Облік готової продукції та продажу

Готова продукція – кінцевий результат виробничого циклу, призначений для продажу. Це виготовлені на підприємстві вироби і напівфабрикати, повністю укомплектовані, здані на склад підприємства відповідно до затвердженого порядку їх приймання і готові до продажу.

Продукція вважається готовою, якщо вона пройшла всі стадії і етапи технологічної обробки, випробувана, укомплектована, відповідає встановленим стандартам і вимогам, здана на склад готової продукції і оформлена відповідними первинними виправдувальними документами. Якщо відносно такої продукції не виконано хоча б одне з вищеназваних умов, то в обліку визнаються витрати, не завершені виробництвом.

Відповідно до ПБО 5/01 “Облік матеріально-виробничих запасів” готова продукція і товари є частиною матеріально-виробничих запасів організації. Основні завдання обліку готової продукції визначені і. 6 Методичних вказівок по бухгалтерському обліку матеріально-виробничих запасів, затверджених наказом Мінфіну Росії від 28 грудня 2001 № 119н.

Бухгалтерський облік готової продукції повинен забезпечувати виконання таких завдань:

• – Здійснювати формування даних для калькуляції фактичної собівартості готової продукції;
• – Здійснювати контроль за правильним і своєчасним документальним оформленням операцій з надходження та відпуску продукції;
• – Здійснювати контроль за своєчасністю розрахунків покупців і замовників;
• – Контролювати виконання кошторису витрат, пов’язаною з відвантаженням і реалізацією продукції;
• – Здійснювати контроль за збереженням готової продукції в місцях її зберігання і на всіх етапах руху.

Облік готової продукції на складі

При обліку готової продукції необхідно забезпечити формування інформації про наявність та рух готової продукції за місцями зберігання та матеріально відповідальним особам.

Як правило, вся готова продукція повинна бути здана на склад готової продукції. Виняток допускається для великогабаритних виробів та іншої продукції, здача на склад яких утруднена з технічних причин. Вони можуть прийматися представником покупця (замовника) на місці виготовлення, комплектації або збірки або відвантажуватися безпосередньо з цих місць.

Облік руху готової продукції на складі складається з двох етапів:

• – Надходження готової продукції на склад;
• – Відпуск готової продукції зі складу покупцям (замовникам) у порядку реалізації або при іншому її вибутті.

Надходження готової продукції на склад

Для обліку передачі готової продукції з виробництва в місця зберігання в якості первинного документа застосовується накладна на передачу готової продукції в місця зберігання (форма № МХ-18). Накладна підписується матеріально відповідальними особами здавальника і одержувача і здається в бухгалтерію для обліку руху продукції.

Крім того, здачу продукції з виробництва на склад можна оформляти приймально-здавальними накладними, актами, специфікаціями або іншими документами, які виписують в цехах у двох примірниках. У накладній підраховується кількість зданої продукції по кожному найменуванню, вказуються облікова ціна за одиницю продукції і вартість випущеної продукції за обліковими цінами. Підписується накладна представником цеху-здавальника, складу-одержувача та відділу технічного контролю. До приймально-здавальної накладної може бути доданий висновок лабораторії або відділу технічного контролю про якість виробленої продукції, або відмітка про це робиться безпосередньо у накладній.

Поряд з накладними або актами прийому-здачі застосовуються накопичувальні відомості, які виписують на кожне найменування продукції. У накопичувальній відомості відображаються всі операції по здачі продукції за місяць.

При веденні складського обліку готової продукції, товарно-матеріальних цінностей застосовують два різних методи обліку: сортовий і партійний.

При сортовому методі продукція зберігається на складах по сортах (найменуваннями) і враховується на картках сортового обліку, де відображаються її наявність і рух (прихід і витрата). Кожна знову надходить партія приєднується до наявних товарам того ж найменування і сорту. Матеріально відповідальні особи можуть вести облік продукції в журналах обліку товарно-матеріальних цінностей, де на кожне найменування і сорт відкривається одна або кілька сторінок в товарному журналі (залежно від обсягу операцій з прийому і витраті).

