття 22. Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей
  • Стаття 23. Підняття Державного Прапора України
  • Стаття 24. Законодавство про місцеве самоврядування
  • Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі
  • Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування
  • Стаття 3. Право громадян на участь у місцевому самоврядуванні
  • Стаття 4. Основні принципи місцевого самоврядування
  • Стаття 5. Система місцевого самоврядування
  • Стаття 6. Територіальні громади
  • Стаття 7. Місцевий референдум
  • Стаття 8. Загальні збори громадян
  • Стаття 9. Місцеві ініціативи
  • Стаття 10. Ради-представницькі органи місцевого самоврядування
  • Стаття 11. Виконавчі органи рад
  • Стаття 12. Сільський, селищний, міський голова
  • Стаття 13. Громадські слухання
  • Стаття 14. Органи самоорганізації населення
  • Стаття 15. Форми добровільного об’єднання органів місцевого самоврядування
  • Стаття 16. Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування
  • Стаття 17. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад
  • Стаття 18. Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад
  • Стаття 18-1. Відносини органів місцевого самоврядування із судами загальної юрисдикції
  • Стаття 19. Статут територіальної громади села, селища, міста
  • Стаття 20. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування
  • Стаття 21. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування
  • Стаття 22. Символіка територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей
  • Стаття 23. Підняття Державного Прапора України
  • Стаття 24. Законодавство про місцеве самоврядування
  • Стаття 25. Загальна компетенція сільських, селищних, міських рад
  • Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських рад
  • Стаття 27. Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку
  • Стаття 28. Повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін
  • Стаття 29. Повноваження щодо управління комунальною власністю
  • Стаття 30. Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку
  • Стаття 31. Повноваження у галузі будівництва
  • Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності
  • Стаття 33. Повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища
  • Стаття 34. Повноваження у сфері соціального захисту населення
  • Стаття 35. Повноваження в галузі зовнішньоекономічної діяльності
  • Стаття 36. Повноваження в галузі оборонної роботи
  • Стаття 36-1. Повноваження щодо організації та забезпечення цивільного захисту
  • Стаття 37. Повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою
  • Стаття 37-1. Повноваження у сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб
  • Стаття 38. Повноваження щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян
  • Стаття 38-1. Повноваження у сфері надання безоплатної первинної правничої допомоги
  • Стаття 39. Повноваження щодо відзначення державними нагородами України
  • Стаття 40. Інші повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
  • Стаття 41. Особливості повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів
  • Стаття 42. Повноваження сільського, селищного, міського голови
  • Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях
  • Стаття 44. Делегування повноважень районних і обласних рад відповідним місцевим державним адміністраціям
  • Стаття 45. Порядок формування рад
  • Стаття 46. Сесія ради
  • Стаття 47. Постійні комісії ради
  • Стаття 48. Тимчасові контрольні комісії ради
  • Стаття 49. Депутат ради
  • Стаття 50. Секретар сільської, селищної, міської ради
  • Стаття 51. Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради
  • Стаття 52. Повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради
  • Стаття 53. Організація роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради
  • Стаття 54. Відділи, управління та інші виконавчі органи сільської, селищної, міської, районної у місті ради
  • Стаття 54-1. Староста
  • Стаття 55. Голова районної, обласної, районної у місті ради
  • Стаття 56. Заступник голови районної, районної у місті ради та перший заступник, заступник голови обласної ради
  • Стаття 57. Президія (колегія) районної, обласної ради
  • Стаття 58. Виконавчий апарат районної, обласної ради
  • Стаття 59. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування
  • Стаття 59-1. Конфлікт інтересів
  • Стаття 60. Право комунальної власності
  • Стаття 61. Місцеві бюджети
  • Стаття 62. Участь держави у формуванні доходів місцевих бюджетів
  • Стаття 63. Доходи місцевих бюджетів
  • Стаття 64. Видатки місцевих бюджетів
  • Стаття 65. Використання вільного залишку коштів місцевих бюджетів
  • Стаття 66. Збалансування місцевих бюджетів
  • Стаття 67. Фінансове забезпечення витрат, пов’язаних із здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів державної влади
  • Стаття 68. Утворення цільових фондів
  • Стаття 69. Місцеві податки і збори
  • Стаття 70. Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних відносинах
  • Стаття 71. Гарантії місцевого самоврядування, його органів та посадових осіб
  • Стаття 72. Підзвітність і підконтрольність місцевих державних адміністрацій районним, обласним радам
  • Стаття 73. Обов’язковість актів і законних вимог органів та посадових осіб місцевого самоврядування
  • Стаття 74. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування
  • Стаття 75. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальними громадами
  • Стаття 76. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою
  • Стаття 77. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами
  • Стаття 78. Дострокове припинення повноважень ради
  • Стаття 79. Дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови
  • Стаття 79-1.
  • Стаття 80. Дострокове припинення повноважень органів самоорганізації населення