Чому українське зерно стало проблемою для Європи і України. Пояснюємо причини і наслідки

Під час обстрілів російські війська знищили його підприємство майже повністю.

Вони обстрілювали і підприємство, і село, і землі.

“І ми на цій землі тепер не можемо працювати, бо це небезпечно. Я навіть не знаю, коли це все відновиться”, – каже представник компанії, що є одним із лідерів українського аграрного ринку. І можна лише уявляти, що відбувається із менш потужними господарствами.

Другий рік війни може виявитися для українських сільгоспвиробників навіть важчим за перший. Тоді у багатьох ще залишалася “подушка безпеки” з мирних часів і рекордних врожаїв.

Тепер на кордоні із Польщею утворилися черги із фур з українською агропродукцією, імпорт і транзит якої заборонили з 16 квітня. Вже 18 квітня після урядових переговорів транзит домовилися відновити.

Як заявив після переговорів у Варшаві міністр аграрної політики Микола Сольський, на черзі переговори й про відновлення імпорту – вже за безпосередньої участі Брюсселя.

Поки перспективи суходільних маршрутів українського аграрного експорту залишаються неясними, у Чорному морі утворюються черги із суден з українським зерном через затримки із перевірками російських інспекторів.

Тож під час другої воєнної посівної виробники почали ставити питання: а чи варто сіяти взагалі, якщо неможливо буде продати?

Автор фото, ТОВ СП “Нібулон”

Що з українським експортом у Східній Європі?

Рік тому, наприкінці весни 2022 року, Європейська комісія пішла на безпрецедентний крок: щоб підтримати Україну, скасувала торговельні обмеження та мита для товарів та продукції, що фактично відкрило ринок для українських виробників так, ніби Київ вже у ЄС.

Трохи раніше, щоб допомогти країні із експортом аграрної продукції, який зупинився через блокаду портів на Чорному морі, США та держави ЄС, передусім Польща, оголосили про відкриття “коридорів солідарності” – і щоб підтримати українських аграріїв, і щоб забезпечити світові ринки продовольством, ціни на які злетіли з початком війни.

Проте посеред весни 2023 український аграрний експорт став проблемою, яка поставила під питання співпрацю країни з одним з її найпотужніших союзників – Польщею.

В ніч проти великодньої неділі, 16 квітня, Польща заборонила імпорт й транзит з території України не лише зерна, але й практично усієї аграрної продукції – овочів, молочки, меду, олії, яєць та навіть вина. Як пояснили у митній службі, згідно із рішенням польського уряду, “зеленим коридором” дозволили пропускати лише банани, рис, оливки та квіти.

Черга із фур з українською продукцією перед пропускним пунктом Рава-Руська розтяглася на понад 10 км

Про рішення уряду Польщі в суботу, 15 квітня, повідомив на з’їзді правлячої партії “Право і справедливість” її лідер Ярослав Качинський. При цьому він запевнив, що політика “радикальної підтримки” Києва залишиться незмінною, і що насправді це рішення потрібне для того, щоб Польща не поринула в кризу і мала ресурси й надалі підтримувати Україну.

Лідер ПіС зазначив, що це рішення з урахуванням “асиметрії між польським та українським сільським господарством” – різниці у якості землі, вартості робочої сили та того, що в Україні на землі працюють переважно великі міжнародні компанії.

Цим заявам польського політичного лідера, зробленими за пів року до того, як в країні мають відбутися вибори, передували протеcти фермерів.

Багато тижнів вони блокували пункти пропуску на кордоні, навіть погрожували зірвати візит до Польщі українського президента, у день приїзду якого до Варшави у відставку пішов міністр сільського господарства Генрик Ковальчик.

Польські фермери скаржилися на падіння цін, до якого, мовляв, призвів вал імпорту з України, який заполонив сховища, вагони і порти.

Крім того, польська прокуратура відкрила провадження щодо кількох партій українського зерна, що буцімто продавалося за заниженими цінами як збіжжя іншої категорії, або було неякісним.

