§ 15. Природа і населення Південного Дворіччя

У горах Вірменії беруть початок дві річки: Євфрат, і Тигр. Вони течуть на південний схід і впадають у Перську затоку. Країну, яка в давнину була розташована в середній і нижній течії цих двох річок, називають Дворіччям. Греки називали її Месопотамія, що їхньою мовою означає Межиріччя. За природними умовами Дворіччя поділяють на Північне (тобто Верхнє) та Південне (або Нижнє) Дворіччя.

Південне Дворіччя – це зона пустельного клімату. Влітку надто жарко: спека сягала 50 °С у затінку, а засуха тривала по 7-8 місяців. Нерідко піщані й пилові бурі вкривали пилом навколишні поля й гаї. Узимку (3-4 місяці) ураганні зливи перетворювали низини в непрохідні болота. Вони кишіли різноманітними комахами, які розносили чимало хвороб. Таким чином, у найдавнішу епоху територія Південного Дворіччя була малопридатна для розселення людей. Перші поселенці, мабуть, прибули сюди не добровільно, а гнані тяжкою необхідністю (нестачею харчів та натиском вороже налаштованих сусідів).

Люди оселялися на цій негостинній землі лише завдяки двом річкам – Тигру та Євфрату, які несли в пустелю таку життєдайну вологу. У давнину вони текли майже паралельно, тому їх називали ріками-близнюками. Розливи Євфрату і Тигру не такі, як Нілу, а короткі, бурхливі і часто несподівані. Тому люди, які жили тут, перебували в постійному страху перед повінню. Тож не дивно, що саме у Дворіччі виник міф про Всесвітній потоп, який знищив майже все на Землі. Втім, коли вода поступово спадала, то залишався товстий шар масного мулу. Цей наносний ґрунт вельми родючий.

• Обговоріть у класі!

Як мешканцям Південного Дворіччя вдалося створити умови для значного розвитку хліборобства і тваринництва, процвітання всієї країни?

2. Як природа вплинула на заняття жителів Південного Дворіччя?

У V-IV тис. до н. е. на півдні Дворіччя, у районі Перської затоки оселилися шумери. Ця країна називалася Шумер. У ІІІ тис. до н. е на північ від шумерів оселилились аккадці. Їхня держава називалась Аккад.

Основними заняттями населення Південного Дворіччя в V-IV тис. до н. е. були землеробство та скотарство. Природа створила сприятливі умови для полювання та рибальства. Річки, озера й Перська затока кишіли рибою. У заростях очерету гніздилися водоплавні птахи. Із сусідніх степів заходили дикі бики, газелі та дрібна дичина, були також небезпечні хижаки – леви.

Поселення давніх шумерів (сучасний малюнок). Поселення будували по берегах річок. Для худоби споруджували стійла з плетених циновок

Каменю, металів і лісу в Південному Дворіччі не було. На місці вдосталь було лише глини й очерету, які широко використовувалися в повсякденному житті. Тому спочатку житла плели з очерету й обмазували глиною.

Найбільше багатство Південного Дворіччя – це земля. Родючі ґрунти давали великі врожаї. Однак займатися хліборобством у несприятливих природних умовах було важко. На півночі, в Аккаді, не вистачало води для зрошення. А на півдні, в Шумері, навпаки, часто відбувалися повені, тож місцевість була заболочена. Але люди не відступали перед труднощами. Вони будували канали для зрошення полів та осушення боліт. Споруджували штучні насипи, дамби і водойми, насипали цілі пагорби, на яких виникали міста.

Місто-держава Урук (сучасна художня реконструкція)

Наполеглива праця населення Південного Дворіччя перетворила цю річкову долину в квітучу країну, де збирали великі врожаї зерна, овочів і фруктів. Земля давала більше продуктів, ніж потрібно було для сім’ї землероба. У громадах з’явилася можливість утримувати спільним коштом певні суспільні прошарки, які могли професійно присвятити себе справам управління, релігійного культу, війни. Почали виникати перші державні утворення на чолі з правителем, на службі в якого були чиновники та армія.

