Як “народжуються” сніжинки та чому вони неповторні: відповідь вас здивує

Сніжинки – це справжні шедеври природи, які ніколи не повторюються. Як вони утворюються, і чому у них завжди шість променів?

Сніжинки завжди викликають захоплення своєю неймовірною красою та геометричною вишуканістю. Їхня досконала симетрія та унікальність вже давно привертала увагу вчених і допомогла розгадати природні та хімічні таємниці.

Скільки у світі однакових сніжинок

Здавалося б, що у світі має бути безліч однакових сніжинок. Адже вони утворюються з одних і тих же молекул води й умови їх утворення здаються досить одноманітними. Однак, це не так. Сніжинки утворюються в результаті складного процесу, який залежить від багатьох факторів, таких як температура, вологість, швидкість вітру та атмосферні умови. Навіть незначні зміни в цих факторах можуть призвести до того, що сніжинка набуде іншої форми.

Чому не може бути двох однакових сніжинок

Форма сніжинки визначається тим, як водяна пара в атмосфері кристалізується навколо ядра сніжинки. Цей процес відбувається в кілька етапів. Він починається з кристалізації водяної пари на замерзаючих частинках пилу чи льодяних ядерцях в атмосфері. Всі ці частинки мають відмінну структуру та форму, тому умови, за яких вони зливаються і утворюють сніжинку, різняться.

В результаті, кожна сніжинка має свою унікальну структуру, форму та риси. Це робить шанси на утворення двох абсолютно однакових сніжинок майже неймовірно малими.

Таємниця логічних завдань: чому вони такі важливі

Чому планети круглі, а астероїди ні: нова таємниця космосу розкрита

Скільки молекул у сніжинці

Кількість молекул у сніжинці залежить від її розміру. Середня сніжинка має діаметр близько 5 мм. При цьому вона складається з приблизно 10 мільярдів молекул води.

Де знайшли найбільшу сніжинку

Найбільша відома сніжинка була знайдена в Монтані, США, у 1887 році. Її діаметр становив 38 сантиметрів, а вага – 270 грамів. Вона випала під час снігової бурі 1887 року.

Сніжинка була знайдена містером Джорджем Гібсоном, який працював на залізничній станції у місті Роквелл-Сіті. Він побачив сніжинку, яка падала з неба, і встиг її зловити. Сніжинку передали в музей Смітсонівського інституту в Вашингтоні, округ Колумбія, де зберігається донині.

Чи можна знайти однакові сніжинки

Якщо говорити про абсолютно однакові сніжинки в природі, то ні, їх не існує. Однак можна знайти сніжинки, які дуже схожі одна на одну.

Хоча, теоретично дві сніжинки можуть бути однаковими, але це малоймовірно. Навіть якщо всі фактори, що впливають на форму сніжинки, будуть однаковими, все одно є невелика ймовірність того, що два кристали льоду утворяться абсолютно однаково. Кожна сніжинка формується за своїми умовами, дослідженнями молекулярної структури, інтервалом температур, а тому вона унікальна.

Скільки променів у сніжинки

Більшість сніжинок мають шість променів. Це пов’язано з тим, що молекули води в кристалі льоду утворюють кристалічну ґратку з шестикутною структурою.

Форма сніжинки залежить від кількох факторів, включаючи температуру та вологість під час її утворення. Унікальна шестикутна симетрія сніжинок обумовлена молекулярною структурою води та способом, яким кристалізується вода під час утворення сніжинки. Також впливає швидкість росту сніжинки та шлях, який вона долає в атмосфері до того, як впаде на землю.

Чому у сніжинки завжди шість променів

У сніжинок завжди шість променів через особливу кристалічну структуру молекул води та їх асиметричне розташування під час замерзання. Сніжинки формуються, коли молекули води поступово кристалізуються навколо дрібних часток пилу чи льоду, утворюючи шестикутну основну структуру.