Автор фото, Getty Images

Польські фермери виходили на портести та блокували шляхи вже кілька місяців

Втім, у Польщі лунають й інші думки щодо кризи.

Як відзначили у польсько-українській господарчій палаті, рішення про заборону агарного імпорту створило проблеми і для польського бізнесу, що залежить від цих поставок. Наприклад, підприємці стурбовані забороною імпорту сої з України, враховуючи дефіцит цієї сировини для комбікормів на польському ринку, який компенсується імпортом з України та подальшою переробкою.

Оглядачі зазначають, що до проблем накопичення зерна додалася і недостатня розвиненість логістичної інфраструктури – зерносховищ, портів, які б дозволили швидко переправляти його покупцям у Західній Європі – наприклад, в Іспанії чи Нідерландах.

А те, що “коридори солідарності” існують вже майже рік, а протести фермерів почалися лише 2023-го пов’язують не лише із українським зерном, але й з ціновими змінами на світовому ринку загалом, бажанням фермерів отримати більшу компенсацію від ЄС, а також особливостями політичної ситуації в кожній країні.

Автор фото, Getty Images

Крім того, що фермери є виробниками та бізнесменами, вони також є виборцями

На відміну від Польщі, інші країни, які заявили, що обмежують або хочуть обмежити ввезення української агропродукції, не стали відмовлятися від транзиту. Так сталося з Угорщиною, яка одразу підтвердила збереження транзиту для аграрки. А також із Словаччиною, у якій наприкінці вересня цього року також мають відбутися вибори.

Тож станом на зараз, як пояснив міністр Сольський, імпорт продукції до цих країн заборонений, тоді як транзит – відкритий (у Польщі, згідно з домовленостями, він поновиться в ніч проти 21 квітня).

Голоси про доцільність заборонити аграрний імпорт з України лунали також і з Болгарії та Румунії – як від фермерів, так і з уряду.

19 квітня рішення про заборону імпорту ухвалила Болгарія, залишивши дозвіл на транзит. Голова тимчасового уряду країни Галаб Донєв висловив сподівання, що Брюссель зрозуміє позиції Болгарії, Польщі, Угорщини та Словаччини.

Фактор Брюсселя

Наприкінці березня у Єврокомісії погодили пакет допомоги на 56 млн євро для підтримки фермерів у країнах-членах, що межують з Україною.

Водночас там нагадали, що торгова політика належить до виключної компетенції ЄС і односторонні дії держав є неприйнятними.

За повідомленнями польських ЗМІ, які посилаються на джерела у комісії, там хочуть додатково виділити 100 млн євро на дотації сільгоспвиробникам у Східній Європі, які постраждали від напливу українського зерна.

Від Єврокомісії очікують і допомоги з логістикою, аби транзит з України в рамках “коридорів солідарності” досягав місця призначення, тобто кінцевих споживачів в самій Європі або ж в Африці, а не затримувався в сусідніх з Україною країнах.

Фермери із сусідніх з Україною країн просять Брюссель “не карати їх за солідарність” з Україною

19 квітня Єврокомісія має провести переговори із профільними міністрами із 5 країн зі спільним кордоном з Україною. Міністр агарної політики Сольський каже, що Київ уважно стежить за переговорами, – “робота проводиться, про результати можете почути вже до кінця тижня”. А на запитання, чи причетна до такого розвитку подій політика, відповідає запитанням: “А ви як думаєте?”

“Хлопці посиділи, подумали і кажуть, що, може, і більше можна просити. І 100 млн може бути не останньою цифрою”, – прогнозує Лариса Гук з інформаційно-аналітичного центру “Агроперспектива”.

Вона каже, що можна багато говорити про суто бізнесове підґрунтя кризи, але, “за великим рахунком, політика так чи так присутня у всіх моментах”.

Але, якщо казати про бізнес, то, звертає увагу Гук, питання з сусідами України виникло півтора-два місяці тому.

