Яким деревом не можна топити піч, а яким можна: корисні поради на зиму

Чим краще топити піч, котел, буржуйку і баню, а які дрова використовувати не можна – дізнайтеся в матеріалі УНІАН.

Дрова для печі і для опалення житлових та нежитлових приміщень потрібно вибирати ретельно, тому що не всі породи дерев підходять для подібного використання. Поради та рекомендації про те, чим краще топити піч, котел, буржуйку і баню зібрали в матеріалі.

Раніше ми говорили про те, як зігрітися без опалення і електрики.

Які дрова краще для пічного опалення – поради

Найкращим паливом для печі вважаються сухі дрова дерев переважно листяних порід. Тому найбільше для печі підходять дрова з дуба, берези, ясена, акації або тополі . Ці дрова повинні бути сухими, а також зберігатися близько року в провітрюваному і несирому приміщенні. Також для печей підходять дрова з плодових дерев . Яблуня, груша і абрикоса мають щільну внутрішню структуру, при цьому горять багато часу і виділяють досить тепла.

Відповідь на питання, яким деревом не можна топити піч, полягає в тому, як багато тепла дають дрова при спалюванні, а також наскільки сильно вони засмічують димохід.

Важливо пам’ятати, якими дровами не можна топити піч: не можна брати для спалювання недавно спиляні дерева . Такі дрова будуть дуже погано горіти і давати багато диму, через велику їх вологість. Також від них не можна отримати багато тепла, і навіть запалити їх буде дуже проблематично, для цього потрібно використовувати спеціальні засоби.

Відповідно, щоб напевно знати, якими дровами краще топити котел, які дрова кращі для буржуйки і якими дровами краще топити баню потрібно в першу чергу орієнтуватися на вище зазначені поради.

Які найтепліші дрова – рекомендації по вибору дерева

Щоб краще вибрати дрова для максимально якісного і хорошого обігріву приміщень треба знати, які породи дерев виділяють найбільше тепла при згорянні в печі або котлі. Які дрова дають більше тепла зазначено в таблиці:

Які дрова погані – чим краще не топити

Дрова з хвойних порід дерев (сосни, ялини, кедра) мають безліч істотних недоліків : вони швидко згоряють, у них невисока теплотворність, а також вони містять дуже багато смоли. Такі дрова іскряться під час спалювання в печі, виділяють неприємний характерний запах і сильно димлять.

Не всі дрова підходять для опалення / фото УНІАН

Треба також знати, які дрова забивають димохід. Березові дрова мають величезний мінус : у складі деревини багато дьогтю, який при спалюванні дуже сильно коптить. Ця сажа згодом осідає на стінах димоходу і засмічує його протягом декількох місяців.

Також дрова з дерев типу тополі не дуже підходять для опалення через великий рівень витрати: вони швидко згоряють, при цьому виділяючи мало тепла і сильно іскряться.

Раніше ми писали, як отримати дрова в Україні безкоштовно, детально пояснивши, кому призначені безкоштовні дрова і як зробити так, щоб їх привезли вам додому.

Вас також можуть зацікавити новини:

Как правильно топить печь

Вопрос, как правильно топить печь, чтобы поддерживать оптимальную температуру в доме – целая наука. Неверно осуществляя растопку камина и поддержание огня, теряется эффективность его работы, дом быстро остывает и становится холодным. О том, как отапливать жилье, а не улицу, мы расскажем в этой статье, раскрыв особенности отопления печи дровами и углем.

Как топить печь

Инструкцию, как правильно топить печь дровами, получает практически каждый обладатель камина или дровяной печи при ее монтаже. Тем не менее, есть множество нюансов, известных не каждому владельцу. Их следует учитывать не только для того, чтобы создать наиболее эффективное отопление в доме, но и обезопасить себя от отравления угарным газом, которое может оказаться смертельным.