3. Що таке міста-держави? Яким було господарство Південного Дворіччя в ІV-ІІІ тис. до н. е.?

Шумери й аккадці заснували багато міст – Ур, Урук, Лагаш, Аккад, Ашшур та ін. Кожне місто було столицею невеликої держави, до якої входили саме місто та міська округа. Таке невелике державне утворення історики називають місто-держава. Кожне з них мало свої закони, казну, органи управління і військо. Очолював місто-державу володар, якого називали лугаль («велика людина») або енсі («пан, що кладе наріжний камінь»).

• Працюймо в парі!

Порівняйте, що було спільного в господарствах Єгипту та Південного Дворіччя?

Місто-держава – держава, яка складається з одного міста та навколишньої території.

Статуя царя Гудеа – правителя міста Лагаш

Будівельним матеріалом у Дворіччі була глина, з неї робили цеглу і будували все – житлові будинки, храми, палаци. У Дворіччі було мало палива. Тому цеглу не обпалювали, а просто сушили на сонці. Але необпалена цегла нетривка, легко руйнується. Через це міську стіну будували такої товщини, щоб зверху по ній міг проїхати віз. У побудованих з такої цегли будинках улітку було прохолодно, а взимку – тепло.

Розгляньте «Штандарт миру та війни з міста Ур» (середина III тис. до н. е.). Поміркуйте, чому він отримав таку назву. Яку інформацію про спосіб життя в Південному Дворіччі можна довідатися з нього?

У Дворіччі вирощували зернові культури – просо, ячмінь, пшеницю, які давали високі врожаї двічі на рік. Садили також овочі – часник, цибулю, огірки, горох тощо. Основним плодовим деревом Дворіччя була фінікова пальма. Її називали «деревом життя». З фініків виготовляли різні солодощі й борошно, кісточки використовували як паливо, з волокон кори плели мотузки й кошики. Вирощували також яблуні, гранатове дерево.

Для допитливих!

Розгляньте 3-D реконструкції міст Південного Дворіччя. Опишіть свої враження.

Місцеві хлібороби винайшли плуг, яким було зручно орати ґрунт. Шумери розводили дрібну та велику рогату худобу, домашню птицю. Під час оранки у плуг запрягали биків та ослів, з їхньою допомогою також молотили хліб.

У містах працювали вмілі ремісники: будівельники, теслярі, суднобудівники, гончарі, чинбарі та ін. Майже все у Дворіччі робили з глини: винні бочки, посуд, дитячі іграшки, серпи з кам’яними зубцями, цвяхи, труби і навіть домовини. Саме тут уперше з’явилися глиняні конверти, у які вкладали глиняні листи. У III тис. до н. е. ремісники почали виробляти з бронзи знаряддя праці та зброю.

Міста були центрами жвавої торгівлі й обміну. Жителі Дворіччя обмінювали в інших народів зерно, вовну, тканини та фініки на дерево, будівельний камінь і метали.

4. Як і на чому писали у Дворіччі?

Для ділового листування потрібен був простий та дешевий матеріал. Але папірус на берегах Євфрату й Тигру не ріс. Жителі Дворіччя навчилися писати гострою паличкою на маленьких плитках-табличках з вогкої глини. Якщо документ був важливим, то табличку висушували на сонці або випалювали. Після цього її можна було зберігати дуже довго. Чимало таких табличок збереглося до наших днів.

• Працюймо в парі!

Порівняйте писемність Стародавнього Єгипту і Дворіччя. У чому полягає відмінність?

Спочатку у Дворіччі, як і в Єгипті, «писали» малюнками. Але на вогкій глині важко намалювати складний знак чи літеру, це вимагало багато часу. Можна було тільки витискувати окремі рисочки – клинці. Тому писемність жителів Стародавнього Дворіччя називають клинописом. Кожний знак складався з кількох клинців. Він позначав або окремий склад, або ціле слово, як і єгипетський ієрогліф. Загалом було вироблено близько тисячі таких знаків. Виникнувши в Південному Дворіччі, клинопис дуже швидко поширився серед народів Передньої Азії.