“До того все було нормально. Ми майже рік поставляли продукцію цими коридорами, все було начебто добре, – зазначає аналітик. – Якщо говорити суто про зерно, то учасники ринку говорять, що за останні півтора місяця ринок фактично зупинився. Ціни почали валитися”.

“Коли минулого року європейські фермери продавали своє зерно чи до них заходило наше дешевше, всі мовчали, бо всім було вигідно”, – каже Гук і нагадує, що для українських виробників ситуація рік тому була катастрофічною. Вивозили, хто як міг, хто грузовичком, хто вагончиком.

Коли ж цінова ситуація змінилася не на користь виробників, їх почало підпирати ще й українське зерно, “з’явилися запитання”.

Ціна питання

У 2022 році Україна отримала від агарного експорту понад 20 млрд доларів. Це майже удвічі менше, ніж у довоєнному 2021 році, але цей експорт став головним джерелом надходження валюти в країну під час війни (якщо не рахувати міжнародну фінансову підтримку).

Для порівняння: експорт ІТ-послуг приніс Україні за 2022 рік 7,34 млрд доларів.

Частка зернових в аграрному експорті майже 40%, а частка ЄС у ньому перевищує половину.

Як розповів міністр Сольський, через Польщу йшло близько 10% українського аграрного експорту. Із нього трохи більше половини транзитом, а решта – як імпорт, тобто це залишалося в країні. Ще 6% йшло через Угорщину. 1,5% – через Словаччину.

Польська заборона не лише імпорту, але й транзиту стала несподіванкою для сільгоспвиробників, каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

“Були перемовини і президентів двох країн, і зустріч профільних міністрів, де казали, що так, частково для імпорту продуктів буде заборона, а транзит буде діяти, враховуючи, що українські продукти активно купують інші країни єврозони. Плюс продовольство транзитом іде до третіх країн”, – каже представник ВАР.

Час також був невдалим. Для товаровиробників, які сподівалися на можливість реалізувати продукцію через “коридори”, а виручені кошти задіяти у посівній, яка вже розпочалася в Україні.

Крім того, рішення сусідів та союзників завдало удару не лише по аграріях:

“Будь-які зупинки б’ють по економіці, по тому, що неможливо отримувати кошти, які направляються на бюджет, з яких сплачуються податки, фінансуються ЗСУ”, – каже Денис Марчук.

Тепер, коли про відновлення транзиту через Польщу вдалося домовитися, варто очікувати допомоги від Єврокомісії щодо імпорту.

Але, зазначає Марчук, негаразди на західних кордонах України далеко не єдині проблеми для аграріїв цієї весни – серйознішою проблемою може стати блокування морського коридору.

Інший коридор

За даними міністерства агропромислової політики, у березні через порти вивезли майже 6 млн тонн сільгосппродукції, тоді як суходолом – трохи більше 1,5 млн тонн – понад 1 млн залізницею та менше 0,5 млн автотранспортом. Загалом від березня 2022 року через порти вивезли понад 43 млн тонн збіжжя, залізницею у чотири рази менше, а вантажівками – у 5 разів менше.

Автор фото, Міністерство аграрної політики України

Як нагадує Роман Сластьон, директор Українського клубу аграрного бізнесу, якщо брати дані лютого, березня цього року, то зерновий коридор забезпечував понад 50% всіх можливих шляхів експорту. Крім того, транспортування морем є дешевшим, ніж суходолом. У разі, як Україна втратить морський шлях, буде зростання вартості логістики, зерно знову стане збитковим.

“Це ще більше ускладнить ситуацію в АПК на наступний рік. Тобто ми увійдемо в такий цикл негативний на декілька років”, – пояснює експерт.

Поки українська делегація у Варшаві вирішувала питання із поставками агропродукції суходолом, віцепрем’єр та міністр інфраструктури Олександр Кубраков вирушив до Туреччини, аби на запрошення міністра оборони Хулусі Акара обговорити Чорноморську зернову ініціативу.

