Звуковий аналіз слова ведмідь

Звуковий аналіз слова ведмідь в українській мові:

1 * – букви.
2 * – звуки, транскрипція слова ведмідь.
3 * – звукова схема (звукова модель) слова ведмідь – дошкільнятам, 1 – 4 клас

4 * – правила фонетичного, звуко-буквеного розбору слова ведмідь (знаходяться нижче на сторінці).

Повний фонетичний звуковий аналіз, звуко-буквений розбір слова ведмідь:

1. 1. Ведмідь
2. 2. По складам: ве-дмі ́ дь (2 склади; наголос на 2-му складі).
3. 3. [ ведм ’ і ́ д ’ ]

Для фонетического анализа (звуко-буквенного разбора) слов русского языка, пожалуйста, перейдите по ссылке:
ФОНЕТИЧЕСКИЙ звуко-буквенный разбор слов русского языка

Правила звукового фонетичного аналізу, звуко-буквеного розбору слова в українській мові:

Голосні звуки:

• На початку слова
• У середині та в кінці слова після голосного звука
• Після апострофа
• Після м’якого знака

Приголосні звуки:

• [й] – завжди м’який;
• [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’], [р’] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них йдуть Ь, І, Я, Ю, Є.
• Уподібнення за м’якістю:
  • тверді передньоязикові [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’] «Де ти з‘їси ці лини», дз пом’якшуються перед м’яким приголосним цієї ж групи.
  • cвистячі [з, ц, с, дз] перед напівм’якими губними [б’, п’, в’, м’, ф’] (“мавпа Буф”) мають подвійну вимову, тобто можуть вимовлятися і твердо, і м’яко: [зв’ір] і [з’в’ір], [см’іх] і [с’м’іх], [св’іт] і [с’в’іт], [цв’ах] і [ц’в’ах], [цв’іт] і [ц’в’іт], [св’ато] і [с’в’ато], [дзв’iн] і [дз’в’iн].
  • [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз], [р] «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» – якщо після них НЕ йдуть Ь, І, Я, Ю, Є
  • Всі приголосні, окрім «Де ти з‘їси ці лини, дз, р» та [й], тобто [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них
    НЕ йдуть І, Я, Ю, Є
  • [б], [в], [г], [ґ], [ж], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч], [ш] – якщо після них йдуть І, Я, Ю, Є.
  • ці сполучення позначають один звук [дж], [дз] – якщо вони належать до кореня слова. ( * у програмі належність до кореня слова не перевіряеться)
  • завжди позначає два звуки [шч]
  • м’який знак не є звуком, він позначає м’якість попереднього приголосного
  • Свистячі приголосні перед шиплячими вимовляються як парні їм шиплячі.
    Cвистячий + шиплячий → шиплячий + шиплячий:
    • с + ш — [ш:]: винісши – [вин’іш:и]
    • з + ж — [ж:]: зжати –[ж:ати]
    • з + ш у середині слова — [жш]: безшумний [бежшумний]
    • з + ш на початку слова — [жш] → [ш:]: зшити [ш:ити]
    • з + ч у середині слова — [жч]: безчинство – [бежчинство]
    • з + ч на початку слова — [шч]: зчепити [шчеипити]
    • з + дж — [ждж]: з джерела [жджерела]
    • ш + с’ — [с’:]: милуєшся [милуйес:а]
    • ж + с’ — [з’с’]: поріжся [пор’із’с’а]
    • ч + с’ — [ц’с’]: мучся [муц’с’а]
    • ш + ц’ — [с’ц’]: дошці [дос’ц’і]
    • ж + ц’ — [з’ц’]: мережці [мерез’ц’і]
    • ч + ц’ — [ц’:]: качці [кац’:і]
    • т + с — [ц]: братство – [брaцтво]
    • т’ + с’— [ц’:]: учіться – [уч’іц’:a]
    • т + ц — [ц:]: коритце [кориц:е]
    • т + ч — [ч:]: вотчина – [вoч:ина]
    • т + ш у звичайному темпі — [чш]: багатшати – [багачшати],
      т + ш у швидкому темпі — [ч:]: багатшати – [багач:ати].
    • Префікс і прийменник з перед кореневим глухим приголосним оглушується: з тобою [стобой’у], з книги [скниги]. Оглушення префікса з- перед [к], [п], [т], [ф], [х] (“кафе птах”) засвідчується орфографією: сказати, стиха, спитати, сфотографувати, схитрувати.
    • Дзвінкий [г] втрачає свою дзвінкість лише в обмеженій групі слів української мови:
      легко – [лехко],
      вогко – [вохко],
      нігті – [н’іхт’і],
      кігті – [к’іхт’і],
      дігтяр – [д’іхт’ар],
      дьогтю – [д’охт’у],
      бігцем – [б’іхцем].
      Ці слова потрібно запам’ятати.
    • Дзвінкий [з] у префіксах роз-, без- та прийменнику без здебільшого оглушується, проте можлива подвійна вимова: [безпeчно] і [беспeчно] , [розпuска] і [роспuска], [без тeбе] і [бес тeбе]. Перед [с] оглушення не відбувається: розсада, безславно. У деяких джерелах вказується, що у префіксах роз-, без- кінцевий з- оглушується при швидкому темпі мовлення: розказати – [росказати], розсипати – [роc:ипати], безпечний – [беспечний], а при повільному темпі мовлення оглушення не відбувається.

