Попередником піци, ймовірно, була фокачча, коржик, відомий римлянам як panis fokacus, до якого потім додавали начинку. Сучасного вигляду піца набула в Неаполі, Італія, у 18 або на початку 19 століття. Слово піца вперше з'явилось в латинському тексті в н. е 997 центрального італійського міста Гаеті.
Спеціальні заклади, що спеціалізуються на приготуванні піци, називаються піцеріями. Кухар, що готує піцу, називається піцайоло (італ. pizzaiolo).
В Італії коржі, звані “піца” були популярні серед бідняків і продавалися на вулицях і площах. Після ввезення в Європу томатів в 1522 році з'явився прообраз сучасної піци, а сир став її невід'ємною частиною лише в 1889 році завдяки неаполітанському пекареві Рафаелю Еспозіто.
Приблизно, років 200 тому, в одному з самих густонаселених міст Європи, Неаполі, пекарі сталі нашвидку готувати блюдо для бідноти – це були коржики з тесту які зверху покривали шаром томатів, посипали орегано (сушеним майораном) і поливали рослинним маслом, іноді зверху клали трохи сира. Так з'явилася піца.
Рецепт піци був створений кілька сотень років тому на території великої Римської імперії. Назва «pizza» походить від двох термінів – piazza і piatto, що в перекладі означає тарілка й площа.
Ти знаєш, що піца — це корж зі смачною начинкою. А як думаєш, скільки їй років: 100, 200, а може, 300? Нещодавно археологи розкопали в Чорній пустелі Йорданії давню …