При автоматизації бухгалтерського обліку відповідні регістри бухгалтерського обліку можуть формуватися у бездокументарній формі на магнітних носіях.

При гуртовому методі облік товарів ведеться в такому ж порядку, як і при сортовому методі, але окремо по кожній партії товарів. Під партією розуміються товари, які надійшли одночасно по одному документу або по декількох документах.

Після повного вибуття зі складу даної партії товарів або при наявності незначних залишків проводиться інвентаризація по даній партії товарів і складається акт про витрату товарів по партіях (форма № МХ-12). Якщо в процесі інвентаризації виявляються розбіжності даних по приходу і витраті товарів за окремою партією, складається акт про витрату товарів по партії (форма № МХ-11). Виявлені в процесі інвентаризації надлишки оприбутковуються, а нестачі і втрати від псування списуються в дебет рахунку 94 “Нестачі і втрати від псування цінностей”. Нестачі і втрати від псування в межах норм природного убутку відносяться на витрати з продажу, понад норми – за рахунок винних осіб.

Документальне оформлення відвантаження

Відпуск готової продукції покупцям (замовникам) здійснюється в організаціях на підставі відповідних первинних облікових документів – накладних. В якості типової форми накладної може використовуватися форма М-15 “Накладна на відпуск матеріалів на сторону”.

Бухгалтерська служба спільно з іншими підрозділами організації (відділ збуту, служба охорони і т.зв.) систематично здійснює вивірку даних про відпущеної зі складу готової продукції та інших матеріальних цінностей з даними про їх фактичне вивезення шляхом зіставлення даних відповідних граф у журналі реєстрації накладних на відпуск готової продукції з накладними.

На підставі накладних на відпуск готової продукції та інших аналогічних первинних облікових документів організації (як правило, відділ збуту) виписує відділ матеріально-технічного забезпечення рахунки-фактури за встановленою формою у двох примірниках, перший з яких не пізніше п’яти днів з дати відвантаження продукції (товару ) висилається (передається) покупцеві (і. 3 ст. 168 НК), а другий залишається в організації-постачальника для відображення в книзі продажу та нарахування ПДВ.

Облік процесу реалізації готової продукції і формування фінансових результатів готової продукції

Заключною стадією кругообігу господарських засобів є процес реалізації.

Реалізація – це продаж вироблених чи перепроданих товарів і послуг з одержанням грошової виручки. У бухгалтерському обліку цей процес відображається сукупністю операцій, що пов’язані з реалізацією виробленої продукції (робіт, послуг) іншим підприємствам і організаціям.

Рис. 4.15. Схема процесу реалізації

Основними завданнями обліку процесу реалізації є:

• o забезпечення інформації про обсяг реалізованої продукції за її видами;
• o виявлення фінансових результатів по підприємству в цілому та окремих видів продукції;
• o забезпечення контролю за формуванням повної собівартості продукції;
• o забезпечення контролю за рівнем реалізаційних цін. Реалізованоювважається продукція, за яку надійшли кошти від покупця на рахунок підприємця-виробника. В умовах проведення передоплати продукція вважається реалізованою в міру її відвантаження покупцям, а при бартерному обміні – при надходженні товарів обміну на відповідну вартість відпущеної продукції, на яку належним чином оформлені документи.

Фактичний відпуск готової продукції покупцям зі складу або цеху оформляють на підставі доручення на право одержання цінностей, накладної, а за необхідності перевезення продукції – товарно-транспортної накладної.

Розрахунковими документами є: договір-угода, рахунки-фактури, платіжні вимоги, у них містяться дані про відвантажену продукцію (найменування, кількість, ціна, вартість тощо).

Процес реалізації починається з моменту оприбуткування готової продукції, а завершується отриманням коштів від покупців.

Протягом місяця продукція відвантажується за плановими цінами, що відображається записом:

Д-т рах. 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”

К-т рах. 26 “Готова продукція”.

Крім того, під час реалізації підприємства несуть певні витрати; до них належать витрати: на зберігання продукції, її відвантаження, транспортування, рекламу тощо. Облік таких витрат обліковують на рахунку 93 “Витрати на збут”. На дебеті даного рахунка відображаються витрати, на кредиті – їх списання на фінансові результати записом:

Д-т рах. 79 “Фінансові результати”

К-т рах. 93 “Витрати на збут”.

