Це зовсім не лайка: мовознавець пояснив, що в українській мові означає слово “рожа”

В українській і російській мовах це слово має зовсім різні значення.

Мовознавець розкрив значення слова “рожа” в українській мові / Колаж уНІАН, фото ua.depositphotos.com, скріншот

Найвідоміший знавець української мови – мовознавець, педагог та автор підручників Олександр Авраменко пояснив, яке значення в українській мові має слово “рожа”.

Як зазначив мовознавець, іноді буває так, що здавалося б одне й те ж слово в різних мовах позначає не те ж саме.

Так і зі словом “рожа”. У російській мові це слово означає “обличчя”, але зі зневажливим відтінком. Тому цього слова треба уникати.

“А в українській мові це троянда або мальва. Тобто рожа – це гарна квітка”, – зазначив Авраменко.

І це не єдине таке слово, зазначив Авраменко. Наприклад, слово “луна” в українській мові означає відлуння, а в російській – супутник Землі.

Вчимося говорити українською правильно

Раніше мовознавець Авраменко відповів, чи є в українській мові слово “скрупульозний” та назвав його синоніми.

Також він розповів, як назвати смачний торт “Монастирська ізба” українською.

Вас також можуть зацікавити новини:

Що означає слово Ражий

Всі словники 199 760

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Словарь Грінченка Грінченко. Словарь української мови
Знаки етнокультури Жайворонка Жайворонок. Знаки української етнокультури

раяти

РА́ЯТИ, ра́ю, ра́єш і рідко РА́ЇТИ, ра́ю, ра́їш, недок., перех. і неперех., кому, рідше кого, діал. Радити (у 1 знач.). Кайдашиха так зробила, як їй раяла Палажка (Н.-Лев., II, 1956, 351); І тебе я, куме, раю: Стане жінка турбувати, Щоб купив ти їй чоботи, — Не берися купувати! (Щог., Поезії, 1958, 433); Люди.. допитувалися, що доктор раяв слабому (Черемш., Тв., 1960, 80).

Раяти, раю, єш, гл. Совѣтовать. Мені раяли, щоб я поїхав на три раки у Січ. Стор.

Значение слова «Ражий»

вологодск. олон. яросл. твер. пенз. тамб.; вост. ражой, ражовый, дюжий, матерый, дородный; крепкий, плотный, здоровый, сильный; хороший, годный; видный, красивый. Судя по знач. слов родный (матерый) и дородный, ражий одного корня с ними, от рожать. Ражий парень, детина. Мужик ражий, ражая бабенка. Мужик ражий, да язык-то вражий. Детина раж, да к делу не пригож. Уж ражее место времени тому, костр. давненько, много времени прошло. Раженькое дерево, полотно, ружьецо. Погода ражая стоит. Брага-та ража, разбирает раже. Раже так! ладно, хорошо, идет, годится. Дрянно раже, твер. очень красиво. Ражонный арх. весьма большой, здоровенный. Ражево вологодск. раже и ражо, много, обильно; | ладно, гоже, изрядно, довольно хорошо. Ражесть ж. ражество, ражство ср. качество, состоянье по прилаг.; также храбрость, доблесть с телесною силою. Таня, ражесть моя! песня красота и одобренье. Ражун пск. твер. взрослый и здоровый парень.

В словаре Фасмера Макса

ра́жий
ражо́й “коренастый, сильный, крепкий, дородный”, вологодск., олонецк., яросл., тверск., пенз., тамб., вост.-русск.
Как и доро́дный, происходит от род; см. Маценауэр, LF 16, 174 и сл.; Преобр. II, 174. Сюда же ра́же, ражо́ “много, обильно”, ра́жево – то же, вологодск., тверск., владим., ражо́вой “красивый, бодрый, крепкий”, арханг. (Подв.).
••
(Слово ра́жий не имеет ничего общего с род, рожать и объясняется как прилаг. с суф. -jь от слав. rаzъ, русск. раз; см. Трубачев, Езиков.-етногр. изследв. Романски, София, 1960, стр. 141 и сл. – Т.)

В словаре Д.Н. Ушакова

РА́ЖИЙ, ражая, ражее (·прост. ). Крепкий, здоровый. «Парень был Ванюха ражий, рослый человек.» Некрасов.