Як зрозуміти що вийшов з ладу датчик детонаціїЯк зрозуміти що вийшов з ладу датчик детонації

0 Comment

cassvitaflour.com

Питання про те, як перевірити датчик детонації (надалі ДД), турбує багатьох автолюбителів, зокрема, тих, хто зіткнувся і помилками ДД. Насправді існує два основні методи перевірки – механічний і за допомогою мультиметра. Вибір того чи іншого методу залежить в тому числі від типу датчика, вони бувають резонансні і широкосмугові. Відповідно, і алгоритм перевірки у них буде різний. У датчиків за допомогою мультиметра вимірюють значення ізменяющіхсясопротівленія або напруги. Також можлива додаткова проверкаосціллографом, що дозволяє детально подивитися на процес спрацьовування датчика.

  • Пристрій і принцип роботи ДД
  • Перевірка вихідної напруги
  • Перевірка опору датчика
  • Перевірка мультиметром на колодці ЕБУ
  • Перевірка діагностичним сканером
  • Перевірка датчика осцилографом
  • додаткова інформація

Пристрій і принцип роботи датчика детонації

Пристрій резонансного датчика детонації

Існує два типи датчиків детонації – резонансні і широкосмугові. Резонансні в даний час вважаються застарілими (їх в побуті так і називають – «старі») і в нових автомобілях не використовують. Вони мають один вивідний контакт і форму в вигляді бочки. Резонансний датчик налаштований на певну звукову частоту, яка відповідає мікровзривов в двигуні (детонірованія палива). Однак у кожного двигуна ця частота різна, оскільки вона залежить від його конструкції, діаметру поршня і так далі.

Широкосмуговий же датчик детонації подає на двигун інформацію про звуках в діапазоні від 6 Гц до 15 кГц (приблизно, може бути різним у різних датчиків). А безпосередньо ЕБУ вже приймає рішення про те, чи є конкретний звук мікровзривов чи ні. Такий датчик має два висновки і його найчастіше встановлюють на сучасні автомобілі.

Основу конструкції широкосмугового датчика детонації становить п’єзоелемент, який перетворює механічну дію, що покладаються на нього, в електричний струм з певними параметрами (зазвичай зчитується змінюється при цьому напруга струму, що подається на електронний блок керування двигуном, ЕБУ). Також в конструкцію датчика входить так званий утяжелитель, необхідний для збільшення механічної дії.

Широкосмуговий датчик має два вивідних контакту, на які, власне, і подається вимірювана напруга від п’єзоелемента. Значення цієї напруги подається на ЕБУ і на його підставі блок управління приймає рішення про те, чи має місце в даний момент детонація чи ні. При певних умовах може сформуватися помилка датчика, про що ЕБУ повідомляє водієві, активуючи на приладовій панелі контрольну лампу Check Engine. Існує два основні методи перевірки датчика детонації, причому це можна робити як з його демонтажем, так і не знімаючи датчик з місця установки на блоці ДВС.

Чотирициліндровий двигун, як правило, має один датчик детонації, шестициліндровий – два, а восьми- і дванадцяти циліндрові мотори – чотири. Тому при діагностиці потрібно уважно дивитися, на який саме датчик вказує сканер. Їхні номери вказані в мануалі або технічній літературі по конкретному двигуну.

Вимірювання напруги

Найефективніше виконати перевірку датчика детонації двигуна мультиметром (інша назва – електричний тестер, він може бути як електронний, так і механічний стрілочний). Дану перевірку можна виконати знявши датчик з посадкового місця або перевіривши прямо на місці, проте з демонтажем працювати буде зручніше. Так, для перевірки потрібно перевести мультиметр в режим вимірювання постійної напруги (DC) в діапазоні приблизно 200 мВ (або менше). Після цього під’єднати щупи приладу до електричних виводів датчика. Постарайтеся зробити хороший контакт, оскільки від цього буде залежати якість перевірки, адже деякі малочутливі (дешеві) мультиметри можуть не розпізнати слабка зміна напруги!