    Правила поділу слова на склади в українській мові*

    Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується певним правилам:
    1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
    2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього складу: бар-ви, бам-бук, бал-ті-єць.
    3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
    4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти, дру-жба.
    5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
    6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу: зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
    7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
    8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них — сонорний: акорд-ний.

    Урок “Вимова приголосних звуків “

    визначити місце фонетики в системі науки про мову; вчити учнів розрізняти приголосні звуки,правильно вимовляти і передавати на письмі дзвінкі та глухі приголосні; виробляти уявлення про основні особливості вимови приголосних, їх зміни у словах, відображення цих змін на письмі; удосконалювати уміння та навички учнів, пов’язані з розрізненням твердих і м’яких приголосних.

    Звуки мови. Вимова приголосних звуків та їх позначення на письмі.

    сформувати в учнів уявлення про фонетичну систему української мови; визначити місце фонетики в системі науки про мову; вчити учнів розрізняти приголосні звуки,правильно вимовляти і передавати на письмі дзвінкі та глухі приголосні; виробляти уявлення про основні особливості вимови приголосних, їх зміни у словах, відображення цих змін на письмі; удосконалювати уміння та навички учнів, пов’язані з розрізненням твердих і м’яких приголосних;

    розвивати навички орфоепічної грамотності учнів, фонетичний слух;

    виховувати пізнавальний інтерес до мови, наполегливість у здобутті знань.

    Тип уроку : засвоєння нових знань.

    Обладнання : узагальнювальні таблиці, підручник, комп’ютер.

    Форма проведення : урок з використанням проектних технологій.

    Методи роботи : слово вчителя,евристична бесіда,презентація та захист проектів.

    Як дерево починається з кореня,

    Так слово починається зі звука.

    Олексій Довгий

    1.Організація інтелектуальної праці учнівського колективу

    – Налаштуймося на позитивну роботу. Усміхніться одне одному, подумки побажайте успіхів. Для того щоб впоратися на уроці із завданнями, будьте старанними і слухняними. А девіз нашого уроку такий. (усі разом):

    Не намагайся бути першим, а намагайся бути кращим .

    2.Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Цілепокладання

    (Використовується мультимедійний екран)

    (На дошці записана тема,епіграф уроку)

    1. Слово вчителя
    • Зверніть увагу на епіграф,записаний на дошці. Як ви розумієте зміст цих слів?
    • Дійсно, кожне слово починається зі звука. Наша мова – потік звуків. Кожен звук, узятий окремо, нічого не означає. Але зі звуків складаються слова. А слова утворюють речення, за допомогою яких ми висловлюємо свої думки. У природі безліч звуків, але лише звуки мови утворюють слова.

    Звук – найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо і чуємо. А вивчає звуковий склад мови розділ мовознавства – фонетика (від грец.phonetіkos – звуковий)

    Поділ звуків (їх 38) на

    Приголосні (32)

    Творяться за участю самого голосу

    (вібрація зв’язок, ротова порожнина – резонатор)

    Творяться за участю самого голосу

    (вібрація зв’язок, ротова порожнина – резонатор)

    Голосні розрізняються за

    високе піднесення (підняття)

    Звуки людської мови, як і будь-які інші звуки, є результатом коливання повітря. Саме ці коливання сприймає наше вухо. Звуки мови творяться мовними органами людини, до яких належать: зуби, язик, губи, піднебіння, гортань, голосові зв’язки.

    3.Вивчення нового матеріалу

    Групи учнів працювали над випереджувальним завданням. Представлення групами своїх робіт.

    1.Презентація та захист проектів

    Тема проектів : розподіл приголосних за участю голосу та шуму; розподіл приголосних за місцем творення; розподіл приголосних за способом творення;тверді та мякі приголосні звуки.

    Автори проектів: учні 5 класу Кочержинського НВК.

    Мета: дослідити розподіл приголосних за участю голосу та шуму, за місцем творення, за способом творення, за твердістю та м’якістю.

    Розподіл приголосних за участю голосу та шуму

    Залежно від того, як співвідносяться голос і шум в утворенні приголосних звуків, усі вони поділяються на сонорнi (rолос переважає) та шумні ( основну роль відіграє шум).У свою чергу, усі шумні приголосні поділяються на дзвінкі, в утворенні яких, крім шуму, бере участь щe й голoс, та глухі, що творяться одним лише шумом.