Про результати міністр Кубраков повідомив стисло: “Дійшли згоди щодо поновлення реєстрації та інспектування суден, що прибувають під завантаження українським збіжжям”.

Саме міністр оборони Туреччини разом із російським міністром оборони Шойгу підписував угоду про зерновий коридор у липні минулого року.

18 березня її вчергове продовжили – на 120 днів, як вважають в Україні, Туреччині та ООН. У Росії ж вважають, що угода діятиме 60 днів, тобто до середини травня.

На початку квітня – одночасно із протестами фермерів в країнах, що межують з Україною на західному кордоні – Росія почала активніше блокувати інспекцію суден з українським зерном.

А з 10 квітня в односторонньому порядку припинила реєстрацію суден, що виходять з українських портів в рамках зернової ініціативи.

“Росіяни не могли не скористатися тим, що відбувається на західному кордоні України”, – каже міністр агропромислової політики.

Росіяни не лише стали затримувати перевірки суден із зерном але й намагаються визначати порядок в черзі, кажуть в українському уряді

Тепер, за спостереженнями української сторони, росіяни намагаються впливати не лише на обсяги, але й на напрямки відправки зерна.

Наприклад, з 14 квітня росіяни відмовляють в реєстрації трьох суден, два з яких призначені для Китаю, який РФ хоче зробити своїм союзником у війні.

“Обмеження на цьому напрямку (через порти і море – Ред.) будуть катастрофічними з точки зору товаровиробників, тому що вони практично цілий рік працювали в збиток, реалізовуючи свою продукцію нижче ринкової ціни”, – пояснює Марчук.

Він твердить, що до кінця маркетингового року – тобто до липня, коли почнуть збирати новий врожай, в українських аграріїв є що експортувати – близько 10 млн тонн зернових та олійних.

“Зараз ідуть перемовини за участю Туреччини та ООН, щоб товаровиробники могли чітко розраховувати на те, що угода буде працювати”, – каже представник ВАР.

Квітневі ускладнення призвели до того, що форвардні контракти на українське збіжжя на травень почали зупинятися.

“Складнощі з експортом вносять свої корективи. В контексті посівної багато хто починає задумуватися, чи варто взагалі сіяти цього року, якщо я не зможу продавати”, – пояснює Марчук.

Мінне поле

Автор фото, Дмитро Власов/BBC

Сіяти цьогоріч важко не лише через примарність перспектив продажу.

За час російської агресії значна територія України перетворилася на мінне поле. На початку 2023 року прем’єр-міністр України заявив, що площа замінованих територій становить 250 тисяч квадратних кілометрів.

“Найбільше мінне поле у світі, що не тільки ускладнює пересування, а й спричиняє серйозні збої в сільському господарстві, яке є однією з основних галузей економіки”, – заявив Денис Шмигаль південнокорейському агентству Yonhap. Це більше не лише за площу Корейського півострова, але й, наприклад, Великої Британії.

У квітні 2023 у ДСНС повідомляли про 174 тис. кв км забрудненої території.

Через тимчасову окупацію, забруднення і бойові дії в Україні не використовуватимуть близько 7 млн га землі, із них 5 млн – це зона бойових дій та заміновані ділянки, каже Денис Марчук з посиланням на оцінки міністерства агрополітики. До війни в Україні було 41,3 млн сільськогосподарської землі і 29 млн га були засіяні.

Найважче виробникам з деокупованих територій та поблизу фронту.

“В мене на Сумщині є хороше знайоме господарство, там кажуть: а нащо нам сіяти, як у нас і досі оно кукурудза у полі стоїть, бо заміновано”, – розповідає Лариса Гук.

Після деокупації правобережної частини Херсонської області, частини Миколаївської області восени минулого року, Харківщині, є величезні території, які потребують обстеження та розмінування.

“Є поля різного ступеня забрудненості. Це складна і дороговартісна процедура. Частину полів, там, де легше розмінувати, ми сподіваємося провести до цьогорічного весняного посіву. Але великі частини території, на жаль, будуть розміновуватися декілька років, можливо навіть десятки років”, – каже Сластьон.