Далі потрібно взяти викрутку (або інший міцний циліндричний предмет) і просунути її в центральний отвір датчика, після чого впливати нею на злам, щоб у внутрішньому металевому кільці виникло зусилля ( не перестарайтеся, корпус датчика пластмасовий і може тріснути! ). При цьому потрібно звернути увагу на показання мультиметра. Без механічного впливу на датчик детонації значення напруги від нього дорівнюватиме нулю. А в міру того, як прикладена до нього сила буде збільшуватися – буде рости і вихідна напруга. У різних датчиків воно може бути різним, проте зазвичай значення становить від нуля до 20 . 30 мВ при невеликому або середньому фізичному зусиллі.

Аналогічну процедуру можна виконати, чи не демонтуючи датчик з його місця. Для цього потрібно від’єднати його контакти (фішку) і аналогічно приєднати до них щупи мультиметра (теж забезпечуючи якісний контакт). Далі за допомогою будь-якого предмета тиснути на нього або стукати металевим предметом недалеко від того місця де він встановлений. При цьому значення напруги на мультиметри має збільшуватися в міру того, як зростатиме прикладається сила. Якщо при проведенні подібної перевірки значення вихідної напруги не змінюється – швидше за все, датчик вийшов з ладу і підлягає заміні (ремонту дані вузли не підлягають). Однак має сенс виконати його додаткову перевірку.

Також значення вихідної напруги з датчика детонації можна перевірити, якщо покласти на якусь металеву поверхню (або іншу, але щоб вона добре проводила звукові хвилі, тобто, здетонувала) і вдарити по ній іншим металевим предметом в безпосередній близькості з датчиком (дотримуйтесь при цьому обережність, щоб не пошкодити пристрій!). Справний датчик повинен зреагувати на це зміною вихідної напруги, що прямо відображається на екрані мультиметра.

Аналогічно можна перевірити резонансний ( «старий») датчик детонації. В цілому, процедура аналогічна, необхідно під’єднати один щуп до вихідного контакту, а другий – до його корпусу ( «масі»). Після цього потрібно гайковим ключем або іншим важким предметом вдарити по корпусу датчика. Якщо пристрій справно, то значення вихідної напруги на екрані мультиметра буде короткостроково змінюватися. В іншому випадку, швидше за все, датчик вийшов з ладу. Однак має сенс додатково перевірити його опір, оскільки перепад напруги може бути дуже маленьким, і деякі мультиметри можуть просто не вловити його.

Є датчики які мають вивідні контакти (вивідні фішки). Перевірка їх виконується аналогічно, для цього потрібно заміряти значення вихідної напруги між двома його контактами. Залежно від конструкції конкретного двигуна датчик для цього потрібно демонтувати або можна перевірити прямо на місці.

Зверніть увагу, що після удару зросле вихідна напруга обов’язково має повернутися до початкового значення. Деякі несправні датчики детонації при їх спрацьовуванні (удару по ним або біля них) дійсно збільшують значення вихідної напруги, однак проблема полягає в тому, що після впливу на них напруга залишається високим. Небезпека такої ситуації полягає в тому, що ЕБУ не діагностується, що датчик несправний і не активує лампочку Check Engine. А насправді відповідно до вихідної від датчика інформації блок управління змінює кут запалювання і двигун може працювати в неоптимальном для машини режимі, тобто, при пізньому запалюванні. Це може проявитися в збільшеному витраті палива, втрати динамічних характеристик, проблеми при запуску двигуна (особливо в холодну погоду) і інших дрібних неприємностях.Такі поломки можуть бути викликані різними причинами і часом дуже складно зрозуміти, що вони викликані саме некоректною роботою датчика детонації.

Вимірювання опору

Датчики детонації, як резонансні, так і широкосмугові можна перевіряти шляхом виміру зміни внутрішнього опору в динамічному режимі, тобто, в процесі їх роботи. Процедура вимірювання та умови проведення повністю аналогічні описаним вище виміру напруги.