При реалізації продукції чи будь-яких інших цінностей у підприємства виникає податкове зобов’язання перед бюджетом. Існує два методи обчислення ПДВ (рис. 4.16).

Рис. 4.16. Методи обчислення податку на додану вартість

Отримана продавцем від покупця вартість продукції за її реалізаційними цінами називається виручкою. Розмір виручки залежить від:

Виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) відображається на рахунку 70 “Доходи від реалізації” за відпускною вартістю відвантаженої продукції, виконаних робіт, послуг записом:

Д-т рах. 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”

К-т рах. 70 “Доходи від реалізації”.

Усі підприємства, згідно з чинним законодавством, реалізуючи продукцію (роботи, послуги), сплачують суму податку на додану вартість (ПДВ).

Проте кожне підприємство є не тільки продавцем продукції, але і її покупцем, воно сплачує ПДВ, купуючи. У зв’язку з цим до бюджету перераховується лише різниця між сумою одержаного та сплаченого ПДВ.

Визначимо кінцеву ціну реалізації:

С – собівартість; П – прибуток;

Ц р – ціна реалізації разом з ПДВ. Визначимо 20-відсоткову ставку ПДВ:

Отже, додана вартість виникає з моменту вкладення праці в її виробництво і закінчується реалізацією.

Механізм формування фінансових результатів полягає в тому, що протягом звітного періоду витрати діяльності накопичується за дебетом рахунків 9 класу “Витрати діяльності”, а доходи – за кредитом рахунків 7 класу “Доходи і результати діяльності” (за винятком рахунку 79 “Фінансові результати”). По закінченні звітного періоду кожний рахунок витрат і доходів “закривається в повній сумі шляхом перенесення суми витрат у дебет рахунку 79 “Фінансові результати”, суми доходів – у кредит рахунку 79 “Фінансові витрати”.

Шляхом порівняння доходів з витратами (обороту по кредиту і дебету рахунку 79) визначається фінансовий результат як по окремих видах діяльності, так і в цілому по підприємству. Різниця між сумою одержаних доходів та сумою витрат показує прибуток, а перевищення витрат над доходами – збиток. Структура рахунку 79 “Фінансові результати” дозволяє оперативно без додаткової вибірки інформації підготувати форму 2 “Звіт про фінансові результати”.

Рис. 4.17. Схема формування фінансових результатів.

Д-т рах. 79 “Фінансові результати”;

К-т рах. 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. За збитковості:

Д-т рах. 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”; К-т рах. 79 “Фінансові результати”.

Рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” в обліку не закривається. За дебетом цього рахунка виводять сальдо і переносять його станом на перше січня наступного року; його результат фіксується в балансі, за кредитом – обліковують суму прибутку, за дебетом – збиток.

Прибуток може бути використаний на:

• o збільшення статутного капіталу;
• o створення резервного капіталу;
• o оплату дивідендів.

Отже, фінансові результати – це прибуток або збиток, одержані від діяльності підприємства.

Рис. 4.17. Схема господарських процесів в системі рахунків

Облік реалізації готової продукції та оприбуткування. Реферат

Випущена з виробництва готова продукція здається на склад за накладними. В бухгалтерії на підставі накладних ведеться накопичувальна відомість випуску готової продукції, у якій випущена продукція групується за видами і сортами (номенклатурними номерами) і відображається за двома оцінками – за обліковою вартістю (плановою собівартістю або за відпускними цінами без ПДВ) і фактичною собівартістю.

Такий порядок оцінки зумовлений тим, що фактичну собівартість готової продукції, випущеної протягом місяця з виробництва, визначають тільки наприкінці місяця після відображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат та складання звітної калькуляції.

Дані відомості випуску готової продукції є підставою для її оприбуткування.

Синтетичний облік наявності і руху готової продукції за фактичною собівартістю ведеться на активному рахунку 26 “Готова продукція”.

Оприбуткування випущеної з виробництва продукції відображається по дебету рахунка 26 “Готова продукція” і кредиту рахунка 23 “Виробництво”.