Він нагадує, що крім проблеми розмінування, є розграбування, знищення техніки, елеваторів, бракує робочих рук та техніки.

За минулий рік більшість виробників вже використали фінансові “заначки” з попередніх мирних років.

“Була подушка безпеки з попередніх років, а тепер її немає, – пояснює Денис Марчук. – Протягом минулого року ці кошти були використані”.

2022 рік був збитковим для виробників зернових, бо логістика з’їдала до двох третин ціни, яку могли отримувати сільгоспвиробники в європейських портах, каже Роман Сластьон.

“Рік пройшли на певному запасі міцності – фінансової, господарської – попередніх років. Така збитковість вимила кошти і фінансову спроможність у виробників, щоб на достатньому рівні проводити усі польові роботи”, – пояснює він.

Нині, каже експерт, виробники економлять на добривах, на засобах захисту рослин, на насінні. А це вже означає падіння врожайності – нині оцінки різняться від 5% до 25%.

Автор фото, Getty Images

І все ж, попри всі ці проблеми, каже Сластьон, за левовою часткою базових культур та продуктів “ми все одно будемо самодостатніми”. А відтак, Україна зможе й експортувати певну частку нового врожаю, але експорт буде меншим, ніж у минулі роки.

“Результати будуть різнитися в контексті отриманого врожаю, але ми сподіваємося, що в контексті фінансів не буде гірше”, – каже Марчук.

Будуть більше сіяти олійних культур. Завдяки вищій ціні вдасться залучити більше коштів.

“Сподіваємося вийти на показники 2022 року, а у 2022 році загальний експорт аграрної продукції був 23 млрд доларів”, – сподівається він.

Автор фото, Getty Images

Збирання врожаю зернових: як мінімізувати втрати

Мінімізування втрат під час збирання зернових — актуальне питання щороку для кожного агронома. Зернові культури можна збирати з найменшими втратами і з кращою якістю, а також із найменшими технічними й післязбиральними енергетичними затратами.

Основними причинами втрат зерна при збиранні є:

• несвоєчасне визначення початку й тривалості періоду збирання тієї чи іншої культури;
• незадовільне обслуговування збиральних агрегатів, яке викликає тривалі простої техніки;
• нерівна поверхня поля;
• загущені або зріджені посіви;
• засміченість поля;
• конструктивні недоліки машин або їхніх окремих робочих органів, порушення оптимальних технологічних регулювань тощо.

Оптимальний термін і можлива гнучкість за збирання видів і сортів зернових залежать від терміну дозрівання, властивостей соломи, схильності до осипання, стійкості до хвороб і проростання, а також від чутливості зерен до механічного пошкодження.

Пряме комбайнування на сьогодні є стандартною технологією збирання зернових. Його переваги: незалежність від погодних умов, більш висока якість обмолоту, менші витрати енергії і праці та менша собівартість продукції.

Самохідні комбайни сучасного типу мають жатку, молотильний апарат, соломотряс у багатьох типах, очищувач і подрібнювач соломи.

АгроПазли. Пазл 5. Збирання урожаю: як зібрати без втрат та перевірити якість продукції

Жатка зрізає стебла і транспортує їх до молотильного апарата. Рівномірне транспортування забезпечує мотовило з керованими пружинними зубами, яке обертається. Його частоту обертання і висоту регулюють під час роботи. Це забезпечує, за різної довжини стебел або колосків, які вилягли, безперервну, рівномірну подачу хлібної маси до транспортного шнеку. Як правило, частота обертання мотовила трохи вища від швидкості руху комбайна, що запобігає втраті вибитих із колосків зерен. Для якісного функціонування дуже важлива правильна установка стеблепідйомників щодо поверхні ґрунту. Висота ріжучого апарату також регулюється з пульта управління.