Цей процес називається дендритним ростом, де кожна гілочка сніжинки росте у шестикутному або гексагональному візерунку. Якщо збудувати молекулярну модель кристала льоду, то легко побачити, що молекули води при замерзанні організовуються у шестикутну симетрію, що і призводить до формування шести променів у сніжинок.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Як утворюються сніжинки і від чого залежить їх форма

Сніжинки – ніжні та досконалі витвори природи. Вітер, холод і волога народжують красу, якою ми готові милуватися під час зимових прогулянок. А чи знаєте ви, як утворюються сніжинки і від чого залежить їх розмір та форма?

Ми знаємо, що вода в природі може перебувати у трьох станах: рідкому (у вигляді звичної води), у газоподібному (у вигляді водяної пари) та у твердому (у вигляді льоду). За певних умов вона здатна переходити з одного стану в інший: замерзаючи, вона перетворюється на лід, нагріваючись – у водяну пару.

При таненні льоду утворюються крапельки води, а при попаданні променів Сонця безпосередньо на його поверхню – у повітря «відлітає» водяна пара.

Водяна пара є в повітрі завжди. Вона – «найлегший» стан води і може підніматися дуже високо над поверхнею Землі, утворюючи хмаринки та хмари. І в залежності від температури повітря вгорі і поблизу поверхні Землі та пори року може перетворюватися або на крапельки рідини (і тоді ми говоримо – йде дощ), або на сніжинки (і тоді ми говоримо – йде сніг), або на крижинки (це град) .

Влітку, навесні та восени частинки пари перетворюються на крапельки дощу (іноді – на град), а взимку – на сніжинки.

Якщо уважно придивитися до падаючих з неба окремих сніжинок або розглянути їх під мікроскопом, то можна помітити, що кожна сніжинка неповторна за своєю формою та розміром – у природі немає абсолютно однакових сніжинок. Кожна сніжинка є унікальною!

Сніжинки утворюються з водяної пари і є сполученими між собою снігових кристалів. У процесі свого формування снігові кристали можуть набувати найрізноманітніших геометричних форм.

Снігові кристали утворюються у дуже холодних хмарах високо над поверхнею землі. Тут при температурі -40С водяна пара замерзає і утворює кристалики льоду. Більшість сніжинок (близько 75%) утворюються навколо дрібних частинок ґрунту, піднятих із землі вітром догори. Тобто в більшості випадків новоутворений сніговий кристал – це шматочок ґрунту, вкритий льодом. І лише четверта частина сніжинок – «чиста». Тобто складається лише із замерзлих частинок водяної пари.

Сніжний кристалик, що утворився, збільшується, починає рости. У нього можуть «відростати» промінчики, а у цих промінців у свою чергу теж можуть з’явитися свої відростки. При цьому сніжинка збільшується в розмірі і набуває своєї неповторної форми. А ще сніжинка може рости в товщину (кристалики, що знову утворюються, нагромаджуються один на одного).

У середньому діаметр сніжинок коливається від 0,1 до 7 мм, а їх вага – близько міліграма.

Як саме в певний момент зростатиме сніговий кристалик, залежить від умов навколо сніжинки: від вологості повітря, температури, тиску, первісної форми сніжинки. І навіть найменші зміни цих параметрів можуть вплинути на зростання сніжинки. Звідси і різноманітність форм та розмірів сніжинок.

Існує понад п’ять тисяч основних форм сніжинок, всі вони об’єднуються у кілька класів: зірки, платівки, стовпчики, голки, просторові дендрити, увінчані стовпчики, неправильні кристали.

Початкова форма снігового кристала залежить від температури. А остаточна форма сніжинки — від її «маршруту» до землі крізь різні хмари з різною температурою, а також від способу її падіння на землю.

• Якщо кристали-стовпчики, які утворюються в холодних хмарах високо над поверхнею землі за низьких температур, падають крізь тепліші хмари, на їх кінцях можуть утворитися
• Якщо сніжинка під час падіння швидко обертається, то вона набуває ідеально симетричної форми. Якщо ж вона падає однією стороною вниз чи інакше, то форма її не буде симетричною.
• Падаючі кристали часто злипаються, формуючи великі снігові пластівці.

Тепер ви знаєте, як утворюються сніжинки, і від чого залежить форма сніжинок. Розгляньте різні сніжинки під час прогулянки. Це має бути дуже цікавим заняттям!
Приємної вам прогулянки та гарної снігової зими!

Автор: Ольга Кутуєва