Відмінність полягає лише в тому, що мультиметр включається не в режим вимірювання напруги, а в режим виміру значення електричного опору. Діапазон вимірювань – приблизно до 1000 Ом (1 кОм). У спокійному (Бездетонационная) стані значення електричного опору дорівнюватиме приблизно 400 . 500 Ом (точне значення буде відрізнятися у всіх, навіть однакових по моделі, датчиків). Вимірювання широкосмугових датчиків потрібно виконувати, приєднавши щупи мультиметра до висновків датчика. Далі постукати або по самому датчику або в безпосередній близькості з ним (за місцем його кріплення в двигуні, або, якщо він демонтований, то покласти його на металеву поверхню і вдарити по ній). При цьому уважно стежити за показаннями тестера. У момент стуку значення опору буде короткочасно зростати і повертатися назад.Зазвичай опір зростає до 1 . 2 кОм.

Як і у випадку з вимірюванням напруги необхідно стежити, що значення опору поверталося до його вихідному показнику, а не зависала. Якщо цього не відбувається і опір залишається високим – значить, датчик детонації несправний і його слід замінити.

Що стосується старих резонансних датчиків детонації, то вимір їх опору відбувається аналогічно. Один щуп потрібно під’єднати на вихідний контакт, а інший – на вхідний кріплення. Обов’язково потрібно забезпечити якісний контакт! Далі за допомогою гайкового ключа або маленького молотка потрібно несильно вдарити по корпусу датчика (його «барилу») і паралельно дивитися на показання тестера. Вони повинні збільшуватися і повертатися до вихідних значень.

Варто відзначити, що вимірювання значення опору деякі автомеханіки вважають більш пріоритетним, ніж вимір значення напруги при діагностиці датчика детонації. Як зазначалося вище, зміни напруги при роботі датчика дуже мало і становить буквально кілька мілівольт, в той час як зміна значення опору вимірюється в цілих Омах. Відповідно, не всякий мультиметр в змозі зафіксувати настільки малий перепад напруги, а ось зміна опору – практично кожен. Але, за великим рахунком, це не має значення і можна виконати два тести послідовно.

Перевірка датчика детонації на електричній колодці

Існує ще один метод перевірки датчика детонації, не знімаючи його з місця. Для цього потрібно використовувати штекер ЕБУ. Однак складність даної перевірки полягає в тому, що потрібно знати, які саме гнізда в колодці відповідають датчику, адже у кожної моделі автомобіля електрична схема індивідуальна. Тому дану інформацію (номер Піна і / або колодки) необхідно додатково уточнити в мануалі або на спеціалізованих ресурсах в інтернеті.

Перед перевіркою датчика на колодці ЕБУ обов’язково потрібно від’єднати негативну клему акумуляторної батареї.

Потрібно під’єднатися до відомим пінам на колодці

Суть перевірки зводиться до того, щоб виміряти значення подаються датчиком сигналів, а також перевірити цілісність електричної / сигнальної ланцюга до блоку управління. Для цього в першу чергу потрібно зняти колодку з блоку управління двигуном. На колодці потрібно знайти два шуканих контакту, до яких необхідно під’єднати щупи мультиметра (якщо щупи не влазять, то можна скористатися «удлинителями» у вигляді гнучких проводів, головне – забезпечити хороший і міцний контакт). На самому приладі потрібно включити режим для вимірювання постійної напруги з межею в 200 мВ. Далі потрібно аналогічно описаному вище методу постукати де-небудь в безпосередній близькості від датчика. При цьому на екрані вимірювального приладу можна буде побачити, що значення вихідної напруги змінюється стрибкоподібно.Додатковою перевагою використання даного методу є те, що якщо фіксується зміна напруги, то проводка від ЕБУ до датчика гарантовано ціла (немає обриву або пошкодження ізоляції), а контакти в порядку.

Також має сенс перевірити стан екранує обплетення сигнального / живильний кабель, що йде від ЕБУ до датчика детонації. Справа в тому, що з часом або під механічним впливом вона може пошкодитися, а її ефективність, відповідно, зменшиться. Тому в проводах можуть з’явитися гармоніки, які видає не датчик, а з’являються під впливом сторонніх електричних і магнітних полів. А це може призвести до прийняття блоком управління помилкових рішень, відповідно, двигун буде працювати не в оптимальному режимі.