Клинопис – тип письма жителів Дворіччя, у якому кожний знак складався з кількох клинців. Він позначав або окремий склад, або ціле слово, як і єгипетський ієрогліф.

Як писали клинописом

5. Де і як навчалися ваші ровесники в Дворіччі?

Ознайомтеся відповідним матеріалом за QR-кодом. Порівняйте сучасну школу зі школою Дворіччя. Що між ними спільного, а що відмінного?

ПЕРЕВІРТЕ ЗАСВОЄНЕ НА УРОЦІ

• 1. Які великі річки протікають територією Дворіччя?
• 2. У якому тисячолітті у Дворіччі оселилися шумери та аккадці?
• 3. Як називається писемність жителів Стародавнього Дворіччя?

• 1. Як природні умови впливали на спосіб життя населення Дворіччя?
• 2. Поясніть, що таке місто-держава.
• 3. Поміркуйте, чому знаки для письма у Дворіччі складалися з клинців, а не ієрогліфів.
• 4. Який матеріал був найпоширеніший у Дворіччі? Наведіть приклади його використання.

• 1. Опишіть способи боротьби людей з несприятливими природними умовами в Єгипті і Південному Дворіччі. Що було спільного, а що відмінного в господарстві обох країн?
• 2. Порівняйте писемність жителів Південного Дворіччя з писемністю єгиптян. Що в них було спільного, а що відмінного?

ВИСЛОВЛЮЮ ДУМКУ

• 1. Висловіть судження, чому у Дворіччі виникла не єдина держава, як у Єгипті, а міста-держави.
• 2. Уявіть, що за допомогою машини часу ви перенеслися до Південного Дворіччя. Вам вдалося побувати у місцевій школі. Складіть розповідь про те, як минув цей день. Опишіть свої враження.

ЗВ’ЯЗОК ІЗ СУЧАСНІСТЮ

Поміркуйте, чому лише об’єднавшись у громади, люди могли перетворити Південне Дворіччя у квітучу країну, де збирали великі врожаї зерна, овочів і фруктів. Висловіть судження про роль громад у суспільстві та житті окремої людини. Які потреби задовольняє людина через громаду?

Для допитливих!

Релігійні вірування давніх мешканців Дворіччя

Наукові досягнення мешканців Дворіччя

§ 26. Найбільші річкові системи України

Річки України належать до п’яти великих річкових систем: Дніпра, Дністра, Дону, Південного Бугу та Дунаю. Незначну частину нашої держави також займає річкова система Вісли. Окремі невеликі річкові системи утворилися у Криму, Приазов’ї, на деяких територіях Причорномор’я. Ознайомимося з найбільшими річковими системами.

• Річкова система Дніпра. Найбільшою річкою нашої держави, її символом є Дніпро. Згадки про нього містяться ще у стародавніх літописах. Відомості про річку знайдено у працях Геродота, Стратона, Плінія Молодшого, Птолемея. Стародавні греки називали річку Борисфеном·, римляни знали її як Данапріс; турки – Узу, слов’яни – Славутич. Сучасна назва споріднена з тією, що в IV ст. була відома у Римі. Вона походить від скіфських слів дон – «річка», апр – «глибокий». Загальна довжина Дніпра – 2201 км. За цим показником це четверта річка Європи (після Волги, Дунаю та Уралу). Дніпро – типова рівнинна річка зі звивистим руслом, що утворює багато меандрів, рукавів, проток, мілин, островів. Бере початок на Валдайській височині в Росії, витікаючи невеликим струмком із болота Аксенінський мох (мал. 88).

