Сибірський хаски (60 фото): опис породи, характер та догляд

Чарівні сибірські хаски збожеволіли людей по всьому світу. Вони сильні, витривалі, активні, а ще й дуже гарні! Але така порода обов’язково вимагає правильного виховання, догляду та умов утримання. Про це ми розповімо докладніше!

Загальний опис породи

Хаскі – спеціальний їздовий собака, якого вивели у Сибіру місцеві осілі племена. Це примітивна порода, яка належить до групи шпіців та зареєстрована у 1966 році. Мешкають такі собаки по 12-15 років.

Історія походження

Ще за давніх часів на території нинішнього Далекого Сходу виводили їздових собак. Активний розвиток напряму у сучасному вигляді почався у сімнадцятому столітті, коли потреба у транспорті зросла. З’явилися нові місткі сани та нарти, і собак для них знадобилося ще більше.

У 1908 році сибірські пси потрапили до Північної Америки, адже саме почалася Золота лихоманка на Алясці. У США породу визнали ще раніше, ніж на міжнародному рівні – 1934 року. Відомі навіть конкретні імена заводчиків, які стояли біля джерел формування стандарту – Вільям Гусак, Фоке Маул Ремсі та Олаф Свенсон.

Саме поняття «хаскі» – це спотворене «ескі» чи ескімос. Нині всіх представників породи ділять на три групи – їздові, робітники та виставкові. Вони трохи відрізняються зовні, але в основному все залежить від думки конкретного експерта.

Сибірський хаскі: стандарт породи

За стандартом хаски важать до 28 кг і виростають до 60 см, хоч самки і трохи менше. Невелика закруглена голова з рівним носом не повинна бути надто масивною чи вузькою. Мигдалеподібні очі – карі або блакитні, причому саме у хаски часто зустрічається гетерохромія.

Колір носа залежить від забарвлення, а трикутні вуха міцно і високо стоять строго вгору. У хаски глибока грудна клітка, широкі ребра та сильна, рівна спина, яка переходить у загнутий при збудженні хвіст. Шерсть – середньої довжини і здається дуже пухнастою, але не кошлатою. До речі, характерна біла маска на голові властива лише хаски.

Характер сибірського хаски

Хаски дуже доброзичливі, активні, але водночас дуже спокійні. Їхні предки століттями служили людині в найекстремальніших умовах, і цей зв’язок досі надзвичайно сильний!

Особливості та темперамент

Хаски поступливі, слухняні і дуже віддані своїй родині. У них досить сильний мисливський інстинкт, але для полювання вони не підходять – не ділитимуться здобиччю. За рахунок того, що хаски зграйні, вони уживливі і добре почуваються в компанії, але слабо підходять для охорони.

Ставлення до господаря

Хазяїн для хаски – це ватажок зграї, тому важливо з перших місяців збудувати правильну ієрархію. Хоч це й норовлива порода, але вихований хаски беззаперечно слухає команди. Крім того, вони швидко адаптуються до будь-яких стресових ситуацій і здатні самі подбати про людину.

Ставлення до дітей

У рідних північних широтах хаски часто залишали як няньки для дітей. Вони доглядали малюків і зігрівали їх у найморозніші дні. Звичайно, в теплій квартирі це ні до чого, але хаски в будь-якому випадку порозуміється з дитиною.

Відносини з іншими тваринами

Хаски – зграйна порода, тому найчастіше вони без проблем уживаються з іншими тваринами. Активні та доброзичливі пси легко знаходять спільну мову навіть із кішками, якщо не привчати їх виявляти агресію спеціально.

Догляд за хаски

Існує стереотип, що хаски дуже складно доглядати. Але насправді основна складність лише в тому, що собаці потрібні постійні фізичні та розумові навантаження. В інших питаннях мешканці крайньої півночі досить невибагливі.

Умови утримання

Хоча зараз хаски часто заводять у квартирах, але вони не створені для чотирьох стін. Найкраще собака почувається за містом, коли є свій будинок та велика територія. В іншому випадку будь готовий годинами гуляти з собакою і шукати місця, де вона вдосталь набігається.

Гігієна

Як не дивно, доглядати хаски досить просто – їх навіть не потрібно купати. Більше того, неприємний запах частіше виникає саме через водні процедури, які порушують природний баланс. Але обов’язково потрібно вичісувати шерсть, чистити зуби та періодично оглядати очі з вухами.

Прогулянки

Хаски потребують інтенсивних навантажень, інакше вони просто стають руйнівними для всього довкола. Їм потрібно багато бігати та займатися активним дозвіллям. Вони охоче беруть участь у спортивних змаганнях, ходять у походи та долають смуги перешкод. Категорично не можна залишати ненавченого хаски на новій неогородженій території одного і без повідця.

Навчання та дресирування

Хаски зовсім не агресивні, тож у цьому плані дресирування не завдає проблем. Але вони розумні, норовливі та самостійні – іноді це викликає складнощі, коли собака повинен слідувати стандартному алгоритму. З цієї причини хаски не використовують замість службових собак, а навчати їх рекомендується в ігровій формі.

Чим годувати хаски

Маленьких цуценят годують мало, але часто до шести разів на день, поступово зменшуючи кількість вдвічі протягом першого року. Дорослих і сформованих тварин досить годувати один-два рази.