Виконані і здані за актами замовникам роботи списуються з кредиту рахунка 23 “Виробництво” на дебет рахунка 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”.

Підприємства реалізують свою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод). Відпуск готової продукції покупцям оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), яка є підставою для списання готової продукції підприємством-виробником. що здійснило її відпуск, для оприбуткування її підприємством-одержувачем та для дозволу на вивезення її з території підприємства-постачальника.

У накладній зазначаються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, ціна кожного виду і сорту продукції, що відпускається. За потреби (при значній кількості назв, видів готової продукції, що відпускається) накладна за формою № 20 складається як обов’язковий додаток до товарно-транспортної накладної (ф. № І-ТН або № І-ТР спирт). Якщо дані про готову продукцію, яка відпускається і вивозиться автотранспортом на сторону, вміщуються у товарно-транспортній накладній, то накладна за формою № М-20 не складається.

Згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” постачальник (продавець) повинен надати підприємству-покупцю податкову накладну, форма І порядок заповнення якої затверджені наказом ДПА України. В податковій накладній, крім інших реквізитів, вказуються ціна, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. У разі звільнення від оподаткування готової продукції згідно зі ст. 5 Закону в податковій накладній

зазначається “Звільнено від ПДВ” з посиланням на відповідний пункт ст. 5 Закону. Податкова накладна виписується в двох примірниках, оригінал якої надається покупцеві (одержувачу готової продукції), а копія зберігається у підприємства (продавця) як звітний і розрахунковий податковий документ.

Податкова накладна надає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту (з віднесенням на дебет рахунка 641 “Розрахунки за податками”) витрат по сплаті ПДВ постачальнику (продавцю) при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг). Якщо покупець не є платником податку, то податкова накладна йому не надається.

Для проведення розрахунків з покупцем постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальних цінностей і їх оплату з зазначенням суми ПДВ.

Постачальник може включити до рахунка-фактури покупця, крім вартості відвантаженої продукції, вартість тари, відвантаженої з продукцією (якщо вона не включена у відпускну вартість продукції і оплачується понад її відпускну вартість), а також транспортні витрати.

Аналітичний облік відвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків з покупцями і замовниками підприємства ведуть у відомості № 16 відвантаження, відпуску і реалізації продукції. Записи в цій відомості (як і в журналі – ордері № 6) здійснюють в лінійному (позиційному) порядку, що дає можливість бачити, за яким розрахунковим документом, яка сума підлягає до сплати покупцем (замовником), а також робиться відмітка про оплату. При спрощеній формі облік відвантаження і реалізації продукції ведуть у відомості ф. № В-6.

Законодавством для обліку реалізації встановлено метод нарахування.

При методі нарахування датою реалізації вважається дата передачі права власності на продукцію (роботи, послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежно від строку здійснення платежів. У цьому разі датою реалізації вважається дата відвантаження готової продукції покупцям (а для робіт, послуг – дата оформлення документів, які засвідчують їх виконання).

Відповідно до національного Плану рахунків на відпускну вартість відвантаженої (реалізованої) покупцям готової продукції в бухгалтерському обліку підприємства робиться запис по дебету рахунка 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками” і кредиту рахунка 701 “Доход від реалізації готової продукції”.

Одночасно робиться запис на списання виробничої собівартості реалізованої продукції:

Сума податкового зобов’язання по ПДВ, визначена за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації готової продукції, відображається записом по дебету рахунка 701 “Доход від реалізації готової продукції” в кореспонденції з кредитом рахунка 641 “Розрахунки за податками”.

Якщо на рахунок підприємства надходять кошти від покупців у порядку попередньої оплати за продукцію, що підлягає відвантаженню, то в бухгалтерському обліку роблять запис:

Одночасно одержана плата зараховується в доход від реалізації звітного періоду записом:

• Д-т рах. 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”
• К-т рах. 701 “Доход від реалізації готової продукції”.