Перед тем, как растопить печь, необходимо правильно подготовить ее к эксплуатации. Так, чтобы жилище меньше остывало, еще до укладки дров, зольник, топливник и колосники вычистите от золы, чтобы обеспечить оптимальный приток кислорода к топливу. В процессе растопки печи, вы будете уменьшать его количество посредством поддувальной дверцы и вьюшки.

На вопрос, какие дрова лучше для печи, специалисты отвечают просто – сухие, толщиной, в среднем, 8-10 см. Идеальным выбором будут дрова или уголь из березы и дуба. Они медленней сгорают и обеспечивают больший КПД работы печи, нежели топливо из другой древесины.

Для сравнения эффективности сгорания различных видов древесины, предлагаем ознакомиться со следующей таблицей:

Как правильно топить печь

Предлагаем ознакомиться с простой инструкцией, как топить печь углем:

1. Подготовьте уголь;
2. В самый низ топки уложите слой бумаги, сверху посыпьте его щепками;
3. Поверх уложите небольшие дрова «шалашом» или «колодцем», оставляя между ними достаточно места для движения воздуха;
4. Разожгите бумагу;
5. Закройте заслонку топки, откройте поддувало, чтобы отрегулировать степень горения;
6. Когда дрова сгорят и образуются угли, засыпьте в топку слой каменного угля, высотой около 15 см;
7. Когда огонь разгорится, увеличьте количество угля до слоя 60 см;
8. Когда угли разгорятся, поворошите их для лучшей циркуляции воздуха.

Осуществлять растопку печи можно даже без угля. Предлагаем ознакомиться, как топить печь дровами, используя рекомендации специалистов:

1. Уложите поленья таким образом, чтобы между ними образовалось свободное пространство, размером не меньше 20 см;
2. Одно полено кладите наискосок, а остальные – накладывайте на него;
3. В свободное место положите скомканную бумагу и лучины для разжигания топлива;
4. Регулируйте приток воздуха, используя вьюшку и задвижку;
5. Если услышали гудение, указывающее на большой забор воздуха, то оно необходимо только при разжигании, в дальнейшем, когда дрова разгорятся, необходимо уменьшить количество поступления кислорода;
6. Чтобы уменьшить количество воздуха в топке, необходимо слегка прикрыть поддувальную дверцу и вьюшку.

Техника безопасности

В процессе растопки печи, не забывайте о технике безопасности. Так, в процессе растопки камина, когда над перемешанным углем образуется голубовато-синее пламя, вьюшку необходимо закрыть полностью, чтобы защитить себя от отравления угарным газом. Это вещество не обладает запахом или вкусом и его концентрация в окружающем пространстве может пройти незаметно. Легкая степень отравления вызывает сильную головную боль, а тяжелое – чревато летальным исходом.

Теперь вы знаете, как эффективно растопить печь в частном доме и поддерживать в нем тепло долгое время и без последствий. Используйте представленные рекомендации для растопки каминной печи, и ваш дом всегда будет теплым и уютным.

Якими дровами краще топити піч – види полін, переваги та недоліки, правила зберігання

Вогонь в дров’яній печі завжди додає особливу атмосферу дому. Його не замінить газовий пальник або електричне джерело тепла. Затишок і психологічний комфорт — важливе, але не головне призначення вогнища. Основна функція вогню в печі — зігрівати житло. Природна тепловіддача залежить від якості дров, які закладають в топку.

Якими дровами краще топити піч у хаті, як їх складати та де зберігати — ці питання стоять перед господарем будинку при купівлі твердого палива.

Якими мають бути дрова за якістю

Різні сорти деревини відрізняються за якісними характеристиками. Перед тим як купувати таке паливо, слід розібратися, якими дровами топити піч. Одна деревина йде на будівництво будинків, інша йде на опалення. Щобільше, таке паливо підбирають і для різних опалювальних приладів. Для каміна підійде деревина з гарним ароматом, однак не смолиста. При високому вмісті смол дрова створюють багато диму, а також здатні розкидати навколо іскри та вугілля, а це вже загроза пожежі. Брати хвойні чурбаки для відкритих камінів вкрай не бажано.