Зверніть увагу, що описані вище методи з вимірюванням напруги і опору показують лише те, що датчик працездатний. Однак в деяких випадках важливі не сама наявність зазначених стрибків, а їх додаткові параметри.

Як визначити несправність за допомогою діагностичного сканера

В ситуації коли спостерігаються симптоми відмови роботи датчика детонації і при цьому горить лампочка двигуна, то дізнатися в чому саме причина трохи простіше, досить вважати код помилки. Якщо проблеми в ланцюзі його живлення – фіксується помилка P0325, а при пошкодженні сигнального проводу – P0332. При замиканні проводів датчика або поганому його кріпленні можуть встановлюватися й інші коди. І щоб це дізнатися досить звичайного, навіть китайського діагностичного сканера має 8-ми бітний чіп і сумісність з автомобілем (що не завжди може бути).

Коли ж спостерігається детонація, зниження потужності, нестабільна робота при прискоренні, то визначити чи дійсно такі проблеми виникли через несправність ДД можна лише за допомогою сканера OBD-II який здатний зчитувати показники роботи датчиків систем в режимі реального часу. Хорошим варіантом для такого завдання є Scan Tool Pro Black Edition .

Діагностичний сканер Scan Tool Pro з чіпом PIC18F25k80, що дає йому можливість без проблем підключиться до ЕБУ практично будь-якого автомобіля і працювати з багатьма програма як зі смартфона, так і комп’ютера. Зв’язок встановлюється по wi-fi і Bluetooth. Здатний отримувати доступ до даних в блоках двигуна, коробки передач, трансмісії, допоміжних систем ABS, ESP і т.д.

При перевірці роботи датчика детонації сканером необхідно дивитися показники щодо пропусків запалювання, тривалість впорскування, оборотів двигуна, його температури, напруги на датчику і кута випередження запалювання. Порівнявши ці дані з тими, що мають бути на справному автомобілі, можна зробити висновок змінює чи ЕБУ кут і встановив його пізнім для всіх режимів роботи двигуна. УОЗ змінюється в залежності від режиму роботи, використовуваного палива, двигуна авто, але головний критерій – він не повинен мати різких стрибків.

Перевірка датчика детонації осциллографом

Існує ще один метод перевірка ДД – за допомогою осцилографа. Перевірку працездатності без демонтажу в даному випадку навряд чи вийде виконати, оскільки зазвичай осцилограф – це стаціонарний прилад і нести його в гараж не завжди має сенс. Навпаки, зняти датчик детонації з двигуна не представляє великих складнощів і займає кілька хвилин.

Перевірка в даному випадку аналогічна описаним вище. Для цього потрібно два щупа осцилографа під’єднати до відповідних висновків датчика (зручніше перевіряти широкосмуговий, двохвивідною, датчик). Далі, після вибору режиму роботи осцилографа з його допомогою можна подивитися на форму амплітуди сигналу, що виходить від об’єкта, що діагностується датчика. У спокійному режимі це буде пряма лінія. Але якщо по датчику наносити механічні удари (не дуже сильні, щоб не пошкодити його), то замість прямої лінії прилад покаже сплески. І чим сильніше буде удар – тим більше амплітуда.

Природно, що якщо амплітуда сигналу в процесі нанесення ударів не змінюється – значить, швидше за все, датчик вийшов з ладу. Однак краще продіагностувати його додатково, вимірявши вихідні напруга і опір. Також пам’ятайте, що сплеск амплітуди повинен бути короткочасний, після чого амплітуда скорочується до нуля (на екрані осцилографа буде пряма лінія).

Потрібно звертати увагу на форму сигналу від датчика

Однак навіть якщо датчик детонації і відпрацював і видав якийсь сигнал, то на осцилографі необхідно уважно вивчити його форму. В ідеалі вона повинна бути в формі товстої голки з одним гострим яскраво вираженим кінцем, а фронт (боки) сплеску повинні бути гладкими, без зазубрин. Якщо картина така – значить, датчик в повному порядку. Якщо ж імпульс має кілька піків, а його фронту мають щербини, то такий датчик краще замінити. Справа в тому, що, швидше за все, в ньому вже дуже постарів п’єзоелемент і він видає некоректний сигнал. Адже ця чутлива частина датчика з часом і під дією вібрації і високих температур поступово виходить з ладу.