Молотильний апарат складається з молотильного барабана (довжина — 1,2-1,7 м) із прикріпленими на ньому рифленими пасами різної форми і підбарабання, між якими зерна відокремлюються під дією ударів і тертя колосків. Більшість зерен падає через отвори решетовидного барабана і транспортується на очищувач. Частина зерна разом із рештками викидається через вихід підбарабання. Його можна відокремити від соломи тільки за допомогою соломотряса. Розрізняються тангенційні й осьові, або акcіально-роторні молотильні апарати. Більшість типів комбайнів мають тангенційний молотильний апарат. В осьових молотильних апаратів хлібна маса транспортується підбарабанням паралельно до осі барабана. Тоді як у тангенційних молотильних апаратів ця маса транспортується тільки один раз по зерновіддільній поверхні підбарабання, в осьових — до 8 разів. Зерновідділення підбарабанням досягається в останнього краще — 95-100%, у тангенційного молотильного апарата — 70-85%, тому в комбайнах з осьовим молотильним апаратом немає соломотрясів.

За вологих умов у комбайнів з осьовими молотильними апаратами відбувається відносно сильне зниження продуктивності. Регулювання молотильного апарата проводиться зміною частоти обертання молотильного барабана та відстані між барабаном і підбарабанням. Відстань повинна зменшуватися від входу до виходу. Коли менша відстань і вища частота обертання барабана, то краще намолотили зерна, та водночас зростає і його дроблення. Тому потрібне компромісне рішення за вибору частоти обертання барабана від 25-33 м/с. Що вологіша солома, то меншою має бути відстань між барабаном і підбарабанням, і вищою — частота обертання барабана.

Соломотряс у комбайнів із тангенційним молотильним апаратом в результаті багаторазового струшування відокремлює залишкове зерно від соломи й одночасно транспортує солому до кінця комбайна. Соломотряс складається з 4-8 клавішних хорд, поверхня яких ситовидна. За допомогою кривошипів вони вібрують. Солома при цьому транспортується до накопичувача або подрібнювача, а зерно та інші дрібні частинки через отвори соломотряса потрапляють на очищувач. Як більша поверхня соломотряса, то й краще відділення зерен. У сучасних комбайнах вона становить 1-1,5 м2/м ширини захвату комбайна. Відділення зерна залежить і від розпушування шару соломи на соломотрясі, на якому встановлені розпушувальні зуби.

Очисна установка відокремлює полову, порожні колоски, уламки соломи й інші дрібні частинки від зерна. Вона складається з двох решіт (верхнє і нижнє жалюзійні решета загальною площею від 4 до 6,5 м2), за якими продувається вентилятором повітряний потік.

Прохід через верхнє решето регулюється так, що полова, уламки соломи й порожні колоски затримуються і повітряним потоком виносяться із задньої частини комбайна. Зерна та уламки колосків падають на нижнє решето. Воно регулюється, пропускаючи тільки зерна, які зерновим шнеком транспортуються в бункер. Усі обмолочені частини, які не виводяться повітряним потоком і не проходять через нижнє решето, падають в кінці решета на поворотний шнек. За правильного регулювання решіт і повітряного потоку туди потрапляють тільки необмолочені колоски або їхні частини. Поворотним елеватором вони переносяться в молотильний апарат. Занадто маленькі отвори в нижньому решеті ведуть до повторного молотіння зерна, у результаті зростає небезпека їхнього дроблення. При недостатньому потоці повітря поворотний елеватор перевантажується легкими частинками соломи і колосків, які можуть привести до засмічення системи .

Широкий вибір сільськогосподарської техніки

Купуй на Traktorist.ua

Соломоподрібнювач. Солому можна або укладати у валки, або подрібнювати в комбайні й розподіляти по полю. Ширина розкидання може становити дев’ять і більше метрів. Рівномірний розподіл соломи має особливе значення під час обробки ґрунту і прямого посіву.

Продуктивність комбайнів і якість їхньої молотьби постійно підвищують удосконаленням молотильної, видільної та очисної систем.