Для опалювальних печей вибирають паливо, яке здатне горіти тривалий час і має високий ККД. Так само дивляться, скільки утворюється золи, що залишається після прогоряння дров, і скільки диму. Іншими словами, гарні дрова повинні ефективно опалювати приміщення, не задимлювати його і максимально прогоряти.

Щоб вибрати кращі дрова для топки печей, мало купити гарну деревину, потрібно ще й правильно її просушити та зберігати у відповідному місці. Свіжозрубане дерево не піде на дрова, бо вони будуть погано горіти через велику кількості вологи. Спочатку дерево треба просушити. Коли настане момент, коли при ударах двох чурбаків один об інший з’явиться дзвінкий стукіт, значить вони готові до топки.

Найкраще займатися заготівлею дров взимку, коли рух соку мінімальний. У весняний або літній час заготівлею дров краще не займатися, дерево буде дуже довго висихати.

Найкращі дрова для печей виходять з дерев листяних порід, з щільними волокнами. Вони довго горять, у них висока тепловіддача. До листяних належать дубові, липові, вільхові, березові, ясеневі дрова.

Часто виникає питання: чи можна топити піч ялиновими дровами? Так, теоретично можна – поліна, отримані від хвойних дерев горять добре. Але вони дуже сильно димлять і швидко згоряють, тепловіддачу дають не високу.

Дрова листяних порід дерев для топки печі

Одними з кращих вважаються листяні породи дерев для використання в якості дров, але кожне дерево цього виду має свої теплові характеристики.

• Дрова з дуба. У них тверда структура, тривалий період горіння, відмінна тепловіддача. Можна сказати, що дуб за своїми властивостями — один з найбільш оптимальних для заготівлі дров. Попри те, що дуб при купівлі обходиться дорого, він економний, розходиться повільніше, ніж інші дрова. Ціна цілком відповідає теплотехнічним характеристикам.
• Відмінно підходять для печі дубові дерева середнього віку, саме ця деревина володіє оптимальними властивостями. У молодих дубків невелика кількість жару, крім того, вони наповнюють повітря запахом вугілля. Якщо топити старим дубом, то кількість золи додасться істотно, повітря буде від нього важким.

• Під час горіння від деревини дуба походить жаркий вогонь і терпкий лісовий дим. Коли дубовими полінами опалюють камін, в кімнаті створюється оздоровлююча атмосфера. Лікувальні якості дубових дров вже доведені. Споконвічну італійську піцу готують тільки на дубових дровах. Причому в Італії складно знайти дубові поліна, вони там «на вагу золота».
• Березові полінця. У них є особливі цінні якості, про які людина знає з давнини. Особливо добре підходять березові дрова для протоплювання банних печей. За допомогою березового жару можна продезінфікувати приміщення, від берези походить чудовий аромат. Такі дрова тривало горять і створюють високе рівне полум’я, вогонь не іскрить. Якщо попаритися в лазні, протопленій березовими дровами, то піде застуда та багато хронічних хвороб дихальних шляхів. Проте тут треба враховувати таку властивість берези, як втрата своїх цінних лікувальних якостей вже через пару років після того, як береза спиляна на дрова. Річ у тому, що березові полінця досить швидко застарівають. Коли поліно стане трухлявим, такого жаркого вогню вже не вийде. У березовій бересті й в самій деревині міститься багато дьогтю. Він є вуглецевим зв’язком, завдяки якому береза швидко загоряється та інтенсивно горить. Цю властивість використовують для того, щоб зробити лучинки для розпалювання «важких» дров. У берези коефіцієнт тепловіддачі приблизно на чверть вище, ніж в осики або сосни. Однак той факт, що береза залишає багато сажі, стримує постійне використання березових полін. Димоходи доведеться прочищати набагато частіше.