У верхній течії Дніпро має нешироку річкову долину. Перетнувши територію Білорусі, Дніпро долає Україною 981 км своїми середньою та нижньою течіями, несучи води у Чорне море. У середній течії русло ширшає й досягає 100— 700 м, а заплава – 10-12 км. У районі Києва глибина річки сягає 6-12 м. Правий берег високий і урвистий (його називають дніпровськими кручами), лівий – низький і плоский, складений алювієм Дніпра. До створення системи водосховищ на річці вона щовесни виходила з берегів під час повені. Південніше Києва русло Дніпра стає ще ширшим – до 300-1500 м, правий берег – іще вищим, нагадуючи гори. На одній з таких «гір» – Чернечій – поховано Тараса Шевченка.

Мал. 88. Пам’ятний знак біля витоків Дніпра

Мал. 89. Дніпрові пороги

Між Дніпропетровськом і Запоріжжям Дніпро перетинає Український щит. Тому в цьому місці були відомі Дніпрові пороги – велетенські гранітні брили, що перешкоджали судноплавству (мал. 89). Пороги затоплено шаром води у 40 м після будівництва Дніпрогесу в 1927-1932 рр. Відтоді нижня течія Дніпра стала судноплавною. У межах Запоріжжя річка ділиться на два рукави, оминаючи найбільший за площею на Дніпрі гранітний острів Хортиця – опорний пункт Запорозької Січі у XVI-XVIII ст. (мал. 90). Острів займає близько 30 км 2 . Нині тут розміщено історико-культурний заповідник.

Виходячи за пороги, у нижній течії Дніпро має русло, що сягає ширини понад 1 км, а заплава – 23 км. Раніше нижче Хортиці Дніпро тік багатьма рукавами заболоченою рівниною. Навесні її заливала вода. Коли вода сходила, місцевість заростала осокою, рогозом, тростиною, вербами. Це – Дніпровські плавні. Більшу їхню частину затоплено після створення Каховського водосховища. Впадає річка у Дніпровський лиман.

Мал. 90. Острів Хортиця

Нині в межах України майже не лишилося природного русла Дніпра. Річку перетворено на суцільний каскад водосховищ. Через це рівень води підвищився. Заплаву було затоплено водою.

Відбувається руйнування берегів, через застоювання вода цвіте, виникають замори риби. Під час зведення водосховищ за рахунок випрямлення фарватеру (проходу для кораблів) навіть скоротилася на 84 км загальна протяжність річки.

Разом із численними притоками Дніпро утворює величезну річкову систему. До неї належить 44 % усіх річок нашої держави. Найдовшою та найповноводнішою притокою Дніпра є Десна. Її загальна протяжність становить 1130 км, із них у межах України – 591 км. Впадаючи у Дніпро північніше Києва, Десна майже подвоює об’єм його води. Другою за протяжністю притокою Дніпра є Прип’ять. Її загальна довжина – 761 км, в Україні – лише 261 км. Тече по майже плоскій Поліській низовині, сильно петляючи. Має велику частку підземного живлення, тому влітку витрачає мало води. У Прип’яті великий річковий басейн – 114,3 тис. км 2 (у 1,5 разу більший, ніж у Десни), вона приймає багато великих приток, зокрема Горинь, Стир та інші.

Завдання: Знайдіть на карті найбільші праві та ліві притоки Дніпра.

На річковий басейн Дніпра припадає близько 60 % водних ресурсів України. За загальною площею річкового басейну (504 тис. км 2 ) Дніпро в Європі поступається лише Волзі та Дунаю.

Завдання: За фізичною картою визначте, якими формами рельєфу проходять вододіли Дніпра в межах України. З басейнами яких річок межує річковий басейн Дніпра?

Дніпро завжди відігравав важливу роль у житті українців. У давнину річкою проходив водний шлях «з варягів у греки». На його берегах відбувалося формування давньоруської держави. Тут виникли великі українські міста: Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон. Вони й нині використовують дніпровську воду для потреб населення, заводів, для зрошення полів. Дніпровська вода через канали йде у Крим, на Донбас, у безводні райони сухих степів. На Дніпрі споруджено каскад гідроелектростанцій. Навігація на річці триває близько 250 діб на рік. Через значне забруднення Дніпро втратив своє значення у рибальстві.