Під час роботи комбайна розрізняють втрати до жнив, за обмолоту, за соломотрясом і при очищенні.

Втрати під час молотіння можна оцінювати по необмолочених колосках за комбайном. Зерно, яке падає за комбайном, це втрати соломотряса або очисної установки. Щоби мінімізувати загальні втрати, необхідно враховувати навіть незначні втрати при обмолоті.

Сорти сучасної селекції з високим індексом врожайності дозволяють проводити пряме комбайнування з більшою продуктивністю по площі та зниженням втрат зерна до 1,5% і менше. Від стійкості сорту до вилягання сильно залежать втрати при збиранні.

Для визначення втрат під час збирання поміщають перевірочну чашу розміром 1,0×0,25 м у стеблестій перед проходом комбайна. Комбайн їде далі, а коли чаша під ним перебуватиме між передніми й задніми колесами, її дістають і підраховують зерна, які там залишилися.

Втрати від недомолоту визначають по невимолочених колосках у валках соломи. Виймають із валка соломи 50 колосків, перевіряють на решту зерна і порівнюють результати з допустимими граничними параметрами. Такі вимірювання повторюють тричі.

Втрати за соломотрясом і під час очищення визначають за допомогою чаші, яку ставлять під падаючий валок соломи за комбайном. Солому витрушують над перевірочною чашею, підраховують наявне у ній зерно і порівнюють результати з доступними граничними параметрами. Вимірювання повторюють тричі.

Збереженню якості зерна, особливо пивоварного ячменю та призначеного для посіву, слід приділяти особливу увагу. Пошкодження зерен за обмолоту можуть бути:

• макроскопічно помітні, такі, як поздовжнє або поперечне сколювання зерна, дроблення, розчавлення, вибиті або зламані зародки;
• мікроскопічно помітні, такі, як тонкі тріщини в епідермісі, в зародку й ендоспермі. Пшениця більш чутлива до обмолоту, ніж ячмінь.

Схожість не можна визначити безпосередньо після молотьби, навіть якщо період спокою зерна вже завершений, оскільки пошкодження при збиранні стимулюють проростання зерна, такі визначення дають спотворені результати. Пізніше знижуються темпи проростання або навіть втрачається повністю здатність до проростання в окремій частині зерен.

Під час прямого комбайнування дуже важливо правильно визначити оптимальний термін збирання. Доцільно починати огляд посівів, коли вони переходять у фазу жовтої або молочно-воскової стиглості. Саме в цій фазі можна побачити різницю в стиглості, яку пізніше вже не помітно. З дводенними інтервалами слід продовжувати спостереження. Залежно від стану посівів визначають черговість прибирання.

Збиральній стиглості відповідають, в залежності від схильності сортів до ламкості колосків і осипання зерен, сортотипові терміни настання фаз повної стиглості зернових.

Для оптимального обмолоту зернових необхідно керуватися наступними показниками:

• вологість зерна — не більш ніж 18%;
• зерно повинно мати типове забарвлення і нормальну величину для даного виду, поверхня — злегка зморшкувата;
• зерно тверде і тріщить при надкушуванні;
• зерна можна повністю вийняти з колосків, але вони ще настільки міцно сидять, що без застосування зовнішньої сили не випадають;
• жовтий колір зрілої соломи переходить у брудно-сіре забарвлення;
• вузли стеблестою бурого кольору і тверді;
• солома ячменю легко ламається у верхній частині стебла;
• солома жита розпадається на дрібні частини при обертанні;
• стебла пшениці часто легше ламаються у своїй основі.

За правильного вибору терміну збирання втрати бувають мінімальними.

Для попереднього визначення ступеня зрілості та строку збирання, можна використовувати еозинову пробу . Для цього готують 1%-й розчин еозину. Вибирають 20 продуктивних стебел, зрізають їх на висоті 20-30 см від колоса і ставлять на 8-24 години в рідину. За ступенем забарвлення оцінюють попередній наступ збиральної стиглості.