Вільхові дрова. Дуже красива за забарвленням структура деревини у вільхи. Вона може бути охристого, помаранчевого, блакитного або навіть яскраво-червоного кольорів. Порід у вільхи понад 25, і кожна відрізняється своїм відтінком кольору. Вільхові дрова підлягають тривалому зберіганню, тобто їх можна заготовлювати про запас на кілька років вперед. Для заготовок, як правило, вибирають місця у лісових масивах, де знижена вологість, подалі від річок або озер, саме там деревина більше підходить для розтопок. У вільхи так само ароматний дим, який чути близько трьох років після заготівлі дерева. Всі інші властивості вільха зберігає набагато довше. При горінні тепловіддача дуже висока, поліна майже не димлять. У старовину вільхою топили лазні «по-чорному».

На замітку. При топці вільховими полінами очищаються димохідні канали печі від сажі. Добре використовувати вільхові дрова для коптильні, виходять дуже смачні копченості. Тому при заготівлі дров тирсу викидати не потрібно, вона знадобиться. Вільху потрібно заготовлювати взимку, оскільки влітку до неї не підступитися — вона любить болотисті місця.

• Дрова з осики здатні прочистити димар без сажотруса, так само як і вільхові. Осика майже не створює кіптяви та диму. Випари при згорянні осики розпушують осадок сажі на стінках димохідної труби, змушуючи її обсипатися в зольний відсік печей. І все-таки, чи можна топити піч тільки осикою? Так, можна: доброго жару від осики не отримаєш, але прочищений димар підвищує ККД печі. Тому осикові дрова використовують в профілактичних цілях для прочищення димохідних каналів від сажі і для того, щоб розтопити поліна з щільною структурою.
• Поліна з деревини тополі та верби. Використовувати їх для топки можна, але вони швидко прогорають. Тому доступна ціна не дає в кінцевому підсумку економити. Щоб прогріти приміщення полінами з верби й тополі, їх потрібно взяти велику кількість. Тому застосовують такий вид деревини, тільки якщо іншого виходу немає. Низькосортну деревину можна купувати, тільки коли не можна купити дрова з хорошими тепловими показниками. Читайте також: “Вибираємо дрова для каміна – які краще і практичніше”.

• Поліна з черемхи або горобини, як й тополя і верба, належать до дрібнолистних порід. Це дрова низької якості, які видають мало жару. Чи можна топити піч черемхою? Так, тільки якщо вона дісталася безкоштовно. Платити за низькосортну деревину — навіть дуже низьку ціну — означає переплачувати. Такі дрова швидко згорять, а підкладати такі поліна доведеться набагато частіше в топку. Але і шкоди від такої деревини теж немає. Тобто єдиний недолік – це те, що потрібний великий об’єм дров.

Поліна з плодових дерев

Плодові дерева теж володіють хорошими властивостями потрібними для вогнища. Їх застосовують як для печей, так і для мангалів, коптилен. У плодових порід деревини дуже гарний аромат.

При спилюванні плодових дерев цю деревину доцільно складувати та потім застосовувати для розпалювання печі. Так само вона піде для мангала та для коптильні. Найчастіше цю деревину можна придбати на вирубці старих садів. Найпоширенішими деревами для розпалювання є вишня або яблуня. Вишневі полішки сажі видають більше, але розпалюються дуже добре. Яблуневі чурбаки не дають багато диму, тому вважаються найбільш якісним паливом.

Лікувальні властивості приписують багатьом плодовим деревам, наприклад, яблуні та груші певних вікових груп.

Дрова з хвойних порід

У хвойних породах смолисті речовини містяться в надлишку, дають дуже багато диму, який сильно засмічує димар. Горять такі поліна дуже швидко. Для печі краще хвойні породи не брати. Топити печі та каміни полінами хвойних порід деревини слід обережно. Але навіть при своїх недоліках такі дрова популярні.