Рекомендуємо використовувати спеціалізовані корми саме для хаски чи серії для активних рухомих собак. У вітамінах при правильному раціоні немає потреби, тож нехай їх призначає ветеринар.

Організувати натуральне харчування для хаски досить складно, адже їм потрібно дуже багато м’яса. Причому – сирого чи максимум на секунду зануреного у окріп. Не давай собаці курку, бо у хаски часто на неї алергія.

Виключи свинину з бараниною та годуй вихованця яловичиною, кролятиною та індичкою. Можна давати каші та овочі, крім картоплі та бобових. Замість молока рекомендуємо кисломолочні продукти, а замість яйця – жовток. Додай до раціону риб’ячий жир і трохи рослинних олій.

Здоров’я та хвороби породи

Сибірський хаски – одна з найздоровіших порід, адже північні широти диктують свої вимоги. Найчастіше власники стикаються з порушеннями щитовидки, цукровим діабетом та захворюваннями очей. Зрідка хаски страждають на епілепсію, але сучасне лікування дозволяє тримати ситуацію під контролем.

Обов’язково стеж за тим, як собака ходить і бігає. Хаски дуже активні, і будь-які відхилення можуть вказувати на проблеми з м’язами або суглобами, що починаються. Також потрібно контролювати вагу і не забувати про планову дегельмінтизацію за графіком.

Скільки коштує хаски

Цуценя без документів можна купити за 4-5 тисяч рублів. Але якщо тобі потрібний хороший родовід і весь пакет паперів – ціна починається від 15 тисяч. Найдорожче обійдуться виставкові особини з відомими батьками – від 50 тисяч рублів.

Сибірський хаскі – фото

Хаскі – це не тільки вірний друг, а й концентрована краса. Ми з величезним задоволенням склали тобі велику вибірку фото!

Как ухаживать за хаски

Соавтор(ы): Beverly Ulbrich. Беверли Олбрич — кинолог-зоопсихолог, дрессировщица и основательница частной службы дрессировки собак The Pooch Coach в области залива Сан-Франциско. Сертифицирована Американским клубом собаководства в качестве экзаменатора по общему курсу дрессировки CGC (Canine Good Citizen), состоит в совете директоров ассоциации American Humane и волонтерской организации Rocket Dog Rescue. Четыре раза была названа лучшим частным дрессировщиком собак в области залива Сан-Франциско по версии SF Chronicle и Bay Woof и четырежды получала награду Top Dog Blog. Также появлялась на телевидении в качестве специалиста-зоопсихолога. Имеет более 17 лет опыта в области коррекции поведения собак, специализируется на борьбе с агрессией и тревожностью. Получила степень магистра делового администрирования в Университете Санта-Клары и диплом бакалавра в Ратгерском университете.

Количество источников, использованных в этой статье: 19. Вы найдете их список внизу страницы.

Количество просмотров этой статьи: 12 044.

Хаски

Хаски – собирательное название северных ездовых собак и их метисов. Человек при упоминании этих собак обычно представляет себе яркую внешность собаки породы «сибирский хаски»: крупное, похожее на волка животное, со средней длины шерстью и густым подшерстком, серо- или черно-белое, с голубыми или даже разными по цвету глазами.

Краткая информация

История породы

Название породы «хаски» происходит от искаженного «эски» – так канадцы называли эскимосов.

Корни породы. Современные хаски – потомки многочисленных аборигенных ездовых собак Крайнего Севера: Чукотки, Колымы, районов Охотского моря. Местные народы – нивхи, чукчи, поморцы, юкагиры, азиатские эскимосы занимались ловлей рыбы, охотой на морского зверя, разведением северных оленей. Их верным другом, компаньоном и помощником стала выносливая и неприхотливая собака хаски.

Когда на Аляске началась золотая лихорадка, ездовые собаки Русского Севера перекочевали туда. Собаки в упряжках были основным средством передвижения на севере вплоть до появления снегоходов.

В 1934 году в США был зарегистрирован первый стандарт породы Сибирский хаски.

История Того и Балто. История этих собак содержит интересные факты, временами с драматическими и героическими оттенками. В Центральном парке Нью-Йорка стоит памятник упряжки хаски во главе с вожаком по кличке Балто. Эта упряжка доставила в город Ном противодифтерийную сыворотку и, по сути, остановила эпидемию дифтерии в труднодоступном заснеженном городке на Аляске зимой 1925 года.

Но на самом деле настоящим героем этой «гонки милосердия» стала другая собака – пес, принадлежащий норвежскому каюру Леонарду Сеппала, по кличке Того. Того, в качестве вожака упряжки, преодолевая мороз и бурю, прошел больше 400 километров и затем упал без сил. На момент событий ему уже исполнилось 10 лет. Последний, совсем небольшой отрезок пути, сыворотку везла упряжка другого каюра с хаски по кличке Балто во главе.

И Балто с каюром Гуннаром Каасеном досталась вся слава победителей: памятник с изображением собаки-вожака упряжки в Центральном Парке лепили именно с него, а в Голливуде был снят короткометражный фильм по этой истории. Того выжил и прожил до 16 лет, его чучело стоит в музее в небольшом канадском городке.