• Річкова система Дністра. Другою за величиною річкою в Україні є Дністер (мал. 91). Його басейн займає 12 % території України. За загальною довжиною (1362 км) Дністер є сьомим серед річок Європи. За довжиною в межах України (705 км) він поступається лише Дніпру та Південному Бугу.

Завдання: За фізичною картою визначте, з якими річковими басейнами межує басейн Дністра. Якими формами рельєфу проходять вододіли?

Про Дністер було відомо з праць давніх греків Геродота і Птолемея. Тоді річку називали Tupac. З IV ст. її іменують Данастр, що у перекладі зі скіфської та фракійської означає «швидка річка».

Дністер бере початок на північно-східних схилах Українських Карпат на висоті близько 1000 м. У верхній течії це типова гірська річка зі значним падінням русла. Тут у Дністер несуть воду його гірські притоки, праві – більш повноводні. У середній течії річка тече по Подільській височині. Долина її звужується й поглиблюється, утворюючи глибокі каньйони. У районі міста Ямпіль має пороги. У своїй середній течії Дністер приймає особливо багато лівих приток. Нижня течія річки – на території Молдови. Впадає Дністер у Дністровський лиман, який вузькою протокою сполучений із Чорним морем. Середня глибина лиману – 2,6 м. На його березі розташоване місто Білгород-Дністровський.

Завдання: За фізичною картою розрахуйте повне падіння та середній похил річища Дністра.

На Дністрі трапляються паводки після танення снігу або сильних дощів у горах. Річний стік становить 8,66 км 3 . Річку використовують для зрошення, судноплавства. У середній течії на ній споруджено Дністровську гідроелектростанцію. У долині Дністра відслонюються давні гірські породи палеозойської ери, в яких містяться численні рештки морських організмів. Цей геологічний літопис розповідає ученим про розвиток земної кори в Україні у ті далекі часи.

Мал. 91. Дністер на Подільській височині

Мал. 92. Сіверський Донець

• Сіверський Донець. З річкової системи Дону в Україні тече його права притока – Сіверський Донець із притоками (мал. 92). Це найбільша річка на сході України. Назва «Донець» утворена від кореня «дон» – «річка», тобто «донець» означає «мала річка». Починається водотік на землі слов’янського племені сіверян (звідси й назва) на території Росії на висоті 276 м. В Україні проходить його середня течія. Має третій за площею в межах України басейн, що займає 4 % території держави. Загальна довжина річки – 1053 км, у межах України – 672 км. Навесні річка розливається. Взимку та влітку сильно міліє. Річний стік Сіверського Дінця становить 5 км 3 . Річка протікає через великий промисловий район України – Донбас, тому її води використовують для виробничих потреб. Від річки прокладено канал Сіверський Донець – Донбас. Крім того, створено Печенізьке водосховище. На 315 км Сіверський Донець є судноплавним.

Мал. 93. Гранітні острови на Південному Бузі

• Річкова система Південного Бугу. Другою за протяжністю в межах України річкою є Південний Буг, який тече лише територією України. Його довжина – 806 км. Ця річка була відома ще давнім грекам. Геродот у своїх працях згадував її під назвою Гіпаніс («бурхлива»). Тюркські народи називали Ак-Су («біла вода») через білі баранчики на воді, що омивають гранітні пороги (мал. 93). Джерела виникнення сучасної назви остаточно не відомі. Можливо, вона походить з польської мови й означає «потік» або «заворот».