Іноді застосовують хвою для топки лазень, щоб наповнити маслами хвойних дерев парну. Цілющі сили сосни та ялини допомагають вилікуватися від хвороб дихальної системи та заспокоять нервову систему.

На замітку. Іноді можна спостерігати, як господарі будинків використовують топку в якості утилізації непотрібного паперу та іншого сміття, з труби валить густий чорний дим. Крім того, що це веде до погіршення екології, слід знати, що так засмічуються димохідні канали, покриваючись товстим шаром сажі.

Як зберігати дрова

Після придбання дров їх потрібно скласти в таке місце, де вони зможуть зберегти свої властивості надовго. Місце готують заздалегідь. Можна просто скласти дрова під навіс, як вийде. Але якщо підійти до процесу творчо, зі звичайної дровітні можна створити справжній шедевр і прикрасити присадибну ділянку. Щоб склад дров не розсипався, їх часто укладають штабелем, спираючись трьома сторонами на стінки будівель. Потрібно знати, що дрова будуть приносити хорошу тепловіддачу, тільки якщо їх правильно зберігати.

Слід знайти правильне місце для зберігання полін, при цьому потрібно дотримуватися певних правил при складуванні дров:

• Склад потрібно розташовувати недалеко від виходу будинку, щоб взимку туди було зручно ходити за черговою порцією палива при будь-якій погоді.
• Розпилювати й колоти дрова потрібно не взимку, а заздалегідь, до настання морозів.
• Щоб дрова добре горіли, їх потрібно добре просушити. Потім цей стан підтримують за допомогою особливого укладання дровітні.
• Не можна зберігати дрова в низині, там, де високий рівень вологості. Дрова знову зволожаться і навіть можуть підгнити. Приємних ароматів і хорошого жару від таких дров не отримаєш.
• Зверху дровітні встановлюють навіс або укладають таким чином, щоб через верхній ряд до дров не потрапляли опади. Щобільше, вони повинні добре провітрюватися, для цього витримують певну відстань.

Щоб стос була стійким, можна робити укладку «в перев’язку».

На замітку. Спиляну в зимовий час деревину складають у стіс через 4-6 місяців. Весняну і літню заготовки сушать довше, 8-12 місяців. Це залежить від погоди, рівня вологості, місця, де сушаться дрова.

Як складують поліна

Щоб забезпечити надійне зберігання дров, їх потрібно правильно зберігати. Від цього залежить у майбутньому тепло в будинку. Місце складування вкривають від потрапляння дощу і снігу на стіс. Не потрібні паливним заготівлям і прямі сонячні промені.

Після того, як полішки будуть напиляні і наколоті, їх деякий час залишають розсипом в місці, яке добре провітрюється і куди проникає сонце.

Якщо деревина заготовлювалась взимку, розпил роблять навесні, щоб залишився час для просушування та провітрювання в літній період. А ось в дров’яник поліна потрібно складати лише до кінця літа або з настанням осені. Коли для дров не передбачений окремий навіс, під стосом роблять основу зі шпалер — труб або рівних стовбурів дерев середньої товщини.

Перший ряд полін складають так, щоб вони трималися своїми кінцями на шпалерах, і були трохи підняті над землею. Кожний наступний ряд укладають під невеликим кутом до попереднього ряду. Так само знадобляться вертикальні підпірки для зміцнення дровітні.

Крайні вертикальні ряди полін складають поперемінно вздовж і впоперек.

Якщо немає навісу, потрібно спорудити будь-яке укриття від сонця та дощу. Це може бути листове залізо або шифер. Іноді використовують целофанову плівку хорошої якості, яка витримає вітер і перепади температури.

Дуже зручний спосіб для тривалого зберігання дров — встановлювати стіс копицями.

Які бувають дровітні

Бувають різні форми укладання полін. Можна вибрати таку, яка підійде в даному конкретному випадку.