    Майже всі шумні приголосні утворюють пари звуків, що відрізняються лише за однією ознакою – дзвінкістю / глухістю.

    Дзвінкі приголосні звуки [б],[д],[д’][дж],[дз],[ж],[з],[з’][г],[ґ’ ] в мовленні незалежно від оточуючих звуків та місця у слові звучать як відповідні їм звуки мовлення [б],[д],[д’],[дж],[дз],[ж],[з],[з’],[г],[ґ ‘]. Ці звуки мовлення не оглушуються в позиції перед глухими і в кінці слова: [казка], [рибка], [книжка],[дуб].

    Звук мови [г ]в позиції перед глухими приголосними звучить як звук мовлення [х] у словах легко,вогко,нігті, кігті,дьогтю : [вохко], [лехко], [н’іхт’і], [к’іхт’і], [д’охт’у].

    Звук мови[ з ]у префіксах в позиції перед глухими приголосними звучить з наближенням до звука [с] : розклад – [роз(с)клад]

    Глухі приголосні звуки мови [п],[т],[т],[ч],[ц],[ц’],[ш],[с],[с’],[к],[х] в позиції перед дзвінкими звучать як парні їм дзвінкі звуки: молотьба -[ молод’ба], просьба – [проз’ба].

    Розгляд таблиці

    Дзвінкі та глухі приголосні (парні)

    Скільки м’яких приголосних звуків у слові юність ?

    Скільки приголосних дзвінких звуків є в слові дзвонити?

    Скільки приголосних дзвінких звуків є в слові дзвонити.

    Зробити аналіз приголосних звуків у слові – грецькою?

    Зробити аналіз приголосних звуків у слові – грецькою.

    Скільки мяких приголосних звуків у слові зайченятко?

    Скільки мяких приголосних звуків у слові зайченятко.

    В слові проект скільки звуків?

    В слові проект скільки звуків.

    Скільки звуків у слові український?

    Скільки звуків у слові український?

    Скільки звуків у слові дощ?

    Скільки звуків у слові дощ.

    Скільки звуків в слові поетеса?

    Скільки звуків в слові поетеса.

    Скільки звуків у слові нашої?

    Скільки звуків у слові нашої?

    На этой странице сайта, в категории Українська мова размещен ответ на вопрос Скільки м’яких приголосних звуків у слові юність ?. По уровню сложности вопрос рассчитан на учащихся 5 – 9 классов. Чтобы получить дополнительную информацию по интересующей теме, воспользуйтесь автоматическим поиском в этой же категории, чтобы ознакомиться с ответами на похожие вопросы. В верхней части страницы расположена кнопка, с помощью которой можно сформулировать новый вопрос, который наиболее полно отвечает критериям поиска. Удобный интерфейс позволяет обсудить интересующую тему с посетителями в комментариях.

    Наш двір оточують будинки ще довоєнних років. Двір великий, у ньому багато старих дерев, що піднімаються над дахами чотирьох — і п’ятиповерхових будинків. Недавно засохлу тополю, що, як кажуть старожили, була посаджена одразу після війни, спиляли. ..

    Ну тіп якшо ти знайдеш своє місце під сонцем тоді знайдеш своє призначення а якшо не можеш пізнати себе то так і будеш блудити повсьому світі в пошуках себе.

    Яскраво жовтіли, панував оранжевий колір, палохтіли осики, народжувався вечір.

    Завтра ми підемо садити дерева та квіти.

    Коли я народився, мій батоко посадив дуба.

    1. Книги – морська глибина. 2. Життя без книг – це хата без вікна. 3. Життя – найкращий ідеолог, життя – найкраща школа шкіл. 4. З усіх утрат – втрата часу найтяжча. 5. Дружба – найбідьший скарб після мудрості. 6. Ріний батько – це найвища святи..

    Я обожнюю своє місто. В ньому дуже багато красивих місць та найбільше я люблю парк на центральній вулиці. Там красиво й гуляє багато людей. Можна познайомитися з новими людьми та отримати задоволення від прогулянки. Там росте багато дерев є багат..

    Зранку повітря проціджує крізь себе не тільки тонкі гострі звуки, айранкову прохолоду, що заховалась в густому туманi.

    Способу дії так мі ето учили пиши.

    Написаний мною вірш є непоганим. Звертаю увагу, що в даному випадку кома після дієприкметникового звороту не ставиться, бо він стоїть перед означуваним словом. Ще один цікавий момент – присудок. У цьому реченні він складений іменний, тобто виражає..

    © 2000-2024. При полном или частичном использовании материалов ссылка обязательна. 16+
    Сайт защищён технологией reCAPTCHA, к которой применяются Политика конфиденциальности и Условия использования от Google.