Таким чином, діагностика датчика детонації осциллографом – найбільш достовірна і повна, що дає максимально детальну картину про технічний стан пристрою.

Як ще можна перевірити ДД

Існує ще один, досить простий, метод перевірки датчика детонації. Він полягає він у тому, що при працюючому на холостих обертах двигуні зі швидкістю приблизно 2000 об / хв або трохи вище за допомогою гайкового ключа або невеликого молотка наносять удар десь в безпосередній близькості від датчика (проте бити прямо по блоку циліндрів не варто, щоб не пошкодити його). Датчик сприймає цей удар як детонацію і передає відповідну інформацію на ЕБУ. Блок управління в свою чергу, знижує обороти двигуна, що можна без праці почути на слух. Однак пам’ятайте, що цей метод перевірки працює не завжди!Відповідно, якщо в такій ситуації обороти знизилися, значить, датчик в порядку і подальшу перевірку можна не проводити. Але якщо обороти залишилися на колишньому рівні – потрібно провести додаткову діагностику одним із зазначених вище методів.

Зверніть увагу, що в даний час у продажу є різні датчики детонації, як оригінальні, так і аналоги. Відповідно, їх якість і технічні параметри будуть різні. Уточнюйте це перед покупкою, так як неправильно підібраний датчик буде видавати помилкові дані.

На деяких автомобілях алгоритм роботи датчика детонації пов’язаний з інформацією про становище колінчастого вала. Тобто, ДД працює не постійно, а лише коли колінвал знаходиться в певному положенні. Часом такий принцип роботи призводить до проблем в діагностиці стану датчика. Це є однією з причин того, що обороти не будуть падати на холостому ходу просто від того, що по датчику або поруч з ним було завдано удару. Крім цього, ЕБУ приймає рішення про виниклу детонації не тільки на підставі лише інформації від датчика, а й з огляду на додаткові зовнішні чинники, такі як температуру двигуна, його обороти, швидкість руху машини і деякі інші. Все це закладено в програми, за якими працює ЕБУ.

У таких випадках перевірити датчик детонації можна наступним чином . Для цього потрібен стробоскоп, щоб з його допомогою на запущеному двигуні домогтися положення «стояння» ременя ГРМ. Саме в цьому положенні спрацьовує датчик. Далі гайковим ключем або молоточком (для зручності і щоб не пошкодити датчик можна використовувати дерев’яну паличку) нанести несильний удар по датчику. Якщо ДД справний – ремінь трохи сіпнеться. Якщо ж цього не сталося – датчик, швидше за все, несправний, необхідно виконати додаткову діагностику (завмер напруги і опору, наявність короткого замикання).

Також в деяких сучасних машинах є так званий «датчик нерівних доріг», який працює в парі з датчиком детонації і за умови, коли машину сильно трясе дозволяє виключити помилкове спрацьовування ДД. Тобто, при певних сигналах від датчика нерівних доріг блок керування двигуном ігнорує спрацьовування від датчика детонації за певним алгоритмом.

У корпусі датчика детонації крім пьезоелемента є резистор. У деяких випадках він може вийти з ладу (перегоріти, наприклад, від високої температури або поганий пайки на заводі-виробнику). Електронний блок управління сприйме це як обрив проводів або коротке замикання в ланцюзі. Теоретично таку ситуацію можна виправити, якщо підпаяти біля ЕБУ резистор з аналогічними технічними характеристиками. Один контакт потрібно припаяти до сигнальної жилі, а другий – до «масі». Однак проблема в даному випадку полягає в тому, що значення опору резистора не завжди відомі, та й паяти не зовсім зручно, а то й неможливо. Тому найпростіше купити новий датчик встановити його замість вийшов з ладу пристрою.Також подпайкі додаткового опору можна змінити показання датчика і встановити замість рекомендованого виробником пристрою аналог з іншої машини. Однак, як показує практика, такий самодіяльністю краще не займатися!