Якщо після необхідної експозиції відбулося фарбування більшості колосків, термін збирання даного посіву настане приблизно через 8-10 днів. Якщо відбулося фарбування стебел до основи колоса, то це означає, що в найближчі дні можливий пробний обмолот для точнішого визначення терміну збирання. У тому ж разі, коли навіть на стеблах немає червоного забарвлення, слід негайно розпочинати збирання.

Кліматичні та погодні умови мають вирішальний вплив на проведення збору урожаю. Збирання комбайнами слід організувати таким чином, щоби за можливості обійти технічну сушку. Фінансові витрати на сушку, як правило, значно вищі, ніж фінансова виручка при використанні комбайнів у неоптимальних умовах. Особливо слід врахувати вологість повітря, утворення роси і перехід вологості на зерно.

За вологості повітря 81-100% комбайнування не проводять, за 51-80% — оптимальні умови збирання врожаю, за 50-31% — можливе збирання при відповідній установці комбайна, 30% і нижче — збирання у щадному режимі з найвищою швидкістю руху комбайна.

Під час сильного утворення роси приріст вологості зерна може сягати до 3,3%, а за її відсутності — до 0,8%.

Різні яруси густоти стеблостою зернових висихають із різною швидкістю. Залежно від рельєфу поля вологість зерна сильно різниться навіть на відносно малій відстані, що також треба враховувати, беручи проби для визначення вологості та організовуючи роботу комбайнів.

Необхідно проводити контроль втрат перед збором врожаю. Особливо це стосується тих культур і їхніх сортів, які схильні до зламу колосків (озимий і ярий ячмінь), осипання зерна (овес, деякі ранні сорти озимої пшениці), вилягання (жито, озимий ячмінь) або до проростання (жито, тритикале).

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Необхідно за 1-2 дні до початку збирання провести перевірку обмолоту для правильного прийняття рішення щодо використання комбайнів і організації роботи. При визначенні послідовності прибирання комбайнами слід виходити зі ступеня терміновості прибирання, на яку впливають збиральна площа, кількість комбайнів, небезпека втрат, погодні умови, терміновість подальших польових робіт і напрями використання зерна. Особливості окремих видів зернових слід враховувати під час збирання.

Озимий ячмінь — культура, яку важко збирати. Збирання комбайнами ускладнюється ламкістю колосків, схильністю до вилягання, коротким оптимальним терміном молотьби і жорсткими остюками. Посіви дозрівають, як правило, дуже нерівномірно. Початком строку збирання вважають стадію, коли ламкість класів ще слабка, остюки перебувають вже у зрілому стані, але ламаються тільки під час молотіння.

Ярий ячмінь — ідеальна культура для збирання комбайном. Строки збирання дозволяють реалізовувати велику продуктивність техніки.

Пивоварний ячмінь вимагає повного дозрівання. Збирають його тоді, коли з’являються перші обламані колоски. Важлива щадна молотьба.

Пшениця теж дуже добре придатна для однофазного комбайнового збирання. Дозрівання відбувається більш рівномірно, ніж у ячменю.

Жито досить складно збирати комбайном. Жито збирається в останню чергу (після пшениці), та виникає проблема з осипанням. Також за неправильної регуляції росту та значних опадів жито може вилягати, що значно ускладнює збирання та веде до втрат врожаю та якості. При збиранні жита на силос передусім допускають помилку у визначенні оптимальної фази для скошування та її тривалості. Для отримання силосу високої якості маса повинна якнайменше лежати на полі, тому потрібно максимально швидко розкидати валок свіжоскошеної маси по полі, адже в перші 2 години втрачається найбільша кількість води з рослин.

Тритикале за своєю придатності до комбайнового збирання схожий на жито.

Овес через свій короткий термін збирання, нерівномірне дозрівання соломи і велику схильність до падалиці також належить до зернових культур, які складно збирати.

Частину інформації взято з «Зернові культури » під ред. Д. Шпаара.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.