Дровітні можуть мати наступний вигляд:

• У вигляді «снопів». Дуже зручно зберігати в такому вигляді, оскільки для цього не потрібно споруджувати навіс або сарай. Для того, щоб викласти стіс «копною», потрібно знайти деревину відповідної якості, що підлягає тривалому зберіганню, і навчитися правильно складати дрова. Такі «снопи» будуть стояти кілька років і дрова збережуть свої властивості. В основу такої дровітні укладають шпалери. Можна викласти в якості основи плоскі камені або цеглу. Головне при цьому — підняти поліна над землею, щоб вони не відсиріли. Основу викладають по колу, всередині поліна лежать в довільному порядку. Ця задумка для того, щоб дрова добре провітрювалися. В середину встановлюють жердину, яка буде тримати всю конструкцію знизу доверху.
• Така укладка виглядає дуже естетично. Якщо викласти у такій «сніп» деревину різних порід, то різноколірна споруда прикрасить будь-який ландшафт.
• Другий спосіб — у вигляді «грибка». Спосіб укладання аналогічний «копиці», поліна колють особливим чином — не полішками, а короткими дощечками. За допомогою такої плоскої форми полегшується укладання такого «грибка». Якщо «грибок» хочеться зробити симетричної форми, потрібні досвід і час. Але такий варіант стане чудовою прикрасою садово-городньої ділянки.

• Дров’яник компактних розмірів з оригінальним дахом. Найчастіше конструкції стосів роблять простими, не замислюючись про естетичний вигляд. І абсолютно марно. Дров’яниками можна не тільки урізноманітнити ландшафт, але й поділити ділянку на зони. Компактні конструкції встановлюють у випадках, коли дровами користуються час від часу, не в якості основного палива.
• Великі дров’яники — це сховища, в яких можна складати велику кількість полін, запасаючись на кілька зим вперед. Зовні такі склади нагадують альтанки, в стінах є щілини для провітрювання дерева, дах надійний та повинен закривати весь стіс цілком.
• Можна викласти стіс прямо поруч з будинком. Дах такої конструкції захищає доріжку між будовою і стосом, тобто сніг туди не потрапить. Тому підібратися до дров в зимовий час буде просто. Дрова добре провітрюються і укриті від сонця та опадів. Якщо укласти поліна таким чином, можна не боятися, що вони перезволожаться або згниють. Зведення такої споруди не спричинює труднощів. Потрібно буде запастися дерев’яними брусками або металевими куточками, сіткою-рабицею, у якої великі комірки, і будь-яким покрівельним матеріалом. Підлоги повинні бути викладені простою плиткою, яку використовують для тротуарів.

На замітку. Для хорошого швидкого розпалювання печі дрова заносять у приміщення заздалегідь, щоб вони висохли в кімнатних умовах. Біля печі або каміна для цього встановлюють спеціальні конструкції, куди складають 1-2 закладки дров. Таку стійку заповнюють в міру необхідності.

Підсумки

Якість прогріву приміщення безпосередньо залежить від того, наскільки правильно складені дрова, як вони зберігаються, коли заготовлені.

Потрібно знати, якими дровами краще топити піч. Тепловіддача різних порід дерев відрізняється, про це потрібно пам’ятати.

Вибираючи дрова, потрібно знати ступінь їх зольності. Чим більше відходів залишається від полін, тим нижче ККД. А це не економічно. Багато диму — не ознака того, що дрова дають гарну тепловіддачу. Єдине, що можна сказати напевно про такі дрова — вони засмічують димовідвідні канали.

Найвищий ККД — у дубових полішок, особливо цілющими властивостями володіють липа та береза. Вербу і тополю беруть в крайньому разі. Хвойні дерева засмічують димоходи. Якщо потрібно димохідні канали прочистити, на допомогу прийдуть осика та вільха.

Естетично складений стос додасть звичайній садово-городній ділянці креативний вигляд. Складати стіс треба не поспішаючи, ретельно, забезпечуючи стійкість конструкції, хорошу вентиляцію деревини та акуратний зовнішній вигляд.