заключний підсумок

Наостанок кілька слів про установку датчика після його перевірки. Пам’ятайте, що металева поверхня датчика обов’язково повинна бути чистою, на ній не повинно бути сміття і / або іржі. Почистіть цю поверхню перед установкою. Аналогічно з поверхнею на посадковому місці датчика на корпусі двигуна. Також потрібно виконати його профілактичне очищення. Контакти датчика також в профілактичних цілях можна змастити WD-40 або її аналогом. А замість традиційного болта, за допомогою якого кріпиться датчик до блоку двигуна, краще використовувати більш надійну шпильку. Вона щільніше зміцнює датчик, не послабляє кріплення і не розкручується з часом під дією вібрації.

Додаткові матеріали по темі:

  • Як перевірити датчик детонації за допомогою сканера?
  • Датчик детонації: пристрій, функції та призначення

Як вибрати датчик детонації

Описуючи погану роботу мотора, багато водіїв кажуть, що “стукають пальці”. Це часто трапляється при зносі кілець, використанні неякісного пального і роботі автомобіля з великими навантаженнями. Був придуманий елегантний спосіб контролю. Виробники встановлюють датчик детонації, що контролює високошвидкісний рух фронту полум’я в камері згоряння, навантаження на стінки циліндра, ГБЦ, поршень. Дані, що надходять, допомагають системі управління моментально реагувати на будь-які зміни.

Виробники сучасних автомобілів приділяють велику увагу цій деталі, оскільки вона допомагає серйозно продовжити термін ефективної експлуатації двигуна. Несправності датчика детонації можуть призвести до зупинки автомобіля і стати причиною серйозних поломок силової установки.

Якісний датчик у багато разів збільшує безаварійну роботу автомобіля, знижує витрати на ремонт і допомагає максимально реалізувати наявний потенціал мотора. Робота приладу забезпечує максимум безпеки та комфорту автолюбителям під час тривалої експлуатації автомобіля в складних умовах.

Де розташований датчик детонації

Пристрій встановлюється тільки на сучасні автомобілі з інжекторним уприскуванням. За принципом дії датчик є акселерометром. Він налаштований, сприймати і трансформувати енергію коливань блоку циліндрів. Перетворює механічні коливання в електричні імпульси, що надходять у систему управління і контролю. У старих карбюраторних машинах корекції випередження запалювання виставлялися вручну. Механік або водій просто провертав спеціальну кришку до необхідного рівня. Спираючись на дані про октанове число палива, що використовується в автомобілі, можна уникати детонації. Це регулювання не відрізняється високою надійністю і якістю.

Щоб розібратися, на що впливає датчик детонації, слід врахувати, що прилад лише передає необхідну інформацію на блок управління. Він не може гарантувати якісну роботу мотора без зв’язки з електронною системою управління машини. Електроніка оперативно реагує на кут випередження системи запалювання і коригує детонацію паливно-повітряної суміші. Автоконцерни випускають два основних види датчиків.

  • Широкосмуговий. Якщо купити датчик детонації цього виду, то ви отримаєте можливість передавати системі контролю весь спектр шумів. Блок контролю буде моніторити для визначення правильного вибору режиму роботи автомобіля. На вигляд це невелика шайба з вбудованою фішкою на два контакти.
  • Резонансний. Налаштовується виробником даної марки автомобіля на частоту вибуху в камері згоряння двигуна. Він передає сигнал ЕБУ виключно при виявленні цього вибуху. Автомобілісти називають його у своєму середовищі барильцем. Це прилад, який використовується тільки в старих моделях машин.

Своєчасна заміна датчика детонації допоможе значно поліпшити експлуатаційні параметри автомобіля і продовжить термін роботи двигуна без капітального ремонту. Справна робота приладу допомагає реалізовувати максимальну потужність при мінімальних витратах палива.

За що відповідає датчик детонації

Багато водіїв минулого часто стикалися з проблемою неефективної роботи автомобільного двигуна. Неможливо гарантувати однакову якість палива на всіх заправках. Крім того, під час експлуатації машини в екстремальних умовах мотор може давати збої. Серед основних причин детонації бувалі автолюбителі відзначають кілька факторів.