Південний Буг бере початок на Подільській височині на висоті 383 м. У верхній течії річки лежать обласні центри Хмельницький і Вінниця. Перетинаючи середньою течією Придніпровську височину, Південний Буг прорізає свою долину крізь магматичні породи Українського щита. Тому у цій частині русло стає порожистим, із гранітними островами та стрімкими високими берегами, що набувають каньйоноподібної форми. Долина звужується до 100-150 м, швидкість зростає. Величні гранітні скелі місцями сягають 40-50 м заввишки. Цю місцевість називають Гранітно-степовим Побужжям і вважають найдавнішою ділянкою суходолу в Євразії, яка не поринала у морські глибини протягом 60 мільйонів років. Цей справжній гірський ландшафт серед Українського степу, згідно з рішенням всеукраїнського інтернет-опитування, визнано у 2008 р. одним із семи природних чудес України. Південний Буг славився серед запорожців як друга за значенням річка після Дніпра. А нині бузькі пороги – улюблене місце для веслувального слалому та спортсменів-скелелазів.

У нижній течії Південний Буг набуває рис типової рівнинної річки: долина розширюється, течія уповільнюється, річище меандрує. Долаючи Причорноморську низовину, Південний Буг впадає в Бузький лиман. Річний стік Південного Бугу становить 3,39 км 3 . Вода використовується для зрошення. Річка судноплавна у середній і нижній течіях. Через особливості простягання вододілів Південного Бугу його ліві притоки значно довші, ніж праві. Серед них за протяжністю вирізняються дві. Інгул (Великий Інгул) має довжину 354 км. Його гирло лежить біля Миколаєва. Частково судноплавний, вода йде на зрошення. Синюха – друга за довжиною притока Південного Бугу. Праві притоки Синюхи – Гірський Тікич і Гнилий Тікич – нагадують гірські річки. Вони стрімко спускаються зі схилів Українського щита, подекуди утворюючи неглибокі каньйони.

• Річкова система Дунаю у межах України. Своєю нижньою течією в Україні протікає Дунай. Назва річки походить від двох кельтських слів «дону» та «вітус», що означає «стрімка річка». Давньогрецький поет Гесіод називав Дунай сином бога Океану, а Геродот вважав його найбільшою річкою у світі. Насправді це лише друга за довжиною річка Європи (2850 км) та 26-та у світі. Дунай бере початок у Німеччині в горах Шварцвальд на висоті близько 1400 м. Річка перетинає 9 країн Європи. На її берегах розташовані 4 столиці.

У межах нашої держави довжина Дунаю становить 174 км. За 80 км до впадіння у Чорне море він ділиться на три рукави-гирла й утворює велику дельту (5,6 тис. км 2 ), вкриту болотами. Північне Кілійське гирло належить Україні. По ньому проходить 70 % усього стоку, тому його вважають головним. На румунському боці лежать два інші гирла. Середнє, Сулинське гирло, є основним судноплавним шляхом. Південне, Георгіївське гирло – мілке і звивисте, майже не використовується. Заболочене гирло річки – Дунайські плавні – багате на рибу. Це місце гніздування водоплавних птахів. 10 % площі плавнів належить Україні. Тут створено Дунайський біосферний заповідник.

Дунай замерзає лише в найхолодніші зими на 40-60 днів. Навесні річка сильно розливається, спричиняючи паводки. Дунай – важлива транспортна артерія Європи. За Конвенцією про режим судноплавства на Дунаї 1948 р. встановлене вільне пересування річкою всіх кораблів, окрім військових. Із 100 портів і пристаней на Дунаї є 4 українські: Ізмаїл, Кілія, Рені та Вилкове.

Мал. 94. Річка Тиса

Мал. 95. Річка Салгир у Криму

Україною протікають ліві притоки Дунаю: Прут (із притокою Черемош), Сірет і Тиса. Прут – найдовша з лівих приток Дунаю. Її загальна протяжність становить 967 км, з них в Україні – 272 км. Це типова гірська річка. Використовується для лісосплаву, на окремих ділянках – для судноплавства. На Пруті багато мальовничих водоспадів. Найдовша права притока Пруту в межах України – Черемош (80 км), що утворюється при злитті Білого Черемошу та Чорного Черемошу. Тиса – друга за протяжністю ліва притока Дунаю (966 км, з них в Україні – 201 км) (мал. 94). У верхів’ях – типова гірська річка. Використовується для лісосплаву. Виходячи на Закарпатську низовину, уповільнює свою течію, але залишається порожистою. На Тисі часто трапляються паводки. Вони спричинені сильними дощами в горах або стрімким таненням снігу. Під час паводків річка несе багато мулу й вода забарвлюється у жовтий колір.