При реалізації продукції в порядку попередньої оплати у підприємства виникає зобов’язання перед бюджетом по сплаті ПДВ, сума якого обчислюється за встановленою ставкою до суми доходу від реалізації і в бухгалтерському обліку відображається записом:

Відвантажена (реалізована) покупцям попередньо оплачена готова продукція за виробничою собівартістю списується з балансу записом:

Після відвантаження покупцям попередньо оплаченої готової продукції на суму податкового зобов’язання роблять запис:

Витрати, пов’язані з реалізацією готової продукції, які здійснюються за рахунок підприємства-постачальника, відображають на рахунку 9^3 “Витрати на збут”. До складу витрат на збут належать:

• витрати на тару й упаковку на складах готової продукції, якщо вони не передбачені технологічним процесом виробництва і не входять до виробничої собівартості продукції. Витрати на тару належать до складу витрат на збут у тому разі, якщо затарення й упаковка здійснюється після її здачі на склад;
• витрати на відшкодування складських, навантажувально-розвантажувальних, перевалочних, страхових витрат постачальника, які не включаються до ціни продукції згідно з умовами поставки, передбаченими угодою сторін;
• витрати на оплату послуг транспортно-експедиційних, страхових і посередницьких організацій (включаючи комісійну винагороду);
• витрати на оплату експортного (вивізного) мита і митних зборів;
• витрати на проведення реклами і передпродажну підготовку товарів (поширення цілеспрямованої інформації про переваги конкретної продукції, створення популярності і попиту на цю продукцію для оперативнішого просунення її на ринку) та ін.

У міру здійснення зазначених витрат у бухгалтерському обліку роблять запис по дебету рахунка 93 “Витрати на збут” у кореспонденції з кредитом рахунків:

• 20 “Виробничі запаси” (на вартість тари і тарних матеріалів, використаних для упаковки і затарення готової продукції);
• 23 “Виробництво”, 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”, 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (на вартість послуг власного автотранспорту та сторонніх організацій при перевезенні відвантаженої продукції, навантажувально-розвантажувальні та інші роботи);
• 66 “Розрахунки з оплати праці”, 65 “Розрахунки за страхуванням” (на суму заробітної плати, нарахованої працівникам за роботи по упаковці, затаренню та відвантаженню готової продукції покупцям; нараховані збори на соціальне та пенсійне страхування) та ін.

Наприкінці звітного періоду витрати, відображені на дебеті рахунка 93 – “Витрати на збут”, списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка 79 “Фінансові результати”, субрахунок 791 “Результат основної діяльності”. Отже, на кредиті рахунка 70 “Доходи від реалізації” (субрахунки 701 “Доход від реалізації готової продукції”, 703 “Доход від реалізації робіт і послуг”) відображають суму доходів, одержаних підприємством від реалізації готової продукції, виконаних робіт і послуг, а на дебеті – нараховану суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Шляхом порівняння кредитового і дебетового оборотів рахунка 70 “Доходи від реалізації” підприємство визначає чистий доход від реалізації продукції (робіт, послуг), який списується на фінансові результати проводкою:

• Д-т рах. 70 “Доходи від реалізації” (відповідний субрахунок)
• К-т рах. 79 “Фінансові результати”, субрахунок 791 “Результат основної діяльності”.

Наприкінці звітного періоду на дебет рахунка 79 “Фінансові результати”, субрахунок 791 “Результат основної діяльності” списують:

• собівартість реалізованої продукції, робіт послуг (з кредиту рахунка 90 “Собівартість реалізації” (відповідний субрахунок);
• витрати, пов’язані з реалізацією (з кредиту рахунка 93 “Витрати на збут”);
• адміністративні витрати (з кредиту рахунка 92 “Адміністративні витрати”);
• інші витрати операційної діяльності (з кредиту рахунка 94 “Інші витрати операційної діяльності”), а також суму податку на прибуток від основної діяльності, нараховану за даними бухгалтерського обліку (з кредиту рахунка 98 “Податки на прибуток”).

За даними рахунка 79 “Фінансові результати” визначають фінансовий результат (прибуток, збиток) від основної діяльності, який відображають записами:

а) на суму одержаного прибутку:

Дані рахунка 79 “Фінансові результати” використовують для складання Звіту про фінансові результати.