  • Якість палива. Нові моделі машин дуже чутливі до октанового числа бензину, що заливається в бак. Саме воно впливає на детонацію. Відповідаючи на запитання, для чого потрібен датчик детонації, можна говорити про серйозне продовження терміну життя силової установки і підвищення ефективного використання можливостей автомобіля.
  • Умови роботи мотора. Детонування виникає найчастіше при появі максимальних навантажень. Часто це неправильно обрана передача в поєднанні з низькою якістю залитого бензину.
  • Конструкція двигуна. Більшість сучасних автомобілів використовують 85 або 98 бензин. Мотор у таких моделях має високий ступінь стиснення. Це стає причиною високого ступеня ризику появи детонації, якщо заливати бензин низької якості. Варто з особливою ретельністю підходити до заправки. Заливати паливо, вказане на кришці бензобака і користуватися послугами перевірених АЗС.

Більшості водіїв взагалі невідомо, де стоїть датчик детонації. Регулярне відвідування СТО та тестування роботи всіх вузлів за допомогою комп’ютера допомагає забезпечити бездоганну роботу двигуна.

Як перевірити датчик детонації

Якщо подивитися на прилад у розібраному вигляді, можна побачити п’єзоелектронну пластину, пружину, тонке обплетення, сигнальний дріт і резистор. Під час роботи двигуна з максимальними навантаженнями кінці пластини генерують напругу. Блок управління має базові показники, які фіксують можливість детонації. Вони реагують на якість і кількість суміші, що подається в камеру згоряння, змінивши прийом кута випередження запалювання. Це найпростіший електронний пристрій, що встановлюється в передній або задній частині двигуна.

Водій повинен відразу реагувати на лампочку “Check”. Вона говорить про безліч можливих несправностей, тому краще не замислюватися над питанням, як зняти датчик детонації, а негайно їхати на СТО. Однак ще до того як ви вирушите в майстерню зверніть увагу на деякі параметри роботи автомобіля.

  • Під час звичайної поїздки двигун видає занадто багато шуму.
  • Різка втрата потужності мотора без видимої причини.
  • Працюючи на мінімальних обертах, автомобіль постійно або часто починає троїти.
  • Під час розгону машина може різко втратити динаміку набору швидкості.
  • При поїздках за звичайним маршрутом багаторазово збільшується витрата бензину.

Помітивши будь-яку з перерахованих вище проблем, негайно вирушайте в майстерню. Досить подивитися на наслідки, щоб не думати, скільки коштує датчик детонації. У двигуна можуть прогоріти клапани або днища поршня. Знос деталей кривошатунного механізму багаторазово збільшується. Якщо хочете, щоб ваша машина служила якомога довше, без серйозних аварій, одразу реагуйте на зміни в роботі двигуна і регулярно проходьте комп’ютерне тестування.

Як замінити датчик детонації

У майстерні робота обов’язково починається з повної перевірки всіх проводів і ступеня окислення контактів. Якщо фахівець визначає, що причина в приладі, то його змінюють на новий. П’єзоелектронну пластину, що встановлюється на більшості азіатських і європейських машинах, дуже складно вивести з ладу. Найчастіше причина криється у висиханні спеціального наповнення, що випарувалося під час інтенсивної роботи. При цьому постраждає резистор. Безумовно, можна відремонтувати пошкоджений датчик, але набагато безпечніше встановити новий.

Щоб не ламати голову над проблемою як замінити датчик детонації, що несподівано вийшов з ладу, чітко дотримуйтесь правил заправки машини та не перевантажуйте без потреби двигун. При появі навіть невеликої детонації після нової заправки відразу замініть паливо. Контролюйте ефективність роботи системи охолодження і не допускайте перегріву мотора. Тримайте під контролем якість високовольтних проводів, що йдуть на свічки, і перевіряйте на них нагар. Використовуйте тільки якісні адаптовані для роботи на вашому двигуні свічки. Заправляйте бензин тієї марки, яка запропонована заводом виробником.