• Невеликі річкові басейни. Річкові системи Криму представлені короткими й вузькими водотоками з нерівномірним стоком. Живляться дощовими водами. Деякі влітку пересихають. Беруть початок у Кримських горах і впадають у Чорне або Азовське море. Найдовша річка Криму – Салгир (див. мал. 95). Її протяжність – 204 км. Впадає у затоку Сиваш Азовського моря. У Салгирі мало води у будь-яку пору року. Він не завжди доносить воду до моря, оскільки вона випаровується по дорозі. Використовується для зрошення та водопостачання.

Річки басейну Азовського моря – у Приазов’ї. Стікають із прибережних височин. Улітку сильно міліють. Річка Міус бере початок на схилах Донецького кряжа, має довжину 316 км (у нижній течії 40 км на території Росії), впадає в Міуський лиман.

Довжина Кальміусу – 209 км. Він стікає з Донецького кряжа. У верхній і середній течіях має вузьку й глибоку (до 60 м) долину. Через Донецьк тече у штучному річищі. У нижній течії русло дуже звивисте з низькими берегами. На річці 4 водосховища. У гирлі річки розташоване місто Маріуполь.

Річка Молочна має протяжність 197 км. Кочівники-половці називали її Сютень («мати-годувальниця»). Бере початок на Приазовській височині на висоті 307 м. Розмиваючи кристалічні породи Українського щита, утворює пороги і водоспади. Впадає у Молочний лиман. Узимку замерзає на 2,5-3 місяці. Навесні швидко розливається, піднімаючи свій рівень на півметра за добу.

Найбільшими серед річок басейну Вісли є Західний Буг і Сян. Західний Буг – права притока другого порядку Вісли довжиною 772 км (з них 392 км в Україні). Починається повноводним потоком із колодязя на Подільській височині у Львівській області на висоті 350 м. По річці проходить державний кордон України з Польщею. Це типова рівнинна річка із заболоченими берегами та меандрами. Замерзає на 3,5 місяця. Навесні сильно розливається. З’єднана каналами з Дніпром і Німаном. Судноплавна.

• Використання й екологічні проблеми річок України. Річки рівнин активно використовують для судноплавства, промислових потреб, зрошення полів, рибальства. На них створені водосховища, працюють гідроелектростанції. Порожисті і стрімкі гірські річки Карпат використовують для лісосплаву та вилову цінних видів риби (зокрема струмкової форелі). Річки кримських гір маловодні й великого господарського значення не мають. Річкові ресурси є найбільш доступними і швидко вичерпуються. Дуже небезпечним є забруднення річок стічними водами, хімічними сполуками з сільськогосподарських угідь, унаслідок аварій. Водні багатства потрібно оберігати від забруднення.

Перевір себе

• 1. Назвіть найбільші річкові системи України. Покажіть на карті вододіли найбільших річкових басейнів нашої держави.
• 2. Складіть комплексну характеристику Дніпра.
• 3. Користуючись картою, з’ясуйте, на яких територіях в Україні немає річкової мережі. Поясніть чому.

Проект для краєзнавця

• Максим Рильський у циклі «Весняні води» писав: «Розлилися води на чотири броди, веснонько, весна! Ніби обезуміле, птаство дзвінкокриле небо протина». Ці віршовані рядки нагадують нам про те, що більшість українських річок живляться талими сніговими водами, тому розливаються «на чотири броди» навесні. Запитайте у своїх бабусь і дідусів, чи були у вашій місцевості великі повені та які вони мали наслідки.